Офіс підприємства — у квартирі засновника: чи є проблеми?

Смердов Віталій, податковий експерт
Щоб знизити витрати на реєстрацію підприємства, як його місцезнаходження засновники можуть зазначити адресу своєї квартири. Чи правомірно це? Які ризики підстерігають у такому разі й саме підприємство, і його засновників? Подібні запитання — часті гості нашої редакційної пошти. З великим задоволенням відповідаємо на них.

img 1Тут можливі дві ситуації:

— квартира засновника — тільки юридична адреса. За фактом же діяльність здійснюється в іншому місці;

— квартира засновника дійсно використовується під офіс.

Найтиповішою є перша ситуація, тому левову частку уваги приділимо їй. Але одразу зауважте: незважаючи на поширеність цього підходу, діяти так небезпечно. Адже згідно з  Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) місцезнаходження юрособи — це фактичне місце:

1) ведення діяльності;

2) розташування офісу, з якого здійснюється щоденне керівництво її діяльністю (переважно знаходиться керівництво) і здійснення управління/обліку (див. ч. 1 ст. 93).

Як бачите, квартира засновника, яка використовується тільки як юридична адреса, цим ознакам не відповідає. До чого це може призвести?

На етапі держреєстрації…

Тут проблем виникнути не повинно. Ви маєте повне право зазначити в реєстраційній картці за формою 1 — в полі «Місцезнаходження юридичної особи» — адресу квартири засновника (одного із засновників). І врахуйте: документально підтверджувати ці відомості (зокрема, договором оренди) не потрібно. Викликано це тим, що вичерпний перелік документів, які вам потрібно надати держреєстратору, наведено в ч. 1 — 7 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі — Закон № 755). При цьому в ньому не зазначено документи, що підтверджують право власності/користування об’єктом нерухомості, за адресою якого реєструється юрособа. А оскільки так, то й вимагати їх від вас держреєстратор не має права (ч. 8 ст. 24 Закону № 755). На це свого часу прямо вказав Держкомпідприємництва (див. лист від 11.05.2007 р. № 3339).

Якщо ж ви раптом зіткнетеся з подібною вимогою, то пам’ятайте:

ви маєте повне право не надавати документи на нерухомість, за адресою якої реєструєте підприємство

Якщо держреєстратор відмовить на цій підставі в держреєстрації, таку відмову можна сміливо оскаржити в адмінсуді (ч. 4 ст. 27 Закону № 755).

Чи потрібний договір?

Це одне з перших питань, що потребують вирішення. Почнемо з того, що, в ідеалі, договір потрібний (оренди чи позички). І, головним чином, для того, щоб підтвердити наявність правових підстав для користування юрособою квартирою в «постреєстраційний» період. У зв’язку з цим нагадаємо: якщо ви вирішили укласти договір оренди, то його потрібно викласти в письмовій формі. Якщо ж строк його дії становить 3 роки і більше, то його доведеться посвідчити у нотаріуса, а саме право користування квартирою — зареєструвати (ст. 793 і  794 ЦКУ). Договір оренди є платним. Така плата може бути будь-якою, але пам’ятайте: для цілей ПДФО вона не має бути менше мінімальної суми, установленої місцевою радою для тієї чи іншої території* ( п.п. 170.1.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI; далі — ПКУ). Юрособа-орендар у цьому випадку виступатиме податковим агентом**. З цієї ж суми доведеться утримувати і військовий збір. А ось наслідків з ЄСВ не виникне (через те, що оренда за своєю природою не є ані роботами, ані послугами).

* Див., зокрема, рішення Київської міської ради від 02.10.2013 р. № 42/9630.

** Це правило не спрацьовує, якщо нерухомість орендується у фізособи-підприємця. До речі, в такому разі також безпечніше орієнтуватися на мінімальний розмір орендної плати (див. постанову Одеського апеляційного адмінсуду від 18.02.2014 р. у справі № 815/3929/13-а). Хоча із цього приводу є і позитивні рішення (див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 03.02.2015 р. у справі № 804/16443/13-а).

Що стосується наслідків в обліку самого підприємства, то суму орендної плати воно зможе поставити у витрати. І це навіть незважаючи на те, що за фактом ці гроші «вилітатимуть у трубу» (адже підприємство за цією адресою діяльності не веде, а тому сплачує засновнику, по суті, ні за що). Зумовлено це тим, що з 1 січня податок на прибуток визначається за бухгалтерськими правилами, а вони дозволяють ураховувати у тому числі й негосподарські витрати.

Інколи ще запитують: чи потрібно в такому разі підприємству сплачувати податок на нерухомість за такою квартирою? Відповідь: однозначно ні. Податок на нерухомість сплачує власник нерухомості ( п.п. 266.1.1 ПКУ), а ним у цьому випадку є фізособа-засновник. Тому й податок за це приміщення він сплачуватиме сам за себе — на підставі податкового повідомлення-рішення. Причому без зменшення бази оподаткування на величину пільгованої площі (див. п.п. 266.4.2 ПКУ). Зауважте, що замість договору оренди можна обрати й договір позички. Хоча щодо неї завжди були свої «довколаподаткові» питання, а деякі з них живі й донині. Тому до їх розгляду ми найближчим часом повернемося в окремій статті.

А якщо із засновником — власником квартири взагалі ніякий договір не укладати?

У цьому випадку є ризик, що податківці визнають такі відносини орендними. При цьому юрособі відповідальність загрожує, головним чином, за неутримання ПДФО і ВЗ ( п. 127.1 ПКУ), а також неподання Податкового звіту за формою № 1ДФ ( п. 119.2 ПКУ). Щоправда, така загроза реальна тільки тоді, якщо у вашому населеному пункті встановлено мінімальний орендний платіж.

У свою чергу, підприємству у будь-якому випадку «припаяють» безоплатне отримання послуг. Адже наслідки з податку на прибуток тепер визначаються на підставі бухгалтерських нормативів. А це означає, що підприємство зобов’язане показати дохід, оскільки дотримуються критерії його визнання, визначені в п. 5 П(С)БО 15 (детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 35, с. 27). Отже, не укладати договір, як бачите, теж не вихід…

У чому головний ризик

Перш за все, у тому, що місцезнаходження юрособи (у цьому випадку адреса квартири її засновника) уключається до ЄДР. Саме на нього орієнтуються держоргани, у тому числі й податківці, при роботі з ним. Це означає, що, наприклад, при заповненні податкових декларацій зазначати доведеться адресу квартири засновника. На неї ж потрібно буде орієнтуватися і при складанні податкових накладних***.

*** Причому тут виникають ризики для покупців. Якщо адреса, зазначена в ПН, уключена до ЄДР, то з нею, імовірно, проблем бути не повинно. Але не виключаємо, що податківці можуть спробувати визнати її недійсною. Зокрема, на тій підставі, що юрособи-постачальника за цією адресою фактично немає.

Тут виникають головні проблеми. Якщо податківці не виявлять вас за юридичною адресою (наприклад, це може статися, якщо ви не відповісте на їх запит), то вам можуть присвоїти «9-й стан». Більше того, у такому разі є ризик (якщо не відповісти на повідомлення держреєстратора) унесення до ЄДР відомостей про відсутність:

— за місцезнаходженням;

— підтвердження відомостей про юрособу.

Цей запис у ЄДР, у свою чергу, може призвести до ПДВ-розреєстрації і навіть ліквідації юрособи (за рішенням суду, але за позовом податківців)

Повністю уникнути подібних ризиків, якщо юрособа зареєстрована за адресою квартири засновника, не вийде. Їх можна хіба що знизити. Для цього потрібно, перш за все, забезпечити передавання кореспонденції, що надходить за адресою засновника, юрособі (звичайно, тільки в тій частині, яка стосується цієї юрособи). Так ви хоча б зможете своєчасно реагувати на запити податківців та інших органів.

Чи можуть з’явитися до квартири з перевіркою?

Якщо юридична адреса збігається з житловою квартирою, то рано чи пізно це питання постане руба. Те, що чиновники при виході на перевірку орієнтуватимуться на цю адресу, сумнівів не викликає (адже саме вона фігурує в ЄДР). Питання в іншому: як на це реагувати засновнику та самій юрособі? Тут потрібно пам’ятати, що згідно з  п.п. 20.1.13 ПКУ при перевірках податківці мають право доступу, зокрема, до приміщень (крім житла громадян). По суті, таке саме обмеження щодо житла містить і ст. 30 Конституції України:

Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду

Виходить, якщо податківці з’являться на перевірку за адресою квартири засновника, їх можна не пускати (тим паче, що ця квартира ніяк не пов’язана з діяльністю юрособи). З таким підходом погоджуються й суди (див. ухвалу Львівського апеляційного адмінсуду від 12.06.2013 р. у справі № 94268/11). Водночас, у такому разі варто чекати накладення на майно юрособи адміністративного арешту* ( п.п. 94.2.3 ПКУ) і присвоєння їй «9-го стану» ☹. Щоправда, ні той, ні інший наслідок не будуть критичними.

* Хоча суди в такому разі, найчастіше, стають на бік платників, мотивуючи це відсутністю підстав для такого арешту (див. ухвалу ВАСУ від 01.10.2013 р. у справі № К/800/41051/13, постанову Луганського окружного адмінсуду від 29.03.2011 р. у справі № 2а-1374/11/1270).

У частині адміністративного арешту податківці можуть спробувати накласти його навіть на саму квартиру (див. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р. у справі № 94268/11). Водночас нагадаємо: такий арешт протягом 96 годин має бути підтверджений судом (п. 94.10 ПКУ). А суди в таких випадках часто стають на бік платників. Щоправда, шанс на отримання хорошого рішення буде вищим, якщо господарська діяльність у квартирі дійсно не здійснюється (або ж податківці просто не зможуть цього довести).

Що стосується «9-го стану», то наслідки його присвоєння (нагадаємо, що податківці в такому разі кваплять події та застосовують негативні наслідки, не чекаючи зміни запису до ЄДР) і способи захисту ми розглядали зовсім нещодавно — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 46, с. 4.

Офіс дійсно у квартирі

Цей варіант зустрічається рідше. З одного боку, він простіший (зокрема, не буде розриву між юридичною та фактичною адресою), з іншого — складніший. Основні труднощі полягають у тому, що:

— подібна діяльність не має бути пов’язана з промисловим виробництвом ( ч. 1 ст. 383 ЦКУ). Причому якщо йдеться тільки про офіс, то, вважаємо, його розміщення у квартирі цілком допустимо;

— житлова квартира, в ідеалі, повинна використовуватися тільки для проживання в ній людей. Щоб використовувати її для господарських цілей, таку квартиру потрібно перевести до нежитлового фонду (зокрема, через різницю в оподаткуванні та комунальних тарифах).

Детальніше з цим питанням ви можете ознайомитися тут — «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 43, с. 43.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі