(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2015/№ 32

Середній заробіток за період військової служби: як враховувати після демобілізації

Демобілізовані працівники приступили до своїх трудових обов’язків — вийшли на роботу. За весь період, коли вони віддавали свій борг батьківщині, їм зберігали середній заробіток. А така виплата, немов доміно, потягне за собою й інші нарахування — відпускні, відрядження, лікарняні, декретні, вихідну допомогу… Як саме? Про це й поговоримо.

Перша хвиля мобілізації розпочалася ще в березні 2014 року. Працівників, призваних за нею, зараз почали демобілізовувати. Про тонкощі документального оформлення повернення на роботу демобілізованого працівника читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 30, с. 18.

Тепер наше завдання з’ясувати, як період військової служби за мобілізацією вплине на розраху­нок середньої зарплати для відпускних, відряджень, лікарняних тощо. Припустимо, що

Демобілізований працівник … іде у відпустку

Візьміть до уваги: період військової служби за призовом під час мобілізації включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Підстава — п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

А ось до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки ( ст. 7 і 8 Закону про відпустки), період військової служби не потрапить. Річ у тім, що до нього зараховується тільки:

1) час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії чи посади;

2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці.

Розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати для розрахунку відпускних є останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (менший відпрацьований період з 1-го по 1-ше число) (п. 2 Порядку № 100). Виплати, які включають до розрахунку, перелічені в п. 3 Порядку № 100, які не включають — у п. 4 цього Порядку. Крім того, у розрахунку «відпускного» середнього заробітку беруть участь виплати за час, упродовж якого працівнику зберігали середній заробіток, у тому числі за час виконання державних і громадських обов’язків. Оскільки військова служба не що інше, як виконання державних обов’язків, робимо вис­новок:

середній заробіток за період мобілізації включають до розрахунку середньоденної зарплати при обчисленні відпускних

Приклад 1. Працівник був призваний на військову службу у зв’язку з мобілізацією з 18.03.2014 р. Середньоденний заробіток, за яким оплачували весь період мобілізації, — 200 грн. Його демобілізували 06.03.2015 р., і з 10.03.2015 р. він розпочав виконання своїх посадових обов’язків. 30 березня 2015 року працівник іде в основну щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними (субота, неділя).

Припустимо, що в розрахунковому періоді (березень 2014 року — лютий 2015 року) працівнику нараховано:

— заробітну плату за відпрацьовані дні в березні 2014 року в сумі 2000 грн.;

— середній заробіток за період військової служби в сумі 48000 грн. (200 грн. х 240 р. дн.; де 240 — кількість днів перебування працівника на військовій службі за призовом за мобілізацією, що припадають на робочі дні за графіком роботи).

Загальна сума виплат, нарахованих у розрахунковому періоді, становить 50000 грн. (2000 грн. + 48000 грн.).

Знайдемо середню зарплату за 1 календарний день:

50000 : (365 - 10) = 140,85 (грн.),

де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

10 — кількість святкових і неробочих днів за ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.

Сума відпускних становитиме 3380,40 грн. (140,85 грн. х 24 к. дн.).

…їде у відрядження або на курси підвищення кваліфікації

У такій ситуації також керуємося Порядком № 100. Розрахунковим періодом є останні два календарні місяці, що передують настанню події, за яку виплачують середній заробіток.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня зарплата обчислюється виходячи з тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

При обчисленні середньої зарплати за останні два місяці не включають до розрахунку, зокрема, виплати за час, упродовж якого зберігається середній заробіток працівника, у тому числі за час виконання державних і громадських обов’язків (п. 4 Порядку № 100). Таким чином,

середній заробіток за період мобілізації не включають до розрахунку середньої зарплати, якщо його розраховують виходячи з виплат за два місяці

Важливо! Оплата праці працівників, направлених у відрядження, здійснюється відповідно до умов трудового договору, при цьому її розмір не може бути нижче середнього заробітку (ст. 121 КЗпП). Тому середньоденну зарплату необхідно порівняти з денним заробітком і за найбільшим з показників оплатити дні відрядження.

Приклад 2. Працівник демобілізувався 06.03.2015 р. Середньоденний заробіток, за яким оплачувався період мобілізації, — 180 грн. З 12.03.2015 р. він став до роботи. З 1 по 3 квітня 2015 року працівника направляють у відрядження. Посадовий оклад — 3600 грн.

Розрахунковим періодом буде лютий — березень 2015 року. До розрахунку середньої зарплати не включають середній заробіток за період мобілізації. Тому виплати за період з 1 лютого по 6 березня 2015 року включно (частина періоду військової служби) не потраплять до розрахунку.

У розрахунковому періоді залишається тільки зарплата за відпрацьовані дні з 12 по 31 березня 2015 року включно. Знайдемо її:

3600 грн. : 21 р. дн. х 14 р. дн. = 2400 грн.,

де 3600 — посадовий оклад працівника;

21 — кількість робочих днів у березні 2015 року;

14 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником.

Визначимо середньоденну зарплату:

2400 грн. : 14 р. дн. = 171,43 грн.,

де 14 — кількість відпрацьованих днів у роз- рахунковому періоді.

Середньоденна зарплата (171,43 грн.) дорівнює денному квітневому заробітку (3600 грн. : 21 р. дн. = 171,43 грн.), тому дотримання ст. 121 КЗпП працівнику грошей ні зменшить, ні додасть. ☺

Сума оплати періоду службового відрядження становитиме:

171,43 грн. х 3 р. дн. = 514,29 грн.,

де 3 — кількість днів відрядження, що припадають на робочі дні за графіком роботи.

Приклад 3. Працівник був призваний на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією на особливий період з 18 березня 2014 року, а демобілізувався 6 березня 2015 року. Середньоденний заробіток, за яким оплачувався період мобілізації, — 150 грн. З 10.03.2015 р. він став до роботи, а з 30.03.2015 р. по 30.04.2015 р. включно його направляють на курси підвищення кваліфікації. Посадовий оклад — 3000 грн.

Ситуація цікава тим, що в розрахунковому періоді (січень — лютий 2015 року) немає заробітку, який уключають до розрахунку. У такому разі слід брати нараховану зарплату за попередні 2 місяці (листопад — грудень 2014 року). Якщо ж і в таких місяцях працівник не працював, то середню зар- плату розраховують виходячи з установленого йому посадового окладу (абзац четвертий п. 2 і абзац третій п. 4 Порядку № 100).

У наведеному прикладі впродовж останніх чотирьох місяців працівник не виконував свої трудові обов’язки у зв’язку з військовою службою. Тому середню зарплату визначають виходячи з установленого посадового окладу.

Визначимо середньоденну зарплату:

(3000 грн. + 3000 грн.) : (20січень + 20лютий) = 150 грн.,

де — 3000 — установлений посадовий оклад;

20 — кількість робочих днів за нормою робочого часу в місяцях розрахункового періоду.

Сума оплати періоду курсів підвищення кваліфікації становитиме:

150 грн. х 23 р. дн. = 3450 грн.,

де 23 — кількість робочих днів за графіком роботи, що припадають на період курсів з 30 березня по 30 квітня 2015 року включно.

…захворів

Про те, як уключати період військової служби за призовом під час мобілізації, читайте в консультації фахівця Мінсоцполітики на с. 23 цього номера.

Для цілей оплати періоду тимчасової непраце- здатності ваш орієнтир — Порядок № 1266. Насамперед визначте розрахунковий період. У загальному випадку він дорівнює 6 календарним місяцям (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю настання страхового випадку — тимчасової непрацездатності.

Потім розмежуйте виплати, які беруть і не беруть участі в розрахунку середньоденної зарплати. Щоб правильно обчислити середній заробіток для оплати періоду тимчасової непрацездатності, уключіть виплати за відпрацьований час, з яких сплачено ЄСВ. Виплати за невідпрацьований час, так само, як і невідпрацьовані дні, в розрахунку не беруть участі. З вищезазначеного напрошується висновок:

оплату періоду мобілізації та дні, що припадають на період мобілізації, виключають з розрахункового періоду для обчислення лікарняних

Приклад 4. Працівник демобілізувався 06.03.2015 р. До роботи став з 10.03.2015 р. З 02.04.2015 р. по 07.04.2015 р. він хворів. Посадовий оклад працівника — 3200 грн. Страховий стаж — понад 8 років.

Розрахунковий період для оплати лікарняних — жовтень 2014 року — березень 2015 року. Фактично в розрахунку середньої зарплати бере участь зарплата за фактично відпрацьовані дні березня 2015 року.

Визначимо зарплату за відпрацьовані дні березня 2015 року:

3200 грн. : 21 р. дн. х 16 р. дн. = 2438,10 грн.,

де 21 — кількість робочих днів за графіком роботи в березні 2015 року;

16 — кількість фактично відпрацьованих днів працівником у березні 2015 року.

Обчислимо середньоденну зарплату:

2438,10 грн. : 16 р. дн. = 152,38 грн.,

де 16 — кількість відпрацьованих днів у роз- рахунковому періоді (жовтень 2014 року — березень 2015 року).

Сума оплати перших п’яти днів становитиме: 152,38 грн. х 3 р. дн. = 457,14 грн.,

де 3 — кількість днів хвороби, що припадають на робочі дні за графіком роботи працівника, які оплачуються за рахунок роботодавця.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності — 152,38 грн.

А ось іще одна цікава ситуація: у розрахунковому періоді перед настанням хвороби немає жодного відпрацьованого дня у зв’язку з тим, що працівник перебував на військовій службі. Як зазначалося вище, оплата періоду мобілізації також не включається до розрахунку середнього заробітку. Як у цьому випадку оплачувати період тимчасової непрацездатності? Чи можна знайти вихід із цієї ситуації? Якщо формально дотримуватись положень Порядку № 1266, то ні.

Вдатися до п. 10 Порядку № 1266 можна, тільки якщо в розрахунковому періоді не було заробітку з поважної причини. Причому поважних причин усього три: тимчасова непрацездатність, декретна відпустка, відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років. У такій ситуації Порядок № 1266 приписує обчислювати середньоденну зарплату виходячи з посадового окладу.

У нашому випадку маємо відхилення від норми: заробітку немає, але причина, з якої його не було, не є поважною в розумінні Порядку № 1266. Що маємо в результаті? У розрахунковому періоді у працівника немає жодного відпрацьованого дня: нарахована зарплата дорівнює 0 і кількість відпрацьованих днів дорівнює 0. Тому формально сума оплати лікарняного листка дорівнює 0. Водночас відмовити в оплаті лікарняного застрахованій особі не можна, оскільки така ситуація не підпадає під підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, перелічені у ст. 23 Закону № 1105.

Проте, поклавши руку на серце, навряд чи хтось наважиться назвати військову службу у зв’язку з мобілізацією неповажною причиною, адже працівника призивають відповідно до законодавства. Просто розробники Порядку № 1266 не підозрювали про те, що на практиці зіткнуться з мобілізацією застрахованих осіб.

Зауважте, що в аналогічній ситуації Мінсоцполітики дозволило вважати поважною причиною щорічну відпустку і відпустку за свій рахунок (див. листи від 25.02.2014 р. № 1837/0/14-14/18 і від 14.02.2014 р. № 72/18/99-14). Вважаємо, що і в цій ситуації розрахувати середньоденну (середньогодинну) зарплату можна, поділивши посадовий оклад на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві. Підтверджує нашу позицію й фахівець Мінсоцполітики (див. консультацію на с. 23 цього номера). Середньомісячну кількість робочих днів (годин) визначають діленням кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу в розрахунковому періоді на кількість місяців розрахункового періоду (див. лист Мінсоц­політики від 17.02.2014 р. № 1643/0/14-14/18).

Упевнені, ви без проблем розрахуєте середню зарплату. А з нашими підказками зробите це легко і швидко.

Документи статті

  1. КЗпП Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

  2. Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

  3. Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

  4. Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

  5. Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
середній заробіток, військова служба, демобілізація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті