Зміни в «податкову реформу — 2020»: Закон № 786 підписаний і вже набув чинності

Закон № 786 асоціюють передусім зі скасуванням книг обліку ФОП. Але насправді «паровозом» через цей Закон хотіли протягнути «вагон» інших змін, цікавих великому бізнесу. Проте в сесійному залі «щось пішло не так» і велика частина цього «вагона» так і не доїхала до місця призначення. Про те, що все-таки потрапило до підсумкової версії Закону, зараз і розповімо (про книги обліку поговоримо в окремому матеріалі).

Електронний документообіг з податківцями (п. 42.6 ПКУ). Є добра новина. Договір з податківцями на електронну звітність (договір про визнання електронних документів) скасовується . Для здавання електронної звітності договір не буде потрібен. Важливо! Набуде чинності ця норма через 3 місяці з дня опублікування Закону № 786, тобто з 7 листопада 2020 року (до цієї дати договір потрібен).

Поки ж задовольняємося спрощенням від Мінфіну, який нещодавно встановив, що для приєднання до договору спеціально подавати заяву не потрібно. Достатньо надіслати контролерам будь-який електронний документ у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства стосовно електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Оскільки договір про електронну взаємодію скасовується, за непотрібністю з п. 49.4 ПКУ будуть (з 07.11.2020 р.) виключені абз. 4 і 5, в яких йшлося про те, що:

— у разі припинення договору про визнання електронних документів платник до моменту укладення нового договору має право подавати звітність у спосіб, визначений пп. «а» і «б» п. 49.3 ПКУ;

— контролюючому органу забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Також чітко визначено, що підставами для припинення електронного документообігу між податківцями та платником податків (знову ж таки з 07.11.2020 р.) можуть бути тільки:

— закінчення дії електронного ключа (!) керівника платника податків;

— отримання інформації з ЄДР про зміну керівника або припинення юридичної особи;

— наявність у Держреєстрі фізосіб — платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності фізособи / смерті фізособи.

Також Законом № 786 підкориговано термін «технічна помилка» в роботі Електронного кабінету (ЕК) (п.п. 14.1.182¹ ПКУ)та визначено поняття «технічний збій» в роботі ЕК (п.п. 14.1.182² ПКУ).

І ще такий момент. Уточнено, що в разі технічних та/або методологічних помилок / технічних збоїв у роботі ЕК подати «паперові» версії звітності/документів можна, тільки якщо для них не встановлена обов’язкова електронна форма подання. Тобто, наприклад, ПДВ-звітність у «паперовому» вигляді, навіть у разі збоїв у роботі ЕК подати не можна (оновлений п.п. 17.1.15 ПКУ). Раніше застереження «якщо подання таких документів в електронній формі не є обов’язковим» не було.

Адміністрування. «Карантинний» мораторій на перевірки (п. 52² підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Поки він триватиме до кінця серпня* (а якщо карантин вчергове продовжать, то автоматом буде продовжений і мораторій). Уточнили, що він не поширюється на:

* Детальніше — у статті «Cерпневий карантин: продовжуємо «адаптуватися» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 31).

— документальні позапланові перевірки, які проводяться на звернення платника;

— перевірки, що проводяться на підставі п.п. 78.1.7 ПКУ, — при реорганізації юрособи (окрім перетворення), припиненні юрособи/ФОП, закритті постійного представництва або відокремленого підрозділу;

— перевірки, що стосуються в тому числі обігу палива, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Застосування штрафів при «самовиправленні». Важливий момент. Уточнено, що при самовиправленнях (донарахуванні податкових зобов’язань) при дотриманні умов, установлених ст. 50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, до платника не застосовуються інші штрафи, встановлені гл. 11 «Відповідальність» ПКУ (п. 120.2 ПКУ). Тоді як раніше було передбачено, що штраф не застосовується тільки за ст. 123 ПКУ (за донарахування податківцями податкових зобов’язань).

Права податківців. Є невелике уточнення з приводу права податківців отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, робота яких використовується без документального оформлення під час проведення перевірок (п.п. 20.1.47 ПКУ). З цього підпункту виключена згадка про пасивні доходи, додаткове благо, інші виплати і відшкодування, що підлягають оподаткуванню. Тобто прямого права податківців вимагати пояснення відносно цих виплат тепер не передбачено.

ПДВ. Є уточнення, що стосуються штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК.

Перше — зазначено, що штраф за п. 120¹.1 ПКУ застосовується й до РК, складених до «мінбазних» ПН (у тексті Закону № 466**, імовірніше, просто забули про них згадати). Нагадаємо, що в разі несвоєчасної реєстрації ПН на «мінбазу» або РК до такої ПН штраф застосовується у розмірі 2 % від обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 1020 грн. А в разі якщо факт їх несвоєчасної реєстрації виявлять податківці — 5 %, але не більше 3400 грн.

** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX.

Друга правка стосується перехідних штрафів із п. 73 підрозд. 2 розд. XX ПКУ за несвоєчасну реєстрацію:

— «компенсуючих», «мінбазних» ПН/РК, а також ПН/РК, на постачання товарів/послуг, оподатковуваних за ставкою 0 %, «звільнених» операцій;

— а також ПН/РК, за операціями, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю).

По-перше, раніше було зазначено, що ця перехідна норма стосується штрафів, нарахованих з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р., грошові зобов’язання за якими не узгоджені (відповідні ППР перебувають у процесі адміністративного або судового оскарження і грошові зобов’язання за якими не сплачені). Наразі період щодо штрафів продовжили. Перехідна норма стосується штрафів, нарахованих з 01.01.2017 р. до дати набрання чинності Законом № 466, тобто до 23.05.2020 р. При цьому йдеться:

(1) або про неузгоджені штрафи (ППР на 23.05.2020 р. знаходяться у процеcі адміністративного або судового оскарження), які ще не сплачені платником податків. Це було передбачено й раніше;

(2) або про штрафи за ППР, строк сплати за якими ще не настав.

По-друге, зменшено розміри цих перехідних штрафів:

— за несвоєчасну реєстрацію. Було 2 % від обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 1020 грн. Стало — 1 % від обсягу ПДВ, але не більше 510 грн;

— якщо факт нереєстрації ПН виявлять податківці. Було 5 % від обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 3400 грн. Стало — 2,5 % від обсягу ПДВ, але не більше 1700 грн.

Знову ж таки зберігається норма про те, що податківці замість виписаних попередніх ППР повинні перевиписати нові.

Податок на прибуток. Операція з нерезидентом VS ділова мета (податкова різниця для високодохідників). Відразу зауважимо, що 100 % збільшуюча різниця (п.п. 140.5.15 ПКУ) — на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентом, якщо такі операції не мають ділової мети, збереглася в тому вигляді, в якому вона спочатку була передбачена Законом № 466.

Але! Підкориговано саме визначення «ділова мета» (оновлено п.п. 14.1.231 ПКУ). Відзначимо, що з п.п. 14.1.231 ПКУ випливає, що ознакою ділової мети є наявність у платника наміру отримати економічний ефект унаслідок господарської діяльності.

Так от, якраз визначення «економічний ефект» і підкоригували. Раніше було зазначено, що «економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому». Тепер же передбачено, що наявність такого приросту/створення умов не є винятковою умовою для визнання наявності економічного ефекту.

Тобто це тільки одна з можливих ознак наявності економічного ефекту.

Крім того, підкоригували й абз. 3 — 5 п.п. 14.1.231 ПКУ, в яких були зазначені ознаки, що свідчать про відсутність ділової мети. Так, операція не має ділової мети, якщо:

— головною метою або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку;

— у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Що важливо! Раніше зазначалося, що ці умови не є винятковими (тобто податківці могли використати й інші підстави для визнання операції такою, що не має ділової мети). Зокрема, говорилося: «Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо...».

Тепер слова «зокрема, але не виключно» виключені. А це означає, що перелік ознак, що свідчать про відсутність ділової мети, став вичерпним.

Амортизаційна різниця (п.п. 138.3.1 ПКУ). Зміна стосується нарахування податкової амортизації за періоди, коли об’єкт основних засобів тимчасово не використовується. Законом № 466 передбачалося, що податкова амортизація не нараховується за період, під час якого ОЗ не використовуються (не експлуатуються) в господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням. Тепер це прибрали. Закон № 786 передбачає ненарахування амортизації тільки за період консервації (зміна діє з 08.08.2020 р.).

«Відсоткова» різниця (п. 140.2 ПКУ). Саме формулювання «відсоткової» різниці залишається тим же, як це було передбачено Законом № 466 (ср. ).

А ось перехідну норму (п. 53 підрозд. 4 розд. XX ПКУ ), що стосується цього коригування, поправили.

А саме уточнили, що правила обліку відсотків, передбачені абз. 1 п. 140.2 ПКУ, застосовуються з 01.01.2021 р. до усіх кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, які виникли за операціями з нерезидентами, і обліковуються на балансі платника податків станом на 1 січня 2021 року. Раніше застереження про те, що це стосується саме нерезидентських кредитів/позик, не було.

Авансовий внесок за конструктивними дивідендами. Чітко прописали, що авансовий внесок з виплат, прирівняних до дивідендів, не сплачується (п.п. 57.1¹.7 ПКУ). При цьому цей пункт, як і нове визначення виплат, прирівняних до дивідендів (конструктивні дивіденди), запрацює з 01.01.2021 р.

Контрольовані іноземні компанії (КІК). Плановане проєктом перенесення норм по КІК до 01.01.2022 р. до остаточного тексту не потрапило. Тобто ці норми, як і спочатку планувалося Законом № 466, запрацюють з 01.01.2021 р.

Нерезидентський дохід. Уточнено умови, за яких прибуток нерезидента від продажу цінних паперів/акцій/корпоративних прав визнається доходом із джерелом походження в Україні (п.п. «е» п.п. 141.4.1 ПКУ).

Безподаткова ліквідація іноземної компанії, акціонером якої є резидент — громадянин України. Встановлена перехідна норма (п. 14 підрозд. 1 розд. XX ПКУ), що передбачає звільнення від оподаткування ПДФО доходів, які будуть отримані фізособами-резидентами у 2020 і 2021 роках при ліквідації іноземної компанії, власниками якої вони є.

Списання боргів з ЄСВ для «сплячих» ФОП-загальносистемників і самозайнятих осіб, які ще не зняті з держреєстрації. Прямо прописали, що списання вже стартувало з 03.06.2020 р. (раніше з цим була неоднозначність — з 03.06.2020 р. або з 01.01.2021 р.).

Акцизний податок, ліцензування операцій з пальним. Зміни стосуються нових підакцизних позицій, які були додані Законом № 466, а саме (п.п. 215.3.4 ПКУ):

— палив рідких на основі газойлів (дизпаливо);

— тільки розчинників або розріджувачів на основі метанолу; інших готових сумішей на основі метанолу» — за кодом УКТ ЗЕД 3814 00 90 90.

Щодо першої групи товарів (палив рідких на основі газойлів) уточнено, що сюди не включаються «базові оливи та інші мастильні матеріали та інші дистиляти, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (чи аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350 гр. С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об %».

*** Подробиці знайдете в статті «Нові підакцизні товари (у т. ч. деякі розчинники): що врахувати ВСІМ» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 23).

При цьому проєкт Закону передбачав, що стосовно двох вищеназваних нових груп підакцизних товарів будуть передбачені особливості та механізм обліку залишків цих товарів, які були станом на 23.05.2020 р. (дату їх уведення), а також перехідні особливості для нових платників пального акцизу, що виникли у зв’язку з появою цих нових товарних позицій. Передбачалися й деякі тимчасові штрафні пом’якшення. Але ці норми до Закону № 786 не потрапили (вони не були прийняті).

Важливо. У частині ліцензування операцій із новоявленими представниками «пального» (у тому числі розріджувачів на основі метанолу), як і обіцяли, — зробили штрафне відстрочення до кінця року. Але ось давати відстрочення щодо адмінштрафу (за безліцензійну діяльність за ст. 164 КпАП) не стали .