Якщо ви маєте на увазі саме знижки, то, мабуть, ніяк не відображати…
Тільки давайте спершу домовимося, що ви розумієте під знижками у вашому випадку.
Запитуючи про знижки, ви напевно прочитали статті на цю тему в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 94, с. 33; № 38, с. 25. І всі важливі подробиці щодо складання зведеної податкової накладної (далі — зведена ПН) ви теж добре знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 83, с. 15.
Тому ви чудово розумієте першорядну роль всіх формулювань вашого договору постачання, що стосуються — увага! — умов:
а) які дозволяють оформляти саме зведені ПН, а не звичайні;
б) надання знижок покупцю.
Та все ж стисло нагадаємо їх.
Що стосується умов «а», у разі одночасного (згідно з традиційною позицією фіскалів) дотримання яких згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957 (далі — Порядок № 957), оформляється зведена ПН, то вони такі:
1) ваш договір з покупцем має відповідати вимогам, що висуваються ст. 265 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV саме до договорів постачання;
2) господарські зв’язки з цим покупцем мають бути постійними;
3) постачання в межах зазначеного договору повинні мати безперервний або ритмічний характер;
4) постачання товару повинно обов’язково випереджати оплату такого товару (якщо навпаки — оплата випередить постачання, то на суму передоплати потрібно буде виписати звичайну ПН);
5) дати виписки зведених ПН повинні чітко відповідати періодичності оплати, визначеній в договорі постачання;
6) вочевидь, покупець має бути платником ПДВ.
Ми говоримо тут про вашого покупця в однині, щоб зайвий раз привернути вашу увагу до того, що навіть при (чіткому та одночасному!) дотриманні всіх описаних «зведених» умов ви маєте право вирішувати самостійно, чи обирати вам цей варіант складання ПН. Більше того — його можна обрати тільки щодо деяких покупців, але навіть щодо таких (обраних) можна іноді відступати від цього варіанта (до речі, не тільки при «випереджаючій» оплаті, а й при нормальному передпостачанні — аби тільки суми постачання/ПДВ, що потрапили до «звичайної» ПН, не почали задвоюватися потім у подальшій зведеній ПН). Повторимо тут ще раз: про «зведений» варіант складання ПН і можливості/умови відступу від нього бажано прямо прописати в договорі постачання. Зауважимо, у свіжій консультації в підкатегорії 101.19 БЗ фіскали зробили два акценти на тому, що: (1) необов’язково обирати «зведений» варіант навіть у разі дотримання критерію періодичності/регулярності; (2) право виписувати зведену ПН не залежить від того, в якому періоді зареєструвався платником ПДВ постачальник.
Ці відповіді очевидні, однак ще одна свіжа консультація з тієї самої підкатегорії 101.19 БЗ набагато корисніша (до речі, всі інші старі консультації на цю тему з БЗ виключено — залишилися тільки ці дві). Так от, друга свіжа консультація стосується порядку обов’язкового оформлення/передавання/додавання до зведеної ПН відповідного реєстру «товаротранспортних накладних або інших відповідних супровідних документів» (абзац п’ятий п. 18 Порядку № 957). У ній фіскали визнають, що оскільки обов’язковість оформлення/передавання/додавання до зведеної ПН такого реєстру саме в електронній формі Порядком № 957 не передбачено, сторони мають право на свій розсуд оперувати з ним і в паперовій формі теж! Цей момент знову-таки бажано прописати в договорі постачання. До речі, оскільки ані форму, ані обов’язкові реквізити такого реєстру не встановлено, ми вважаємо, що його можна оформляти у вигляді файлу будь-якого формату за домовленістю сторін.
Не повторюватимемо решту подробиць заповнення зведеної ПН, але зрозуміло ж, що тепер усі ПН існують тільки в електронній формі і всі вони підлягають реєстрації в ЄРПН — і зведена ПН теж. І для реєстрації зведеної ПН починаючи з 01.07.2015 р. на відповідний момент ви повинні будете забезпечити наявність на своєму електронному ПДВ-спецрахунку достатньої величини ліміту реєстрації ∑Накл — не меншої, ніж загальна сума ПДВ у графі 8 вашої зведеної ПН! Інакше реєстрація зірветься, а отже, ви не тільки підведете свого покупця, а й ризикуєте бути оштрафованим згідно зі ст. 1201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Щоправда, до 01.07.2015 р. — при простроченні від 30 календарних днів і більше. Адже зведена ПН «підлягає наданню покупцям»…
Що ж до умов «б», які стосуються надання знижок, то тут звертаємо вашу увагу на головне. Щоб уникнути проблем з фіскалами, умови договору повинні передбачати можливість знижки саме як зниження ціни на товари. Виключте будь-які «мотиваційні» премії та бонуси. Нехай навіть прихована суть ваших знижок і буде мотиваційною (за своєчасність оплати, за обсяги куплених товарів або за широту асортименту)! ☺ Важливо, щоб знижка на ціну товару надавалася не після його оплати: податківці бачать у цьому горезвісну мотиваційну виплату з усіма негативними наслідками (лист Міндоходів від 05.12.2013 р. № 6344/1/99-99-19-03-02-14). Головне, щоб знижка була знижкою — тобто зниженням ціни на конкретні товари!
Запам’ятайте: у договорі постачання знижка в жодному разі не має бути прописана у вигляді мотиваційної виплати! Інакше фіскали постараються представити її як маркетингову послугу, що надається покупцем вам — постачальнику. Так написано в Узагальнюючій податковій консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженій наказом ДПСУ від 15.02.2012 р. № 123. І якщо для вас такі псевдовитрати загальну підсумкову арифметику витрат хоча б не зменшать, то вашому покупцю відповідні несподівані псевдодоходи можуть дуже й дуже зашкодити (особливо єдиннику). ☹
Зрозуміло, якщо знижка має не мотиваційний, а суто знижковий характер, тут і фіскал носа не підточить… До речі, тут вам підіграє така особливість ситуації, як постоплата за відвантажений товар. Тобто вам не потрібно буде переганяти суму знижки від постачальника назад до покупця.
Таким чином, у будь-якому разі надання вами знижки на товари йтися має тільки про «зміну суми компенсації їх вартості» ( п. 192.1 ПКУ). Проте, конкретно у вашій ситуації, коли складається не звичайна, а зведена ПН, як-то кажуть, є варіанти…
Нагадаємо такий найважливіший нюанс заповнення саме зведеної ПН. Важливо! Дата складання зведеної ПН (а не дата фактичного відвантаження товару!) зазначається у графі 2 такої ПН. Це прямо зазначено у відповіді на запитання 5 Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань складання зведеної податкової накладної, затвердженої наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1177 (далі — УПК № 1177). І хоча сьогодні в підкатегорії 101.19 БЗ вже не знайти прямої вимоги робити це в кожному рядку зведеної ПН навпроти «номенклатурної» графи 3, фіскали навряд чи скоро від неї відмовляться в реалі.
Дивіться: якщо знижка фактично надана (читай: рішення про надання знижки оформлено) після дати виписки відповідної зведеної ПН, тоді вам точно доведеться скласти до неї розрахунок коригування (РК). До речі, зауважимо, що тут також працює загальне правило: «одна ПН — окремий розрахунок коригування». Про це зазначено у відповідях на запитання 7 і 8 УПК № 1177. Причому такий РК теж повинен реєструватися в ЄРПН, але оскільки він базу вочевидь зменшує — це повинен зробити покупець, якому ви для цього пересилаєте вже оформлений вами РК!
Навпаки: якщо знижка датована так, що припала на час після дати фактичного відвантаження товару (згідно з товаросупровідною первинкою) і до дати виписки зведеної ПН, що містить такий товар, то РК складати не потрібно. Достатньо у зведеній ПН зазначити вже «скинуту» вартість (зрозуміло, й «однойменний» ПДВ) товару, удостоєного знижки. Тобто до зведеної ПН потрапляє вже підсумкова величина вартості поставленого товару! Це твердження ми ґрунтуємо на відповіді на запитання 9 тієї самої УПК № 1177.
