(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2015/№ 13

Позика для працівника: славна не платежем, а прощенням

Підприємство прийняло рішення простити працівнику частину безпроцентної позики. Які податкові наслідки матиме таке рішення?

«Усе всім прощу!» — уже збирався було крикнути відомий вам директор Тарас Богданович, але вірна та сувора головний бухгалтер Марія Іванівна його вчасно спинила…

Дійсно, прощення (анулювання) позики працівнику — справа благородна. Але чи не вилізе вона роботодавцю «боком»? Щоб зняти напругу, розберемося по черзі з кожним з можливих податків і платежів.

Почнемо з ПДФО і ВЗ, які з 2015 року стали практично братами-близнюками*.

* Подробиці зближення ви знайдете в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 28. Там же читайте і про відмінності.

Основна сума боргу (позики) фізособи, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, уключається до оподатковуваного доходу позичальника (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). Увага: з 01.01.2015 р. під обкладення ПДФО і ВЗ потрапить тільки сума такого доходу, що перевищує 50 % мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році — 609 грн.). До зазначеної дати тільки ПДФО обкладалася вся сума боргу.

Водночас для такого доходу діє особливий порядок сплати ПДФО і ВЗ. Роботодавцю важливо дотримати «повідомну процедуру», передбачену п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, і відобразити суму прощеного боргу в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Детально про те, як це зробити, читайте в консультації фахівця ДФСУ на с. 31. Тоді роль роботодавця як податкового агента буде виконана в повному обсязі, тобто утримувати та сплачувати ПДФО і ВЗ він не повинен.

А хто ж тоді повинен сплатити податки? Підпункт «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, на який ми орієнтуємося в цьому питанні, покладає такий обов’язок на плечі боржника: йому доведеться самостійно задекларувати дохід (за підсумками року) і сплатити з нього ПДФО і ВЗ.

Одразу ж відповімо на злободенне запитання: що буде, якщо не проінформувати позичальника про прощений (анульований) борг? Попереджаємо: такого краще не допускати. Позикодавцю, який не повідомить позичальника про прощення боргу, доведеться виконати обов’язки податкового агента в повному обсязі, тобто нарахувати та утримати з цієї суми ПДФО** і ВЗ.

** Обкладається такий дохід за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 і 20 %).

І тут зверніть увагу на такий нюанс. Дохід, який дорівнює сумі прощеного боргу, що перевищує 609 грн., фактично є «чистим» доходом фізособи. А для утримання ПДФО та ВЗ необхідно визначити суму «грязного», тобто нарахованого доходу.

На наш погляд, для цього логічно застосувати коефіцієнт, розрахований за такою формулою:

К = 100 : (100 - СПДФО - СВЗ),

де СПДФО — ставка ПДФО (15 або 20 %), а СВЗ — ставка ВЗ (1,5 %).

Тільки так ми отримаємо «грязну» суму доходу, з якої можна утримати ПДФО і ВЗ. Проте фахівці ДФСУ підходять до рішення цього питання досить формально. У такій ситуації вони погоджуються тільки на «натуральний» коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ для цілей утримання ПДФО (див. с. 31).

І від ЄСВ навряд чи відкрутишся. Річ у тім, що, на думку Держкомстату (див. лист від 11.04.2005 р. № 9/2-2-9/116), частина позики, що не підлягає поверненню працівником, належить до фонду оплати праці в частині інших заохочувальних і компенсаційних виплат як виплати, що мають індивідуальний характер (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5). І хоча ця позиція спірна: адже відносини, що виникають у межах договору позики, регулюються цивільним, а не трудовим законодавством, але ризик наразитися на ЄСВ залишається. Відповідно, обережним роботодавцям нічого не залишається як сплатити ЄСВ.

Водночас, якщо сума списуваного боргу (після відрахування неоподатковуваних 609 грн.) у  2015 році менше 1710 грн., то можна скористатися такою шпаринкою: видати працівнику нецільову благодійну допомогу на його погашення (п.п. 170.7.3 ПКУ). Сумою цієї допомоги працівник погасить неповернену частину позики, при цьому «відкосить» одночасно від ЄСВ, ПДФО і ВЗ. Якщо ж допомога буде в більшому розмірі, то із суми перевищення доведеться все ж таки сплатити ПДФО і ВЗ. Усе одно це буде вигідніше, ніж сплачувати ЄСВ у частині нарахувань та утримань за ставками, передбаченими для зарплати.

працівник, позика додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті