Військова служба: а чи правда, що…

В обраному У обране
Друк
Огай Олена, експерт з питань оплати праці
Бухгалтер 911 Листопад, 2019/№ 45
Потік запитань на військову тему не вичерпується. Чи зберігати робоче місце, середній заробіток? Чи можна звільнити? Як оподатковувати, відображати тощо? Все, як раніше: тема стара, запитання не нові і, в принципі, вже не раз вирішені. Давайте освіжимо відповіді на них.

Чи можна звільнити?

Чинне законодавство не передбачає можливості розірвання трудових відносин з працівником, призваним на військову службу, за жодних обставин*.

* Детальніше про це ми писали в статті «Якщо військовослужбовець-контрактник хоче звільнитися з роботи…» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 29).

А якщо з працівником укладено строковий трудовий договір?

Припинення трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору з працівниками, призваними на військову службу, можливе тільки після закінчення проходження військової служби (закінчення особливого періоду).

На сьогодні сформувалася така правова позиція**. Установлені в ст. 119 КЗпП гарантії у своїй сфері дії поширюються на всіх без винятку працівників незалежно від того, працюють вони за строковим чи безстроковим трудовим договором.

** Див. постанову ВС від 13.06.2018 р. у справі № 813/782/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/74671222.

Частиною 6 ст. 119 КЗпП зроблено виняток лише щодо осіб, які обіймали виборні посади в органах місцевого самоврядування і строк повноважень яких сплив.

Але ж згідно зі ст. 391 КЗпП, якщо строковий трудовий договір не буде припинений у раніше погоджену дату, то він вважається продовженим на невизначений строк (стає безстроковим). Як уникнути такої трансформації, якщо дата закінчення строкового трудового договору «солдата» припадає на період військової служби?

Дивіться: з положень ст. 391 КЗпП випливає, що строковий трудовий договір стає безстроковим при одночасному спрацьовуванні двох підстав:

1) жодна зі сторін трудового договору не вимагає його припинення;

2) фактичне продовження трудових відносин після закінчення строку трудового договору.

Проаналізуємо їх. Розпочнемо з першого. Вважаємо, що тут аналогічно можна застосувати роз’яснення з листа Мінсоцполітики від 15.04.2011 р. № 3961/0/14-11/10.

У ньому зазначено, що строковий трудовий договір не трансформуватиметься у безстроковий у разі, якщо після закінчення його строку мала місце вимога власника щодо припинення трудового договору.

Тобто обережний роботодавець може попередити «солдата підприємства» (наприклад, надіславши відповідний лист) про те, що:

а) відповідно до ст. 119 КЗпП під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби за працівником зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток;

б) після закінчення строкового трудового договору він до роботи допущений не буде;

в) після закінчення військової служби працівник буде звільнений на підставі п. 2 ч. 1ст. 36 КЗпП і повинен з’явитися на підприємство для отримання трудової книжки й остаточного розрахунку.

Що стосується другої підстави, яка перетворює строковий договір на безстроковий, то, зважаючи на специфіку проходження військової служби, він спрацювати ніяк не може.

Ні фактичного виконання трудових обов’язків з боку працівника після закінчення строку дії договору, ні фактичного допуску його до роботи роботодавцем немає.

Зарплатні гарантії

За працівником, який призваний (поступив) на військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби, роботодавець зобов’язаний зберігати середній заробіток (ч. 3 ст. 119 КЗпП). Його обчислюємо відповідно до Порядку № 100*** виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували місяцю початку військової служби.

*** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Тобто весь час проходження військової служби оплачуємо виходячи з однієї середньої зарплати. Кожен місяць розраховувати нову середню зарплату не потрібно.

Коригування. Чи потрібно «військовий» середній заробіток коригувати на коефіцієнт підвищення окладів, якщо в розрахунковому періоді або в періоді, за який зберігається середній заробіток, на підприємстві (у ФОП) підвищувалися тарифні ставки (оклади)?

Так, коригувати потрібно. Це вимога п. 10 Порядку № 100.

Коефіцієнт коригування знаходимо, поділивши оклад, установлений працівникові після підвищення, на оклад, який був у нього до підвищення.

Якщо оклад підвищувався в розрахунковому періоді, то розрахований коефіцієнт (чи декілька коефіцієнтів) множимо на суми виплат за період до підвищення. На підставі відкоригованої таким чином зарплати визначаємо середній заробіток для розрахунку «військової середньої».

Підвищення окладів відбулося в період військової служби? Тоді: (1) розраховуємо коефіцієнт коригування; (2) множимо на нього середньоденну зарплату; (3) виходячи з отриманої відкоригованої «середньої» оплачуємо період військової служби починаючи з дня підвищення тарифної ставки (окладу) (абзац другий п. 10 Порядку № 100).

«Трудова» доплата. Чи потрібно «солдатові підприємства» нараховувати «трудову» доплату до мінзарплати для цілей виконання вимоги ст. 31 Закону про оплату праці?

Суми середнього заробітку, що зберігаються за «солдатом підприємства», не є зарплатою, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу.

Тому такі суми не включаються до зарплати для забезпечення її мінімального рівня (див. лист Мінсоцполітики від 18.06.2018 р. № 1056/0/101-18).

Оподаткування і звітність

ЄСВ з мінзарплати. Чи потрібно виконувати вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати (далі — МЗП) за «солдатом підприємства», якщо база нарахування ЄСВ за місяць нижча за мінімальну зарплату?

Так, тут норма ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ працює на повну. Якщо база нарахування ЄСВ за місяць за основним працівником без інвалідності менша за МЗП, то потрібно визначити ЄСВ-різницю і донарахувати на неї ЄСВ. Проте якщо підприємство зберігає середній заробіток працівникові з інвалідністю, то ЄСВ нараховують за ставкою 8,41 % на фактичну базу нарахування внеску.

ЄСВ-звіт. Чи потрібно відображати в таблиці 5 Звіту за формою № Д4 інформацію про початок і закінчення військової служби: строкової і за контрактом? Ні, таку інформацію в таблиці 5 відображати не потрібно.

Водночас суму середнього заробітку, що зберігається за такими працівниками, доведеться щомісячно показувати в таблиці 6 ЄСВ-звіту з кодом категорії застрахованої особи «47» (працівникові з інвалідністю — «66»).

Якщо виникла необхідність у донарахуванні ЄСВ до мінімального страхового внеску, то суму ЄСВ-різниці відображаємо в таблиці 6 Звіту за формою № Д4 з кодом типу нарахувань «13» у графі 10 і кодом категорії застрахованої особи «47» у графі 9.

ПДФО, ВЗ. Чи застосовується податкова соціальна пільга до середньої зарплати працівника, що виплачується йому на підставі ч. 3 ст. 119 КЗпП? Підпункт 169.2.3 ПКУ забороняє застосовувати ПСП до зарплати працівника, яку він одночасно отримує з доходами у вигляді грошового або майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету (додатково див. 103.08.01 ЗІР). Тому навіть якщо місячна сума зарплати «солдата підприємства» не перевищить граничного розміру зарплати, що надає право на ПСП, то ПСП не застосовуємо.

ПДФО і ВЗ «військовий» середній заробіток оподатковуємо в загальному порядку (див. 103.02 ЗІР).

Форма № 1ДФ. Чи передбачена окрема ознака доходу для відображення «військового» середнього заробітку у формі № 1ДФ?

Ні, в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ нараховані «солдатові підприємства» суми середнього заробітку відображайте з ознакою доходу «101» (див. 103.25 ЗІР). А ось у дотабличній частині цієї форми в графі «Працювало за трудовими договорами» осіб, призваних на строкову військову службу і прийнятих на військову службу за контрактом, відображати не потрібно (див. 103.25 ЗІР).

Трудова книжка

Чи зобов’язаний роботодавець вносити до трудової книжки працівника запис про проходження військової служби?

Дійсно, в п. 2.19 Інструкції, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58, ідеться про те, що до трудових книжок за місцем роботи вноситься окремим рядком запис про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах. Проте вносити його потрібно до внесення запису про роботу на цьому підприємстві. Ця норма обов’язкова до виконання тільки для записів про період військової служби, яку працівник проходив до прийняття на роботу до цього роботодавця.

А ось працівникові, який працює і має запис у трудовій книжці про прийняття на роботу, запис про проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період до трудової книжки може не вноситися.

Див. лист Мінсоцполітики від 04.04.2018 р. № 156/0/22-18 і постанову ВС від 25.07.2018 р. у справі № 761/33202/16-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/ 75581024.

Якщо служить директор

Гарантії. Директор підприємства поступив на військову службу за контрактом. Чи можна його звільнити? Ні, звільняти його, як і будь-якого іншого «солдата підприємства», не можна. Керуючись ст. 119 КЗпП, зберігаємо за ним місце роботи, посаду і середній заробіток.

Передача повноважень. Процедура передачі повноважень директора на період проходження ним військової служби не повинна особливо відрізнятися від тих випадків, коли директор іде у відпустку або вирушає у відрядження. Проте на деякі нюанси ми все ж вашу увагу звернемо.

Наприклад, коли на швидке повернення директора чекати не доводиться, то іноді призначають того, хто виконує його обов’язки. Проводять такі зміни через ЄДР одним з двох способів:

1) тимчасового виконувача обов’язків директора вносять як керівника, а після повернення основного директора — знову вносять відомості про основного директора як про керівника;

2) відомості про «в. о.» вносять до ЄДР разом із відомостями про керівника у числі інших осіб, які мають право без довіреності здійснювати дії від імені підприємства (п. 13 ч. 2 ст. 9 «держреєстраційного» Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV).

Крім того, не забувайте, що потрібно залагодити питання з банком і поданням звітності в електронному вигляді.

Зокрема, щоб повідомити банк, потрібно подати оновлений перелік розпорядників рахунків і документи, що підтверджують їх повноваження (див. п. 9 розд. І Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492).

А щоб вирішити питання з підписанням і поданням електронної звітності для особи, якій делеговано право підпису, потрібно отримати кваліфікований електронний підпис (ЕП) і подати податківцям (див. п. 11 розд. III Порядку № 557****): Заяву про приєднання до Договору про визнання електронних документів (додаток до Договору про визнання електронних документів); повідомлення про надання інформації щодо ЕП в електронному вигляді (додаток 2 до Порядку № 557).

**** Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557.

Якщо служить підприємець

Підприємцеві, який прийняв рішення піти на військову службу за контрактом, слід знати заздалегідь: пільг, що звільняють його від зобов’язань зі сплати податків та внесків, а також подання звітності немає.

ЄСВ доведеться нараховувати і сплачувати, як і раніше, — на загальних підставах (див. 301.04.02 ЗІР). Те ж стосується призовників на строкову військову службу. Не передбачено ПКУ і звільнення від нарахування, сплати і подання податкової декларації з єдиного податку (далі — ЄП) для фізичних осіб — підприємців — платників ЄП груп 1 — 2 (див. 107.12 ЗІР). Виняток — єдинник третьої групи. Він може не подавати декларації з ЄП і не платити ЄП, якщо в нього протягом звітних кварталів поточного року відсутні доходи. Якщо доходи на початку поточного року були, то далі за кожен поточний звітний період він повинен наростаючим підсумком задекларувати отриманий ним раніше дохід (див. 107.12 ЗІР).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити