(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 99
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2015/№ 100

У новий рік з новим кодексом?.. (враження від мінфінівського проекту ПКУ)

Невдячна це справа — писати Податковий кодекс, а переписувати — тим більше. Але Мінфін ризикнув… Про те, що в нього вийшло, ми сьогодні й поговоримо. Оскільки цей проект досі офіційно не зареєстровано у парламенті, ми не станемо сильно заглиблюватися в його деталі. Адже досі невідомо, що урешті-решт вийде з-під пера законотворців. Коли з'явиться остаточний документ, тоді разом і зануримося в нові податкові радощі. Дивлячись на календар, сподіваємося, що основні зміни запрацюють лише з ІІ кварталу.

Загальне

Перелік податків і зборів — без змін. Окрім як список загальнодержавних зборів поповнено єдиним збором, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України.

Зі ст. 14 ПКУ* вичищено деякі терміни, прописані у спеціальних нормативах, а їх дозволено використовувати і для податкових цілей. До речі, терміни П(С)БО і МСФЗ (за відсутності подібних у ПКУ) тепер зможуть застосовуватися скрізь, а не тільки для цілей податку на прибуток. Термін «звичайна ціна» видалено, а норми за текстом Кодексу, де цей термін застосовувався, «перепрофілювали» на термін «ринкова ціна», який «під цю справу» неабияк «модифікували»**.

* Податковий кодекс України.

** Зокрема, у ньому зазначено, що в разі неможливості визначити ринкову ціну шляхом зіставлення вартості товарів/послуг, вона повинна дорівнювати собівартості.

Адміністрування. Як і в альтернативному законопроекті № 3357***, є норми про електронний кабінет платника. Проте вони набагато скромніші, але з відсиланням до майбутнього кабмінівського порядку.

*** Про нього детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 92, с. 8.

Скарги на рішення податкових органів у межах процедури адміноскарження подаються тільки до центрального податкового органу (скарга подається протягом 10 календарних днів з дня отримання повідомлення-рішення, строк розгляду — 20 робочих днів, але може подовжуватися до 40).

Запроваджується новий варіант досудового врегулювання податкових спорів — «альтернативний»

Він передбачає певний механізм, що дає можливість платникам торгуватися з фіскалами (або навпаки), щоб «скостили» частину донарахованої суми та санкції. Але поки що (до 2018 року) він застосовуватиметься тільки до випадків, коли донарахування перевищать 4000 МЗП. Водночас, оплата «альтернативного» (тобто зменшеного за підсумками «торгів») податкового боргу повинна звільняти від кримінальної відповідальності.

Штрафні потурання. Натомість штрафи з ПДВ за порушення, допущені в першому півріччі 2016 року, і з податку на прибуток — допущені в деклараціях 2016 року, застосовуються в розмірі не більше ☺ 1 грн. за кожне порушення. Норма про нештрафування порушень з податку на прибуток за періоди 2015 року в мінфінівському проекті теж залишилася.

Податок на прибуток

Обсяг доходу для потрапляння до дрібних-великих платників (межа та ж сама — 20 млн грн.) уже однозначно повинен буде братися за звітний, а не за попередній рік. Не виключено, що такий самий підхід застосують і до оподаткування підсумків 2015 року. Отже, з урахуванням значної інфляції кількість «великих» платників (зобов’язаних обліковувати податкові різниці) безперечно виросте.

Річний податковий період залишається тільки для «дрібних», а також сільгоспвиробників і неприбутківців. «Великі» всі потрапляють до «квартальників». Причому строки подання «великими» річної декларації – 2015 точно не зрозумілі — мабуть, будуть стандартні 40 днів, а не 1 червня 2016 року*, як це все так само передбачено у проекті для «дрібних».

* Адже річна декларація – 2015 не може подаватися пізніше першоквартальної-2016… Та й це також випливає зі скасування місячних авансів (див. нижче).

Місячні аванси скасовуються. Мабуть, з 1 січня 2016 року відпаде обов’язковість їх сплати для всіх платників

Але, так чи інакше, у «Перехідних положеннях» цього проекту ПКУ передбачено тільки сплату авансу в 4 кварталі 2016 року (до 31 грудня) у розмірі 2/9 від суми податку з декларації за 9 місяців – 2016.

Щодо податкового обліку ОЗ — з визначення терміна прибрали вартісний критерій, прив’язавшись у цьому питанні безпосередньо до критерію, визначеного платником для бухобліку (у наказі про облікову політику). Щоправда, автори проекту «відрізнилися» в Перехідних положеннях, приписавши у 2015 році орієнтуватися на критерій 2500 грн. Це при тому, що з 1 вересня для податкового обліку критерій уже становить 6000 грн.! Податкова амортизація МНМА має бути та сама, що й у бухобліку.

У податкові різниці, що збільшують об’єкт обкладення, зокрема, запхнули:

— безповоротну фіндопомогу неплатникам податку на прибуток;

— штрафи, пені, неустойки (у тому числі за госпдоговорами);

— податок на нерухомість (логічно, адже він зменшує податок на прибуток);

— поліпшення невиробничих необактивів (через що на ці суми може бути подвійне збільшення об’єкта оподаткування, оскільки вони поповнять об’єкт ще й у складі амортизації таких активів);

— деякі суми дивідендів, що отримуються від нерезидентів.

Облік інвестиційної нерухомості зробили суто за бухстандартами — без податкових коригувань (це логічно).

Тішить те, що передбачено (у 2016 — 2018 рр.) зменшення об’єкта оподаткування на певні суми капітальних інвестицій (при виконанні ряду умов).

Запровадили норми, що регулюють питання оподаткування при реорганізації, нормально врегульовано питання з переплатами з податку.

Ставка податку в наступному році, напевно, діятиме та ж сама — 18 %.

Податок на додану вартість

Поріг обов’язкової реєстрації. Наразі платником ПДВ зобов’язана зареєструватися та особа, в якої обсяг оподатковуваних операцій протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн. ( п. 181.1 ПКУ).

Проект Мінфіну пропонує підвищити цей поріг до 2 млн. Обсяг, як і нині, визначається без урахування ПДВ. Строк обов’язкової реєстрації у випадку досягнення «порогу» не змінюється.

Окрім того, Мінфін хоче зобов’язати до обов’язкової ПДВ-реєстрації тих суб’єктів господарювання, які не досягли обсягу оподатковуваних операцій, але уклали угоду(и) на суму, яка перевищує «поріг обов’язковості». Такі особи мають зареєструватися платниками ПДВ до дати здійснення операції, подавши заяву не пізніше ніж за п’ять робочих днів до зазначеної дати.

База оподаткування. Проект Мінфіну передбачає збереження нині чинних принципів визначення бази оподаткування ПДВ ( п. 188.1 ПКУ). Тобто за основу, як і раніше, береться договірна вартість з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Єдиний виняток Мінфін хоче зробити для «роздрібного» акцизу ( п. 216.9 ПКУ) — він до бази оподаткування ПДВ не включатиметься.

Також збережено принцип, згідно з яким база оподаткування ПДВ не може бути нижче ціни придбання. Причому у випадку, коли ціну такого придбання визначити неможливо, Мінфін пропонує, щоби база оподаткування була не нижче собівартості реалізації.

Ставки. Наразі ПКУ передбачає три можливих ставки ПДВ — 20 %, 0 % і 7 % ( п.п. 193.1 ПКУ). Проект Мінфіну пропонує залишити лише перші дві. Але, схоже, що Мінфін таки примусять залишити для лікарських засобів та медичних виробів ставку 7 %.

Необ’єктні та пільговані операції. Незважаючи на заяви можновладців щодо повного скасування пільг з ПДВ, проект Мінфіну всі не скасовує. В проекті збережено статтю і норми перехідних положень, які визначають перелік операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. Щоправда, із зазначених переліків випало доволі багато нині чинних пільг, але власне пільговий режим зберігся. А от окремого переліку операцій, які не є об’єктом оподаткування ( ст. 196 ПКУ), проект більше не містить. Натомість деякі з операцій потрапляють до переліку звільнених від оподаткування ПДВ.

Електронне адміністрування. На жаль,

систему електронного адміністрування ПДВ ніхто не скасовує

В цілому принципи її функціонування пропонується зберегти. Єдине, що одразу впадає в очі, — поява нового доданка ∑Ліміт у «формулі щастя» ( п. 2001.3 ПКУ). Цей доданок існує й зараз, але функціонує на підставі п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і зазначається як ∑Овердрафт у графі 10 Витягу із системи електронного адміністрування.

Проект Мінфіну пропонує перенести зазначений доданок безпосередньо до формули, а от із Перехідних положень прибирає усі згадки про електронне адміністрування. Окрім хіба що особливих правил для сільгосп-ПДВшників.

Мінфін спочатку планував скасувати спецрежим з ПДВ для цієї категорії платників, але потім пішов на компроміс. Сільгосп-ПДВшникам накажуть перераховувати до бюджету 25 % ПДВ, а 75 % будуть, як і раніше, йти на спецрахунок.

Ще одна норма, яка впадає в очі в мінфінівському проекті — спроба вирішити проблеми, які виникали у платників із показником ∑Перевищ (графа 8 Витягу). Цей показник, нагадаємо, визначає суму ПДВ, яка задекларована, але яку не підтверджено зареєстрованими у ЄРПН податковими накладними. Так от, якщо платник задекларував такі податкові зобов’язання і сплатив їх — згідно з проектом він має право згодом зареєструвати відповідні податкові накладні без зміни показника Накл. Іншими словами, показник ∑НаклВид (графа 6 Витягу) при реєстрації таких податкових накладних збільшуватися не буде.

Податкова накладна. Проект Мінфіну відступає від, здавалося б, непорушної істини щодо правил складання податкових накладних. А саме: згідно з проектом, ПН не складатиметься на операції, звільнені від оподаткування ПДВ, і на операції, які обкладаються ПДВ за ставкою 0 %.

Перелік обов’язкових реквізитів ПН залишається таким самим, як і нині ( п. 201.1 ПКУ). А от у «одвічній» боротьбі за податковий кредит за податковими накладними із незначними недоліками деяких реквізитів — проект містить приємну новинку.

Наразі порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів позбавляє покупця податкового кредиту. А проектом передбачено, що навіть помилки у обов’язкових реквізитах — не перешкода, аби відображати податковий кредит. За умови, що такі помилки не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, а також не призводять до заниження або завищення ліміту реєстрації.

Єдиний виняток із цього правила — код УКТ ЗЕД. Помилки у заповненні цього реквізиту, як і зараз, беззастережно позбавлятимуть покупця податкового кредиту з ПДВ.

Нарешті, до ПКУ планується внести норму, яка прямо забороняє реєструвати ПН і РК, із дати виникнення податкових зобов’язань за якими пройшло більше 180 днів. Тобто фактично узаконити ту практику, яку сьогодні застосовують фіскали.

Акцизний збір

До бази оподаткування акцизним збором (із застосуванням адвалорних ставок) підакцизної продукції українського виробництва, а також підакцизної продукції, що імпортується (ввозиться), уключають ПДВ!

На паливному терені з 1 липня 2016 року планується революція. Певні суб’єкти, що реалізують паливо, повинні будуть окремо реєструватися як платники акцизу. Для палива також запроваджується електронне адміністрування акцизного податку, аналогічне ПДВшному: з електронними акцизними податковими накладними, єдиним реєстром таких ПН і спецрахунками (ну і з досить значними шрафами за невидачу/нереєстрацію в ЄР «паливно-акцизних» ПН). На цьому фоні ставки акцизу на пальне дещо знижуються. На автомобілі — ставки не змінюють.

Доволі істотно зростають ставки акцизу на алкоголь. Наприклад, у 2016 році на лікеро-горілчані вироби та пиво вони збільшуються аж удвічі! З подальшим щорічним збільшенням на 5 %. Ставки на тютюнові вироби теж підвищуються: специфічні — у 1,4 рази, адвалорні — на 25 %. Отже, пані (та панове), дружно кидаємо палити! А заразом і пити?..

Транспортний податок

Зберігається діюча наразі ставка — 25000 грн. на рік. А сам податок став справедливішим — оподатковуватися тепер повинні легкові авто, які мають середньоринкову вартість понад 1 млн грн. та експлуатуються не більше 5 років в Україні (а не взагалі, як зараз!). Причому — незалежно від об’єму двигуна.

Податок на нерухомість

Подамо інформацію щодо цього податку у таблиці.

2015 рік

З 2016 року

Ставки

До 2 % МЗП за 1 кв. м площі нерухомого майна.

Установлюється місцевими радами

До 3 % МЗП за 1 кв. м площі нерухомого майна — для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Установлюється місцевими радами.

Понад це іще доплачується податок у сумі 25000 грн. на рік на кожен об’єкт — для квартир і будинків площею більше 300 кв. м і 500 кв. м (відповідно)

Основні пільги

Нежитлова нерухомість

Не оподатковуються: будівлі промисловості і складські приміщення промислових підприємств; будівлі, споруди сільгосптоваровиробників

Скасовано

Житлова нерухомість

Оподатковувана площа зменшується:

— для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. м загальної площі;

— для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. м загальної площі;

— для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток (у випадку одночасного перебування у власності платника податків квартири/квартир і житлового будинку/будинків, у тому числі їх частин) — на 180 кв. м загальної площі

Місцеві ради мають право збільшувати пільгову площу

Скасовано

Плата за землю

Тут очікується зміна в частині справляння земельного податку під багатоквартирними житловими будинками. Обов’язок щодо його сплати хочуть покласти не тільки на власників (орендарів) нежитлових приміщень (їх частин) у таких будинках, а й на власників квартир. Тобто збувається те, що ми й передбачали після набуття чинності Законом України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 62, с. 10).

Вносити цю плату передбачається через податкових агентів. До останніх проект відносить підприємства, установи та організації, а також ОСББ, яким надано в постійне користування або у власність земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, і які цими будинками управляють. Отже, квартплата скоро може ще подорожчати...☹

Екологічний податок

Загальні принципи обліку, нарахування і звітності з екологічного податку у проекті Мінфіну не змінюються.

Єдине, що змінюється, — це, природно, ставки. Їх пропонується збільшити приблизно на 27 %. Окрім того, до розділу ПКУ, присвяченого екоподатку, пропонується внести спеціальну статтю, яка визначає порядок автоматичної індексації ставок залежно від індексу споживчих цін.

Досі такого порядку не існувало. Індексація ставок екоподатку здійснювалася на підставі законопроекту, який мав щороку вносити Кабмін ( п. 4 розд. ХІХ ПКУ).

Рентна плата

Щодо рентної плати проект Мінфіну також не передбачає суттєвих змін. Ставки за більшістю видів рентної плати збільшуються. Наприклад, ставки ренти за спеціальне використання води пропонується збільшити на 26,5 %.

Проте, як це не дивно, є і така рента, за якою ставки пропонується не змінювати й навіть знизити. Ідеться про ренту за користування надрами. Так от, щодо більшості груп корисних копалин ставки цієї ренти не змінюються порівняно з нині чинними ( п. 252.20 ПКУ), а щодо природного газу — зменшуються.

Так само, як і для екоподатку, для всіх видів рентної плати проект Мінфіну пропонує встановити автоматичний порядок індексації ставок, що визначені в абсолютних сумах. Для цього до розділу ПКУ щодо рентної плати також вноситься окрема стаття щодо порядку індексації ставок, однак вже залежно від індексу цін виробників промислової продукції.

Єдиний податок

У царині єдиного податку Мінфін запропонував, мабуть, наймасштабніші зміни. І ці зміни мають доволі фіскальну направленість.

Почнемо із двох дуже суттєвих новацій, які значно обмежують коло осіб, які можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.

Юрособам до єдиного податку — зась! Як і повідомлялося в урядових реляціях, юросіб позбавляють права застосовувати спрощену систему. Проект Мінфіну, окреслюючи коло осіб, які можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, згадує лише про фізосіб-підприємців. Тож усім юрособам-єдиноподатникам, імовірно, доведеться переходити на загальну систему*.

* За винятком сільськогосподарських товаровиробників (колишніх платників фіксованого сільгоспподатку).

ПДВ — тільки для спрощенців-сільгоспників! На жаль, наші сподівання на краще не підтвердилися. У проекті Мінфіну право сплачувати ПДВ надається тільки платникам-«сільгоспникам». Решта (тобто фактично усі «звичайні» ФОП-єдиноподатники) втрачають право бути ПДВшниками. У проекті Мінфіну немає ані окремих ставок для ПДВшників і безПДВшників, ані окремої Книги обліку доходів і витрат (яку вели б саме ФОП-єдиноподатники — платники ПДВ). Окрім того, у проекті міститься норма, що платники єдиного податку звільняються від сплати ПДВ. За винятком хіба що «сільгоспників», а для решти єдиноподатників звільнення від сплати ПДВ стане «примусовим» ☹.

Окрім двох вищезазначених «обмежувальних» заходів, Мінфін пропонує суттєво переформатувати структуру єдиноподатників. Для зручності розглянемо пропоновану Мінфіном структуру у вигляді таблиці.

Структура спрощеної системи оподаткування згідно з проектом Мінфіну

Критерії

Група А

Група В

Група С

Граничний розмір доходу протягом календарного року, грн.

300 тис.

2 млн

2 млн;

частка сільгосптоваровиробництва ≥ 75 %

Максимальна кількість найманих працівників

Не повинна використовуватися наймана праця

10 (одночасно)

Не обмежено

Види господарської діяльності

Роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або надання побутових послуг населенню

Будь-які види діяльності, крім прямо заборонених для платника єдиного податку*

Діяльність у сфері виробництва сільгосппродукції з урахуванням обмежень, аналогічних до тих, що наразі встановлено у п. 291.51 ПКУ

* Перелік заборонених для єдиноподатників видів діяльності в цілому аналогічний нині чинному п. 291.5 ПКУ, але є і неприємна «новинка». Мінфін хоче заборонити єдиноподатникам здійснювати імпортні операції за будь-якими ЗЕД-контрактами.

Ставки єдиного податку

Фіксована.

У межах до 20 % мінімальної зарплати

18 % від різниці між отриманим доходом та «індикативними витратами»*

Від 0,09 до 1,35 % нормативної грошової оцінки 1 га землі (залежно від типу)

* «Індикативні витрати» визначаються виходячи з коефіцієнту, який застосовується до суми отриманого доходу. Також база оподаткування зменшується на суму податкової соціальної пільги.

Розмір підвищеної ставки

20 %

20 % (без використання коефіцієнта індикативних витрат)

Не визначено

Застосування РРО

З 1 січня 2019 року

З 1 січня 2016 року (для колишніх єдино-податників групи 2).

З 1 липня 2016 року (для решти платників)

Застосовується у загальному порядку

Строк подання декларації платника єдиного податку

У строки, передбачені для річного звітного періоду

У строки, передбачені для квартального звітного періоду

У порядку такому ж, як і наразі визначений п. 295.9 ПКУ

Строки сплати єдиного податку

Авансовий внесок — не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця

Протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за звітний квартал

Щоквартально протягом 30 календарних днів після останнього календарного дня звітного кварталу у тих самих пропорціях, що їх наразі визначено п.п. 295.9.2 ПКУ

Інше

«Трансфертне». Норми, що стосуються трансфертного ціноутворення, відновили і винесли в окремий розд. ІІІ ПКУ (відповідно змістилася нумерація решти розділів, починаючи з «Податку на прибуток», що опинився в розд. IV тощо).

«Самі себе висічуть?». У Прикінцевих положеннях до закону, що вводить новий ПКУ, міститься цікавий пункт 10, що передбачає табу на:

— збільшення переліку податків і зборів, платників, розміру їх ставок, розміру штрафів і пені прав контролюючих органів, переліку, підстав і строків проведення перевірок платників;

— розширення бази оподаткування;

— зменшення кількості та розміру податкових пільг, джерел сплати ПЗ або податкового боргу;

— скорочення граничних строків подання податкових декларацій і сплати податків і зборів;

— запровадження нового виду відповідальності за порушення податкового законодавства;

(і навіть!)

унесення змін до цього пункту!

Замість післямови

Є така прикмета: чим ближче Новий рік, тим динамічніший танок довкола податкової реформи. Спрацювала вона й цього разу.

На момент підготовки номера мінфінівський проект так і не внесено до парламенту (хоча це повинно було статися давно). Але довгоочікувана поява тексту документа (на відміну від доволі скупих на деталі презентацій) дозволила нарешті вивести дискусію на новий рівень.

Пройшло засідання Національної ради реформ (під модераторством Президента). На ньому планували погодити «загальний» текст податкових змін. Повного компромісу не досягли. На жаль, не з’явилося навіть деякого переліку реперних точок.

Зрозуміло тільки, що в основі реформи — мінфінівський проект. Тому більшість ідей із сьогоднішньої статті набудуть форми закону. Утім, без їх коригувань справа не обійдеться. Можливий варіант, коли набуття чинності основними змінами відкладуть до 1 квітня, але ставки відкоригують вже з 1 січня 2016 року.

У будь-якому разі нудьгувати не доведеться. Залишайтеся наступного року з нами. А ми гарантуємо, що не кинемо вас наодинці зі змінами.

висновки

  • Скарги на рішення податкових органів у межах процедури адміноскарження мають подаватися тільки до центрального податкового органу. Запроваджується «альтернативний» спосіб досудового врегулювання податкових спорів.
  • Щодо податку на прибуток скасовуються місячні аванси, але повертається поквартальне подання декларацій і сплати податку великими платниками; вельми розширюється перелік «фіскальних» податкових різниць; з 2016 року скасовується вартісний критерій для ОЗ/МНМА; запроваджується можливість зменшувати об’єкт оподаткування на певні суми капітальних інвестицій.
  • Проект Мінфіну підвищує поріг обов’язкової ПДВ-реєстрації до 2 млн грн. і забороняє реєструвати податкові накладні зі строком понад 180 днів.
  • Істотно підвищуються ставки акцизу на алкоголь і тютюн. З 1 липня 2016 року планується запровадити електронне податкове адміністрування акцизного податку щодо операцій з паливом.
  • В царині екологічного податку і ренти за спеціальне використання води суттєвих змін не передбачено.
  • Юрособам забороняється бути платниками єдиного податку, фізособи-єдиноподатники не можуть бути платниками ПДВ і повинні «вписатися» у 2 млн грн. доходу на рік і мати не більше 10 найманих працівників.
ПКУ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті