* Нагадуємо, що йдеться про три глави триєдиного «податковореформенного» чудовиська — податку на майно, розглядати яке ми почали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 10, с. 9 і 13.
** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Помітили? Хто б не перебував останнім часом при владі, усі в один голос твердять про соціальну відповідальність бізнесу, про те, що багаті повинні платити за бідних тощо. Добре, що поки не доходить до відомого шариківського заклику «взяти усе та й поділити». ☺ Але ось обіцяний давно «попередниками» податок на розкіш нинішні нардепи таки запровадили.
З 1 січня 2015 року у складі податку на майно з’явився так званий податок на транспорт (див. ст. 267 ПКУ). Як ви вже знаєте, віднесений він до місцевих податків. Проте жодної самостійності у місцевої влади в питаннях його справляння немає і близько. По-перше, тому що він — обов’язковий (не встановити і не сплачувати його на якійсь конкретній території просто не можна). А по-друге, з тієї причини, що його ставка теж чітко визначена ПКУ і жодних «місцевих» вільностей не допускає. В іншому він дуже схожий на податок на нерухомість — принаймні, строки декларування та сплати для «юриків» у них обох однакові.
А зараз ознайомимо вас з його елементами.
Платники. Поділитися з бюджетом законодавець змусив (п.п. 267.1.1 ПКУ) фізичних і юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.
Поспішаємо заспокоїти — не всі підряд легковики обкладаються цим податком, а тільки ті, які визначені як об’єкт оподаткування згідно з п.п. 267.1.2 ПКУ.
Об’єкт і база. Оскільки вони сформульовані майже ідентично, об’єднаємо ці два елементи. Отже, обкладенню транспортним податком підлягають легкові автомобілі, що використовувалися до 5 років, з об’ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
А якщо кількість «кубиків» вашого авто дорівнює рівно 3000? Судячи з усього, податок сплачувати не доведеться — вважайте, вам пощастило.
Але найцікавіше питання в іншому: як розуміти конструкцію «що використовувалися до 5 років»? Варіантів тут може бути багато, але правильним буде той, за яким початок перебігу цього строку прив’язано до року виготовлення транспортного засобу. Такий висновок побічно випливає з листа № 2444***.
*** Лист ДФСУ від 28.01.2015 р. № 2444/7/99-99-17-04-01-17.
До речі, цей строк визначено п.п. 14.1.220 ПКУ як календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, — 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Ось звідси ви й танцюватимете, визначаючи на початок кожного календарного року кількість тих своїх «понадтрьохтисячкубикових» легковиків, за які потрібно буде сплатити щорічний податок. Питання про те, що робити, якщо на 1 січня звітного року вашій машинці ☺ ще не виповнилося 5 рочків, але, приміром, 10 січня — уже стукнуло, ми поки що не порушуємо. Але чомусь нам здається, що фіскали все одно змусять заплатити податок за «іменинницю» як за повний рік…
Ставка. З цим, як уже зазначалося, усе простіше простого. Сума транспортного податку за кожне авто, що є об’єктом оподаткування, — 25000 грн. Це і є одна-єдина ставка, установлена п. 267.4 ПКУ з розрахунку на рік. Тобто ви вже зрозуміли, що базовим (звітним) податковим періодом у цьому випадку буде календарний рік.
А тепер декілька слів про те, як юридичним особам порахувати транспортний податок, задекларувати його і в які строки сплатити.
Порядок розрахунку. Сам по собі він, напевно, простіший за всі інші, які коли-небудь були на нашій пам’яті. Потрібно лише перемножити ставку (25000 грн.) на кількість легкових автомобілів з об’ємом двигуна понад 3000 куб. см — це й буде загальна річна сума податку.
Але якщо ви придбали оподатковуване авто впродовж року, податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на нього, пропорційно кількості місяців, що залишилися до кінця року. При цьому декларація подається впродовж місяця з дня виникнення права власності (див. пп. 267.6.4 і 267.6.6 ПКУ). В інших випадках — до 20 лютого звітного року. Подробиці — в наступному абзаці й далі.
Декларування. Зрозуміло, що на сьогодні це найбільш нагальне питання для «юриків» — власників тих крутих легковиків, які законодавець визнав предметом розкоші. І воно, уявіть, більш-менш вирішено. Хоча якщо ви подумали, що за минулий місяць з’явилася необхідна звітна форма, то ви помилилися — це було б явно не в стилі ДФСУ. ☺ А як же тоді відзвітувати? А ось як.
Меткі податківці запропонували (див. лист № 2444) у цих цілях використовувати Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, затверджений наказом Міндоходів від 05.12.2013 р. № 767. Тобто у формі звітності за скасованим нині транспортним збором наводите суму нового транспортного податку. Ось такі, вибачте на слові, «фінти вухами»! ☺ Добре, що ще не змусили робити це у формі з хмелезбору…
Жарти жартами, але «нерідну» звітність, мабуть, доведеться якось пристосовувати під потреби транспортного податку. Рецепт від податківців такий:
— назва старої звітної форми «Розрахунок збору за першу реєстрацію транспортних засобів» замінити на «Розрахунок транспортного податку»;
— у кол. 5 «Дата першої реєстрації транспортного засобу в Україні» вписати «Рік випуску транспортного засобу»;
— у кол. 8 «Сума збору» зазначити «Ставка транспортного податку».
Якщо дотримуватися цих рекомендацій, то виходить, що суму податку доведеться зазначити не підсумковою цифрою, а окремими рядками — за кожним транспортним засобом. Оскільки жодних пільг з цього податку взагалі немає і бути не може (у тому числі й на місцевому рівні), то кол. 9 і 10 не заповнюватимуться. Тоді виходить, що в кол. 11 за підсумковим рядком «Усього» ви поставите загальну річну суму податку за усі оподатковувані автомобілі. Але ж її потрібно ще й розбити поквартально на чотири авансові внески, як того вимагає п.п. «б» п.п. 267.8.1 ПКУ. Як це зробити, якщо «транспортнозбірна» декларація такої можливості не дає? Адже той збір сплачувався однією сумою.
Якщо ми правильно зрозуміли податківців (див. зазначений вище лист), вони радять подати разом з такою декларацією доповнення згідно з п. 46.4 ПКУ, яке вважатиметься її невід’ємною частиною. Ось там ви й можете писати усе що завгодно — у тому числі і квартальні суми, на які треба розбити річну величину транспортного податку, а також строки, за якими їх належить сплачувати. Нагадаємо, це потрібно буде робити щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
«Ни гвоздя тебе, ни жезла, ни поломки на пути», шановний читачу!
