(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 87
  • № 86
  • № 85
  • № 84
  • № 83
  • № 82
  • № 81
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2014/№ 88

«Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість»

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569
спецрахунки з ПДВ

Відповідно до пунктів 2001.1 і 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, що додається.

2. Установити, що рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкриваються у Державній казначейській службі.

3. Державній фіскальній службі та Державній казначейській службі забезпечити здійснення заходів, необхідних для запровадження з 1 січня 2015 р. системи електронного адміністрування податку на додану вартість, зокрема відкриття до 25 грудня 2014 р. Державною казначейською службою у зазначеній системі рахунків платникам податку на додану вартість, що зареєстровані платниками такого податку згідно із поданим до 15 грудня 2014 р. Державною фіскальною службою реєстром таких платників.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її опуб­лікування, крім пункту 1, який набирає чинності з 1 січня 2015 року.

 

Прем’єр-міністр України А. Яценюк

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 16.10.2014 р. № 569

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість

 

1. Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі — податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі — розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

1) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі — електронний рахунок) — раху­нок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок;

2) спеціальний рахунок — рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами — суб’єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України.

3. Періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

4. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку за результатами діяльності, передбаченої зазначеною статтею, та іншої діяльності.

5. Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. У такому реєстрі зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку.

Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 січня 2015 р., —1 січня 2015 року).

6. Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

7. У разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Для закриття електронних рахунків ДФС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Повідомлення про закриття електронного рахунка Казначейство надсилає ДФС не пізніше наступного робочого дня з дня його закриття.

8. У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок.

9. Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (Σ Накл), обчислену за такою формулою:

Σ Накл = Σ НаклОтр + Σ Митн + Σ ПопРах - Σ НаклВид - Σ Відшкод - Σ Перевищ,

де Σ НаклОтр — загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 січня 2015 р., а також розрахунків коригування до них;

Σ Митн — загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 січня 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України;

Σ ПопРах — загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку, що визначається на підставі даних, які надійшли до ДФС від Казначейства, щодо сум коштів, перерахованих платником податку з власного поточного рахунка на електронний рахунок починаючи з 1 січня 2015 р.;

Σ НаклВид — загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 січня 2015 р., а також розрахунків коригування до них;

Σ Відшкод — загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування, що визначається на підставі задекларованих до відшкодування на поточний рахунок платника податку сум від’ємного значення податку, розрахованих за операціями, здійсненими після 1 січня 2015 р., згідно з податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до них, поданими контролюючому органу, починаючи з податкової звітності за:

січень 2015 р. — для платників податку, що застосовують місячний звітний період;

I квартал 2015 р. — для платників податку, що застосовують квартальний звітний період;

Σ Перевищ — загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між:

сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 січня 2015 р., та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Податкового кодексу України, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за січень 2015 р. для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за I квартал 2015 р. — для платників податку, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;

сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 січня 2015 р., та розрахунків коригування до них, зареєстрованих в Реєстрі.

10. ДФС:

1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі;

2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

11. Показники, зазначені в пункті 9 цього Порядку, обліковуються в розрізі платників податку наростаючим підсумком:

з 1 січня 2015 р. — для платників, що зареєстровані платниками податку до 1 січня 2015 р.;

з дати реєстрації платником податку, зазначеної у реєстрі платників податку, — для платників, що зареєстровані платниками податку після 1 січня 2015 року.

12. Якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.

13. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

14. Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію щодо сум поповнення електронних рахунків та залишків на таких рахунках.

15. Якщо після постачання товарів (послуг) змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача товарів (послуг) підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Реєстрі.

Розрахунок коригування складається постачальником товарів (послуг) у порядку, встановленому для податкових накладних.

16. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу — платнику податку, підлягає реєстрації в Реєстрі:

постачальником (продавцем) товарів (послуг), якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів (послуг), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів (послуг) має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Реєстрі отримувачем.

Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації у Реєстрі таким платником податку.

17. Відсутність факту реєстрації постачальником товарів (послуг) розрахунку коригування, який передбачає збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг), в Реєстрі не звільняє його від обов’язку збільшити суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування.

Відсутність факту реєстрації отримувачем товарів (послуг) розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг), у Реєстрі не звільняє його від обов’язку зменшити суму податкового кредиту за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування.

18. Розрахунок коригування, який передбачає збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг), враховується під час обчислення зазначеної у пункті 9 цього Порядку суми податку для постачальника та отримувача після його реєстрації в Реєстрі таким постачальником.

Розрахунок коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг), враховується під час обчислення зазначеної у пункті 9 цього Порядку суми податку для постачальника та отримувача після його реєстрації в Реєстрі таким отримувачем.

19. Податкові накладні, складені до 1 січня 2015 р., та розрахунки коригування до них підлягають реєстрації в Реєстрі у строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, але не враховуються під час обчислення суми податку, зазначеної у пункті 9 цього Порядку.

20. За підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок.

Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.

21. Для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків.

22. У разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок:

1) платник податку у строки, встановлені Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка;

2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок коштів, що перераховуються платником податку з поточного рахунка на електронний рахунок.

23. Якщо платником податку, який застосовує спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, за результатами звітного періоду задекларовано суми податку, які підлягають сплаті до бюджету та/або на його спеціальний рахунок, кошти з електронного рахунка перераховуються до бюджету, а після розрахунку в повному обсязі з бюджетом — на спеціальний рахунок такого платника.

24. Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію щодо перерахованих з їх електронних рахунків коштів до бюджету і на спеціальний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та не перерахованих сум у зв’язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

25. Розрахунок з бюджетом у зв’язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4—54.3.6 пункту 54.3 статті 54 зазначеного Кодексу, та сплата передбачених таким Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

26. Помилково та/або надміру зараховані кошти до бюджету повертаються платнику податку на поточний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України.

27. У разі анулювання реєстрації платника податку:

1) податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Податкового кодексу України. Після анулювання такої реєстрації залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету;

2) якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок;

3) якщо залишок коштів на електронному рахунку після перерахування до бюджету перевищує суми узгоджених податкових зобов’язань з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Податкового кодексу України, за заявою платника податку.

коментар редакції

КМУ затвердив Порядок застосування спецрахунків з ПДВ

 

Документ, що коментується, без перебільшення, зацікавить кожного платника ПДВ. Адже він стосується спецрахунків з ПДВ, що наближаються з кожним днем та запроваджуються з 2015 року. Точніше кажучи, «електронних рахунків» (як вони названі вже офіційно в тексті документа, див. п.п. 1 п. 2 Порядку). Тоді як термін «спецрахунки» відведено тільки для «сільгоспників»—суб’єктів спецрежиму (п.п. 2. п. 2 Порядку). Такий нюанс (якщо зважати на дрібниці).

Нагадаємо, що про ПДВ-рахунки в системі електронного адміністрування (далі СЕА) усі стали говорити після прийняття Закону України від 31.07.2014 р. № 1621-VII, який приготував з 01.01.2015 р. серйозні зміни в частині ПДВ. Загалом, такі зміни націлено на ПДВ-«електронізацію» (складання податкових накладних (ПН) тільки в електронній формі із загальною реєстрацією в ЄРПН, перехід на подання електронної ПДВ-звітності, відкриття окремих ПДВ-рахунків з абсолютно іншим механізмом сплати ПДВ тощо).

З майбутніми нововведеннями ми вже почали знайомство в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9; № 83, с. 21; № 84, с. 36; № 86, с. 10. І там же відзначали, що в КМУ вже є проект Порядку електронного адміністрування (який на той момент було винесено на обговорення).

Сьогодні перед нами готовий документ. У цілому, прийнятий Порядок не сильно відрізняється від проекту. Хоча запитання все ж залишаються. Тому - про найважливіше.

Нарешті, вирішено питання, кому «довірити» спецрахунки з ПДВ. ПДВ-рахунки будуть зосереджені-таки в руках Держказначейства (а не в ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», як передбачалося спочатку, у першій версії проекту). Отже, саме спільно з Державною казначейською службою органи ДФС запустять усю процедуру електронного адміністрування ПДВ.

Причому електронні рахунки з ПДВ будуть відкриті (автоматично, безкоштовно) усім платникам уже напередодні різдвяно-новорічних свят — до 25.12.2014 р. (!) Про що Держказначейство повідомить ДФС, а ДФС, у свою чергу, проінформує платників (повідомить кожному платнику реквізити його електронного ПДВ-рахунка,
п. 6 Порядку).

У Порядку закріплено, що ліміт реєстрації ПН в ЄРПН (∑Накл) розраховується в СЕА наростаючим підсумком, за операціями, перша подія в яких сталася, починаючи з 01.01.2015 р. І в ньому враховуються як зареєстровані видані/отримані ПН, так і складені до них розрахунки коригування (РК).

А ось участі у формулі документів-замінників ПН (чеків РРО, транспортних квитків тощо) Порядок, судячи з усього, не передбачає. У такому разі покупцям нічого не залишається, як (для можливості обліку у формулі «вхідного» ПДВ) вимагати від постачальників зареєстровані ПН. Інакше якщо ПН не випишуть (наприклад, монополісти-комунальники або Укрзалізниця, на яких скаржитися за допомогою Д8 буде марно), «вхідного» ПДВ для формули не отримати. А це в результаті може призвести до необхідності поповнювати спецрахунок живими грошима (якщо ∑Накл для реєстрації ПН буде недостатньо).

Як і раніше, залишається неясним, як швидко та оперативно платники зможуть отримувати інформацію про стан свого ПДВ-рахунка, а також про ту суму ПДВ (∑Накл), на яку можна реєструвати ПН в ЄРПН. Пункт 13 Порядку цей момент, на жаль, замовчує. Сподіваємося, що інформацію можна буде одержувати вільно у будь-який час доби. Хоча останнє слово в цьому, звісно, за ДФС.

Крім того, в Порядку уточнюється: при анулюванні ПДВ-реєстрації (у разі браку коштів спецрахун­ку для сплати ПДВ) остаточний розрахунок з бюджетом проводиться також через спецраху­нок (п.п. 2 п. 27 Порядку). Для цього необхідну суму коштів платник «перекидає» на ПДВ-рахунок з власного поточного рахунка. Отже, борги при анулюванні погашаються також через спецрахунок. Після чого він, очевидно, уже закриватиметься (п. 7 Порядку).

Приємно, що в зворотній ситуації, коли на ПДВ-рахунку лишився надлишок, п.п. 3 п. 27 Порядку закріпив право платника, який анулювався, на повернення надмірних коштів (щоправда, не безпосередньо, а через бюджет, за заявою, з урахуванням норм ст. 43 ПКУ).

Ну і особливо цікавий у Порядку п. 19. Адже він стосується складених до 01.01.2015 р. «перехідних» ПН, а також виписаних до них РК. Згідно з його нормами виходить, що без розбору в січні доведеться реєструвати всі «старі» ПН (складені до 01.01.2015 р.) і РК до них. Тобто навіть ті, які за «старими» правилами на момент виписки не підлягали ЄРПН-реєстрації (зокрема, із сумою ПДВ до 10000 грн.).

Такий підхід щодо «перехідних» ПН, звичайно, дивує. Особливо, якщо врахувати, що на ЄРПН-реєстрацію відводиться 15 днів. Виходить, втілити його можливо тільки щодо ПН, складених у другій половині грудня 2014 року.

Утім, реєстрація ПН важлива тільки покупцю, оскільки визначає право на податковий кредит (ПК). І тут, можливо, що всьому виною виявиться підправлений п. 198.6 ПКУ. Адже з наступного року він не дозволить формувати податковий кредит за незареєстрованими ПН. Невже через це після 01.01.2015 р., скажімо, всі «старі» ПН, що залишилися незареєстрованими, для покупця просто пропадуть і не допоможуть підтвердити ПК? Чи, можливо, варто поспішити і, щоб не втратити за ними ПК, уключити такі незареєстровані ПН у періоди 2014 року, що залишилися? Добре, що таке право ще є. Це, мабуть, питання питань. Без роз’яснень ДФС тут не обійтися (утім, чекаємо від них і порядку обліку у 2015 році перехідного від’ємного значення ПДВ). А часу не так-то вже й багато. Адже сам Порядок, що коментується, набуде чинності з 01.01.2015 р. Тоді щосили запрацюють СЕА та електронні рахунки з ПДВ.

 

Людмила Солошенко, податковий експерт

електронне адміністрування, податок на додану вартість додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті