ПН з типом причини 17 на виробництві
Як і коли виробничому підприємству реєструвати ПН на суму перевищення собівартості своєї продукції над ціною її продажу?
Згідно з абзацом другим п. 188.1 ПКУ для виробників товарів мінімальна база обкладення ПДВ дорівнює собівартості такого товару. Якій саме — виробничій чи собівартості реалізації?
Відповідь на це запитання ДФСУ спробувала надати в листі від 07.04.2015 р. № 12082/7/99-99-19-03-02-17: договірна вартість продажу (зрозуміло, без урахування нарахованого ПДВ) має бути не нижче виробничої собівартості товару (продукції), визначеної згідно з П(С)БО 16 («Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 31, с. 3). До речі, в цьому фіскали підтвердили нашу позицію («Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 14, с. 15).
Але бухгалтерів-виробничників продовжує непокоїти той факт, що на практиці (особливо якщо виробництво не індивідуальне, а більш-менш масове) розрахувати остаточну величину фактичної виробничої собівартості продукції у принципі неможливо раніше, ніж закриється календарний місяць! А протягом місяця продукція списується до Дт 26 з Кт 23 за плановою/нормативною собівартістю. Як же бути?
Дивіться: згідно з абзацом другим п. 188.1 ПКУ вам потрібно порівняти дві величини — фактичну/договірну вартість продажу конкретної продукції/товару з її ж виробничою собівартістю. Але кожна з цих величин визначається/визнається на конкретну дату!
Найпростіше визначитися з датою продажу/постачання: тут відповідь дає п. 187.1 ПКУ, що встановлює дату виникнення податкового зобов’язання з ПДВ за першою подією.
Іншу дату — визнання балансової виробничої собівартості товару — конкретно для варіанта, якщо на дату складання ПН за першою подією (отриманням передоплати) товар ще не готовий — фіскали прописали в зазначеному листі як «при оприбутковуванні на баланс підприємства <…> самостійно виготовленого товару»…
Для іншого варіанта — коли першою подією є відвантаження готового товару/продукції — в листі все обійшлося без сенсацій: величину виробничої собівартості готової продукції беруть у розмірі, визнаному фактично, причому — на дату складання ПН за фактом відвантаження.
Добре, що податківці чітко визначилися, яку саме собівартість потрібно брати для визначення бази обкладення ПДВ. Формально вони відповіли також на запитання щодо дати складання ПН на суму перевищення виробничої собівартості над договірною ціною. Проте відповідь на це запитання мало кому допомогла. Адже фактична величина виробничої собівартості може бути не відомою не те що на момент передоплати (це ДФСУ чітко розуміє), але навіть на момент відвантаження товару. Тому вимога щодо виписки ПН «на суму перевищення» за датою відвантаження часто є нездійсненною (адже якщо немає точного значення собівартості, то немає й точної цифри перевищення). Діяти рекомендуємо таким чином.
Якщо на момент складання ПН за першою подією величина фактичної виробничої собівартості відома — складіть і зареєструйте ПН з типом причини 17, і питання закрите. Якщо ж вона не відома (місяць не закритий і витрати не «підбито»), то не залишається іншого виходу, ніж складати ПН з типом причини 17 тоді, коли розрахуєте остаточне значення виробничої собівартості. Датувати таку ПН доведеться «заднім числом» (наприклад, датою відвантаження, як того хочуть податківці), а реєструвати в ЄРПН можна буде вже за її випискою. Усе одно покупцю такі ПН не видають, а отже, штраф за нереєстрацію (порушення строку реєстрації) такої ПН вам не загрожує. Хіба що адмінштраф…
Усе просто, але тільки для «малюків», яким оперативно ідентифікувати всю продукцію загалом реально. А «високодохідникам» над аналітикою доведеться попітніти… Одне трохи заспокоює: для перевіряючих — це взагалі китайська грамота. Зверніть увагу на абзац восьмий п. 11 П(С)БО 16: «Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством».
Порядок складання такої ПН «на суму перевищення» у всіх подробицях ви знайдете в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 40.
Продаємо імпортний товар: яка мінбаза ПДВ?
Підприємством ввезено імпортний товар. Побоюємося опустити ціну на його продаж нижче мінімальної з точки зору ПДВ, але як визначити цей мінімум?
Згідно з абзацом другим п. 188.1 ПКУ для перепродавців товару мінімальну базу обкладення ПДВ установлено на рівні ціни придбання товарів (насправді — не «ціни», а вартості їх придбання без урахування «вхідного» ПДВ).
На нашу думку, тут ідеться саме про договірну (фактурну) вартість придбання! Дивіться: у свіжому листі ДФСУ від 07.04.2015 р. № 12082/7/99-99-19-03-02-17, адресованому виробникам, фіскали спираються на бухгалтерські нормативи, а в п. 2.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2, «ціна придбання» — це саме договірна ціна! Проте аж ніяк не митна, що застосовується у відповідних — але зовсім інших цілях.
Найгірше, що дотримуючись тієї ж логіки фіскали цілком можуть зробити й інший, менш приємний висновок. Що імпортеру треба керуватися п. 9 П(С)БО 9, який приписує включати до первісної вартості ввезеного товару, крім його фактурної/договірної вартості, також інші, безпосередньо пов’язані з ним суми: митних платежів, оплати послуг митного брокера, витрат на сертифікацію конкретної партії товару (за наявності) і на зберігання його на митному ліцензійному складі, а також, можливо, й ТЗВ (згідно з вашою обліковою політикою). Тобто визначати мінбазу ПДВ на рівні первісної вартості, що формується на момент оприбуткування купленого вами товару на Дт 281.
Детально про формування первісної вартості та бухоблік імпортного товару читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 27, с. 17.
При продажу дешевше за мінбазу вам доведеться скласти окрему ПН «на суму перевищення» (з типом причини 17) — детально про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28, с. 40).
Перелік документів
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.
Класифікатор ДК 011-96 — Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затверджений наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8.
Порядок № 957, — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957.
Порядок № 966 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966.
П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.
П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.
