Оренда автомобіля у фізособи: калейдоскоп запитань

Шевчук Михайло, податковий експерт
Бухгалтер 911 Листопад, 2019/№ 44
В обраному У обране
Друк
Як свідчать ваші запитання, тема оренди автомобілів у фіз­осіб популярна та недостатньо досліджена. За допомогою цієї статті другий озвучений момент ми хочемо виправити.

Уникнення акцизного податку та створення акцизного складу

Юрособа орендує авто у ФОП (на єдиному податку). Як уникнути акцизу на пальне, реєстрації акцизних складів тощо?

У такому разі юрособі-орендарю важливо, щоб у нього:

— не виник акцизний склад / акцизний склад пересувний згідно з пп. 14.1.6/14.1.61 ПКУ;

— не з’явилися операції з пальним (оптова торгівля, роздрібна торгівля, зберігання), що ліцензуються згідно із Законом № 481*.

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Так ось, якщо йдеться виключно про споживання пального на власні потреби, й жодні ємності (крім власне паливного бака авто) пальним наповнювати не будуть, то й проблем цих не буде (ні з акцизним складом, ні зі сплатою паливного акцизу, ні з ліцензуванням операцій з пальним).

Важливий момент: паливний бак автомобіля не є ані звичайним, ані пересувним акцизним складом** (за умови, що пальне потрапляє до двигуна автомобіля та використовується виключно для роботи двигуна автомобіля). Це дуже важливо.

** Деталі знайдете в статтях: «Паливний бак — ніякий не акцизний склад!» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 28); «Зберігання пального в баку — без ліцензії!» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 34).

Я правильно розумію, якщо орендар заправлятиме орендоване авто для власних потреб через АЗС, тоді сплата паливного акцизу його не стосується?

Принциповий момент у частині сплати паливного акцизу — потрібна реалізація пального в розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ. Тепер це будь-які операції з фізичної (!) передачі/відпуску/відвантаження пального (з переходом на нього права власності чи без, за плату чи без) з акцизного складу / акцизного складу пересувного на акцизний склад / акцизний склад пересувний для власних потреб чи будь-яким іншим особам.

Тобто, як мінімум, потрібно передавати/відпускати/відвантажувати пальне з акцизного складу / акцизного складу пересувного.

Як ми вже сказали вище, паливний бак автомобіля не є ані звичайним, ані пересувним акцизним складом (за умови, що пальне потрапляє до двигуна автомобіля та використовується виключно для роботи двигуна автомобіля).

Відповідно при заправці авто через АЗС для власних потреб не можна говорити про реалізацію пального та сплату паливного акцизу (зрозуміло, якщо в підприємства немає інших операцій з пальним).

Якщо заправляти авто буде ФОП-орендодавець, це вже буде реалізація пального й тоді ФОП не зможе бути платником єдиного податку та буде платником акцизу?

Так, у такому разі орендодавець несе низку ризиків.

1. Податківці можуть побачити тут реалізацію пального для цілей розд. VI ПКУ (з усіма акцизними наслідками) — напевно, наполягатимуть, що в такому разі автомобіль буде акцизним складом пересувним.

2. Що стосується сумісності реалізації пального та роботи на спрощенці. Не можуть бути платниками єдиного податку груп 1 — 3 — суб’єкти господарювання (юрособи та фізособи-підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у ємностях до 20 л).

У явній формі продажу пального тут може й не бути. Усе це може бути частиною орендної послуги (на кшталт послуги із заміни оливи, до якої податківці ставляться спокійно).

«Акцизне» поняття реалізації пального застосовується саме для цілей розд. VI ПКУ (який регулює правила оподаткування акцизним податком). І воно не тотожне поняттю продажу пального для цілей єдиного податку.

Але претензії з боку податківців теж цілком можливі.

3. Не можна скидати з рахунків ще той факт, що операції з пальним (у тому числі оптова торгівля) підлягають ліцензуванню. Знову ж таки, якщо заправка авто є «частиною» орендної послуги, проблем бути не повинно. Але це тільки в теорії.

Ціна договору оренди

Засновник і директор ТОВ прийняли рішення взяти свої авто в оренду на підприємство. Договір буде нотаріально посвідчений. Як розрахувати суму договору й орендних платежів?

Розмір плати, яка стягується з наймача за користування майном, установлюється договором найму (згідно з ч. 1 ст. 762 ЦКУ). Крім того, саме в договірному порядку визначаються форма виплати і строки внесення орендної плати.

І тільки якщо розмір плати не встановлений договором, його визначають з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Тому якщо сторони змогли домовитися про розмір орендної плати, то саме він буде визначальним.

Зрозуміло, що в ідеалі краще встановлювати розмір орендної плати на ринковому рівні. Але таких обов’язків у сторін немає!

ПКУ оперує таким поняттям, як мінімальна сума орендного платежу, але, по-перше, це стосується договорів оренди нерухомості, а по-друге, стосується не визначення розміру орендної плати, а лише визначення об’єкта обкладення ПДФО.

Мінімальні строки укладення договору: чи передбачені?

Чи можна оформити договір оренди авто на місяць з автоматичною пролонгацією? І чи є якісь мінімальні строки укладення таких договорів?

Строк, на який укладається договір оренди, є однією з істотних умов такого договору. Такий строк визначається за погодженням сторін. Максимальних і мінімальних обмежень для оренди автомобілів при цьому немає.

Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. При цьому кожна зі сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це іншу сторону за один місяць. Законом або договором може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Тому в цій ситуації, вважаємо, можливо, матиме сенс укладати договір на невизначений строк, розірвавши його в зручний вам момент. Тим паче, що в самому договорі можна передбачити строк попередження про відмову від договору менший, ніж місяць.

Орендна плата — у ф. № 1ДФ

У ф. № 1ДФ у графі «Працювало за цивільно-правовими договорами» потрібно відображати кількість людей, яким виплачуємо орендну плату?

Ні, адже формулювання графи таке, що включає саме тих, хто працював за ЦПД, а при оренді про фізособу-орендодавця такого сказати не можна. Це прямо підтверджують і податківці в роз’ясненні в категорії 103.25 ЗІР (ср. 025069200).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку № 4***, суми орендних платежів, що отримуються фізособою від передачі в оренду рухомого майна, відображаються податковим агентом у ф. № 1ДФ під ознакою доходу «127», як виплата інших доходів.

*** Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

Орендна плата та сплата податків

Раніше податки сплачували одночасно з перерахуванням орендної плати. Зараз так само чи сплата податків при нарахуванні?

Звернемо вашу увагу, що багато що в цьому питанні залежить від того, яка періодичність сплати орендної плати передбачена в договорі. Якщо іншого не встановлено договором, то згідно з ч. 5 ст. 762 ЦКУ плата за користування майном повинна вноситися щомісячно.

У протилежному випадку виходимо з договірних строків.

Якщо оподатковуваний дохід нараховує податковий агент, але не виплачує платнику податків, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (у 30-денний строк після закінчення місяця, в якому був нарахований дохід) (п.п. 168.1.5 ПКУ)****.

**** Щомісячно ви можете знайти інформацію про такі строки в «Календарі бухгалтера». Останній такий матеріал (за листопад-2019) розміщений у журналі «Бухгалтер 911», 2019, № 43. Вам також буде цікава стаття «Порушили строки сплати ПДФО/ВЗ: нюанси застосування штрафу за ст. 127 ПКУ» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 31).

Форма № 20-ОПП: якщо запізнилися

Що як при оренді забули подати 20-ОПП?

Обов’язок подання повідомлення за ф. № 20-ОПП прив’язаний до моменту оформлення договору оренди. Подати повідомлення потрібно було протягом 10 роб. дн. після оформлення договору оренди за основним місцем обліку юрособи.

Неподання повідомлення за ф. № 20-ОПП, на думку податківців (категорія 119.12 ЗІР), тягне накладення штрафу в розмірі 510 грн. згідно з п. 117.1 ПКУ. Повторне порушення протягом року призведе до удвічі більшого штрафу (1020 грн.).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд