З 1 липня вже зруйновано звичні «ПК-стереотипи» і народ намагається «в’їжджати» в нові принципи ПДВ-обліку, породжені «суперсистемою» (СЕА), коли ПДВ щодо абсолютно всіх придбань має проходити через ПК.
ПЗ не прив’язані до ПК, зате придбане без ПДВ ним не обкладається!
Спочатку акцентуємо увагу на тому, що прегарну формулу колишньої редакції п. 198.5 ПКУ — «ПЗ одночасно з ПК» — 29 липня депутати Законом № 643 для загальних ситуацій (використання товарів/послуг та необоротних активів в необ’єктних, пільгових операціях, в негоспдіяльності) «поховали». І це, боїмося, може ускладнити життя багатьом платникам. Отже, нова редакція передбачає нарахування ПЗ незалежно від того, чи було вже відображено ПК. Виняток зроблено тільки для товарів/послуг та необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року. Для них в п. 198.5 ПКУ спеціально застережено: у разі якщо при такому придбанні або виготовленні суми ПДВ були включені до складу ПК (це логічно — за старими придбаннями обкладатися повинно тільки те, що змінює напрям використання з оподатковуваних операцій — на неоподатковувані/негосподарські).
Щодо решти всіх придбань товарів/послуг та необактивів для використання їх в «необ’єктних», таких, що пільгуються, та/або негосподарських операціях ПЗ нараховується без прив’язки до ПК. Причому, в завершальній частині п. 198.5 ПКУ чітко зазначено, що датою нарахування ПЗ є дата придбання таких «субстанцій».
До речі, з буквального прочитання нової редакції п. 198.5 ПКУ виходить, що ПЗ потрібно нараховувати взагалі на всі такі придбання — незалежно від того, містили вони в своїй вартості ПДВ чи ні (включно з імпортними, і неважливо, чи сплачувався ПДВ при ввезенні імпорту)?!. Вимальовувався 20 % податок з обороту зі всіх безПДВшних придбань для «неоподатковуваних»/негосподарських операцій!
На щастя, цю недбалість законотворців фіскали вже заретушували у згаданому листі № 29163.Вони там зазначили: щодо товарів/послуг, необактивів, придбаних без ПДВ як до 01.07.2015 р., так і після цієї дати (!), які використовують (починають використовувати) в неоподатковуваних або негосподарських операціях, ПЗ не нараховують. Цей ж висновок продубльовано і в іншому листі ДФСУ — від 07.08.2015 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17.
Проте ця ложка меду не надто вплинула на бочку дьогтю з нової редакції п. 198.5 ПКУ.
Тимчасові та постійні «перекоси» на користь бюджету
Постійний «перекіс». Тепер «хоч-не-хоч», а на такі покупки відразу при придбанні нараховуй ПДВ. І начхати законодавцю, чи змогли ви відобразити в тому ж періоді ПК з такого придбання.
Отже, якщо раптом податківці не розтлумачать ці норми ліберально, знову безневинно страждатимуть платники-покупці. Адже коли постачальник на такі «нікчемні» придбання не оформив (не зареєстрував) ПН або коли він напартачив у її обов’язкових реквізитах, за всі такі (що містять ПДВ) придбання доведеться сплачувати 20 % (або 7 %) податку з обороту. І поки несумлінний постачальник не виправить ситуацію з ПН, ці суми так і залишаться для вас податком з обороту. А якщо не виправить, то — пропащі ваші грошики…☹
А не відобразити ПЗ в такій ситуації (з відсутньою або дефектною ПН) — небезпечно. Адже, будьте певні, при перевірці вам його з штрафами до- нарахують*. Тож ми б поки так не ризикували.
* Нагадаємо, що в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, с. 44 ми розглядали наслідки ситуації з невідображенням і ПЗ, і ПК. Але там йшлося про ситуацію, коли у платника є нормальна ПН. І такі («нульові») ситуації навряд чи будуть цікаві фіскалам на перевірках.
Проте, якщо на момент перевірки у вас з’явиться нормальна ПН, то фіскали повинні будуть нарахувати не тільки ПЗ, а й ПК
І якщо раніше вони при перевірках, донарахувавши ПЗ, незаконно не враховували суми ПК, стверджуючи, що відображення ПК — це, мовляв, право, а не обов’язок платника, то нині чинні норми ПКУ позбавили їх навіть цієї «липової» «відмазки». Адже ПК з 1 липня — обов’язок платників.
«Тимчасовий» перекіс. Такий на практиці може, на жаль, виникнути набагато частіше. Він буде наслідком несвоєчасної реєстрації постачальниками ПН в ЄРПН. Тому такі ПЗ покупцю необхідно буде відображати (згідно з п. 198.5 ПКУ) одразу — за датою придбання товарів/послуг/необактивів, а ПК, що його врівноважує, чекатиме періоду несвоєчасної реєстрації постачальником ПН в ЄРПН (див. п. 198.6 ПКУ).
«What to do?» Отже, тепер не розслабляйтеся, а стежте за своєчасністю реєстрації таких ПН в ЄРПН постачальниками, а також — за коректністю складання ПН, у тому числі і щодо таких (раніше не цікавих для цілей ПДВ) придбань. Особливо це стосується осіб, які користуються ПДВ-пільгами, а також банків та подібних осіб, що мають багато ПДВ «на вході», але мало оподатковуваних операцій на виході. Їм тепер буде набагато «веселіше», тобто проблемніше з ПДВшним обліком…☹
Крім вибивання з постачальників своєчасно зареєстрованих та коректно складених ПН на товари/послуги/необактиви для «неоподатковувано-негосподарських» цілей, можна тут використати такий давній прийом. Спочатку (за можливості) імітувати придбання таких «субстанцій» для оподатковуваних операцій, а потім (після або при відображенні щодо них ПК) «міняти» їх напрям на «неоподатковувано-негосподарський» і нараховувати ПЗ. Так можна спробувати регулювати згадані фіскальні «ПЗ-перекоси». Втім, надто зловживати цим може бути небезпечно.
Коли «стартонули» нові норми
Хоча нова редакція п. 198.5 ПКУ запрацювала з 29 липня, податківці хочуть втягнути під неї весь липень.
З одного боку це добре — не потрібно плодити зайві ПН, а з другого ― фіскали можуть спробувати зажадати за липень нарахувати ПЗ на всі такі придбання, незалежно від того, чи відображався щодо них у липні також податковий кредит. Адже народ ще не встиг як слід освоїтися зі всією цією новою ПДВшною «чехардою», тому фіскали цілком можуть відловити тут зайвої «ПДВшної рибки» до бюджету.
На нашу думку, оскільки майже весь липень (до 29-го) діяла стара редакція п. 198.5 ПКУ, платник має право щодо таких придбань, які відбулися до 29 липня, нараховувати ПЗ тільки там, де було відображено ПК. Причому — незалежно від того, чи він у липні складе ПН за п. 198.5 ПКУ на всі такі придбання окремо або ж — зведену (зведені). За такого підходу щодо тих придбань, що відбулися з 1 по 29 липня, за якими ПК не виник (і ПЗ ви не нарахували), логічно ПЗ нарахувати в наступних періодах, прив’язавши його до дати відображення ПК (або не відображати ПК та ПЗ зовсім). І хоча цей «перехідний» момент ніде в ПКУ не врегульовано, але згідно з п. 56.21 ПКУ подібні непевні ситуації повинні трактуватися на користь платника.
Зведені ПН за п. 198.5 ПКУ
Тепер поговоримо про складання зведеної ПН.
Оскільки ще такого «дива» (в рамках цієї теми) в податковому обліку не було, фіскали люб’язно надали в листі № 29163 роз’яснення щодо особливостей складання ПН при визначенні ПЗ за вартістю товарів/послуг/необактивів, придбаних для повного або часткового використання в неоподатковуваних (або негосподарських) операціях.
Отже, податківці написали, що
перша зведена ПН щодо таких операцій, здійснених у липні 2015 року, може бути складена платником до 31.07.2015 р. включно
Заповнювати табличну частину такої зведеної ПН податківці рекомендують так:
у графі 2 «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання, оплати)» зазначається дата складання зведеної ПН (не пізніше останнього дня звітного періоду);
у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» можуть зазначатися номери та дати ПН, отриманих від постачальників за придбаними товарами/послугами, необактивами, використаними (призначеними для використання) в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності;
графа 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» не заповнюється;
у графі 5.1 «Умовне позначення» зазначаємо «грн.»;
графи 5.2, 6, 7, 10, 11 і 12 не заповнюються;
у графах 8 та/або 9 зазначається загальна вартість/загальна частина вартості товару/послуги, необактиву, на яку нараховується ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ залежно від розміру ставки (20 % або 7 %), нарахованої при їх придбанні (!);
у графі 13 зазначається загальна вартість товарів/послуг, необактивів щодо всіх перелічених у графі 3 ПН, зазначена окремими рядками в графах 8 та/або 9;
у розділі III «Податок на додану вартість» у графах 8, 9 і 10 зазначається сума податку, обчислена за відповідною ставкою. При нарахуванні податкових зобов’язань використовується і ставка податку (20 або 7 %), яка застосовувалася при придбанні таких товарів або послуг, необактивів;
у розділі IV «Загальна сума з ПДВ» у графах 8, 9 і 10 зазначається загальна сума операцій.
Крім того, в листі № 29163 податківці забажали складання різних зведених ПН, якщо платник у звітному періоді отримував товари/послуги з податком на додану вартість, який включається до складу ПДВ, для використання як у «необ’єктних» операціях, так і в операціях, що пільгуються щодо ПДВ.
У верхній лівій частині таких ПН зазначаються відповідна позначка «Х» та відповідний тип причини: 08 (у ПН для «необ’єктних) і 09 (у ПН для тих, що пільгуються).
Якщо керуватися їх логікою, то при придбанні (перенаправленні) товарів/послуг/необактивів для негоспвикористання платникові також слід складати для таких придбань окрему зведену ПН (з типом причини «13»).
Крім того, на нашу думку, при нарахуванні ПДВ щодо товарів/послуг, необактивів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року та щодо яких раніше заявлявся ПК, окремі ПН не складаються, а ПЗ щодо них включаються до відповідної зведеної ПН.
Інше щодо п. 198.5 ПКУ
Щодо загальних та інших нюансів застосування п. 198.5 ПКУ ― звертайтеся до вже згаданого тематичного номера «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63.
Крім того, зауважимо, що Законом № 643 так і не врегульовано питання, чи нараховувати ПЗ щодо придбань для використання в операціях, що не є об’єктом обкладення ПДВ, унаслідок того, що їх місце постачання ― за межами України?..
Формально щодо них і зараз — ПК відображається, а ПЗ не виникає (докладніше читайте там само, с. 18).
До речі, є ще питання: чи повинні покупці для цілей п. 198.5 ПКУ вважати перераховані постачальникам передоплати «придбаннями» та нараховувати на них ПЗ? Ми в згаданому матеріалі схилялися до того, що все-таки повинні. Фіскали поки цей момент теж не прояснили.
Актуальні й наші міркування щодо того, чи варто такі зведені ПН реєструвати в ЄРПН (враховуючи тимчасовий виграш у ліміті і відсутність штрафів), а також інших нюансів, пов’язаних з цією «першолипневою» новинкою ПДВ-обліку.
У «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 64, с. 4 ми вже обговорили зміни до механізму виписки зведених ПН (та ПН, що оформляються за денними підсумками постачань). Новий механізм дозволяє виписувати зведені ПН, навіть коли місячна кількість постачань дорівнює двом. Він також дозволяє не виписувати протягом місяця ПН на передоплати щодо постачань, що підпадають під зведені ПН. Тож тепер, напевно, значно збільшиться кількість платників, охочих перейти на виписку зведених ПН.
Втім, навряд чи ця «новинка» викличе захоплення у покупців, оскільки збільшення свого ліміту реєстрації ПН їм доведеться чекати до самого кінця поточного місяця/початку наступного. Оцінюючи ці нові норми, можна «і до ворожки не ходити», щоб передбачити, що основне навантаження на СЕА припадатиме тепер аж на кінець/початок місяця. Чи витримає це система ☹?..
У світлі цих нововведень вважаємо своїм обов’язком прокоментувати й те, що написали фіскали в листі № 29163 про заповнення звичайних зведених ПН.
Для «ритмічних» або «безперебійних». Зведена ПН складається не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено ритмічні (не менше 2 разів на місяць) або безперебійні постачання, на кожного платника ПДВ на весь обсяг постачання цьому платнику протягом такого місяця.
А от на такі (ритмічні/безперебійні) постачання неплатникам ПДВ може складатися (у той самий строк) одна зведена ПН на весь місячний обсяг постачання таким «неПДВшним» покупцям.
Якщо протягом місяця постачальнику надійшло (попередніх) оплат за товари/послуги більше, ніж було фактично поставлено протягом цього місяця
то таке перевищення вважається попередньою оплатою, на яку складається окрема ПН у загальному порядку
Така «передоплатна» ПН теж складається не пізніше останнього дня відповідного звітного періоду.
У листі № 29163 також наведено простенький приклад щодо таких видів постачань різним особам: платникам і неплатникам ПДВ (можете з ним ознайомитися, втім, і без нього все достатньо зрозуміло: зведена ПН — кожному платнику, а на неплатників — на всіх одна).
Заповнення таких зведених ПН якихось нових особливостей не має і проводиться згідно із загальними нормами Порядку № 957.
«Електро-ПН». Уносячи зміни до п. 201.4 ПКУ, законодавець з 29 липня успішно «вбив» спеціальну норму про подекадну виписку ПН на постачання електроенергії. Так їй і треба!
Починаючи з цієї дати на постачання електроенергії формально вже можна виписувати зведені місячні ПН за загальними (викладеними вище) новими правилами.
У той же час за липень постачальникам електроенергії краще виписувати ПН по-старому, тобто подекадно — принаймні у тих випадках, коли в першій та другій декаді були постачання електроенергії (хоч окремо, хоч ритмічно, хоч безперебійно ☺).
Загалом, нудьгувати нікому не доведеться…
Хай живе СЕА та її геніальні творці!
висновки
-
У листі № 29163 податківці чітко зазначили: щодо товарів/послуг, необактивів, придбаних без ПДВ як до 01.07.2015 р., так і після цієї дати (!), які використовуються (починають використовуватися) в неоподатковуваних або негосподарських операціях, ПЗ не нараховуються.
-
Нова редакція п. 198.5 ПКУ може призводити до неприємних наслідків: до постійного «перекосу» убік ПЗ — якщо постачальник не оформив ПН або не зареєстрував її в ЄРПН, або до тимчасового «ПЗ-перекосу» — коли ПН зареєстрована з порушенням строку.
-
Нові зведені ПН за п. 198.5 ПКУ складаються окремо на кожен напрям використання (для «необ’єктних», тих, що пільгуються, та негосподарських операцій).
- Звичайні зведені ПН тепер можуть складатися і в разі двох постачань протягом місяця одній особі, й при цьому не потрібно складати окремі ПН на передоплати, отримані протягом місяця. ПН на електроенергію з 29 липня складаються на загальних підставах.
