Декларація з податку на прибуток за 2014 рік: від рядка до рядка (частина 3)

Для цілей заповнення цього рядка з норм ст. 134 ПКУ нам важливий основний об’єкт обкладення, зазначений у п.п. 134.1.1 ПКУ — прибуток з джерелом походження з України та за її межами, що визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, розрахованих відповідно до ст. 135 — 137 ПКУ, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг і суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138 — 143 ПКУ, з урахуванням правил, установлених ст. 152 ПКУ.
Об’єкт обкладення може бути як позитивним, так і від’ємним. Від’ємне значення відображається у складі витрат наступного року (тобто збитки 2013 року включаються до ряд. 06.5 декларації за 2014 року). Що стосується від’ємного об’єкта оподаткування, що виник за підсумками декларації за 2014 рік (а також незарахованих сум «старих» збитків), то він зменшує фінансовий результат наступного року, що розраховуватиметься вже за новими правилами (див. оновлену Законом № 71 редакцію того ж п.п. 134.1.1 ПКУ і в п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
При заповненні цього рядка підприємства, які разом з оподатковуваною діяльністю ведуть діяльність, що підпадає під патентування або під податкові пільги і преференції, показують загальний результат за всіма видами діяльності (відповідно, і в рядках 01 і 04 декларації показуються «гуртові» показники). При цьому норми п. 152.11 ПКУ вимагають ведення роздільного обліку доходу (прибутку) за патентованими та пільгованими видами діяльності. Виключення результату (прибутку/збитків) за патентованими та пільгованими операціями з цієї загальної суми здійснюється за допомогою рядків 08 і 09 (відповідно), за якими результати від патентованих і пільгованих видів діяльності відображаються окремо

Вимоги п. 152.11 ПКУ щодо ведення окремого обліку поширюються і на патентовані види діяльності. Пункт 152.2 ПКУ приписує окремо обчислювати податок від кожного виду патентованої діяльності та окремо — податок від іншої діяльності. При цьому у зменшення зобов’язань з податку на прибуток від усіх видів діяльності враховується вартість придбаних торгових патентів у сумі, що не перевищує суму податку на прибуток, обчислений за патентованими видами діяльності. Податок на прибуток від патентованої діяльності зменшується тільки на вартість патентів, дія яких припадає на звітний період, за який подається декларація, тобто передоплати за патенти на наступних за звітним періоди в розрахунку не враховуються.
За рядком 08 показується «сукупний» об’єкт обкладення за всіма видами діяльності, що підлягають патентуванню. Його значення може бути як позитивним, так і від’ємним. Розрахунок цього показника здійснюється в додатку ТП, який власне і призначено для розшифровки даних окремого обліку за кожним з видів патентованої діяльності. Результати (прибутки/збитки)* від кожного виду патентованої діяльності підсумовуються і підсумковий результат з першого рядка цього додатка переноситься до ряд. 8 декларації. (У цьому ж додатку визначається й податок на прибуток від патентованих видів діяльності за вирахуванням вартості патентів, що переноситься до ряд. 12 декларації.)

Щоб далі правильно заповнити показник рядка 11 («Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню») та інші рядки декларації, необхідно мати на увазі, що збитки від видів діяльності, що патентуються, не враховуються при обчисленні податку на прибуток від інших (що не патентуються) видів діяльності. Тобто вони не можуть зменшити прибуток (і податок з неї) від видів діяльності, що не патентуються. У свою чергу, збитки від патентованих видів діяльності теж не зменшують прибуток від патентованих видів. Тобто ці показники не згортаються, тому податок, зазначений за ряд. 11 та/або за ряд. 12 (навіть коли діяльність у цілому збиткова), у будь-якому разі має бути сплачений. Щодо обчислення показника ряд. 11 зазначимо також, що до не патентованої діяльності належить і пільгована діяльність з податку на прибуток. Водночас, збитки від пільгованої діяльності не повинні згортатися з прибутком від решти не патентованих видів діяльності і впливати на суму податку, що відображається за ряд. 11 (так саме, як і прибуток від пільгованої діяльності не впливає на показник цього рядка). Якщо ж для здійснення пільгованої діяльності отримувалися патенти (наприклад, видавництво саме реалізує свою пільговану продукцію в роздріб), то на їх суми зменшувати нічого, і їх облік ніяк не стосується додатка ТП. І це не позначиться на показниках рядків 12 і 11 декларації. Нижче в таблиці наведемо для порівняння два приклади заповнення цих рядків декларації платником, який здійснює патентовану та не патентовану діяльність (числа умовні та виражені у грн.).

Окремо зазначимо такий момент. Згідно з абз. 2 п. 150.1 ПКУ збиток, отриманий від ведення діяльності, що підлягає патентуванню, відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності. Проте, оскільки ця норма разом з «патентуванням» з 01.01.2015 р. канули в Лету, то тепер ці «патентовані» збитки (якщо загальний об’єкт оподаткування — рядок 7 декларації за 2014 рік — вийде від’ємним) зможуть зменшити загальний прибуток майбутніх податкових періодів у складі загальної суми збитків 2014 року. Цей висновок стосується і збитків від пільгованих видів діяльності.

Розрахунок цього результату (прибутку або збитку від видів діяльності, звільнених від оподаткування) здійснюється в табл. 1 додатка ПЗ до декларації і переноситься звідти до поточного рядка. Цей результат уже (у згорнутому вигляді) увійшов до суми, відображеної за ряд. 07 декларації. Причина виділення результатів від пільгованої діяльності в цей окремий рядок декларації зрозуміла. Бо, як ми вже згадали, збитки від пільгованих видів діяльності не можуть зменшувати прибуток від іншої діяльності ( як і пільгований прибуток не збільшує прибуток від інших видів діяльності). Тобто на розрахунок показника ряд. 11 декларації («Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню…») сума, що відображається за ряд. 9 декларації, жодним чином впливати не повинна. Як ми зазначили, не впливає вона і на суму податку на прибуток від патентованих видів діяльності, що відображається за ряд. 12 декларації. При цьому якщо результат за ряд. 9 — від’ємний (збиток), але є прибуток від інших видів діяльності, то цей об’єкт оподаткування перевищуватиме суму, відображену за рядком 07 декларації. Адже за рядком 7 показується загальний об’єкт оподаткування — у згорнутому вигляді, але алгоритм обчислення показника ряд. 11 цей момент ураховує

Нагадаємо, що Законом № 1621 усередині року (починаючи з 03.08.2014 р.) знижену 10 % ставку податку на прибуток для оподаткування операцій з ЦП було замінено на стандартну — 18 %. Тому прибуток від операцій з ЦБ, отриманий у періоді з 1 січня по 2 серпня 2014 р. має оподатковуватися за ставкою 10 %. А за операціями із 3 серпня по 31 грудня 2014 року — за ставкою 18 %. Про це див. також в УПК № 400 і в листі ДФСУ від 06.11.2014 р. № 9666/7/99-99-19-02-01.
І цей момент необхідно врахувати при розрахунку показника рядка 10 декларації. Тобто сума за цим рядком може складатися і з 10 % податку, і з 18 % (якщо операції були і до, і після зміни ставки). Заповнення цього рядка здійснюється, у тому числі, на підставі показників з табл. 1 і 2 додатка ЦП до декларації. Вищезазначеним листом від 06.11.2014 р. № 9666/7/99-99-19-02-01 рекомендовано в табл. 1 і 2 додатка ЦП, де передбачено проведення розрахунку податку на прибуток за ставкою 10 %, відображати показники за операціями, здійсненими платником з 1 січня по 2 серпня 2014 року включно. А розрахунок фінрезультату та податку за операціями з ЦП, проведеними із 3 серпня і оподатковуваними за ставкою 18 %, — розшифрувати в доповненні до декларації, складеному в довільній формі (детальніше про заповнення додатка ЦП і цей нюанс ми поговоримо в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 9). Прибуток за операціями з ЦП, з якх розраховується податок, відображений за ряд. 10 (у тому числі, й оподатковуваний з 03.08.2014 р. за ставкою 18 %) не повинен враховуватися при розрахунку показника ряд. 11 декларації.

При розрахунку показника цього рядка спочатку загальний об’єкт оподаткування (ряд. 07 декларації) зменшується на прибуток (збільшується на збиток) від патентованої (ряд. 08) і пільгованої (рядок 09) видів діяльності.
Потім отриманий результат (якщо він позитивний*) множиться на ставку податку, що й дасть суму податку на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню. Таким чином, значення рядка 11 може бути тільки позитивним. Якщо результат розрахунку «рядок 07 - рядок 08 - рядок 09» буде від’ємним або дорівнює нулю, то в ряд. 11 проставляється прочерк. При цьому зовсім не обов’язково, що в рядках 14 і 16 декларацій теж будуть прочерки — підтвердження тому див. у коментарі до ряд. 08 (приклад у таблиці — варіант 1).

Повторимося, що вартість придбаних торгових патентів зменшує податок на прибуток не всією сумою, а тільки в сумі, що не перевищує суму податку на прибуток, обчислений окремо за тим видом діяльності, для здійснення якої придбано патенти (за правилами, установленими пп. 152.2, 152.11 ПКУ).
Розрахунок показника ряд. 12 відбувається в додатку ТП шляхом підсумовування його рядків А, Б, В, Г (податку за кожним видом патентованої діяльності) у другому рядку цього додатка, результат з якого переноситься до рядка 12 декларацій (детальніше про заповнення цього додатка читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 9). Значення цього рядка може бути тільки позитивним. Якщо сума податку на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню, менше вартості торгових патентів, то в ряд. 12 проставляється прочерк. Частина вартості патентів, яку у 2014 році не вийшло врахувати у зменшення податку на прибуток, втрачена безповоротно. А ось передоплати за 2015 рік мають повернути**

Цей рядок заповнюється згідно з даними додатка ЗП, у табл. 1 якого відображаються «зменшуючі» суми:
 — податку на прибуток, який отримано з іноземних джерел, сплачені суб’єктами господарювання за кордоном;
 — податку, нарахованого платником (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів;  
— нарахованих авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів);  — податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті виробників сільськогосподарської продукції;  — нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за січень — грудень 2014 року.
Показник цього рядка зменшує податок на прибуток, нарахований за ряд. 10, 11 і 12

Показник цього рядка, як і показники ряд. 11 і 12, може бути тільки позитивним.
Якщо йдеться про декларацію, яку подає «квартальник», то згідно з принципом наростаючого підсумку, ряд. 14 міститиме в собі дані всіх попередніх звітних (податкових) періодів звітного року. Отже, для правильної сплати податку від цього рядка потрібно відняти дані минулого періоду, що й відбувається за допомогою ряд. 15.
Звертаємо увагу, що при загальному збитку за звітний період (рядок 07 від’ємний) у підприємства може виникнути зобов’язання зі сплати податку, якщо великий збиток за пільгованою діяльністю перекрив останній прибуток (значення ряд. 09 буде більше значення ряд. 07) або якщо від патентованої діяльності отримано прибуток (у ряд. 08 декларації стоїть сума зі знаком «+» і заповнений ряд. 12). Приклад такої ситуації наведено в коментарях до ряд. 08 (див. у таблиці варіант 1). Крім того, при загальному збитку можливий прибуток за операціями з ЦП, податок з якої відображається в окремому ряд. 10

Цей рядок, як ми вже згадали, заповнюється тільки «квартальниками» — щоб урахувати дані минулого звітного періоду. Показник цей — «плановий» , а не фактичний (він переноситься із ряд. 14 попередньої внутрішньорічної декларації) — а рядка для відображення суми фактичної переплати з податку на прибуток декларація не містить (ця переплата враховується податківцями тільки в картці особового рахунка платника)

Рядок — теж тільки для «квартальників». Значення рядка може бути як позитивним, так і від’ємним.
Позитивне його значення показує «планову» суму податку, яку підприємство має заплатити до бюджету за підсумками 2014 року. Від’ємне значення відповідає сумі переплати за цей період, яка могла виникнути через принцип наростаючого підсумку в разі, якщо податкове зобов’язання за рік виявилося менше зобов’язання за 9 місяців 2014 року

Ст. 103 і 160

Цей рядок призначено для узагальнення інформації про суму податку, утриманого з виплачених резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) доходів з джерелом їх походження з України.
Майте на увазі! У цьому рядку мають відобразитися тільки податки, утримані з виплат нерезидентам-юрособам. Виплати «українських» доходів нерезидентам-фізособам обкладаються податком з доходів за іншими правилами — згідно з п. 170.10 ПКУ і відображатися в декларації з податку на прибуток не повинні. Нагадаємо, при визначенні виду доходів, з яких потрібно було утримувати податок, слід керуватися п.п. 14.1.54 і п. 160.1 ПКУ. У загальному випадку ставку податку встановлено на рівні 15 % суми доходів. Водночас за деякими доходами нерезидентів установлено інші ставки. Наприклад, сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів (п. 160.5 ПКУ). Детальніше про виплату фрахту див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 71, с. 29. Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та поширення реклами про такого резидента, при такій виплаті сплачують податок за ставкою 20 % суми цих виплат за власний рахунок (п. 160.7 ПКУ).
Проте якщо між Україною та країною нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то виплачуваний нерезиденту дохід (винагорода за перевезення) може оподатковуватися за міжнародними правилами. Перелік країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (станом на 01.01.2014 р.), наведено в листі Міндоходів від 23.01.2014 р. № 1535/7/99-99-12-01-03-17. Незалежно від того, в якому порядку (за міжнародним договором або за правилами ст. 160 ПКУ) здійснюється оподаткування доходів нерезидента, особа, яка виплачує у звітному періоді (кварталі) доходи нерезиденту — юрособі, має подавати податковому органу за своїм місцезнаходженням звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, установленою центральним органом державної податкової служби (п. 103.09 ПКУ). Роль такого звіту виконує додаток ПН до декларації. Сума податку, що утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту відображається в таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з Україні» цього додатка. Забігаючи наперед, одразу скажемо, що додаток складається щодо кожногр нерезидента окремо. Тому якщо виплати здійснювалися одночасно декільком нерезидентам, у рядку 17 ПН зазначається сума показників з рядка 20 графи 6 таблиці 1 усіх додатків ПН. Платники податку на прибуток – «річники» (які декларацію подають тільки за підсумками року) суму сплаченого податку з доходів нерезидентів показують тільки в рядку 17, а ось наступні рядки 18 і 19 в декларації не заповнюють (на це прямо вказує виноска 2). Важливо для неплатників податку на прибуток! При виплаті доходу нерезидентам подати декларацію із заповненим рядком 17 зобов’язані й неплатники податку на прибуток (п. 103.9 ПКУ). Стосується цей обов’язок і юросіб — платників єдиного податку (див. лист ДФСУ від 13.10.2014 р. № 7984/6/99-99-19-02-02-15, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 100, с. 43). Єдиноподатники в декларації з податку на прибуток мають заповнювати тільки «нерезидентні» рядки 17 — 19 (решта прокреслюються). Будь-які інші додатки, крім ПН, до такої декларації не подаються. Заповнюється така декларація виходячи з квартального періоду і наростаючим підсумком. У разі виплати доходу нерезиденту-юрособі разом з Податковим звітом про використання грошових коштів неприбуткових установ та організацій, декларацію із заповненим рядком 17 і додатком ПН мають подати й неприбутківці (див. чинну до 01.01.2015 р. консультацію в підкатегорії 502.26). Будьте уважні! Це важливий рядок — його показник у «річників» проводиться за особовим рахунком.

Ст. 103 і 160

Керуючись поясненням, наведеним у виносці, цей рядок заповнюють тільки «квартальники» (платники податків з базовим звітним періодом — календарний квартал). Для таких платників цей рядок, аналогічно рядку 15, призначено для «очищення» суми податку, що утримується при виплаті доходів нерезиденту з джерелом їх походження з України, від даних попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому в декларації буде видно, яка саме сума податку на доходи нерезидентів має бути утримана з таких доходів і сплачена до бюджету за останній квартал (рядок 19). До цього рядка включаються й уточнюючі показники (у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених у попередніх звітних періодах у межах поточного року). При цьому рядок 17, при заповненні якого було допущено помилки, заповнюється правильно. Цей рядок залишається порожнім у квартальників, якщо в попередніх звітних періодах звітного року виплат доходів нерезиденту не було. У такому разі сума з рядка 17 ПН просто переноситься до рядка 19 декларацій. А ось платники «річники», задекларувавши податкові зобов’язання за рядком 17, цей рядок у декларації взагалі не заповнюють

Ст. 103 і 160

Керуючись поясненням, виданим у виносці до цього рядка (2), її заповнюють тільки «квартальники». Це важливий рядок — її показник у «квартальників» проходить за особовим рахунком. Платники «річники», задекларувавши податкові зобов’язання за рядком 17, цей рядок у декларації не заповнюють

Згідно з п.п. 153.3.2 ПКУ емітент корпоративних прав, що приймає рішення про виплату дивідендів, повинен нарахувати та сплатити авансовий внесок з податку на прибуток від суми фактично виплачуваних дивідендів, без зменшення їх суми на суму авансового внеску (тобто нараховуючи авансовий внесок «на» дивіденди, а не утримуючи його «зсередини» за їх рахунок). Такий «дивідендний» авансовий внесок перераховується до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Якщо дивіденди виплачуються в негрошовій формі, базою для нарахування авансового внеску буде вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами, а до бюджету внесок сплачується до або одночасно з відвантаженням ТМЦ. Сплачувати авансовий внесок не потрібно, якщо дивіденди виплачуються: 1) фізособам; 2) у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих платником податку, за умови, що така виплата жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента; 3) інститутами спільного інвестування; 4) на користь власників корпоративних прав материнської компанії, які виплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. На суму «понадлімітних» дивідендів слід нарахувати і сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток на загальних умовах; 5) управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті платежів власникам; сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю; 6) пільговиками, у розмірі пільгового прибутку. Детальніше про порядок нарахування та сплати дивідендів див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 25, с. 11. Якщо у 2014 році ви провели виплату дивідендів і сплатили з них «дивідендний» авансовий внесок за ставкою, що діяла у 2014 році — 18 %, то залишати незаповненим рядок 20 декларації не можна. Важливо! Незважаючи на те що в назві рядка 20 АВ замість «дивідендних» авансових внесків «сплачених» йдеться про авансові внески «нараховані», «дивідендний» авансовий внесок потрібно показувати в декларації «зі сплати» (тобто в періоді його фактичної сплати). Момент нарахування дивідендів і період, за який вони нараховуються, для податкового обліку значення не мають.
У рядку 20 слід показати суму авансового внеску, сплаченого у звітному періоді, а квартальникам — наростаючим підсумком за рік. Не забувайте, до цього рядка складається додаток АВ, у якому й наводиться розрахунок, що розшифровує суму сплаченого «дивідендного» авансового внеску. Після чого значення рядка 5.1 додатка АВ переноситься до рядка 20 декларації. Це ж значення слід показати і в рядку 13.3 додатка ЗП до декларації з податку на прибуток. Зверніть увагу! Звичайні («неконсолідовані») платники податків всю суму з рядка 5 переносять до рядка 5.1 додатка АВ (див. лист Міндоходів від 07.03.2014 р. № 5699/7/99-99-19-03-01-17), після чого вона потрапляє до рядка 20 декларації. А платники з філіями, що сплачують консолідований податок на прибуток, у рядку 5.1 додатка АВ і відповідно в рядку 20 декларації наводять тільки частину суми «дивідендного» авансового внеску з рядка 5 додатка АВ — сплачену тільки «за себе» (тобто за місцезнаходженням головного підприємства). Проте головне підприємство, яке має філії, в рядку 13.3 додатка ЗП повинно зазначити загальну суму нарахованого дивідендного авансу по підприємству (у тому числі й за філії). Для єдиноподатників. Сплачувати «дивідендний» авансовий внесок повинні будь-які емітенти-резиденти, які виплачують дивіденди, незалежно від того, є вони платниками податку на прибуток чи ні, у тому числі й підприємства-єдиноподатники. Проте єдиноподатники для відображення виплати авансових внесків подавати декларацію з податку на прибуток і додаток АВ не повинні. Податківці рекомендували їм суми сплачених «дивідендних» авансових внесків відображати в довільному доповненні до Податкової декларації платника єдиного податку — юридичної особи, затвердженої наказом МФУ від 21.12.2011 р. № 1688 (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 8, с. 20, № 25, с. 39). Будьте уважні! Це важливий рядок — його показник у «річників» проводиться за особовим рахунком.

Керуючись поясненням, наданим у виносці до цього рядка (2) , цей рядок заповнюють тільки «квартальники». Для таких платників цей рядок призначено для «очищення» суми нарахованих авансових внесків від даних попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому в наступному рядку 22 декларації буде видно, яка саме сума «дивідендних» авансових внесків була сплачена до бюджету за останній звітний квартал. Цей рядок залишається порожнім у квартальників, якщо в попередніх звітних періодах звітного року виплат дивідендів не було. У такому разі сума з рядка 20 АВ просто переноситься до рядка 22 декларації. «Річники», задекларувавши податкові зобов’язання за рядком 20 АВ, цей рядок у декларації не заповнюють

Цей рядок заповнюють тільки «квартальники». Це важливий рядок — його показник у «квартальників» проходить за особовим рахунком.
А ось «річники», задекларувавши податкові зобов’язання за рядком 20, цей рядок у декларації не заповнюють

П. 57.1 , п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ

Платники податків, в яких розмір доходів (показник рядка 01) у декларації з податку на прибуток за минулий рік перевищив 10 млн грн., повинні щомісячно сплачувати авансові внески з цього податку. Цей вердикт виносили норми п. 57.1 ПКУ в редакції, чинній до 01.01.2015 р. Дотримуючись виноски до цього рядка (11) авансові внески після закінчення року не «декларують» тільки: 1) новостворені підприємства; 2) сільгоспвиробники (згідно зі ст. 155 ПКУ до них належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 % загальної суми доходу); 3) неприбуткові установи та організації; 4) платники, в яких доходи, обліковані при визначенні об’єкта оподаткування за останній річний звітний період, не перевищують 10 млн грн. Чому при заповненні декларації за 2014 рік орієнтуємося на стару редакцію? Та тому, що згідно з п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ в січні — грудні 2015 року та січні— травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні внески з податку на прибуток за старими правилами п. 57.1 ПКУ, що діяв до 01.01.2015 р. А старі правила передбачають, що авансовий внесок:  — має бути не менше 1/12 річної суми податку на прибуток;  — сплачуватися БЕЗ (!) зменшення на суму незарахованого авансу за дивідендами;  — орієнтований на платників, у яких дохід за попередній рік становить понад 10 млн грн. Важливий момент! Незважаючи на те що за новими правилами (в редакції п. 57.1 ПКУ, що діє з 01.01.2015 р.) сплачувати авансові внески повинні платники податку з доходом за минулий рік понад 20 млн грн., але зважаючи на перехідні норми, у декларації за 2014 рік потрібно застосовувати старий критерій та орієнтуватися на перевищення доходу у 10 млн грн. З цими авансовими внесками доведеться ще «жити» і сплачувати їх за старими правилами аж до червня 2016 року. Тому тим, у кого в заповнюваній декларації за 2014 рік показник рядка 01 перевалив за 10 млн грн., обов’язково слід використовуючи формулу, наведену в підзаголовку рядка 23 декларації: (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 декларації- рядок 13.1 - рядок 13.2 - рядок 13.6 додатка ЗП) /12, розрахувати суму авансових внесків і відобразити отриманий результат у цьому рядку.
Одразу ж намотайте на вус: показниками з декларації за 2014 рік доведеться скористатися не тільки для розрахунку авансових внесків за період березень 2015 року — лютий 2016 року, а й для розрахунку авансових внесків за період березень — травень 2016 року. Їх так само слід розрахувати в розмірі, не меншому 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємства за 2014 рік. Тобто записану в цьому рядку суму доведеться сплачувати з березня 2015 року по травень 2016 року (включно). Тому одразу подбайте, щоб декларація, яку ви складаєте, була «ідеальна».

П. 57.1 , п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ