* Див. наказ від 14.11.2014 р. № 1129 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957».
У цілому січневі ПН-новації не стануть чимось несподіваним. Адже з цього року запрацює низка нових норм з ПДВ. Ось вони всі, ріднесенькі, і оселилися в Порядку № 1129. Ну що ж, не зволікаючи, почнемо огляд.
З 01.01.2015 р. ПН — в електронній формі
Напевно, ви вже багато чули про те, що з 1 січня 2015 року всі ПН (п. 201.1 ПКУ):
— складають в електронній формі;
— реєструють в ЄРПН (з урахуванням «ліміту реєстрації» ∑Накл з п. 2001.3 ПКУ). Причому реєструють і ті ПН, які не видаються покупцям, — за операціями з неплатниками, щоденними підсумками операцій, операціями «умовного постачання» з п. 198.5 ПКУ, з послуг нерезидента тощо (див. пп. 2, 9 Порядку № 1129). Утім, про наслідки їх нереєстрації ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 86, с. 10.
Проте, врахуйте, що зміни до ПКУ, прийняті парламентом (на базі законопроекту від 22.12.2014 р № 1578) встановили перехідний період для опробування спецрахунків (з 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р.), протягом якого для реєстрації ПН не потрібно поповнювати спецрахунок.
Само собою зрозуміло, нові правила тепер закріплено в Порядку № 1129. Його п. 2 говорить: ПН складається і видається покупцеві в електронній формі**. А п. 19 вимагає, щоб ПН скріплялася ЕЦП. До того ж через тотальну «електронізацію» в шапці ПН зникли поля для проставляння відміток про паперову/електронну форму, а також реєстрацію ПН в ЄРПН. Тепер це вже не обговорюється. Такі правила обов’язкові для всіх.
** Щоправда, складені в електронній формі податкові накладні на постачання дипмісіям і дипперсонам за вибором таких одержувачів можуть або надсилатися в електронному вигляді, або надаватися їм після роздрукування в паперовій формі (див. п. 11 Порядку № 1129). Але це всього лиш виняток, що підтверджує «електронне» правило.
Нумерація ПН/РК
Оскільки з 01.01.2015 р. Реєстр ПН вести не потрібно***, то і прив’язки до нього (при нумерації) в Порядку № 1129 більше немає****. Достатньо нумерувати ПН послідовно (тобто по порядку) протягом певного періоду (п. 5 Порядку № 1129). Тому, можна сказати, картина з нумерацією не особливо змінилася. Справи тут, у цілому, такі ж, як і раніше.
*** Вести доведеться тільки Реєстр документів — замінників ПН (див. п. 201.111 ПКУ).
**** Хоча в самій ПН натрапляємо на казус. Внизу під табличною частиною забули прибрати (!) згадку про Реєстр. І там, як і раніше, бачимо: «Суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв’язку з постачанням товарів/послуг, зазначених у цій накладній, визначені правильно, відповідають сумі податкових зобов’язань продавця і включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних».
Причому, як і раніше, нумерувати ПН можна будь-яким зручним способом:
— щомісячно (тобто обнуливши і починаючи нумерацію з кожного звітного податкового періоду — місяця/кварталу) або
— щорічно (тобто нумеруючи ПН безперервно в рамках року за зростанням).
Ось тільки декілька ПН з однаковим номером (!) на одну і ту ж дату виписати не можна. Оскільки
складання однією датою декілька ПН з однаковим номером не допускається
Таку заборону знаходимо в п. 5 Порядку № 1129. Хоча, по правді кажучи, і раніше це було неможливо.
Як і раніше, в номері ПН:
— за першим дробом іде код спецрежиму (зауважте: з 01.01.2015 р. коду «4» для переробних підприємств більше немає. Адже термін ПДВ-режиму з п. 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ для них закінчився), а
— за другим дробом — номер філії (у тому випадку, якщо філіям делеговані права виписування ПН).
При цьому платник веде облік (нумерацію) складених ПН у довільній формі й порядку (п. 5 Порядку № 1129). І якщо буде потрібно, для цього можна навіть завести якийсь «свій» ре- єстр. Хоча, можливо, хтось за звичкою вирішить з цією метою скористатися формою скасованого Реєстру. Адже, крім «збирання» ПН, він може неабияк допомогти при складанні ПДВ-звітності. А отже, буде, як і раніше, корисним! Але це, звісно, вирішувати вам.
Вільності тепер можливі хіба що в нумерації РК. Для них можна вести свою нумерацію (починаючи з № 1 тощо). Якщо пам’ятаєте, так було колись давно. Адже жорстка умова «нумерувати РК чітко за Реєстром» пірне в Лету. Тож, зрештою, з обліковою метою можна вести окремо «свій» Реєстр РК. Якщо, звичайно, так комусь здасться зручним. Але можна все залишити як раніше (тобто нумерувати РК в межах нумерації ПН).
Нові умовні ІПН
Увага! Знову зміни в умовних ІПН! Цього разу з 01.01.2015 р. нові ІПН введуть для постачань неплатникам і послуг нерезидентів (пп. 11, 12 Порядку № 1129). У результаті ІПН продавця/покупця в ПН проставлятимуться так:
Таблиця 1. Умовні ІПН
| Операції | Умовний ІПН покупця: |
| Постачання неплатникам (оформлені, в тому числі, підсумковими ПН) | 100000000000* |
| * До 01.01.2015 р. проставляли ІПН покупця «400000000000». | |
| Експорт | 300000000000 |
| Операції: — невиробниче використання; | 400000000000 |
| Операції | Умовний ІПН продавця: |
| Послуги від нерезидента: | |
| — якщо послуги придбані для госпдіяльності | 500000000000* |
| *До 01.01.2015 р. проставляли ІПН продавця «300000000000». | |
| — якщо послуги придбані для негоспдіяльності | 200000000000 |
Пільгові постачання — «без ПДВ»
Нарешті, зникне незрозумілий «Х» із «пільгової» графи 12 розділу III ПН. Тепер мучитися над тим, як вписати поряд з ним «пільгову» позначку «Без ПДВ» (п. 14 Порядку № 1129), не доведеться. Її заносять без перешкод — місце для цього «очищене». Отже, тут все стане на свої місця. Питання закрите.
Графа 5 ПН («одиниця виміру»)
Графа 5 «Одиниця виміру товару/послуги» ПН набула нового формату. Ви тільки погляньте! Це щось свіженьке! Тепер вона складається з двох підграф:
— графа 5.1 «умовне позначення (українське)» і
— графа 5.2 «код».
Кожну з них з 01.01.2015 р. потрібно заповнювати згідно з держстандартами. Тобто з урахуванням скорочень і кодування з Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997 р. № 8 (далі — КСПОВО). Отже
заповнення графи 5 відтепер стандартизоване
Покажемо, як, починаючи з січня (з урахуванням КСПОВО), заповнюватиметься графа 5 ПН в особливо популярних випадках:
Таблиця 2. Графа 5 ПН: порядок заповнення з 01.01.2015 р.
| Одиниці виміру: | Графа 5 ПН | |
| Одиниця виміру товару/послуги | ||
| умовне позначення (українське) | код | |
| 5.1 | 5.2 | |
| — гривні | грн | 2454 |
| — тисяча гривень | тис. грн | 2455 |
| — штука | шт | 2009 |
| — тонна | т | 0306 |
| — центнер | ц | 0311 |
| — кілограм | кг | 0301 |
| — грам | грам | 0303 |
| — літр | л | 0138 |
| — метр | м | 0101 |
| — квадратний метр | м2 | 0123 |
| — кубічний метр | м3 | 0134 |
| — кілометри | км | 0102 |
| — тисяча кілометрів | тис. км. | 0118 |
| — умовна одиниця | умов. од. | 2457 |
Сподіваємося, підлаштоване програмне забезпечення дозволить без проблем заповнити графу 5 ПН. І труднощів із цим не виникне.
Втім, зверніть увагу на один момент. У КСПОВО ми удень з каганцем не відшукаємо одиниці «послуга». А яку бучу з цими послугами навесні зчинив Порядок № 10! Нагадаємо, що «послугові» питання тоді розглядалися в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 20, с. 40; № 24, с. 41, 42; № 37, с. 6. І от тепер знову — приїхали! Новий поворот.
Звичайно ж, у запасі залишається універсальний грошовий вимірник — «гривні» («грн»/«2454»). Він підійде і для послуг. Але що ж тоді слідом занести до «кількісної» графи 6 (наприклад, при отриманні 50 % передоплати за послуги)? Вписати туди: просто «0,5» чи, як колись, по-старому «послуга/0,5»? Поки що нам ближче перший варіант. У будь-якому разі він видається «спокійнішим». Але почекаємо, як повелося, що скажуть контролери. Адже цікава їхня думка з цього приводу.
«Дешеві» продажі — нижче за ціну придбання (типи причин «15» і «16»)
Ще одне важливе нововведення. З’являться типи причин «15» і «16» — на випадки продажу товарів (послуг)/необоротних активів за ціною нижче ціни придбання. Адже з 01.01.2015 р. всім приготовано ПДВ-«сюрприз» — нижній поріг бази обкладення. За новими правилами п. 188.1 ПКУ ПДВ нараховуватиметься:
— за товарами/послугами — не нижче вартості їх придбання (навіть коли товар купувався «без ПДВ», наприклад, у неплатників);
— за необоротними активами — не нижче їх залишкової вартості за даними бухобліку (а за відсутності обліку — виходячи зі звичайних цін)*.
* Цікаво, що в Законі, прийнятому 28.12.2014 р. на базі урядового законопроекту від 22.12.2014 р. № 1578 (читайте про нього докладніше на с. 5), який під гаслом податкової реформи вносить низку змін до ПКУ, п. 188.1 прописаний трохи ширше. Застерігається, що для виготовленої продукції база ПДВ не може бути нижчою за собівартість. На додачу поблажка чекає на постачання газу для потреб населення і постачання з державно регульованими цінами — їх не стосуватимуться норми п. 188.1 ПКУ.
У результаті через такі новації
ПДВ «на виході» не може бути менше, ніж ПДВ «на вході»
Тобто «продажний» ПДВ не може виявитися менше «купівельного». Хоча договірну вартість можна встановити будь-яку. Головне — не занизити зобов’язання. Докладніше про нову базу оподаткування (не нижче мінімальної планки) читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 102, с. 5.
Тому, коли щось продають задешево (за вартістю нижче купівельної), то складають дві ПН (п. 20 Порядку № 1129):
(1) першу — на договірну вартість (тобто фактичну «дешеву» ціну постачання);
(2) другу (з типом причини «15» або «16») — на суму перевищення ціни придбання/остаточної вартості над фактичною ціною продажу. Ця ПН покупцеві не видається. У ній продавець:
— замість даних покупця наводить свої дані, а
— у «номенклатурній» графі 3 записує:
(а) за товарами/послугами — «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № _______» (наводиться порядковий номер першої ПН, складеної на фактичну (договірну) вартість таких товарів/послуг);
(б) за необоротними активами — «перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною постачання необоротних активів, указаних в податковій накладній № _______» (наводиться порядковий номер першої ПН, складеної на фактичну (договірну) вартість необоротних активів) (п. 15 Порядку № 1129).
До речі, точнісінько таким буде сценарій і у разі застосування звичайних цін за контрольованими операціями (ст. 39 ПКУ). Тут теж складають дві ПН. Другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (договірною) вартістю. При цьому в другій ПН проставляють тип причини «01» або «12». А відповідний запис вносять до графи 3 ПН (п. 15 Порядку № 1129). Хоча такі звичайноцінові правила набагато старші. Вони прижилися ще з часів Порядку № 10. Отже, щодо них поки що без змін.
Багатостороння угода про розподіл продукції та виписка ПН
Форму ПН остаточно пристосують для багатосторонніх угод про розподіл продукції (ст. 337 ПКУ). Нагадаємо, у такому разі ПН може складати як оператор, так і інвестори (якщо всі інвестори — платники ПДВ, п. 1 Порядку № 1129). Добре, що таке право за інвесторами закріпив ще Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування інвестиційної діяльності» від 07.10.2014 р. № 1690. Адже це він передбачив, що
як оператор, так і всі інвестори можуть реєструватися платниками ПДВ
По правді кажучи, ПН з урахуванням цього виписувалися вже починаючи з грудня (Мінфін устиг сам себе підкоригувати — наказом від 14.11.2014 р. № 1129 вніс зміни до свого «грудневого» Порядку № 957). І от у Порядку № 1129 форму ПН для багатосторонніх угод остаточно удосконалили.
Як наслідок, шапка ПН знайшла нове спецполе. А тонкощі заповнення таких ПН закріпили в п. 10, п.п. 2, 12 п. 15 Порядку № 1129.
Тому, нараховуючи ПДВ на підставі п.п. «а» п. 337.4 ПКУ, оператор:
— у шапці, що складається для інвестора ПН (у новоявленому спецполі «Складається оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції»), ставить позначку «Х»;
— замість даних продавця наводить свої дані, а замість даних покупця — дані інвестора;
— у графі «Вид цивільно-правового договору» записує «Угода про розподіл продукції» з датою та номером такої угоди;
— у «номенклатурній» графі 3 зазначає «розподіл сум податкового кредиту за багатосторонньою угодою про розподіл продукції»;
— графи 4 — 12 такий ПН не заповнює.
РК: новинки реєстрації
З ключових тут два моменти. Приготуйтеся!
По-перше, всі РК (як і ПН) доведеться реєструвати в ЄРПН. Причому навіть РК, складені після 01.01.2015 р. до «старих» ПН (виписаних до цієї дати). І якщо «стара» ПН не підлягала реєстрації, її зареєструють, щоб потім зареєструвати РК.
А по-друге,
з 01.01.2015 р. вводяться нові правила реєстрації РК
Звичні всім правила перекроїли наново! Усьому виною п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 (далі — Порядок № 569). Адже це він затіяв увесь цей кавардак з РК.
Що змінилося? Якщо раніше РК реєстрував тільки продавець, то тепер до цього залучатимуть і покупця. Але лише тоді, коли при коригуванні сума ПДВ у продавця і покупця зменшується (п. 22 Порядку № 1129, п. 16 Порядку № 569). Тим самим втілені давні задуми податківців: продавець не може зменшити свої ПЗ, поки ПК у себе не зменшить покупець. Причому, зауважте:
— нереєстрація покупцем РК не звільняє його від обов’язку зменшити свій податковий кредит (п. 17 Порядку № 569);
— у розрахунку «ліміту реєстрації» (∑ Накл) у продавця і покупця враховуються тільки зареєстровані РК (п. 18 Порядку № 569).
Загалом, порядок реєстрації РК з 01.01.2015 р. можна подати так (див. рис. на с. 18).
* Вважаємо, що для реєстрації РК поповнювати спецрахунок покупцеві не потрібно, адже сума ПДВ при коригуванні зменшується.
Як бачимо, все залежить від того, що це за ПДВ-коригування, а також збільшується чи зменшується ПДВ за ним. Ось такі хитрощі!
Ну і про всяк випадок наприкінці — два штрихи. Малоприємний і приємний. Турбує п. 8 Порядку № 1129. Адже він, як і п. 201.10 ПКУ, поскаржитися (за допомогою додатка Д8) на постачальника дозволяє. Проте не дозволяє відобразити за скаргою ПК. І це, поза сумнівом, засмучує.
Зате п. 7 Порядку № 1129 — на вагу золота! Він вирішив питання, що стоїть на порядку денному, і підтвердив можливість формування наступного року ПК за запізнілими незареєстрованими (тобто за тими, що не підлягають реєстрації) ПН, складеними до 1 січня 2015 року. Всі побоювання із цього приводу розвіяні. Податковому кредиту — бути!
Це, мабуть, основні ПН-новації, які нас чекають попереду. Тепер ви знаєте, що не випустити з уваги.
висновки
-
З 01.01.2015 р. всі ПН складаються в електронній формі, скріпляються ЕЦП і реєструються в ЄРПН.
-
З 1 січня графу 5 ПН заповнюють з урахуванням держстандартів (тобто скорочення і коди одиниці вимірювання — із КСПОВО).
-
При продажу товарів нижче ціни придбання складають дві ПН. Першу — на «дешеву» продажну ціну. Другу (з типом причини «15» або «16») — на суму перевищення купівельної ціни над продажною.
-
При зменшенні суми компенсації продавцеві зареєструвати РК повинен покупець.
Документи статті
-
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 10.
Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. № 957.
- Порядок № 1129 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. № 957 (у редакції наказу від 14.11.2014 р. № 1129).
