висновок документа
У податковому обліку фіндопомога платникам податку на прибуток відноситься до витрат у всій сумі, а неприбутковим організаціям (НПО) — з урахуванням 4 % обмеження
Лист стосується фіндопомоги. Розглядаються два випадки фінпідтримки, що надається (1) платникам податку на прибуток і (2) неприбутковим організаціям. З урахуванням норми ПКУ податківці зазначають таке:
— якщо безповоротну фіндопомогу надають іншим платникам податку на прибуток, то в податковому обліку вона в усій сумі без жодних обмежень відноситься до витрат. За нею податкові різниці не виникають (оскільки коригування фінрезультату до оподаткування на суму фіндопомоги «прибутківцям» розд. III ПКУ не передбачає);
— якщо безповоротну фіндопомогу надають неприбутковим організаціям, то до уваги потрібно брати п.п. 140.5.9 ПКУ. Він дозволяє в податковому обліку відносити до витрат фіндопомогу НПО в розмірі не більше 4 % оподатковуваного прибутку за минулий рік. І якщо ви «фінансово підтримали» НПО в більшій сумі, то сума перевищення (тобто все, що «понад 4 %») утворює різницю. У такому разі на суму коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року НПО, що перевищують 4 % минулорічного оподатковуваного прибутку, доведеться збільшити фінрезультат. Загалом, виникне «збільшуюча» різниця (ряд. 3.1.9 додатка PI до декларації з податку на прибуток)*.
* Виняток — «військова» спецдопомога ( п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), яка у всій сумі відноситься до витрат і не підпадає під 4 % обмеження.
Хоча, чесно кажучи, таке обмеження для НПО, що більше потребують підтримки, ніж звичайні «прибутківці» (яким можна допомагати в необмеженому розмірі), виглядає, погодьтеся, якось дивно. Але, судячи з усього, його залишать і наступного року. І більше того, можливо, у «збільшуючу» різницю запхнуть узагалі фіндопомогу всім іншим неплатникам податку на прибуток (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 100, с. 6).
Утім, нагадаємо, що різниці в обов’язковому порядку розраховують «високодохідники» (тобто платники податку на прибуток з річним доходом понад 20 млн грн.). А ось «малодохідники» рахувати їх не повинні (хіба що можуть робити це за бажанням). Тому в «малодохідників» картина приємніша: фіндопомога будь-яким суб’єктам (у тому числі й НПО) у них залишиться у витратах у всій сумі. Адже фінрезультат «малодохідники» не коригують.
висновок документа
До витрат потрапляє будь-яка фіндопомога, надана платникам податку на прибуток. Застосування ознаки «розумної економічної причини» ( п.п. 14.1.231 ПКУ) — як обмежувача витрат на фіндопомогу — у податковому обліку не передбачено
А «на закуску» контролери уточнюють: цілі надання фіндопомоги для витрат не важливі. І, скажімо, умови, що до витрат можна відносити фіндопомогу нібито тільки при намірі отримати від цього в результаті госпдіяльності економічний ефект (так звана умова «розумної економічної причини» або «ділової мети»), стосовно фіндопомоги в ПКУ не знайти. Тому, надаючи фіндопомогу, з цього приводу перейматися не потрібно. Фіндопомога без жодних умовностей іде до витрат.
Детальніше про надання фіндопомоги див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 35, с. 12.
