(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2015/№ 13

Позика для працівника: славна не платежем, а прощенням

Підприємство прийняло рішення простити працівнику частину безпроцентної позики. Які податкові наслідки матиме таке рішення?

«Усе всім прощу!» — уже збирався було крикнути відомий вам директор Тарас Богданович, але вірна та сувора головний бухгалтер Марія Іванівна його вчасно спинила…

Дійсно, прощення (анулювання) позики працівнику — справа благородна. Але чи не вилізе вона роботодавцю «боком»? Щоб зняти напругу, розберемося по черзі з кожним з можливих податків і платежів.

Почнемо з ПДФО і ВЗ, які з 2015 року стали практично братами-близнюками*.

* Подробиці зближення ви знайдете в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 28. Там же читайте і про відмінності.

Основна сума боргу (позики) фізособи, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, уключається до оподатковуваного доходу позичальника (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). Увага: з 01.01.2015 р. під обкладення ПДФО і ВЗ потрапить тільки сума такого доходу, що перевищує 50 % мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році — 609 грн.). До зазначеної дати тільки ПДФО обкладалася вся сума боргу.

Водночас для такого доходу діє особливий порядок сплати ПДФО і ВЗ. Роботодавцю важливо дотримати «повідомну процедуру», передбачену п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, і відобразити суму прощеного боргу в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Детально про те, як це зробити, читайте в консультації фахівця ДФСУ на с. 31. Тоді роль роботодавця як податкового агента буде виконана в повному обсязі, тобто утримувати та сплачувати ПДФО і ВЗ він не повинен.

А хто ж тоді повинен сплатити податки? Підпункт «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, на який ми орієнтуємося в цьому питанні, покладає такий обов’язок на плечі боржника: йому доведеться самостійно задекларувати дохід (за підсумками року) і сплатити з нього ПДФО і ВЗ.

Одразу ж відповімо на злободенне запитання: що буде, якщо не проінформувати позичальника про прощений (анульований) борг? Попереджаємо: такого краще не допускати. Позикодавцю, який не повідомить позичальника про прощення боргу, доведеться виконати обов’язки податкового агента в повному обсязі, тобто нарахувати та утримати з цієї суми ПДФО** і ВЗ.

** Обкладається такий дохід за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 і 20 %).

І тут зверніть увагу на такий нюанс. Дохід, який дорівнює сумі прощеного боргу, що перевищує 609 грн., фактично є «чистим» доходом фізособи. А для утримання ПДФО та ВЗ необхідно визначити суму «грязного», тобто нарахованого доходу.

На наш погляд, для цього логічно застосувати коефіцієнт, розрахований за такою формулою:

К = 100 : (100 - СПДФО - СВЗ),

де СПДФО — ставка ПДФО (15 або 20 %), а СВЗ — ставка ВЗ (1,5 %).

Тільки так ми отримаємо «грязну» суму доходу, з якої можна утримати ПДФО і ВЗ. Проте фахівці ДФСУ підходять до рішення цього питання досить формально. У такій ситуації вони погоджуються тільки на «натуральний» коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ для цілей утримання ПДФО (див. с. 31).

І від ЄСВ навряд чи відкрутишся. Річ у тім, що, на думку Держкомстату (див. лист від 11.04.2005 р. № 9/2-2-9/116), частина позики, що не підлягає поверненню працівником, належить до фонду оплати праці в частині інших заохочувальних і компенсаційних виплат як виплати, що мають індивідуальний характер (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5). І хоча ця позиція спірна: адже відносини, що виникають у межах договору позики, регулюються цивільним, а не трудовим законодавством, але ризик наразитися на ЄСВ залишається. Відповідно, обережним роботодавцям нічого не залишається як сплатити ЄСВ.

Водночас, якщо сума списуваного боргу (після відрахування неоподатковуваних 609 грн.) у  2015 році менше 1710 грн., то можна скористатися такою шпаринкою: видати працівнику нецільову благодійну допомогу на його погашення (п.п. 170.7.3 ПКУ). Сумою цієї допомоги працівник погасить неповернену частину позики, при цьому «відкосить» одночасно від ЄСВ, ПДФО і ВЗ. Якщо ж допомога буде в більшому розмірі, то із суми перевищення доведеться все ж таки сплатити ПДФО і ВЗ. Усе одно це буде вигідніше, ніж сплачувати ЄСВ у частині нарахувань та утримань за ставками, передбаченими для зарплати.

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
працівник, позика додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті