Теми статей
Обрати теми

Розрахунки з Кримом: «непряма видимість» від НБУ?

Голенко Олександр, шеф-редактор
Незважаючи на анексію Криму, деякі континентальні підприємства хотіли б, як і раніше, працювати з кримськими контрагентами. Усі складнощі, що виникли, поступово утрясаються, окрім, мабуть, однієї. Поки що немає чіткої відповіді на запитання: як можна буде оплачувати взаємні постачання? Сумно, але багато банків на сьогодні стали перестраховуватися і нерідко відмовляють клієнтам у здійсненні транзакцій на користь суб’єктів ВЕЗ «Крим». Чому саме «сьогодні» і що бентежить банкірів? Давайте розберемося.
ВЕЗ «Крим»

Поставимо питання руба: а чи можливі взагалі сьогодні взаємні безготівкові платежі підприємства, розташованого в континентальній частині України, і суб’єкта, зареєстрованого на території так званої ВЕЗ «Крим»?

Як відомо, абзацом другим п. 9.1 ст. 9 Закону № 1636 установлення особливостей режиму безготівкових платежів між суб’єктами континентальної частини України та суб’єктами ВЕЗ «Крим» було делеговано НБУ. Ось він і видав постанову № 699 (набула чинності з 05.11.2014 р.), у п. 1 якої по суті констатується, що:

— по-перше, кримські особи прирівняні до нерезидентів (а за інвестиційними операціями — до іноземних інвесторів);

— по-друге, договори з ними використовуються як зовнішньоекономічні.

До речі, про це ви могли дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 13; № 94, с. 25. Тепер перейдемо до подробиць… ☹

Що з платіжним самопочуттям суб’єкта ВЕЗ «Крим»?

Почнемо з його проблем.

Отже, розташоване у Криму підприємство — як клієнт банківської системи — прокинулося 05.11.2014 р. вже у статусі нерезидента… Позбавлення резидентного статусу де-юре одразу поставило під сумнів легітимність тих його рахунків, які воно під час перебування резидентом відкрило в українських банках згідно з розд. 3 Інструкції № 492. Адже згідно з цією Інструкцією юридична особа — нерезидент хоч і має право відкривати в українському банку як гривневий (типу «П»), так і інвалютний рахунки, але — увага! — по-перше — тільки через своє постійне представництво. По-друге — абсолютно в іншому порядку (згідно з розд. 12, 13 Інструкції № 492).

А ще і п.п. 1 п. 12.8 Закону № 1636 з 27.09.2014 р. заборонив застосовувати на території Криму систему електронних платежів НБУ і внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти!

Мабуть, на цих підставах НБУ в п. 6 постанови № 699 і дав команду українським банкам зупинити здійснення операцій юросіб з кримським місцезнаходженням і вжити заходів для закриття їх рахунків, відкритих до 27.09.2014 р.

Таким чином, передусім вам треба з’ясувати, яким саме шляхом пішов ваш кримський товариш. Чи то він вирішив працювати з вами через своє постійне представництво і планує здійснювати розрахунки через відповідний (спеціально відкритий) рахунок свого представництва в українському банку, чи то він відкрив рахунок у банку країни-окупанта і планує проводити безготівкові платежі через нього.

Що стосується платежів від нього вам, то ні в тому, ні в іншому випадку особливих проблем бути не повинно. І це добре! Яким би чином він не вирішив завдання, вам важливий результат, який ви побачите зарахованим на свій банківський рахунок у звичайному для ЗЕД-операцій порядку. До речі, навіть у смутні часи проблема платежу континентальному підприємству вирішувалася кримськими суб’єктами шляхом банального внесення гривні до каси тутешнього банку для зарахування на поточний рахунок підприємства… І навіть якщо сьогодні кримчанин «вирішить питання» з вашим банком саме таким чином, вам це не загрожує нічим, порушники — вони. А взагалі-то при зовнішньоекономічних розрахунках (між нерезидентом і резидентом) готівкові платежі заборонено, і ви про це добре знаєте з  «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 94, с. 25.

Що ж до вашого платежу йому, то навіть якщо ваш кримський контрагент тримає кишеню досить широко, це, на жаль, ще не означає, що така оплата пройде як по маслу. ☹

До речі, оскільки вже про це розмова… У жодному разі не радимо вам вдаватися до описаного варіанта «готівково/безготівкового» платежу за допомогою каси банку на території Криму! Побережіть себе і свою готівку… Зауважимо, що без письмового декларування туди можна ввезти будь-яку валюту (у тому числі рублі РФ) у сумі, еквівалентній не більше 10000 дол. США. Якщо більше — усю суму доведеться задекларувати і пройти оформлення через «червоний коридор».

Як заплатити суб’єкту ВЕЗ «Крим»?

Нічого не вдієш, НБУ в п. 2 постанови № 699 таки встановив за своїм розумінням деякі особливості режиму безготівкових платежів. Але що з цього вийшло?

Виявилось, що чимало українських банків сприйняли цю постанову як заборону на банківські платежі континентальних резидентів кримським нерезидентам — крім платежів за зобов’язаннями, пов’язаними з розташованим у Криму майном (крім цінних паперів), придбаним до 27.09.2014 р. (див. злощасні абзаци третій і четвертий п. 2 постанови № 699). ☹

Скажемо одразу: ми підстав для такої заборони не бачимо. Головний аргумент — це не передбачено Законом № 1636! Дивіться: у жодному питанні постанова № 699 не виходить за межі Закону № 1636 (і не може виходити!), то хіба міг НБУ дозволити собі таке самоправство, як заборона всупереч Закону 1636?

На нашу думку,

метою постанови № 699 була аж ніяк не заборона на зовнішньоекономічні платежі між суб’єктами континентальної частини України та ВЕЗ «Крим», тобто платежі, здійснювані в межах звичайних господарських договорів між ними (тепер ЗЕД-договорів)

Навпаки: її метою було спростити завдання континентального власника кримського майна з оплати витрат з утримання такого майна саме у гривні — тобто за можливості не поглиблюючись у зовнішньоекономічно-валютні нетрі!

Саме з цією метою НБУ в абзацах третьому і четвертому п. 2 постанови № 699 (що стосуються юросіб) зробив окремий акцент на операціях, пов’язаних з кримським майном (крім цінних паперів), що належить резидентам. Зрозуміло, передусім ідеться про нерухомість. Конкретно — придбану до 27.09.2014 р. Так, з класифікацією таких операцій дійсно могли б виникнути запитання, адже існує ж така категорія, як інвестиційна нерухомість (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 46, с. 36). Проте ми вважаємо, що оскільки нерухомість — у власності підприємства резидента, то не повинно бути особливих обмежень щодо складу витрат, пов’язаних з такою нерухомістю, в усякому разі — в частині їх безготівкової оплати. До речі, у п. 4 постанови № 699 відповідні оплати у гривні дозволені підприємствам-резидентам через гривневі коррахунки банків-нерезидентів, відкриті в уповноважених банках.

Тепер кілька слів про звичайні ЗЕД-договори між такими суб’єктами, наприклад, купівлі-продажу. Оскільки з 05.11.2014 р. континентальних і кримських суб’єктів банківської системи розділив статус резидентності, то очевидно, що взаємні платежі, з точки зору НБУ, з цієї дати є зовнішньоекономічними (буквально в абзаці першому п. 2 постанови № 699 написано: «за межі України/в Україну»). Тобто і в цій частині до постанови № 699 «у матросів немає запитань».☺ А в банків, як виявилось, є… За детальними роз’ясненнями норм постанови № 699 до НБУ звернулася незалежна асоціація банків (лист від 21.11.2014 р. № 2240-19/11). Сподіваємося, що НБУ не підкачає… ☺

Абзац спотикання

Підозрюємо, побоювання банків викликані тим, що в постанові № 699, по-перше, прямо нічого не зазначено, так би мовити, про «загальні» правила найпоширеніших договірних платежів, що стали зовнішньоекономічними. Проте в абзаці другому п. 2 постанови № 699 прямо вимагається «враховувати особливості»…

По-друге, сумніви міг породити абзац сьомий п. 2 постанови № 699:

Інвестиції резидентів в об’єкти інвестиційної діяльності, розташовані (зареєстровані) на території Криму, забороняються

Власне суть цієї новели зрозуміла: НБУ заборонив інвестувати у кримські об’єкти. Ну, не можна так не можна. А до чого тут інші платежі?

Дивіться: ми припускаємо, що побоювання банків ґрунтуються ось на цьому визначенні з п.п. 14.1.81 ПКУ: «інвестиції — господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно».

Дійсно, під це «гумове» визначення можна підвести все, що завгодно — аж до купівлі-продажу! Але давайте, по-перше, звернемо увагу, що згідно з першими словами відповідного п. 14.1 ПКУ усі перелічені в цьому пункті поняття вживаються саме в ПКУ! А по-друге, треба розрізняти інвестування, так би мовити, у себе, й інвестування у «сторонні» — у цьому випадку кримські — суб’єкти. Адже одна справа — інвестувати кошти у придбання обладнання для свого підприємства, щоб у майбутньому отримати економічні вигоди від реалізації кращої продукції. І зовсім інше — інвестувати кошти (чи майно) в інший суб’єкт господарювання з метою отримання економічних (чи соціальних) вигод від власне інвестиційної діяльності. Одна справа — коли підприємство передає іншому суб’єкту господарювання грошові кошти і отримує від того натомість, скажімо, матеріальну цінність, яку потім класифікує у своєму обліку як об’єкт ОЗ, а зовсім інша — коли воно отримує натомість корпоративні права

У будь-якому випадку, банкір завжди зможе відрізнити договір купівлі-продажу (нехай і  ЗЕДівський) від спеціального договору, який згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 р. № 1560-ХІІ слугує «основним правовим документом, що регулює відносини між суб’єктами інвестиційної діяльності»! ☺ А оскільки заборона стосується тільки другого з них, то жодних підстав для відмови у платежах у межах першого не існує!

Отже, на нашу думку, відомі побоювання банків надумані.

Сподіваємося, що все незабаром роз’ясниться для всіх якнайкраще. ☺

висновки

  • У зв’язку з тим, що в суб’єктів ВЕЗ «Крим» тепер статус нерезидентів, у них є можливість відкривати рахунки в українських банках через свої постійні представництва.

  • Інвестиції резидентів в об’єкти інвестиційної діяльності, розміщені (зареєстровані) на території Криму, заборонено.

  • Резидентам дозволена оплата зобов’язань, пов’язаних з розміщеним у Криму майном (крім цінних паперів), придбаним після 27.09.2014 р., у гривні (через гривневі коррахунки банків нерезидентів) та у валюті.

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
  2. Закон № 1636 — Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» і особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 р. № 1636-VII.
  3. Постанова № 699 — постанова Правління НБУ «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» від 03.11.2014 р. 2014 р. № 699.
  4. Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.03.2003 р. № 492.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі