Податкові зміни — 2020: «гарячий» дайджест

Казанова Марина, податковий експерт, CAP, Томашпольський Сергій, головний редактор, buhgalter911@mail.ua
Бухгалтер 911 Січень, 2020/№ 4
В обраному У обране
Друк
16.01.2020 р. ВРУ ухвалено Закон на базі законопроєкту № 1210, яким вносяться зміни до ПКУ. У цій статті наведемо тільки короткий дайджест змін, щоб зорієнтувати вас у їх «масштабах» та «глобальності». А вже детальний аналіз змін зробимо, коли з’явиться остаточний текст Закону.

Розпочнемо з того, що на шляху підписання цього Закону виникла перешкода — проєкт постанови ВР про скасування прийняття Закону. З подібними ситуаціями ми стикаємося не вперше. І, як уявляється, ця постанова прийнята не буде. Але… це забере певний час. Найближче пленарне засідання ВР відбудеться 4 лютого. Відповідно на офіційне оприлюднення Закону чекаємо ближче до другої половини лютого.

Далі. Закон достатньо великий за обсягом. Хоча сказати, що він передбачає якісь «революційні» зміни, не можна. Більша частина законопроєкту присвячена імплементації плану BEPS (деофшоризації). При цьому назва Закону говорить і про характер змін, що вносяться: (1) удосконалення адміністрування податків та (2) усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві. Відповідно вагома частина змін якраз припадає на адміністрування податків.

Як зазначено в перехідних положеннях, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Хоча багато нових норм (у тому числі й щодо застосування штрафних санкцій) передбачають відстрочення в їх застосуванні (частина набере чинності з 1 липня 2020 року, частина — з 1 січня 2021 року).

Адміністрування

1. Вводиться інститут вини платника за податковими правопорушеннями. Податковим правопорушенням вважається протиправне, винне (але тільки у випадках, прямо передбачених Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника. Але ці зміни наберуть чинності тільки з 1 січня 2021 року. Кількома словами в чому полягає концепція вини. Підхід такий. У ПКУ визначена низка штрафних санкцій (п. 109.3), які застосовуються, тільки якщо контролюючим органом буде встановлена вина платника. Але! Переважно це штрафи за умисно вчинене порушення (буде введена окрема шкала штрафів, якщо порушення вчинене умисно. У цих випадках податківцям потрібно буде довести факт умислу платника у вчиненні правопорушення. Для всіх інших штрафів, прямо не названих у п. 109.3 ПКУ, як і раніше, «за замовчуванням» платник вважатиметься винним у вчиненні порушення. А далі він уже може доводити свою невинуватість, у тому числі керуючись звільненнями від відповідальності, передбаченими ПКУ.

2. Також з 1 січня 2021 року змінюються правила нарахування пені та низки штрафних санкцій. При цьому вже у 2020 році (після набрання чинності Законом) збільшуються штрафи у два рази (проєкт в першому читанні передбачав збільшення в чотири рази ), наприклад, за:

(1) неподання/несвоєчасне подання податкової декларації (п. 120.1 ПКУ) — з 170 до 340 грн.;

(2) за помилки в 1ДФ — з 510 до 1020 грн. При цьому можна самостійно виправити помилку в ІПН без штрафів;

(3) порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах (штрафи теж збільшуються у 2 рази);

(4) за порушення строків зберігання документів — з 510 до 1020 грн.

3. Від ідеї збільшення строків проведення перевірок відмовилися.

4. Норму, яка була в першому читанні про те, що операції повинні враховуватися виходячи з реальних (фактичних) умов та обставин та/або поведінки платника, у кінцевому варіанті не включили до тексту ПКУ. Але є норма про те, що в разі, якщо операція не має ділової мети з нерезидентом, платникові податку на прибуток потрібно застосовувати збільшуючу податкову різницю.

5. Нарешті закріпили норму про те, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то останній день сплати податкового зобов’язання переноситься на операційний (банківський) день, що настає за таким вихідним або святковим днем (п. 57.1 ПКУ).

Нагадаємо, що зараз у ПКУ прямо передбачено тільки «святково-вихідне» перенесення подання звітності (п.п. 49.20 ПКУ).

6. Платник, який подає звітність в електронному вигляді або пройшов електронну ідентифікацію олнайн в електронному кабінеті, може подати заяву про бажання отримувати документи від фіскалів в електронному вигляді. У такому разі всі повідомлення від фіскалів (у тому числі й про початок перевірки) вручатимуться йому через електронний кабінет. Якщо платник не подавав такої заяви — як і раніше, документи будуть направлятися йому в «паперовому» вигляді.

7. Передбачена низка випадків, коли платник звільняється від відповідальності (п. 112.8 ПКУ). Наприклад, якщо він діяв на підставі висновків об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду; на підставі правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Але ця норма набере чинності з 1 січня 2021 року. До цього, як і раніше, платник звільнятиметься від відповідальності, якщо:

— він діяв на підставі ІПК, узагальнюючої податкової консультації;

— якщо правопорушення викликане помилками в роботі електронного кабінету, які визнані адміністратором/методологом електронного кабінету/судом.

8. Повернення помилково перерахованих коштів до бюджету — можна буде повернути й пеню.

9. Строк на відновлення документів у разі їх пошкодження або дострокового знищення збільшений із 90 до 120 календарних днів.

10. Фінзвітність для платників податку на прибуток/неприбуткових організацій, яка є додатком до декларації з податку на прибуток/неприбуткового звіту, повинна подаватися тільки в електронному вигляді. Підприємства, які повинні оприлюднювати фінзвітність, подаватимуть її податківцям у два етапи:

(1) разом з податковою звітністю (при цьому додатками до декларації з податку на прибуток вважатимуться тільки Баланс і Звіт про фінрезультати);

(2) до 10 червня — фінзвітність разом з аудиторським висновком.

За неподання фінзвітності разом з аудиторським висновком застосовується штраф у розмірі, як за неподання декларації.

11. ІПК можна отримати в електронному вигляді (потрібно також буде зазначати, у чому полягає практична необхідність її отримання).

12. Податкові повідомлення-рішення (далі — ППР) стануть змістовнішими. ППР повинно містити описову і мотивуючу частини застосування штрафів до платника. Але ця зміна набере чинності з 1 січня 2021 року.

13. Змінюється визначення великого платника податку (обслуговування Офісом великих платників податків). Критерій за сумою сплачених податків, зборів та платежів, які сплачені до бюджету за останні 4 послідовних звітних квартали, збільшений до 1,5 млн грн. При цьому до розрахунку не включаються сплачені митні платежі. Тому кількість великих платників податків зменшиться (з їх числа можуть «випасти» імпортери).

14. Зміни до плану перевірок. Не частіше одного разу у 1 кварталі і одного разу у 2 кварталі. Плюс: якщо зміни внесені в 1 кварталі — то перевірка може бути призначена не раніше 1 липня, якщо у 2 кварталі — не раніше 1 жовтня.

15. Нова підстава для позапланової перевірки (п.п. 78.1.20 ПКУ) — контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки, або документальної позапланової перевірки, отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

16. Строк сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом (п. 57.3 ПКУ). Раніше було — 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР. Буде — 10 робочих днів.

17. Прописується механізм відшкодування шкоди платникові, заподіяної неправомірними діями контролюючого органу (норма розпочне діяти з 1 січня 2021 року).

18. Застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування (при виплаті доходів нерезиденту). Умова про «беніфіціарність» повинна дотримуватися, тільки якщо в міжнародному договорі встановлено, що звільнення від оподаткування/пільгові умови оподаткування для відповідного виду доходу діють тільки для беніфіціарного власника.

19. Строки позовної давності за перевірками — у разі перевірки податкових зобов’язання з ПДФО/ВЗ при виплаті зарплати / інших заохочувальних і компенсаційних виплат / інших виплат і винагород фізособам у зв’язку з трудовими відносинами буде 7 років (2555 днів). Але ця норма — теж діятиме з 01.01.2021 р.

20. Розширюються повноваження контролюючих органів. Зокрема, під час перевірки дотримання роботодавцем трудового законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин, дотримання податкового законодавства щодо оподаткування нарахованим найманим працівникам виплат, податківці можуть вимагати письмові пояснення від роботодавців, та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення (п.п. 20.1.47 ПКУ).

Податок на прибуток

1. Вартісний критерій основних засобів (ОЗ) збільшується з 6000 грн. до 20 000 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ).

2. З 20 до 40 млн грн. збільшився поріг річного доходу, що дозволяє не коригувати фінрезультат на податкові різниці. При цьому для таких платників (з річним доходом до 40 млн грн.) починаючи з 2021 року буде встановлений річний звітний період. Судячи з перехідних положень, у 2020 році платники, у яких річний дохід понад 20 млн грн., повинні звітувати ще поквартально.

3. Прямо прописано, що самозайняті особи, підприємці (на загальній систем і на єдиному податку) зобов’язані утримувати при виплаті доходів нерезидентам так званий податок на репатріацію (у порядку, передбаченому п. 141.4 ПКУ) і зобов’язані подавати у зв’язку із цим декларацію з податку на прибуток з додатком ПН.

4. Амортизаційна різниця (ст. 138 ПКУ):

(1) виключена заборона на використання виробничого методу амортизації для розрахунку податкової амортизації;

При цьому встановлені перехідні норми (п. 52 підрозд. 4 розд. XX ПКУ) щодо використання виробничого методу амортизації щодо об’єктів ОЗ, амортизація яких раніше була розпочата за іншим методом.

(2) передбачена «прискорена» амортизація. У період з 01.01.2020 р. до 31.12.2030 р. для розрахунку податкової амортизації ОЗ:

для 4 (машини та обладнання) і 5 груп можна застосовувати «скорочений» мінімально допустимий строк корисного використання, який дорівнює 2 рокам (основний мінімально допустимий СКВ для таких об’єктів згідно з п.п. 138.3.3 становить 5 років);

для 3 (передавальні пристрої) і 9 груп мінімально допустимий строк корисного використання встановлений на рівні 5 років (замість основного — 10 і 12 років).

Але застосовувати «скорочений» мінімально допустимий строк корисного використання можна тільки за умови, що об’єкти використовуються у власній госпдіяльності і не продаються або передаються в оренду іншим особам. Виняток — тільки для підприємств, для яких надання майна в оренду — основний вид діяльності;

(3) податкова амортизація не нараховується в період невикористання (експлуатації) ОЗ у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією (зверніть увагу: поліпшення в цій статті не названі).

5. Змінюється підхід до нарахування різниці за відсотковими борговими зобов’язаннями (п. 140.2 ПКУ), але розпочне діяти норма тільки з 1 січня 2021 року. І порівняно з першою редакцією різниця стосуватиметься боргових зобов’язань тільки з нерезидентами (незалежно від того, пов’язані вони особи чи ні).

6. Урегулювали, як саме правонаступник має право врахувати від’ємне значення об’єкта податку на прибуток реорганізованого підприємства (п.п. 140.4.5 ПКУ).

7. Фінрезультат до оподаткування доведеться збільшувати й на суму штрафних санкцій, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади. Причому не лише за порушення податкового законодавства, а й за порушення будь-якого законодавства (п.п. 140.5.11 ПКУ).

8. Передбачена збільшуюча різниця на суму витрат на користь нерезидентів за операціями, що не мають ділової мети (п.п. 140.5.17 ПКУ).

9. Якщо дохід виплачується нерезиденту в негрошовій формі або не був утриманий під час його виплати, то тоді застосовується спеціальна формула розрахунку податку на репатріацію.

ПДВ

1. Квартальний звітний період з ПДВ скасовано (п. 202.2 ПКУ виключається). Для всіх платників ПДВ установлений єдиний звітний період — місяць.

2. З позитивного — збільшили строки реєстрації зведених «компенсуючих» податкових накладних (ПН) (за пп. 198.5 і 199.1 ПКУ) — протягом 20 к. дн., що настають за останнім календарним днем, у якому вони складені (п. 201.10 ПКУ).

3. Вводяться спеціальні штрафи за несвоєчасну реєстрацію:

— ПН/РК за операціями постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ;

— ПН/РК, складених на операції, оподатковувані за ставкою 0 %;

— «компенсуючих» ПН за п. 198.5 ПКУ (пп. «а» — «г») і п. 199.1 ПКУ і РК до них;

— ПН на дотягування до мінбази (абз. 11 п. 201.4 ПКУ).

Штраф за їх несвоєчасну реєстрацію становитиме 2 % від обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 1020 грн. За відсутності реєстрації таких ПН, виявленої податківцями, штраф становитиме 5 % від обсягу постачання без урахування ПДВ, але не більше 3400 грн.

Також установлена перехідна норма (п. 72 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), що в цих же розмірах (2 % від обсягу постачання, але не більше 1020 грн. і 5 % від обсягу постачання, але не більше 3400 грн.) застосовуватимуться штрафи щодо вищеназваних ПН, нарахованих у період з 01.01.2017 р. до 31.12.2019 р., грошові зобов’язання за якими залишаються неузгодженими (відповідні ППР перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження).

4. Від оподаткування збиткового експорту (застосування ставки 20 % до мінбази) відмовилися.

5. Касовий метод при постачанні підрядних будівельних робіт (абз. 4 п. 187.1 ПКУ) можуть застосовувати і субпідрядники.

6. Заява на реєстрацію платника ПДВ подається виключно в електронній формі (п. 183.7). Виняток — коли вона подається у складі заяви на держреєстрацію створення юрособи або держреєстрації ФОП.

7. Заяву про добровільну реєстрацію платника ПДВ можна подати не пізніше ніж за 10 (було 20) к. дн. до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ.

8. У разі внесення за рішенням контролюючого органу або за рішенням суду до реєстру платників ПДВ змін про скасування анулювання реєстрації платника ПДВ, такому платникові повинні відновити ліміт реєстрації (п. 2001.3 ПКУ).

9. Прямо прописали, що до бази ПДВ не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди (на включенні суми відшкодування збитків до бази ПДВ раніше наполягали фіскали), у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

10. Виключений п. 63 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, що встановлює пільгу (у вигляді звільнення від оподаткування ПДВ) експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку. Таким чином, їх експорт тепер оподатковуватиметься за ставкою 0 %.

Єдиний податок: ФОП і юрособи

1. Надійшла інформація, що депутати в останню мить вирішили збільшити ліміти доходу для перебування на єдиному податку / у конкретній групі єдиного податку. Для групи 1 ЄП — з 300 тис. грн. до 1 млн грн.; для групи 2 ЄП — з 1,5 до 5 млн грн.; для групи 3 ЄП — з 5 до 7 млн грн. Нагадаємо, що планове підвищення ліміту повинне відбутися з 01.01.2021 р. — тільки для групи 2 ЄП і тільки до 2,5 млн грн.* Але зрозуміло, що «зворотного» зниження з 5 до 2,5 млн грн. не буде .

* Подробиці — у статті «РРО-зміни: дайджест» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 43).

2. Як уже було сказано вище, більше не буде квартального періоду з ПДВ, єдиними «носіями» якого могли бути єдиноподатники. З урахуванням того, що поява Закону затягується, не можна виключати і такий варіант, що в 1 кварталі 2020 року квартальний період збережеться (для тих, хто разом з декларацією з ПДВ за останній звітний період 2019 року подав заяву про вибір квартального періоду з ПДВ). А починаючи з квітня всі вже звітуватимуть помісячно. Стежимо за перебігом подій.

3. «Прощати» з єдиним податком з причини тривалого «висіння» податкового боргу будуть тільки в тому випадку, якщо сума такого боргу перевищує суму, зазначену в п.п. 59.1 ПКУ (більше 1020 грн.).

4. Для платників ЄП груп 1 — 3 звільнення від сплати земельного податку діятиме за умови, що земельна ділянка та/або розташований на ній об’єкт нерухомості не передаються в оренду/найм/позику. Податківцям завжди було близьке саме таке трактування. Але такі їх претензії були безпідставними. І були періоди, коли суди «наводили різкість» податківцям і підтримували суб’єктів господарювання. Тепер же «урізування» можливості не платити земподаток буде легалізовано. Імовірно, з 2 півріччя 2020 року.

Важливо! На саме право здавати нерухомість в оренду це нововведення ніяк не вплине.

ФОП на загальній системі

1. Знімається заборона на амортизацію вантажних автомобілів та облік витрат на утримання вантажних автомобілів. Це дуже прогресивне нововведення. Адже на цій забороні будувалися в тому числі й неправомірні претензії податківців на «викошування» відповідного податкового кредиту з ПДВ (причому не лише в загальносистемників, а й у єдиноподатників ). Заборона на амортизацію/утримання легкових авто все-таки залишається.

Важливо, що парламентарі хотіли, але зрештою відмовилися від ідеї встановлення спеціального порядку обліку витрат, що підлягають амортизації.

2. Витрати на реконструкцію, модернізацію, поліпшення основних засобів — тепер доведеться амортизувати. Тоді як раніше можна було відразу відносити на витрати.

3. Знову ж таки враховуємо «загальне» для всіх зростання межі для поділу основні засоби / малоцінні необоротні активи із 6 до 20 тис. грн. Це не дуже добре для ФОП, оскільки питання з обліком ними малоцінних необоротних активів перебуває, можна сказати, в підвішеному стані.

4. До витрат також можна буде відносити податок на нерухомість (відмінну від земельних ділянок), сплачений за нежитлову нерухомість.

5. Не потрібно буде подавати декларацію за перший квартал роботи на загальній системі оподаткування (коли підприємець або щойно реєструється при цьому не переходить відразу до групи 3 єдиного податку, або переходить з єдиного податку на загальну систему оподаткування).

6. Ліквідаційна декларація подаватиметься у звичайний «місячний» строк.

Акцизний податок

Виокремимо той факт, що підакцизною стане рідина для електронних сигарет. А з урахуванням змін із Закону, прийнятого на базі законопроєкту № 1209-1 (також перебуває на підписі в Президента), такі рідини за всіма параметрами фактично будуть прирівняні до тютюнових виробів. Відповідно:

— при їх роздрібній реалізації потрібно буде платити «роздрібний» акциз;

— продавцеві буде потрібна «тютюнова» ліцензія;

— при готівкових розрахунках буде потрібен РРО;

— єдиноподатники ними торгувати вже не зможуть тощо.

Важливо! Усі зміни щодо рідин для електронних сигарет наберуть чинності тільки з 01.01.2021 р.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд