Насамперед укотре згадаємо збудника спокою, без якого не обійшлась, мабуть, жодна наша цьогорічна публікація. Герой нашого часу, — передноворічний Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII (далі — Закон № 71), яким запроваджено податкову реформу. Безумовно, на сьогодні він є своєрідним бестселером, яким зачитуються всі суб’єкти господарювання. Щоправда, вивчають не так його, як оновлений ним Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Як ви уже зрозуміли, новацій «вагон і маленький візок». Але будьте спокійні, любі читачі. Ми з вами, «розвантажимо» його разом (пам’ятаєте: гуртом і батька легше бити ☺).
Продовжимо розгляд новацій справляння податків, встановлених для сільгоспгалузі. Як ви пам’ятаєте, ми ґрунтовно висвітлили порядок справляння ПДВ зразка 2015 року, у тому числі і спецрежимного сільгосп-ПДВ («Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 4, с. 5). Окрема публікація присвячувалась і другому аграрно-орієнтованому виду оподаткування, а саме нововведеному сільгосп-ЄП (єдиному податку 4 групи), що прийшов на заміну колишньому фіксованому сільськогосподарському податку — ФСП («Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 20). Сьогодні поговоримо про нюанси «сільгоспприбуткового» оподаткування.
Вибираємо зважено
До 2015 року загальна система оподаткування зі сплатою податку на прибуток серед сільгосппідприємств широкого кола прихильників не мала. У загальній кількості вони складали невеликий відсоток. В абсолютній більшості перевага віддавалась ФСП. Можна сказати, що «прибутковими» платниками були вимушено, — за неможливості отримання бажаного ФСП-статусу. У цьому році ситуація, як ми розуміємо, може змінитись. З’явились обставини, що спонукають до добровільного вибору загальної системи оподаткування.
Якщо говорити про ріллю — найбільш поширений вид сільгоспугідь, то податкове навантаження із сільгосп-ЄП цього року збільшилося в 21 раз
А це далеко вже не той солодкий «пряник» минулого ФСП. На сьогодні це вже, скоріше, «батіг».
Причому, з кожним наступним «інфляційним» роком сила «ударів» буде зростати. Ось погляньте: якщо навіть, як прогнозує НБУ, індекс інфляції в 2015 році складе 18 %, то з урахуванням оновленої формули п. 289.2 ПКУ тягар сільгосп-ЄП (проти ФСП) зросте майже в 25 раз. Так що вдалий вибір системи оподаткування набуває вкрай злободенного значення.
Важко гадати, чи передбачали такі наслідки законодавці, чи з часом вони і самі здивуються результатам тієї безсонної ночі. Можливо, хотіли як краще, а вийшло як завжди. Не виключаємо, що приймаючи рішення щодо збільшення цього виду сільгоспподатку, вони підсвідомо пов’язували його лише із 3-кратним збільшенням розміру ставок, ненароком випустивши з виду вплив коефіцієнтів.
Добровільно вибрати загальну систему оподаткування чи повернутись на неї сільгосппідприємство може двома шляхами, так би мовити, пасивним та активним.
Перший — це неподання пакета документів, передбачених п.п. 298.8.1 ПКУ, необхідних для набуття та/або щорічного підтвердження статусу платника сільгосп-ЄП. У цьому разі сільгосппідприємство із самого початку календарного року так би мовити автоматично відноситься до платників загальної системи оподаткування зі сплатою податку на прибуток.
Другий — за письмовою заявою. Подання платником сільгосп-ЄП заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів є підставою для анулювання реєстрації такого платника. Виключення з реєстру провадиться в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п.п. 1 п. 299.10 ПКУ).
Як бачимо, ніякої обов’язковості застосування сільгосп-ЄП не встановлено. Дотримання необхідних умов — це лише можливість вибору. За відсутності в сільгосп-ЄП привабливості минулого ФСП само собою спадає на думку поглянути на загальну систему оподаткування без упередженого ставлення до цього як до завідомо гіршого варіанта.
Ще одним аргументом для «теплішого» погляду на «прибуткове» оподаткування є запровадження з 1 січня 2015 року давно обіцяного зближення податку на прибуток з бухобліком, тобто гармонізування обліку. Не дарма ж кажуть: все пізнається в порівнянні. Отже, треба добре зважити всі «за» та «проти» та вибрати краще.
Загальні правила
Зайве нагадувати, що вже давно сільгосппідприємства при застосуванні «прибуткового» оподаткування керуються в основному загальними правилами. А тому не станемо ще раз переказувати «загальні» новації сьогодення, висвітлені в статті «Податок на прибуток: чергове перезавантаження» («Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 4). Лише стисло нагадаємо два моменти оновлених норм розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Насамперед, це принципово новий підхід до визначення об’єкта оподаткування. Платник податку на прибуток використовує дані бухобліку та фінзвітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ПКУ). Тобто, основою для розрахунку оподатковуваного прибутку 2015 року приймаються показники фінзвітності, визначені згідно з П(С)БО або МСФЗ.
Крім того, платників податку на прибуток розділено на дві категорії: ті, у кого дохід за минулий рік не перевищує 20 млн грн., і ті, хто цю планку перевищив. Така градація відбивається на порядку визначення такими відповідно «малодохідними» та «високодохідними» суб’єктами об’єкта оподаткування. Перші, «додвадцатимільйонники», сплачують податок від бухгалтерського фінрезультату, другі враховують ще й різниці.
Коло платників
Як і раніше, до кола «прибуткових» сільгоспплатників належать підприємства, дохід яких від продажу сільгосппродукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу. Тобто
50 % критерій так званої сільгоспчастки — без змін
Водночас зауважимо ще раз, що «сільгоспприбуткові» правила розповсюджуються на виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 ПКУ.
При цьому оновлений ПКУ не містить обмеження, передбаченого минулим абзацом п’ятим ст. 155 цього Кодексу щодо підприємств, основною діяльністю яких є виробництво та/або продаж окремих видів продукції. А саме: квітково-декоративного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої в річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина й виноматеріалів (крім виноматеріалів, що продаються для подальшої переробки). Тобто перелічені види діяльності наразі можуть бути «на озброєнні» сільськогосподарських підприємств і продукція, вироблена за цими видами діяльності, відтепер бере участь у розрахунку сільгоспчастки. Але, звісно, з урахуванням норм ст. 209 ПКУ.
Якщо у когось з таких сільгосппідприємств виникне зацікавленість перейти протягом 2015 року на «специфічний» звітний рік (про це йдеться далі), то розраховувати сільгоспчастку вони мають за попередній податковий (звітний) 2014 рік. Разом з річною декларацією їм варто б подати заяву про вибір «специфічного» звітного періоду.
А тепер зосередимось на нюансах застосування сільгоспниками звітного періоду, які вже зараз слід взяти до уваги.
Звітний період
Певну «головоломку» у цьому питанні створює, на наш погляд, не зовсім вдале за побудовою формулювання п. 137.4 та абзацу першого п.п. 137.4.1 ПКУ. Для наочності процитуємо зазначені норми:
137.4. Податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року, крім:
137.4.1. виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року
Давайте замислимось: як розуміти п.п. 137.4.1 у складі п. 137.4 ПКУ?
На наш погляд, дуже просто: за загальним правилом, встановленим п. 137.4 ПКУ, платники податку на прибуток починаючи з 2015 року звітують за кожний календарний рік. Отже, для сільгоспників, яких це загальне правило влаштовує, попередній звітний податковий період, що розпочався 1 липня 2014 року, закінчується 31 грудня 2014 року. За нього, напевно, треба буде відзвітувати вже зараз, а надалі крокувати разом з усіма рік у рік.
Щоправда, в ПКУ, на жаль, ані слова про, так би мовити, процедурні правила щодо звітності сільгосппідприємств у перехідній ситуації з лав платників «специфічного» року до платників «звичайного» року. Можливо, у цьому разі логічним було б подання декларації за період з 01.07.2014 р. по 31.12.2014 р. з дотриманням «квартального» строку. Малоймовірно, що податківці погодяться з поданням декларації за півторарічний період з 01.07.2014 р. по 31.12.2015 р.
Тут без їхніх роз’яснень не обійтись (і, бажано, нормативних). На жаль, поки що вони «ні пари з вуст». ☹ Але якщо ця гра в мовчанку буде продовжуватися надалі, то для таких сільгосппідприємств ми б рекомендували дотриматися граничного строку подання декларації за піврічний «недоперіод» 2014 року — 09.02.2015 р. Отже, не проґавте!
А от тих сільгоспідприємств, які скористаються своїм правом вибрати звітний період з липня поточного року по липень наступного, наразі ПКУ нічого робити не змушує. Однак, на нашу думку, їм було б безпечніше вже зараз повідомити податківців про свій вибір податкового періоду, встановленого п.п. 137.1.4 ПКУ. Наприклад, подати про це до ДПІ заяву у довільній формі.
Як і раніше, для них строк подання декларації за такий специфічний період — наприкінці літа. Читайте про це у наступному розділі.
Звітність та сплата
Ви певно, вже знаєте, що відтепер декларація за базовий звітний (податковий) рік подається до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком (абзац десятий п. 57.1 ПКУ). Зрозуміло, що ця новела орієнтована на «прибуткових» платників «звичайного» року. Вона не може відноситись до сільгосппідприємств у випадку вибору ними специфічного (з 1 липня поточного року по 30 червня наступного) річного податкового (звітного) періоду. Як ми розуміємо, тут слід, як і раніше, керуватись п.п. 49.18.3 ПКУ. Тобто подати декларацію необхідно протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Граничний термін подання — 31.08.2015 р.
Трохи детальніше про звітування за період 01.07.2014 р. — 30.06.2015 р.
Практично безпомилково можна прогнозувати, що сільгосппідприємствам доведеться вкотре подавати дві «прибуткові» декларації
На цей раз причиною є не різні ставки податку (як то було до цього), а різні методології визначення об’єкта оподаткування: за податковими та бухгалтерськими правилами (деталі читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 4). У зв’язку з цим очікуємо на нову форму декларації щодо «бухгалтерської» методології. Коли вона з’явиться — гадати важко. Скоріше за все, не скоро, адже потреба в ній для платників зі «звичайним» роком виникне лише в травні 2016 року. А про «сільгоспників» можуть згадати перед відправкою «поїзду», тобто в останній момент. Якщо не буде нової форми, доведеться пристосовувати стару.
Термін сплати податку — протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Граничний термін сплати — 8 вересня 2015 року.
До речі, як і раніше, виробники сільськогосподарської продукції авансових внесків з податку на прибуток не сплачують.
Майнові податки
У 2015 році сільгосппідприємства вже не мають преференцій щодо зменшення суми нарахованого податку на прибуток на суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. Оновлений ПКУ не містить норми, аналогічної абзацу третьому ст. 155 у редакції станом на 31.12.2014 р. Отже, плату за землю доведеться сплачувати «по повній». Детальніше про це читайте в одному з найближчих номерів «Податки та бухгалтерський облік».
Не забудьте ще й про податок на транспорт (якщо, звісно, у вас є оподатковувані транспортні засоби) та про податок на нерухомість. Водночас пам’ятайте, що будівлі, споруди сільгосптоваровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не є об’єктом оподаткування»нерухомим» податком (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ).
І насамкінець — ще одна приємна новація. Згідно з п. 137.5 ПКУ податок на прибуток зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) щодо об’єктів нежитлової нерухомості.
На цьому поки що все. Хай вам щастить, шановні наші сільські трударі, до нових зустрічей.
висновки
-
Про обрання специфічного річного податкового (звітного) періоду (з 1 липня поточного року по 30 червня наступного) оновлений ПКУ говорить в контексті добровільності та альтернативи вибору.
-
Гадаємо, що стосовно «бухгалтерської» методології складання «прибуткової» декларації має бути запроваджена нова форма.
- Практично безпомилково можна прогнозувати необхідність подання сільгосппідприємствами двох «прибуткових» декларацій, якщо вони вибрали специфічний річний звітний період 01.07.2014 р. — 30.06.2015 р.
