Бухгалтери/податкові консультанти: кому «дружити» з фінмоніторингом

Казанова Марина, податковий експерт, CAP
Бухгалтер 911 Червень, 2020/№ 26
В обраному У обране
Друк
Новина про те, що бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухобліку або здійснюють консультування з питань оподаткування, наразі (а точніше, з 28.04.2020 р.) є суб’єктами первинного фінмоніторингу — в усіх на вустах. Коротко на сторінках нашого журналу ми інформували про всі ці нововведення*. Але сьогодні розглянемо цю тему детальніше. Тим паче, що вже накопичилася багато запитань.

* Статті «Бухгалтер — суб’єкт первинного фінмоніторингу: час «Ч» настав» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 18) та «Хто з бухгалтерів — суб’єкт первинного фінмоніторингу?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 10).

Отже, Закон № 361** визнав суб’єктами первинного фінмоніторингу (а точніше, спеціально визначеними суб’єктами первинного фінмоніторингу), зокрема (п.п. 7 п. 2 ст. 6 Закону):

** Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX.

— бухгалтерів, суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

При цьому особливо підкреслимо, що штатних бухгалтерів (у тому числі головних бухгалтерів), тобто тих, хто надає такі послуги (правильніше говорити — виконує відповідні обов’язки) суб’єктові господарювання за договором найму (як працівник), усі ці вимоги не стосуються. Про це прямо сказано в п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361. «Доносити» на свого ж роботодавця вони не повинні.

А ось «НЕнаймані» бухгалтери, а також суб’єкти господарювання, які надають послуги у сфері бухобліку або здійснюють консультування з питань оподаткування, зобов’язані виконувати вимоги Закону № 361.

Формально до цієї когорти потрапляють:

— бухгалтери — самозайняті особи, але не ФОП (теоретично можливий, але рідкісний варіант);

— бухгалтери — фізособи, що надають послуги за ЦПД-договорами (але чи можна таку особу, у принципі, називати бухгалтером?);

— ФОП та юрособи, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

— ФОП та юрособи, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

А ось якщо, наприклад, консультування з питань оподаткування здійснюється фізособою (не ФОП) за ЦПД, то тоді виходить, що така особа не є суб’єктом первинного фінмоніторингу. Адже щодо послуг консультування з питань оподаткування Закон № 361 називає СПФМ тільки суб’єктів господарювання.

Які труднощі відразу виникли? Перше, що викликало запитання, — про які конкретно бухпослуги/послуги консультування з питань оподаткування йдеться? Невже про всі без винятку?

Якщо, наприклад, надаються усні консультації, які взагалі не передбачають отримання будь-яких відомостей про госпоперації клієнта, чи є тоді особа, яка надає подібні послуги, СПФМ?

На перший погляд здається, що, надаючи будь-які послуги з бухобліку / консультування з питань оподаткування, суб’єкт визнається СПФМ. Адже, наприклад, для нотаріусів, адвокатів Закон № 361 чітко визначив «коло операцій», які є для них «об’єктом фінмоніторингу» (див. ст. 10 Закону № 361). А для тих, хто надає послуги з бухобліку / податкового консультування, подібне коло операцій не окреслене. Але, вважаємо, це не зовсім так.

Якщо виходити із загального аналізу Закону № 361 і головної мети, з якою вводяться ці зміни (щоб бухгалтер / податковий консультант інформував про підозрілі фінансові операції клієнта), то слід звернути увагу на таке:

по-перше, ст. 2 Закону № 361 говорить про те, що цей Закон поширюється на осіб, які забезпечують проведення фінансових операцій. Тому якщо вид послуг, що вами надаються клієнтові, у принципі, не передбачає доступу до інформації про фінансові операції клієнта, то є всі підстави вважати, що ви не є суб’єктом первинного фінмоніторингу. І відповідно не повинні виконувати покладені на них обов’язки, що, зокрема, стосуються й постановки на облік як СПФМ;

Зазначимо, що ч. 2 ст. 8 Закону № 361 зобов’язує суб’єктів первинного фінмоніторингу стати на облік у Держфінмоніторингу як суб’єктів первинного моніторингу.

по-друге, ключове значення тут має визначення «фінансова операція» (яка, власне, і є об’єктом фінмоніторингу), наведене в п.п. 65 п. 1 ст. 1 Закону № 361, — це будь-які дії щодо активів клієнта, (!) вчинені за допомогою СПФМ або (!) про які стало відомо СПФМ.

Наприклад, ми надаємо таку послугу клієнтові, як «Консультування з питань оподаткування на тему «Зарплатні зміни». Нехай навіть це діяльність за КВЕД 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування». Але хіба ці послуги передбачають доступ до інформації про операції з активами клієнта? У такому разі, у принципі, немає як такого об’єкта фінмоніторингу:

«об’єкт фінансового моніторингу — дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять <…>, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників» (п.п. 41 п. 1 ст. 1 Закону № 361).

Цікава й думка Мінфіну щодо того, що вважати здійсненням фінансової операції:

«вчинення будь-яких дій з активами клієнта (участь, від імені та/або за дорученням клієнта та/або допомога клієнту планувати чи здійснювати операцію) є здійсненням фінансової операції бухгалтерів та/або суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку та/або які здійснюють консультування з питань оподаткування».

Звичайно, висновки Мінфіну теж не зовсім однозначні. Як, наприклад, розцінювати «допомогу клієнтові планувати чи здійснювати операцію»? Але, очевидно, передбачається, що йдеться про фіноперацію, про яку в консультанта є конкретні дані (її учасників, суму тощо).

А отже, знову ж таки можна дійти висновку — якщо в бухгалтера, суб’єктів господарювання, які надають послуги з бухобліку / здійснюють консультування з питань оподаткування немає доступу до інформації про операції з активами клієнта, то немає й забезпечення здійснення фіноперацій клієнта. А отже, й немає обов’язку виконувати вимоги Закону № 361 (ср. 025069200).

І рекомендації такого плану, а ви станьте про всяк випадок на облік як СПФМ, на наш погляд, тут не зовсім доречні. Адже суб’єкт первинного фінмоніторингу повинен виконувати й інші вимоги Закону № 361. Зокрема, призначити працівника, відповідального за фінмоніторинг, і повідомити про нього Держфінмоніторинг (п. 2 ст. 8, ст. 9 Закону № 361).

Ця вимога не стосується осіб, які працюють одноосібно.

А цей працівник, у свою чергу, повинен відповідати певним кваліфікаційним вимогам, установленим Держфінмоніторингом. Тобто йому доведеться проходити навчання і, можливо, підтверджувати свої знання. Порядок призначення такого працівника і перевірки відповідності кваліфікаційним вимогам має бути ще затверджений підзаконною нормативкою. Навіщо це все організовувати, витрачати гроші на навчання, якщо фактично жодного фінмоніторингу, у принципі, у разі такого виду діяльності суб’єкт господарювання не здійснює?

Наступний момент. Припустимо, бухгалтер / суб’єкт господарювання, який надає послуги з бухобліку або здійснює консультування з питань оподаткування, все-таки має доступ до інформації про операції з активами клієнта або забезпечує здійснення таких операцій. Коли йому ставати на облік у Держфінмоніторинг? Зазначимо, що поки що порядку постановки на облік, розробленого під положення Закону № 361, немає.

Відповідно можна говорити, що поки немає процедури такої постановки, не може бути й відповідальності за порушення такої процедури.

Але нині чинний Порядок № 552*** (а саме ч. 2 п. 5), який розроблено під норми ще старого Закону та й логіка самого Закону № 361 підказує, що стати на облік потрібно не пізніше дня установлення ділових відносин з клієнтом (знову ж таки, підкреслимо — мова повинна йти про послуги, що передбачають забезпечення здійснення фіноперацій клієнта або якщо вони передбачають доступ до інформації про такі операції клієнта).

*** Постанова КМУ від 05.08.2015 р. № 552.

Також зазначимо: Держфінмоніторинг на своєму офіційному сайті**** вже надав рекомендації, як до введення підзаконної нормативки стати на облік у Держфінмоніторинг й інформувати про підозрілі операції. Але знову ж таки — це тільки рекомендації.

**** fiu.gov.ua/pages/dijalnist/funkcional/news/pages/finansovii-monitorint/tehnologi/dlja-nebankivskih-ustanov/rekomendacziji-shhodo-podannya-z-28-kvitnya-2020-roku-bankami-do-derzhfinmonitoringu-informacziji-pro-finansovi-operacziji.html

Зокрема, для постановки на облік СПФМ повинен подати Держфінмоніторингу форму № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу». Детально про її заповнення можна почитати в рекомендаціях, наведених на сайті Держфінмоніторингу.

Тепер пройдемося популярними запитаннями.

Запитання

Відповідь

Якщо в клієнтів, яким я, як ФОП, надаю послуги з ведення бухобліку, немає операцій на суму 400 тис. грн. Чи можна не реєструватися СПФМ?

Узагалі, сума операцій значення не має. Для реєстрації як СПФМ важливий сам факт, що ви надаєте клієнтові послуги з ведення бухобліку. Хоча повторимо: на наш погляд, ви повинні реєструватися СПФМ тільки в тому випадку, якщо надання вами послуг передбачає доступ до інформації про фінансові операції клієнта. Якщо ви надаєте такі послуги, то щойно ви встановили ділові відносини з клієнтом (це можна трактувати — як фактично почали надавати послугу), потрібно стати на облік у якості СПФМ.

А ось інформувати уповноважені органи потрібно про всі підозрілі операції клієнта (сума їх значення не має). Про порогові операції (сума яких 400 тис. і більше), якщо вони не є підозрілими, інформувати не потрібно (див. ч. 2 ст. 10 Закону № 361)

ФОП має КВЕД 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування». Але фактично діяльність за цим КВЕД не здійснює. Чи потрібно реєструватися СПФМ?

Знову ж таки зазначимо, що поки що підзаконної нормативки під Закон № 361, яка регулювала б питання реєстрації СПФМ, немає. Нинішній Порядок № 522, а саме абз. 2 п. 5, передбачає, що реєструватися СПФМ спеціально визначений суб’єкт первинного фінмоніторингу повинен не пізніше дня установлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції).

Оскільки ви фактично не надаєте ці послуги, то й обов’язок реєструватися СПФМ вас не стосується

Якщо я надаю тільки усні консультації загального характеру, які стосуються застосування норм ПКУ, заповнення звітності. Чи потрібно реєструватися СПФМ?

Як ми вище зазначали, Закон № 361 поширюється на суб’єктів господарювання, які забезпечують здійснення фіноперацій клієнта. А фіноперації — це дії з активами клієнта.

Оскільки ви не маєте доступу до інформації про фінансові активи клієнта (документи на операції ви не бачите), то й вимоги Закону № 361, які стосуються СПФМ, вас не повинні стосуватися

Якщо я зареєструюся як СПФМ, але не подаватиму жодної інформації, до мене можуть виникати якісь запитання?

Так, можуть. Якщо, наприклад, під час перевірки контрагента операцію, про яку ви мали інформацію, визнають пов’язаною з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або розповсюдження зброї масового знищення, а ви не повідомили про неї, то можуть бути санкції. Які — поки що сказати складно. Можуть обмежитися попередженням, а можуть застосувати й штраф (мінімальний — 3 тис. нмдг, тобто 51000 грн). На наш погляд, усе залежить від «масштабів» пропуску такої інформації

Якщо я надаю послуги за 69.20 КВЕД і нікого не повідомив. Поставив інший код — 70.22 і спи спокійно?

Насправді поки що до кінця не зрозуміло, як це буде все відстежуватися уповноваженими органами. Знову ж таки сам собою код КВЕД, на наш погляд, не такий і важливий. Адже Закон № 361 не конкретизує видів економічної діяльності для суб’єктів, зазначених як СПФМ. Важливо те:

(1) які фактично послуги ви надаєте — у будь-якому випадку в первинці, якою ви документуватимете ці послуги, конкретизація послуги має бути наведена. Якщо є ознаки того, що фактично надавалися послуги з ведення бухобліку, то інший КВЕД навряд чи «врятує»;

(2) важливо, щоб послуги, які надаються, передбачали доступ до інформації про активи клієнта. Адже, як ми з’ясували вище, не всі послуги з того ж КВЕД 69.20 реально потрапляють під вимоги Закону № 361

Як ідентифікувати підозрілу фіноперацію?

Конкретні ознаки, що характеризують підозрілу фіноперацію, у Законі № 361 не визначені. Сказано лише, що фіноперація або спроба її проведення вважається підозрілою, якщо суб’єкт первинного фінмоніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вона є результатом злочинної (!) діяльності, або пов’язана, або стосується фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При цьому сума операції значення не має.

При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція, потрібно враховувати типологічні дослідження, підготовлені Держфінмоніторингом та оприлюднені ним на своєму вебсайті (ч. 2 ст. 21 Закону № 361), а також рекомендації суб’єктів Держфінмоніторингу.

Наприклад, до підозрілих можуть потрапити такі операції, як: придбання товарів (робіт, послуг) за завищеною ціною; продажі за ціною вище за ринкову; придбання товарів (робіт, послуг), реальну вартість яких складно встановити; безтоварні операції (документи є, а руху активів немає); дешевий імпорт, дорогий експорт; нетиповий експорт; аванс за кордон та розірвання договору; позики з нерезидентами; операції з векселями…

При цьому п. 3 ст. 12 Закону № 361 говорить про те, що СПФМ зобов’язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз і вивчення підстави та цілей усіх фінансових операцій, які відповідають хоча б одній з таких ознак:

(1) є складними фінансовими операціями;

(2) є незвично великими фінансовими операціями;

(3) є проведеними незвичайним способом;

(4) не мають очевидної економічної або законної мети

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд