На жаль, роботодавцям, чиї працівники були мобілізовані і брали участь у бойових діях, усе частіше доводиться стикатися з такими ситуаціями.
Одразу зазначимо, що здоров’я працівника, яке погіршилося, — ще не привід його «списувати». Тепер про все детально.
Працівників, які за станом здоров’я потребують надання легшої роботи, роботодавець зобов’язаний перевести*, за їх згоди, на таку роботу відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку (ст. 170 КЗпП).
* Про переведення за іншими підставами читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 26, с. 39.
Отже, якщо працівник надав медичний висновок, згідно з яким його рекомендовано перевести на «легку працю», на що сам працівник згоден, ви зобов’язані це зробити. Зверніть увагу, що підтверджувальним документом може бути висновок лікарсько-консультаційної комісії (далі — ЛКК) або висновок медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК). Листок непрацездатності у випадку, описаному у вашому запитанні, працівнику не видадуть (п. 2.13 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Мінохоронздоров’я України від 13.11.2001 р. № 455).
Згідно з медичним висновком переведення працівника може бути тимчасовим або постійним. Оскільки в запитанні не уточнено строк переведення, розглянемо два варіанти.
Скажімо, працівнику рекомендоване тимчасове переведення. Мається на увазі, що через деякий час він знову зможе повноцінно виконувати свої колишні трудові обов’язки. У такому разі вам доведеться підшукати працівнику іншу (легшу) роботу, яку він зможе виконувати впродовж строку, зазначеного в медичному висновку.
Зверніть увагу: у період тимчасового переведення працівник може скористатися правом на щорічні та інші відпустки. Зокрема, у разі потреби йому може бути надана відпустка без збереження заробітної плати згідно зі ст. 25, 26 Закону про відпустки. Але врахуйте: не можна відправляти працівника у відпустку без збереження заробітної плати на весь строк переведення на легшу роботу, установлений медичними рекомендаціями (див. лист Мінсоцполітики від 10.06.2014 р. № 214/13/116-14). Інакше кажучи, на прохання працівника надати неоплачувану відпустку стандартної тривалості можна, але повністю замінити період тимчасового переведення відпусткою «за свій рахунок» не можна.
Після закінчення тимчасового переведення, строк якого визначається медичним висновком і встановлюється наказом роботодавця, працівник має право повернутися на колишнє місце роботи.
Інша справа, якщо переведення рекомендоване без установлення строку. Роботодавцю доведеться підібрати працівнику нову постійну посаду (такий обов’язок закріплено у ст. 170 КЗпП).
Безумовно, переведення працівника має бути документально оформлене. Для цього необхідно:
— отримати від працівника виданий у відповідному порядку медичний висновок і заяву про переведення на легшу роботу, до якої він додає медичний висновок. Така заява підтверджує, що працівник згоден на переведення;
— видати наказ про переведення працівника на легшу роботу. Якщо переведення здійснюється на нижчеоплачувану посаду, у наказі застерігається строк збереження попереднього заробітку. Не забудьте ознайомити працівника з наказом під підпис.
Якщо переведення тимчасове, то запис до трудової книжки не вносять. І навпаки — у разі постійного переведення на підставі наказу вносяться відповідні записи до особової картки працівника типової форми № П-2 і до трудової книжки.
Тепер розповімо, як оплачувати працю переведеного працівника.
При переведенні за станом здоров’я на легшу, нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається попередній середній заробіток упродовж двох тижнів з дня переведення.
Причому така гарантія дотримується як у разі тимчасового переведення, так і в разі переведення без обмеження строку (такий висновок випливає з ч. 2 ст. 170 КЗпП).
При розрахунку середнього заробітку необхідно керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Середньомісячна зарплата в цьому випадку визначається виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують переведенню (абзац третій п. 2 Порядку № 100). Які виплати беруть участь у розрахунку такої середньомісячної зарплати, а які ні — детально розписано в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 87, с. 3.
Якщо заробіток осіб на легшій роботі вищий, ніж заробіток, що отримувався до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.
Важливо! Якщо працівник відмовляється від переведення на легшу роботу або таке переведення неможливе (легшої роботи немає), роботодавець може звільнити такого працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю обійманій посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП*). Якщо працівник відмовився від переведення, щоб уникнути трудового спору, доцільно отримати від нього письмову заяву про відмову від переведення на іншу легшу роботу.
* Детальніше про це див. «Звільнення через недостатню кваліфікацію або стан здоров’я (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 79, с. 29.
Нагадуємо, що такому працівнику належить виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). З такої виплати необхідно утримати ПДФО (див. лист ДПАУ від 09.03.2011 р. № 4628/6/17-0715) і військовий збір (консультація в розділі 132.02 ЗІР ДФСУ). А ось справляти ЄСВ — не треба (п. 4 розділу І Переліку видів виплат, здійснюваних за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170).
