(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 68-69
  • № 67
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2015/№ 70

ПДВ: фіскали БЗять далі, ми вивчаємо

Кожному бухгалтеру корисно знати позицію контролюючих органів. Це дасть змогу уникнути неприємних несподіванок при перевірці. Звичайно, ми не агітуємо сліпо з усім погоджуватися, але мати на увазі варто. Корисним ресурсом у цьому сенсі є База знань (БЗ, див. за посиланням http://zir.minrd.gov.ua/), там можна почерпнути заповітні фіскальні думки. Сьогодні ми аналізуємо ПДВшні консультації.

№ з/п

Позиція фіскалів

Наші коментарі

1

2

3

1

ПК: період відображення за ПН зі своєчасною та несвоєчасною реєстрацією в ЄРПН

Підкатегорія: 101.15

Запитання: В якому звітному податковому періоді суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та зазначені в податковій накладній, відносяться до податкового кредиту, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН своєчасно або з порушенням терміну її реєстрації?

Основні тези БЗ:

1) ПН/РК, які станом на 29.07.2015 р. не зареєстровані в ЄРПН і за якими на цю дату минув граничний строк їх реєстрації в ЄРПН (180 днів з дати складання), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 р.;

2) ПН, складені та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, уключаються до складу податкового кредиту (ПК) того звітного періоду, на який припадає дата їх складання;

3) ПН, складені та зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ПКУ, належать до ПК за звітний податковий період, в якому ПН зареєстрована в ЄРПН, але не більше 365 календарних днів з дати їх складання;

4) ПН, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування ПК

Отже, фіскали остаточно розвіяли наші надії щодо їх розуміння граничного строку реєстрації ПН: 180 днів і крапка! І якщо мине 180 днів з моменту складання ПН/РК, то їх уже не зареєструвати в ЄРПН і не мати за ними ПК. Причому неважливо, виписана ПН/РК до 29.07.2015 р. (дати набуття чинності Законом № 643*) чи пізніше.

Так, ми вже бачили таку позицію ДФСУ в листі від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 (далі — лист № 29163) і критикували її в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 66, с. 13. Проте все ж таки до кінця не вірилося, що це не описка, адже в ПКУ** і близько немає такого граничного строку реєстрації, як 180 днів. На лихий кінець можна було б говорити про 365 днів, але ніяк про 180. Проте, «маємо те, що маємо»! Хотілося б від податківців більше ясності з питання відображення в декларації з ПДВ «своєчасних» ПН, але притриманих на подальші періоди в межах 365 днів. Для них підійде ряд. 10.1 чи все-таки треба відобразити через уточнюючий розрахунок (УР) до періоду складання такої ПН? Судячи з цієї відповіді, з одного боку, податківці прив’язуються до періоду складання, але з іншого все ж таки про УР не згадують (до речі, немає згадки про УР і в прикладі 2 листа № 29163).

Тому тут важко зробити висновок щодо їх позиції.

Згідно з усними консультаціями податківців на місцях «своєчасні», але притримані в межах 365 днів ПН треба відображати в поточній декларації за ряд. 10.1.

Але хотілося б офіційного підтвердження цієї позиції

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII.

** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2

ПН: помилка в ІПН, реєстрація РК по «долютневих» ПН, обмеження у 180 днів

Підкатегорія: 101.19

Запитання: Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, а саме в полі «індивідуальний податковий номер покупця», а також в умовному індивідуальному податковому номері?

Алгоритм виправлення ПН з помилковим ІПН від податківців:

1) продавець складає РК до ПН з помилковим ІПН, де зазначає:

— у заголовній частині дані помилкової ПН (у тому числі неправильний ІПН покупця);

— у табличній частині зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники ПН;

— у полі «Дата складання» зазначається «поточна» (!) дата — дата виявлення помилки;

2) такий РК реєструє «неправильний» покупець;

3) продавець складає та реєструє в ЄРПН нову правильну ПН, де зазначає:

— у заголовній частині реквізити без помилок;

— у полі «Дата складання» дату виникнення ПЗ, тобто дату складання ПН з «неправильним» ІПН;

— у табличній частині показники помилкової ПН;

— у полі для номера новий порядковий номер

На пояснення з БЗ подібного змісту ми вже звертали свою увагу в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 46, с. 27.

Однак відтоді податківці її декілька разів відновили та розширили, у тому числі й унаслідок набуття чинності Законом № 643. Тому ми знову повертаємося до цієї консультації.

Основна ідея алгоритму виправлення ПН з помилковим ІПН залишилася та сама:
1) виписуємо РК, що обнуляє помилкову ПН за умови його реєстрації помилковим покупцем і
2) виписуємо нову ПН.

Зверніть увагу на дату РК: за останньою версією податківців — це має бути дата виявлення помилки, що, у принципі, логічно (у первинному варіанті БЗ вони зазначали дату помилкової ПН). А ось позиція за датою нової ПН не змінилася: вона (дата) має бути «старою», тобто збігатися з датою помилкової ПН.

Але це не всі «цікавості» цієї консультації, є декілька моментів, що не пов’язані з алгоритмом виправлення ПН з помилковим ІПН. Про них нижче.

РК, які реєструє продавець:

РК, за якими збільшується (або не змінюється) сума компенсації;

— РК, складені платником податків до ПН, які:

а) не видаються отримувачу;

б) складені до 01.02.2015 р.;

Чому ми звернули увагу на цю прописну істину ( п. 192.1 ПКУ)? А справа знову ж таки у викривленому розумінні прописних істин податківцями та іншими особами. На практиці продавці не можуть зареєструвати в ЄРПН ті РК, які зменшують ПЗ податкових накладних, складених до 01.02.2015 р., мовляв,

в) складені при отриманні послуг від нерезидента з місцем постачання на території України

усі зменшуючі РК повинен реєструвати покупець. При зверненні до розробників відповідного ПЗ вони нарікають на лист № 29163, де навмисно або через неакуратність такі РК дійсно не зазначені серед тих РК, які повинен реєструвати продавець. Ось цитата з листа: «Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), в тому числі і до податкових накладних, складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації таким платником податку.» БЗ, що коментується нами, дає надію, що в листі про такі РК (див. п. «б» у колонці ліворуч) випадково забули, без злого наміру. Та й у ПКУ чорним по білому написано, що їх реєструє продавець

Граничний строк реєстрації ПН/РК — 180 днів.

Відповідно до вимог п. 198.6 ПКУ можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування зберігається протягом 180 календарних днів з дати їх складання.

Таким чином, другу ПН (з правильним ІПН) можна скласти, якщо не минуло 180 днів з дати складання помилкової ПН.

Якщо 180 днів пройшло, то можна скласти тільки виправляючий РК

Звичайно, у цій частині БЗ, перш за все, обурює зухвале обґрунтування неіснуючого граничного строку реєстрації ПН/РК, який нав’язують податківці, — 180 днів.

У цій БЗ навіть на пункт ПКУ вказали, хоча, прочитавши п. 198.6 ПКУ вздовж і поперек, ви не знайдете там навіть сліду 180 днів. Можливо, податківці все не можуть забути стару редакцію цієї норми (до Закону № 643), коли така цифра там згадувалася. Та й тоді податківці натягували цей граничний строк у 180 днів, просто ніхто особливо не сперечався, змирилися. А зараз ну просто зухвалість! Навіть у листі № 29163 фіскали посоромилися називати будь-який конкретний пункт ПКУ для обґрунтування 180 днів, тому що такого не існує, обмежилися фразою «Згідно із загальним правилом…», а тут у БЗ і пунктик знайшли...

3

Мінбаза для ПЗ за імпортним товаром

Підкатегорія: 101.06

Запитання: Як визначається база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів на митній території України, які були попередньо імпортовані (ввезені) платником податків: виходячи із договірної вартості, за ціною не нижче ціни придбання чи не нижче митної вартості?

Для операцій з постачання товарів, ввезених платником податку на митну територію України, база оподаткування визначається за загальним правилом — виходячи з їх договірної вартості, без урахування величини митної вартості

Тут просто низький уклін податківцям, погоджуємося з відповіддю. Не нафіскалили, а чітко дотрималися букви закону. Таким чином, при продажу ввезеного товару не треба озиратися на суму імпортного ПДВ, треба розраховувати мінбазу ПЗ виходячи з договірної вартості

ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті