«Їх знову четверо! Але четвертий тепер… ніби зайвий»: як виглядає реформований єдиний податок

Закон № 71** вніс до спрощеної системи цілий комплекс різноманітних змін. Для більшої зручності розділимо їх на чотири умовних блоки і розглянемо кожний із цих блоків окремо.

«Чотири групи ≠ чотири групи»: новий склад єдиноподатників

Саме так. І зовсім не заради дешевого парадоксу називаємо так вступний розділ статті. Основна новація Закону № 71 для спрощенців полягає в тому, що кількість груп платників єдиного податку скоротилася до вже знайомої величини — до чотирьох.

Але якщо ми придивимося до цих нових чотирьох груп, то побачимо: вони не схожі на попередні ані за формою, ані за змістом. Уже хоча б тому, що нову четверту групу сформують платники колишнього фіксованого сільгоспподатку (п.п. 4 п. 291.4 ПКУ). Кого-кого, а їх ми вже точно ніколи з єдиним податком не асоціювали ☺. Одразу зауважимо: про них ми у цій статті детально не говоритимемо (читайте окремий матеріал на с. 20). Просто вітаємо їх у нашому «єдиноподатковому» товаристві — під новим іменем. І водночас готуємо досвідчених єдиноподатників до нового, прямо скажемо, не зовсім звичного сусіди.

Отже, одну з чотирьох груп (а саме четверту) повністю займають колишні платники фіксованого сільськогосподарського податку. Виходить, що усі шість груп єдиноподатників, які ми мали на обліку у минулому році, нам потрібно «втиснути» у три групи, що залишилися! Погляньмо, хто ж тепер буде жити в трьох нових єдиноподаткових «хатинках».

Спочатку про «молодших» єдиноподатників. Маємо на увазі тих підприємців, які в 2014 році були єдиноподатниками першої і другої груп. Вони у своїх «хатинках» залишаються «гордими і самотніми». До того ж їм обом підвищать максимальний обсяг доходу: «першогрупникам» до 300000 грн. на рік (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ), а «другогрупникам» — до 1500000 грн. на рік (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Щодо використання найманої праці, то тут для «молодших» єдиноподатників усе без змін. Першогрупники найману працю не використовують. Другогрупникам дозволено одночасно перебувати у трудових відносинах з максимум 10 особами.

А от на третю групу чекає суттєве переоблаштування. Їхню «хатинку» переобладнають так, аби в ній могли жити всі решта (крім, звісно, колишніх платників ФСП — у них є своя «ізольована квартира» ☺). Інакше кажучи, у третю групу тепер увійдуть не лише ті, хто до 01.01.2015 р. перебував на третій групі. В ній тепер буде місце і для колишньої п’ятої групи. Ба навіть більше: третя група тепер буде «хатинкою» для одночасного проживання фіз- і юросіб. Тому в неї тепер потраплять також і єдиноподатники четвертої і шостої груп! Нормальний такий собі «гуртожиток»... Ви запитаєте: як вони всі уживуться разом? А їм встановили доволі великий обсяг доходу — 20000000 грн. на рік! (п.п. 3 п. 291.4 ПКУ). І не тільки це! Пам’ятаєте, як у 2014 році юрособи-єдиноподатники мучилися із розрахунком середньооблікової чисельності найма­них працівників? Так-от, тепер для всіх єдиноподатників третьої групи кількість працівників не обмежена! Тож для всіх «старших» єдиноподатників законодавець встановив високий граничний обсяг доходу і зняв будь-які обмеження на використання найманої праці. Тому місця усім вистачить!

Зрозуміло, що «співмешкання» у третій групі буде забезпечено певною «перегородкою» у вигляді відмінностей в обліку, але вперше фіз- і юрособи на єдиному податку мешкатимуть «під одним дахом». А для того, аби реєстраційний «переїзд» був більш комфортним, законодавець подбав про формальний бік справи. А саме: з 01.01.2015 р. всі єдиноподатники третьої — шостої груп автоматично вважаються «третьогрупниками» (п. 4 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Для того, аби наочно усвідомити собі метаморфози спрощеної системи — погляньте на рис. 1 .

Рис. 1. Спрощена система оподаткування після 01.01.2015 р.

«Високе знизити, низьке підвищити»: нові ставки єдиного податку

Окрім перетасування груп і підвищення максимального обсягу доходу для «молодших» груп, Закон № 71 дав єдиноподатникам ще одну суттєву зміну. Стосується вона ставок єдиного податку.

Ні, ви не думайте: щодо форми ставок все залишилось як і було. Тобто єдиноподатники першої і другої груп, як і раніше, сплачуватимуть єдиний податок за фіксованою ставкою, а всі, хто тепер у третій групі — обраховуватимуть єдиний податок у відсотках від доходу (п. 293.1 ПКУ).

А от розміри ставок змінилися! В першу чергу це стосується третьої групи. Тепер усі третьогрупники — платники ПДВ будуть сплачувати єдиний податок у розмірі 2 % від доходу, а ті, хто не є платником ПДВ, — 4 % від доходу (п. 293.3 ПКУ)! До речі, вас може зацікавити: що робити, коли ви маєте справу з перехідними операціями, за якими відвантаження відбулося у 2014 році, а оплату ви отримали у 2015 році? На нашу думку, дохід за такими операціями сміливо можна оподатковувати вже за новими (пониженими) ставками.

Тобто усім єдиноподатникам, які до 01.01.2015 р. перебували у третій, четвертій, п’ятій чи шостій групі, ставку єдиного податку знижено

Складається враження, що за допомогою цієї норми законодавець запровадив певну компенсацію за те, що так і не відбулося очікуване усіма скасування ПДВшних спецрахунків. І що зниженням ставки єдиного податку тим, хто не бажає морочитися зі спецрахунками, полегшують «шлях до відступу». Про нюанси добровільного виходу з числа платників ПДВ ви можете прочитати у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 98, с. 5.

Що стосується єдиноподатників першої та другої груп, то для них зміни навряд чи будуть такими суттєвими. Річ у тім, що Закон № 71 хоча і вніс корективи у формулювання ставок для них, але ці корективи в більшості випадків на розмір ставок не вплинуть.

Так, для першої групи ставка єдиного податку тепер встановлюється в межах до 10 % мінімальної зарплати, встановленої станом на 1 січня звітного року (п.п. 1 п. 293.2 ПКУ), а для другої групи — в межах 20 % мінімальної зарплати, теж станом на 1 січня звітного року (п.п. 2 п. 293.2 ПКУ). Тобто для першої групи максимальна ставка єдиного податку у 2015 році становитиме 121,8 грн., а для другої групи — 243,6 грн.

Нагадаємо, раніше п. 293.2 ПКУ пропонував «коридор», у межах якого місцеві органи влади встановлювали ставку єдиного податку. Для першогрупників цей «коридор» становив від 1 до 10 % мінімальної зарплати, а для другогрупників — від 2 до 20 %. Тепер нижню межу законодавець прибрав. Що б це означало? Чи має право тепер якийсь місцевий орган влади встановити ставку єдиного податку у розмірі, скажімо, 0,01 % мінімальної зарплати? Або, може, взагалі нульову?

Щодо нульової ставки сумніваємось. Бо ж у ПКУ чорним по білому написано, що єдиний податок місцеві органи влади встановлюють обов’язково (п. 10.2 ПКУ). Тому повністю звільнити підприємців першої і другої груп від єдиного податку у місцевої влади не вийде. А от встановити його у символічній сумі (хоча б той же 0,01 % мінзарплати) формально тепер ніщо не заважає.

Для більш наочного уявлення про зміни ставок єдиного податку погляньмо на рис. 2 .

Рис. 2. Ставки єдиного податку у 2015 році

«Революція! Відкладається на півроку…»: РРО і єдиний податок

Ще одну масштабну новацію пропонує підприємцям-єдиноподатникам Закон № 71. Стосується вона наболілого питання щодо застосування єдиноподатниками РРО. Ми всі звикли, що підприємці-єдиноподатники РРО не застосовують. І ось на тобі: законодавець вирішив посягнути навіть на цю, здавалося б, непорушну норму!

Тепер РРО не застосовують лише ті єдиноподатники, які відповідно до ПКУ належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (ч. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР). Яким же групам законодавець залишив таке щастя?

Щоб відповісти на це запитання, звернемося до нового п. 296.10 ПКУ. Він говорить нам, що РРО не застосовують єдиноподатники:

— першої групи;

— другої та третьої груп (виключно фізособи-підприємці), які:

а) здійснюють діяльність на ринках;

б) продають товари дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

З першою групою все більш-менш зрозуміло. Якщо маєте максимум 300000 грн. на рік і не займаєтесь нічим, окрім роздрібної торгівлі на ринках і побутових послуг населенню — нехай вже буде, живіть без РРО.

А от щодо умов, які поставили підприємцям другої та третьої груп, треба поговорити трошки детальніше. Яку діяльність на ринках тут мав на увазі законодавець? Мабуть, ту ж саму, якою займаються першогрупники, але у випадку, коли перебувати у першій групі заважають завеликі обсяги доходу.

Не думаємо, що податківці дозволять обходитися без РРО підприємцям другої та третьої груп, які здійснюють торгівлю через магазини, розташовані на ринках. Бо ж раніше вони не дозволяли таким підприємцям обирати першу групу. Під приводом того, що торгівля через магазин (хоч би й на ринку) не є ринковою торгівлею (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 107.01, яка, щоправда, з 01.01.2015 р. втратила чинність).

Ще цікавіше подивитися на другий виняток для підприємців другої та третьої груп. Що мається на увазі під «продажем товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі»? Відповідно до п. 6.36 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» дрібнороздрібна торговельна мережа — це частина роздрібної торговельної мережі, яка об’єднує торговельні об’єкти, розміщувані в спорудах некапітального типу або в пересувних (переносних) технічних засобах, і призначена для організування продажу товарів певного асортименту з використовуванням найпростішої технології торговельного процесу.

А от що таке пересувна торговельна мережа? Які конкретно торговельні об’єкти відносяться до пересувної мережі? Цей перелік можна знайти у п. 3 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі від 08.07.96 р. № 369. Згідно з цим документом під засобами пересувної мережі маються на увазі автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо. Саме торгівля через ці об’єкти, імовірно, підпадатиме під звільнення від РРО. Але оскільки вищенаведений перелік не є вичерпним — цілком можливо, що звільнення торкнеться також деяких інших торгових об’єктів. Які це будуть об’єкти — покажуть час і практика. Зрештою, маємо час! Бо революційне запровадження РРО для підприємців-єдиноподатників запрацює з відстрочкою. Відповідно до п. 1 розд. ІІ Закону № 71 встановлено, що п. 296.10 ПКУ набуває чинності:

для платників єдиного податку третьої групи — з 1 липня 2015 року; для платників єдиного податку другої групи — з 1 січня 2016 року

І ще одне. Проводячи РРО-революцію для єдиноподатників, законодавець застосував метод «батога і пряника». Ви, мабуть, чули, що Закон № 71 запроваджує мораторій на перевірки для певних суб’єктів господарювання. Так-от, «пряник» для єдиноподатників такий. Ті з підприємців-єдиноподатників, які почнуть застосовувати РРО раніше, ніж зобов’язані це робити згідно із Законом (цебто раніше, ніж 1 липня 2015 року), звільняються від РРО-перевірок до 1 січня 2017 року (п. 28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Це «пряник». Він доволі солодкий. Але ж є і «батіг»! Решта підприємців-єдиноподатників* (цебто ті, хто почне застосовувати РРО лише з 1 липня 2015 року) не просто залишаться без «пряника». На них не буде поширюватися загальне правило мораторію на перевірки, встановлене п. 3 розд.  ІІ Закону № 71. І на них РРО-первірки чекатимуть, незважаючи на жодний мораторій (абзац третій п. 3 розд. ІІ Закону № 71).

«Важливі дрібнички»: інші «єдиноподаткові» зміни

Вище ви вже побачили, що Закон № 71 вніс у спрощену систему глобальні новації. Але за цими глобальними змінами не можна забувати про інші зміни. На перший погляд, за своєю формою вони видаються локальними і незначними. Але за своїм змістом вони подекуди є більш глобальними, ніж вищезазначені «великі» зміни.

Заборонені види діяльності. Закон № 71 вносить деякі уточнення щодо видів діяльності, які заборонені єдиноподатникам. Зокрема, як і раніше, всім єдиноподатникам заборонена діяльність у сфері азартних ігор. Але тепер у ПКУ прямо прописано заборону на діяльність у сфері лотерей, а також букмекерського і тоталізаторного парі (п.п. 1 п. 291.5 ПКУ). Виняток Закон № 71 робить лише для діяльності з розповсюдження лотерей. Це також важливе уточнення, оскільки раніше податківці у своїх консультаціях дозволяли єдиноподатникам займатися розповсюдженням лише миттєвих лотерей (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 107.01, наразі залишається чинною). Розповсюдження ж інших лотерей єдиноподатникам заборонялося (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 107.01, яка наразі вже втратила чинність).

Дохід від продажу основних засобів. Закон № 71 змінив підхід, за яким юрособа-єдиноподатник визначає свій дохід за проданими основними засобами. Нам добре відоме і звичне правило про різницю між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. Але тепер це правило діє лише для основних засобів, які єдиноподатник продає після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію! Якщо ж ви продаєте основний засіб, який був у вас в експлуатації менше 12 місяців — доведеться поставити у «єдиноподатковий» дохід усю суму коштів, отриманих від продажу такого основного засобу (п. 292.2 ПКУ).

Дохід єдиноподатника-комісіонера. Пам’ятаєте, як довго ми сперечалися з податківцями з приводу того, що в дохід єдиноподатника-комісіонера включається лише комісійна винагорода? Податківці погоджувалися із цим щодо єдиноподатників-юрсіб (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 108.04, чинна), але щодо підприємців-єдиноподатників увесь час наполягали, що в дохід треба включати також і транзитні кошти (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 107.04, втратила чинність). Закон № 71, нарешті, зняв цю проблему: про договори комісії прямо згадано у п. 292.4 ПКУ. А це означає, що

тепер будь-який єдиноподатник-комісіонер включатиме в свій дохід лише суму отриманої комісійної винагороди

Тут зауважимо, що для «молодших» єдиноподатників-комісіонерів (тобто першої та другої груп) ця новина має сенс лише з метою визначити граничний обсяг доходу. А от для єдиноподатників-комсісіонерів третьої групи це означає реальне зменшення оподатковуваного доходу. І ще одне. Підприємцям-єдиноподатникам, які не застосовують РРО, при готівкових розрахунках з комітентами рекомендуємо застосовувати зазначену новацію з обачністю. Адже формально п. 292.4 ПКУ тепер дозволяє їм оприбутковувати в касі та відображати в Книзі лише суму комісійної винагороди. Однак правила готівкового обігу вимагають оприбутковувати в касі усю готівку, що надійшла від контрагентів. Тому єдиноподатникам-комісіонерам, які не застосовують РРО, рекомендуємо проводити транзитні кошти у безготівковій формі.

Новоствореним — реєструватися хутчіше! Йдеться про новостворених суб’єктів господарювання, які хочуть стати єдиноподатниками третьої групи. Раніше вони могли починати свій перший «єдиноподатковий» період з першого числа місяця держреєстрації. Якщо тільки заяву про обрання спрощеної системи встигли подати до кінця місяця держреєстрації. Тепер так гаяти час не можна. Якщо ви хочете застосовувати єдиний податок одразу ж у місяці держреєстрації — заяву про обрання третьої групи треба подати протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації (п. 294.4 ПКУ).

Обмеження для першої та другої груп. Ви знаєте, що у п. 291.4 ПКУ для єдиноподатників першої та другої груп прописано додаткові до п. 291.5 ПКУ обмеження за видами діяльності. Раніше підвищені ставки за порушення цих обмежень до єдиноподатників застосовували на підставі п.п. 4 п. 293.4 ПКУ. І анулювали реєстрацію їм на підставі п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ. Але обидві ці норми формально стосуються лише обмежень, встановлених п. 291.5 ПКУ. Тепер законодавець вирішив закрити цю шпарину. Про застосування підвищених ставок за порушення обмежень, встановлених п. 291.4 ПКУ, тепер говорить п.п. 5 п. 293.4 ПКУ, а про анулювання реєстрації — п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ. Тому що в ПКУ вперше з’явилося поняття діяльності, яка не передбачена п. 291.4 ПКУ.

Нове у спрощеному бухобліку юросіб-єдиноподатників. Юрособам-єдиноподатникам, як і раніше, дозволено вести спрощений бухоблік. Аби «закріпити» це правило, Закон № 71 навіть вніс спеціальну згадку про юросіб-єдиноподатників до п. 44.2 ПКУ. Але цікавіше інше — тепер юрособи-єдиноподатники повинні вести бухоблік, враховуючи не лише оновлений п. 44.2 ПКУ, але і п. 44.3 ПКУ. Тобто забезпечувати зберігання документів, на підставі яких складалася податкова звітність протягом 1095 днів. Але, гадаємо, що завбачливі юрособи-єдиноподатники робили це і раніше. То невже ця норма означає, що всім іншим єдиноподатникам такі документи можна і не зберігати?! Поживемо — побачимо…

«Єдиноподаткові» книги: тепер і у електрон­ному вигляді? Книги обліку для фізосіб-єдиноподатників поки що залишаються знайомими — це форми, затверджені наказом Мінфіну від 15.12.2011 р. № 1637. Проте Закон № 71 вніс до ПКУ застереження щодо реєстрації Книги обліку доходів у податковій лише, якщо єдиноподатник обирає паперовий спосіб ведення Книги (п. 296.1.1 ПКУ). Виникає запитання: а що, тепер буде і електронний? Адже донині чинний Порядок № 1637* у пп. 2 і 3 прозоро натякає на виключно паперовий варіант ведення Книги обліку доходів. Значить, на єдиноподатників-безПДВшників очікують зміни.

Щодо єдиноподатників — платників ПДВ, то для них такого застереження у ПКУ немає. Книга обліку доходів і витрат беззастережно реєструється у податковій (п.п. 296.1.2 ПКУ).

Єдиний податок — не зовсім один?! Закон № 71 дещо змінив перелік податків, платниками яких не є єдиноподатники. Які ж тепер їм «світять» інші податки, крім єдиного?

Ось, наприклад, транспортний податок. Якщо у єдиноподатника є особистий або службовий легковий автомобіль не старше п’яти років і з об’ємом двигуна понад 3000 см³ — він буде сплачувати цей податок (ст. 267 ПКУ).

Чи ось податок на нерухомість. Є житлова або нежитлова нерухомість — будьте ласкаві, заплатіть (ст. 266 ПКУ)!

Принагідно зауважимо, що у порядку справляння плати за землю єдиноподатниками усіх груп видимих змін ми не віднайшли. Як і раніше, земельний податок їм слід платити лише за ті земельні ділянки, що не використовуються для провадження господарської діяльності чи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (див. п.п. 4 п. 297.1 ПКУ).

Детальний аналіз нововведень щодо податку на майно, який наразі об’єднує у собі усі три перелічених вище податки, читайте в одному з наступних номерів «Податки та бухгалтерський облік».

Якщо єдиноподатник торгує підакцизними товарами — не обійтися також і без «роздрібного» акцизного податку. Наприклад, роздрібна торгівля пивом чи столовим вином означає для єдиноподатника сплату акциз­ного податку. Законодавець навіть подбав про те, аби окремо визначити дату виникнення податкових зобов’язань для фізосіб-єдиноподатників, які звільнені від РРО. Це буде дата надходження оплати за проданий товар. Для єдиноподатників з РРО — дата здійснення розрахункової операції (п. 216.9 ПКУ).

І не забуваймо також про додатковий імпортний збір. Поки що Закон України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 р. № 73-VIII ще не набув чинності (деталі — у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 4, с. 16). Але якщо він все-таки почне діяти, єдиноподатникам-імпортерам доведеться сплачувати також і цей збір.

Види діяльності в Реєстрі і заяві. Закон № 71 повернув норму, згідно з якою у заяві про перехід на спрощену систему обрані види діяльності зазначають усі єдиноподатники (п.п. 5 п. 298.3 ПКУ). Більше того, тепер ці види діяльності мають обов’язково зазначатися також і в Реєстрі платників єдиного податку (п.п. 8 п. 299.7 ПКУ). Здавалося б, навіщо, адже обмеження за видами діяльності на сьогодні є лише для єдиноподатників першої та другої груп. Але задля власного спокою радимо проставляти обрані види діяльності у заяві також і єдиноподатникам третьої групи. Причому для повної безпеки їм, на нашу думку, слід орієнтуватися на строки, встановлені для їх «молодших» побратимів — не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, коли єдиноподатник починає здійснювати нову діяльність (п. 298.5 ПКУ). Тобто якщо Закон № 71 набув чинності 01.01.2015 р., види діяльності слід внести в Реєстр до 20.02.2015 р. Рекомендуємо це зробити ще й тому, що п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ говорить про непрописану в Реєстрі діяльність як про підставу анулювати ЄП-реєстрацію, без прив'язки лише до першої і другої груп. Щоб не вийшло так, що з 01.04.2015 р. усі третьогрупники «злетять» зі спрощеної системи, бо у них, бачте, види діяльнос­ті в Реєстрі не були вказані. Не знаємо, наскільки реально спроститься спрощена система від таких масштабних змін. Але будьте певні: ми будемо і надалі повідомляти вам про те, як працюють новоухвалені законодавчі норми.

висновки

• Спрощена система тепер складається з чотирьох груп єдиноподатників. При цьому четверту групу формують колишні платники фіксованого сільгоспподатку, а третю — усі єдиноподатники — фіз- та юрособи, які раніше входили до третьої, четвертої, п’ятої та шостої груп.

• Ставки єдиного податку для третьої групи знижено, для першої та другої груп — прибрано нижній поріг ставки.

• Закон № 71 передбачає, що більшість підприємців-єдиноподатників буде застосовувати РРО. Третьогрупників це торкнеться з 01.07.2015 р., а другогрупників — з 01.01.2016 р.

• Дохід єдиноподатника-комісіонера визначається виключно як сума комісійної винагороди.