(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
  • № 4
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2015/№ 11

«Злочин і покарання»: що загрожує підприємству за непрацевлаштування інвалідів

Турбота про інвалідів в Україні багато в чому перекладена на плечі роботодавців. Саме вони повинні забезпечити право інвалідів на працевлаштування і виділити робочі місця для них. За невиконання підприємству загрожують адміністративно-господарські санкції та адмінштрафи. Про строки їх застосування, нюанси оплати, правила обліку ми й поговоримо. Крім цього, розберемося, чи можна підприємству взагалі уникнути сплати «інвалідних» санкцій.

Адміністратівно-господарські санкції: хто, кому, коли і як

Не секрет, що багато роботодавців зацікавлено в пошуку та прийнятті на роботу інвалідів. А все тому, що за вимогами чинного законодавства на семеро працівників має доводитися один «штатний» інвалід. Точне число робочих місць для праце­влаштування інвалідів визначають за однойменним нормативом (про правила його розрахунку див. статтю на с. 16 цього номера). Так-от, за невиконання за підсумками року «інвалідного» нормативу роботодавцю загрожують адміністративно-господарські санкції (далі — АГС), передбачені ст. 20 Закону № 875.

Сума таких санкцій чимала і залежить вона від кількості працівників. Якщо на підприємстві за основним місцем роботи значиться:

від 8 до 15 осіб, то за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, необхідно сплатити половину середньорічної заробітної плати працівника такого підприємства;

від 15 осіб і більше, то за кожне вакантне робоче місце для інваліда доведеться сплатити ще більше — середньорічну зарплату працівника підприємства, що «провинилося».

Роботодавець самостійно розраховує величину АГС, після чого заносить отриману суму до Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів (детально про нього див. на с. 21 цього номера). Суми АГС, що засвітилися у Звіті, він перераховує відділенню Фонду інвалідів за місцем своєї реєстрації на рахунки, відкриті в органах Держказначейства (п. 2 Порядку сплати АГС та пені). Зробити це необхідно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому сталося порушення нормативу (за порушення 2014 року — до 15 квітня 2015 року).

Якщо не перерахувати АГС у встановлені строки, то на додачу до них доведеться сплатити ще й пеню. Розрахунок пені виконують виходячи зі 120 % річних облікової ставки НБУ, заборгованості, що діє на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь строк її існування. Інакше кажучи, роботодавці нараховують пеню на суму недоїмки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати АГС (у 2015 році — з 15 квітня) і по день фактичної сплати АГС включно (пп. 3.1, 3.6 наказу Мінпраці України «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати» від 15.05.2007 р. № 223).

Водночас АГС за невиконання «інвалідного» нормативу і пеня загрожують далеко не всім роботодавцям. Від їх сплати звільнені:

1) роботодавці, які повністю утримуються за раху­нок коштів державного або місцевих бюджетів (ст. 20 Закону № 875, лист Фонду інвалідів від 05.03.07 р. № 1/5-208);

2) неприбуткові організації (див. лист Фонду інвалідів від 26.04.2007 р. № 1/5-375 і від 06.07.2007 р. № 1/6-313).

Усі інші підприємства та роботодавці-підприємці, з кількістю працівників 8 і більше осіб повинні розщед­ритися на сплату АГС за непрацевлаштування інвалідів і недотримання нормативу.

Це правило не залежить від системи оподаткування і поширюється на всіх роботодавців: як загальносистемників, так і єдиноподатників

Контролює виконання «інвалідного» нормативу та сплату санкцій центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення (п. 8 ст. 19 Закону № 875). Таким органом є Міністерство соціальної політики України. При цьому на місцях контрольні функції виконують відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі — Фонд) і Державної інспекції України з питань праці.

Строки застосування санкцій

Якщо роботодавець не сплачує санкції добровільно, то Фонд може стягнути їх в судовому порядку. Це право надане йому ч. 9 ст. 20 Закону № 875. При несприятливому для підприємства рішенні суду стягнення на його майно буде звернене у примусовому порядку.

Важливо! Звернутися до адміністративного суду Фонд повинен встигнути в шестимісячний строк. Як зазначено в ч. 2 ст. 99 КАСУ, цей строк починається з дня виникнення підстав для пред’явлення вимог. Пояснення щодо дня початку відліку шестимісячного строку знаходимо в постанові ВСУ від 21.02.2011 р. № 21-9а11. Там зазначено таке: оскільки санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів роботодавець повинен сплатити до 15 квітня року, наступного за роком, у якому сталося порушення нормативу, то з 16 квітня відповідного року в контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Виходить, що

у разі несплати санкції за 2014 рік Фонд може звернутися до адміністративного суду протягом шести місяців, починаючи з 16 квітня 2015 року (тобто в період з 16 квітня по 16 жовтня 2015 року)

Якщо до 16 жовтня 2015 року він цього не зробить, то стягнути з роботодавця несплачені у строк АГС уже не вийде.

Увага! Строки стягнення АГС не можна плутати зі строками їх застосування зі ст. 250 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV. Там, зокрема зазначено, що застосовують АГС протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Так-от, строки давності при застосуванні АГС у цій ситуації не працюють (ч. 4 ст. 20 Закону № 875). Тобто застосувати АГС контролери можуть коли завгодно, а ось стягнути — тільки з ураху­ванням строків, установлених у ст. 99 КАСУ.

Адміністративний штраф

Порушення у сфері «інвалідного» законодавства загрожують не тільки АГС, а й адміністративними штрафами. Як передбачено ч. 2 ст. 1881 КпАП, до адміністративної відповідальності притягуються:

1) посадові особи, які мають право приймати на роботу та звільняти працівників, а також фізичних осіб, які використовують найману працю, — за невиконання нормативу робочих місць. До речі, про те, що підприємець є посадовою особою щодо найманих працівників, нагадав і Мін’юст у листі від 03.11.2006 р. № 22-48-548;

2) посадові особи, які зобов’язані подавати «інвалідний» Звіт, — за неподання/несвоєчасне подання такого Звіту до Фонду (див. лист Фонду інвалідів від 27.04.2010 р. № 1/6-69/03-01).

Штраф за перелічені порушення встановлено в розмірі від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 грн. до 340 грн.).

Самі порушення виявляють під час перевірки фахівці Державної інспекції України з питань праці, які складають протокол про адміністративне правопорушення (лист Фонду інвалідів від 24.05.2013 р. № 1/3-59/68). А ось рішення про накладення адміністративного штрафу на винних осіб підприємства за ст. 1881 КпАП виносить суд.

Важливо! Адмінштраф «світить» посадовим особам тільки в тому випадку, якщо «інвалідний» норматив не було виконано та АГС не були сплачені або сплачені з порушенням строків, установлених ст. 20 Закону № 875. Якщо ж роботодавець своєчасно сплатив АГС (а інвалідів так і не праце­влаштував), то штраф за ст. 1881 КпАП накладатися не повинен. У цьому випадку вважається, що такий роботодавець виконав вимоги ст. 20 Закону № 875.

Так само додамо, що неподання Звіту та несплата санкцій належать до триваючих правопорушень (лист Мін’юсту від 17.07.07 р. № 22-14-493). Тому адміністративний штраф за такі порушення може бути накладено у строк не пізніше ніж через 3 місяці з дня виявлення порушення (ч. 2 ст. 38 КпАП).

Як врятуватися від санкцій за невиконання «інвалідного» нормативу

У роботодавців, які мали у своєму розпорядженні у 2014 році штат працівників з 8 осіб, цілком закономірно можуть виникнути запитання: чи повинні служба зайнятості або інші держоргани сприяти їм у пошуку інвалідів і чи можна уникнути санкцій, якщо потрібних працівників їм не знайшли? Давайте розберемося.

Пошук інвалідів можна виконувати своїми силами або через центр зайнятості, щоб охопити більше число громадян з обмеженими фізичними можливостями. В останньому випадку підприємство має направити до центру зайнятості інформацію про наявність вакантних місць для інвалідів. Для цього використовуйте Звіт за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». Подають його не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії (п. 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. № 316). При цьому датою відкриття вакансії є:

— наступний робочий день після створення робочого місця;

— наступний робочий день після припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стало вакантним;

— дата, починаючи з якої може бути укладено трудовий договір з найманим працівником.

Важливо! Може статися так, що Звіт № 3-ПН ви своєчасно подали, але незважаючи на це, центр зайнятості не направив до вас необхідної кількості інвалідів. У цьому випадку АГС за невиконання «інвалідного» нормативу до підприємства застосовуватися не повинні.

Водночас, у Фонду з цього питання своя думка. У листі від 28.05.2013 р. № 1/6-175/09 він зазначив таке: виконання нормативу не залежить від повідомлення центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць. Тому в разі його невиконання підприємство зобов’язане сплатити адміністративно-господарські санкції. Такий несприятливий для підприємства висновок Фонд робить на підставі ч. 5 ст. 19 Закону № 875. У ньому зазначено: виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Зі свого боку зазначимо, що Фонд у цьому випадку випустив з уваги норму ст. 181 Закону № 875, де зазначено таке: пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Тому

добросовісний роботодавець, який створив належну кількість робочих місць для інвалідів і вжив необхідних заходів з їх пошуку (зокрема, подав до центру зайнятості Звіт № 3-ПН) може відсудити право не сплачувати АГС

Благо, суди в цьому питанні стають на бік роботодавця. Так, у постанові від 15.01.2013 р. № К/9991/68142/12 ВАСУ робить такий висновок: АГС за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов’язковим платежем), обов’язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування», а є засобом впливу на правопорушника у сфері господарювання. Тому враховуючи те, що роботодавець вжив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути накладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування. Приємно, що аналогічних висновків дійшов і ВСУ в постановах від 02.04.2013 р. № 21-95а13, від 20.06.2011 р. у справі № 21-60а11.

Урахуйте! У разі неподання звітів за формою № 3-ПН на прихильність служителів Феміди краще не розраховувати. Принаймні, такий висновок випливає з постанов ВАСУ 11.07.2013 р. № К/9991/89229/11 і від 16.08.2012 р.№ К/9991/17382/1. У них суди зазначили таке: оскільки норматив працевлаштування не виконано і підприємство не вжило належних заходів з метою виконання цього нормативу (про що свідчить неподання звітів за формою № 3-ПН), то до нього мають бути застосовані адміністративно-господарські санкції, передбачені ст. 20 Закону № 875.

Отже, до пошуку інвалідів краще залучати центр зайнятості, доказом співпраці з яким і буде звіт за формою № 3-ПН.

АГС в обліку підприємства: рівняння на бухоблік

Бухгалтерський облік. «Інвалідні» санкції є іншими операційними витратами (п. 20 П(С)БУ 16). Відображати їх потрібно в періоді нарахування за дебетом субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки». Кореспондує йому субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Так, нарахування санкцій відображають проводкою Дт 948 — Кт 685, а їх сплату Дт 685 — Кт 311.

Податковий облік. Після набуття чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII (з 01.01.2015 р.) з’явився принципово новий підхід до об’єкта оподаткування. Тепер він залежить від фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінзвітності згідно з П(С)БО і МСФЗ. Тобто основним тут є бухгалтерський облік. А щоб визначити суми податку, візьміть дані ряд. 2290 (прибуток) або ряд. 2295 (збиток) Звіту про фінансові результати. При цьому прямих заборон щодо відображення витрат і умови щодо їх зв’язку з госпдіяльністю в ПКУ більше немає. Це означає, що 

«інвалідні» санкції, що засвітилися у витратах бухгалтерського обліку, автоматично зіграють у зменшення об’єкта оподаткування з податку на прибуток

Погодьтеся, це приємний сюрприз. Якщо раніше санкції взагалі не відображалися в податковому обліку, то тепер вони беруть участь у визначенні об’єкта оподаткування нарівні з іншими витратами.

Ось, мабуть, і все, що потрібно знати про «інвалідні» санкції. Насамкінець виразимо надію, що роботодавець і люди з обмеженими фізичними можливостями зможуть знайти один одного. Це дозволить використовувати їх працю з користю для роботодавців, а роботодавцям у свою чергу уникнути «покарання» за невиконання нормативу. Тим паче, що позитивна для них судова практика з цього питання поки що не може зломити позиції самого Фонду інвалідів. Він, як і раніше, вважає, що яких би зусиль підприємство не докладало, невиконання «інвалідного» нормативу — достатня підстава для застосування санкцій.

висновки

  • За невиконання за підсумками року «інвалідного» нормативу роботодавець повинен самостійно нарахувати адміністративно-господарські санкції.

  • Якщо підприємство не сплачує санкції добровільно, то Фонд може стягнути їх у судовому порядку. Для цього в нього є 6 місяців, відлік яких розпочинається з 16 квітня відповідного року.

  • Ще одним покаранням за невиконання «інвалідного» нормативу є адмінштраф у розмірі від 170 до 340 грн. (від 10 до 20 нмдг).

  • Право не сплачувати АГС можна відстояти в судовому порядку. Робити це варто в тому випадку, якщо роботодавець вжив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів і регулярно подавав до центру зайнятості Звіт за формою № 3-ПН.

  • Витрати на сплату «інвалідних» санкцій беруть участь у визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток нарівні з іншими витратами.
інвалід, працевлаштування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті