Теми статей
Обрати теми

Гріхи давно минулих днів: покарають чи пробачать?

Мірошниченко Віталіна, податковий експерт
У 2014 році підприємець-єдиноподатник один раз прострочив сплату єдиного податку (схаменувся і сплатив його пізніше). Штраф за прострочення до нього так і не застосували (перевірки не було). Хоча в кабінеті платника штраф значиться. Зараз підприємець стоїть на обліку в податковій за новим місцем проживання, працює, як і раніше, на спрощенці. Чи можуть податківці при перевірці (плановій або при закритті) згадати той «старий» штраф і стягнути його, нарахувавши штраф за його несплату і «скинувши» підприємця зі спрощенки заднім числом? Чи тут «працює» строк давності 3 роки і вже можна зітхнути з полегшенням?

Чого побоюватися

Найстрашнішим у цій ситуації може бути скидання з єдиного податку (ЄП) заднім числом з усіма подальшими наслідками img 1… (зокрема, необхідність сплачувати ПДФО і ВЗ як при роботі на загальній системі, проводити готівкові розрахунки через РРО, реєструватися платником ПДВ, досягши реєстраційного критерію, тощо, а також штрафи за багаторічне ігнорування всіх цих обов’язків img 2*).

* Детальніше про це в статті «Якщо вас «розлучили» зі спрощенкою «заднім числом»…» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 43).

Оскільки в нашій ситуації скидання може відбутися тільки внаслідок «наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів» (п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ), то нам важливо зрозуміти, був такий податковий борг чи ні?

Податковий борг може складатися з:

узгодженого податкового зобов’язання (пп. 14.1.175, 14.1.39 ПКУ);

узгодженого штрафу (пп. 14.1.175, 14.1.39 ПКУ);

нарахованої пені (п.п. 14.1.175 ПКУ).

Давайте розберемося з кожним елементом окремо і заразом поглянемо, чи зможуть податківці докопатися до них після закінчення строку давності.

Адже з 2014 року пройшло вже 5 років, тобто загальний строк давності — 1095 днів — давно минув img 3.

Узгоджене податкове зобов’язання

«Узгоджене податкове зобов’язання» стосовно нашого випадку — це зобов’язання, самостійно розраховане і зазначене в поданій декларації, або зобов’язання, розраховане податковим органом, не оскаржене у встановлений строк (ст. 54 і 56 ПКУ).

Групи 1, 2 ЄП. Як відомо, спрощенці груп 1 і 2 сплачують єдиний податок (ЄП) не на підставі декларації, а за встановленими ставками до 20-го числа поточного місяця (п. 295.1 ПКУ). Тобто варіант з узгодженням через декларацію відпадає.

Далі. У п. 295.2 ПКУ сказано, що авансові внески для спрощенців груп 1 і 2 нараховують податківці. Строки на оскарження у випадку, коли за нарахування зобов’язання відповідають податківці, обчислюються від дня надходження платникові податкового повідомлення-рішення (ППР) (п. 56.12 ПКУ). Якщо ППР не надходило, то і строк на оскарження не може спливти, оскільки і не починав спливати.

Податківці не морочаться з надісланням ППР на суму авансових внесків з ЄП. Отже, і через цей шлях зобов’язання з ЄП не може стати узгодженим (п.п. 56.17.5 ПКУ).

А раз так, то суворо за буквою закону несплачений вчасно ЄП у групі 1 або 2 взагалі не можна вважати податковим боргом img 4. Щоправда, велика ймовірність, що доводити це доведеться не інакше, як у суді**.

** Цікаві нюанси знайдете в статті «Злочин (помилка в призначенні платежу на сплату єдиного податку) і покарання…» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 47).

Група 3 ЄП. Тут ЄП сплачується на підставі поданої декларації. Не сплатили вчасно — відразу утворився податковий борг.

Але в нашому випадку підприємець швидко схаменувся і сплатив забутий ЄП ще у 2014 році.

Виходить, що: 1) несплата ЄП тривала недовго (явно не більше двох кварталів); 2) на сьогодні несплаченого узгодженого податкового зобов’язання теж немає, оскільки воно давно погашене.

А отже, ні у 2014 році не було, ні сьогодні немає приводу скинути підприємця зі спрощенки за податковий борг img 5.

Але якщо припустити, що в далекому 2014 році підприємець так і не схаменувся і не сплатив ЄП (чи сплатив після тривалого часу), а податківці на це ніяк не відреагували, чого можна чекати зараз?

Чи залишається податковий борг після закінчення 1095 днів?

Найголовніше запитання таке: чи можуть податківці зараз, у 2019 році, перевірити єдиноподатника за 2014 рік і скинути його зі спрощенки за виявлений «старий» борг? Вважаємо, що ні img 6.

Підприємця рятує строк давності з п. 102.1 ПКУ:

«Контролюючий орган <…> має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків <…> не пізніше закінчення 1095 дня <…> що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації <…>. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені) <…>».

Не лише визначити/донарахувати податкові зобов’язання, але й навіть просто охопити перевіркою періоди, за якими сплив 1095-/2555-денний строк давності, податківці не можуть (за низкою винятків)***.

*** Детальніше про це ви могли прочитати в статті «Обіцяної… перевірки 3 роки чекають: про строки візитів контролерів» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 22).

Із цим, до речі, не сперечається і ДФСУ img 7. У консультації з категорії 136.01 ЗІР і в листі від 05.05.2017 р. № 11356/7/99-99-14-03-03-17 вона закликає інспекторів на місцях складати плани-графіки перевірок з урахуванням того, що строки давності, встановлені п. 102.1 ПКУ, «поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою».

Отже, навіть якщо б у підприємця все ще «висів» податковий борг за 2014 рік, але податківці досі не провели перевірку (дані лицьової картки/електронного кабінету про наявність боргу — не в рахунок, головне — відсутність перевірки), у 2019 році вони б уже не мали права перевіряти його за 2014 рік (декларація за 2014 роком подавалася на початку 2015 року, відповідно строк давності за цим періодом сплив ще в минулому році). А отже, не змогли б:

1) підтвердити актом перевірки, що в підприємця був податковий борг, що «висить» більше двох кварталів. А без акта перевірки вони не можуть скинути його зі спрощенки (на практиці такі спроби — часто й густо img 8, але суди — на боці підприємців);

Постанова ВСУ від 15.05.2018 р. у справі № 813/676/17, рішення ВАСУ від 06.02.2017 р. у справі № К/800/36639/16, постанови Львівського апеляційного адмінсуду від 08.02.2018 р. у справі №876/11566/17, Львівського окружного адмінсуду від 26.10.2017 р. у справі № 813/1391/17, Харківського окружного адмінсуду від 22.06.2017 р. у справі № 820/2074/17 та ін.

3) стягнути цей борг. Після закінчення 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу він підлягає списанню (у тому числі штрафи і пеня за ним) — п. 101.1, п.п. 101.2.3, п. 102.4 ПКУ.

При цьому ВСУ не робить різниці між тим, як виник податковий борг:

— чи то його нарахували податківці в результаті перевірки,

— чи то він виник у результаті несплати узгодженого податкового зобов’язання підприємцем — у будь-якому разі, якщо фіскали не стягнули його протягом 1095 днів з дня його виникнення, вони вже не мають права застосовувати будь-які заходи зі стягнення такої суми боргу (постанова ВСУ від 06.02.2018 р. № К/9901/99/17, № 807/2097/16, лист ВСУ від 01.05.2019 р.).

Узгоджений штраф

Як ви вже здогадалися, після закінчення 1095 днів штраф і пеня теж уже не становлять небезпеки для єдиноподатника img 9. Але розберемося детальніше.

Штраф за прострочення при сплаті ЄП стає узгодженим тільки після того, як єдиноподатник отримує від податківців ППР із сумою цього штрафу (п.п. 54.3.3, пп. 58.1, 54.5 ПКУ).

Без ППР штраф не може перетворитися на податковий борг. Чому? Тому що борг — це погоджене зобов’язання, несплачене у встановлений строк (п.п. 14.1.175 ПКУ). А строк сплати штрафу відлічується саме з моменту отримання підприємцем ППР від податківців (п. 57.3 ПКУ). Якщо ж такого повідомлення немає, то немає ні строку сплати, ні прострочення платежу img 10, оскільки згідно зі ст. 114 ПКУ для штрафів застосовують стандартний строк давності — 1095 днів з дня подання деки єдиноподатника. Якщо за цей період податківці так і не надіслали ППР із сумою штрафу, вони вже не мають права цього зробити img 11.

У нашому випадку податківці не провели перевірку, а суму штрафу підприємець бачив лише в особовому рахунку/електронному кабінеті. Отже, це була лише потенційна загроза для нього, яка тепер уже не страшна img 12.

Нарахована пеня

Якщо була несвоєчасна сплата ЄП, податківці могли нарахувати і пеню. Причому, на відміну від штрафу, пеню потрібно заплатити відразу після її нарахування (не чекаючи на податкове повідомлення-рішення від податківців). Чому? Тому що пеня автоматично стає податковим боргом відразу після її нарахування (п.п. 14.1.175 ПКУ).

Але якщо податківці вчасно не відреагували на несплачену пеню, то після закінчення строку давності підприємець звільняється від неї, так само, як і від простроченого податкового боргу, про що прямо сказано в п. 101.1, п.п. 101.2.3, п. 102.4 ПКУ. Тобто через 1095 днів після недоплати пеня має бути списана.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі