Скористатися правом на понижуючий коефіцієнт можуть лише ті роботодавці, які виконали три необхідні умови. Детально про них ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 30, с. 43. Очевидно, ви з цим завданням впоралися. Однак зверніть увагу, що в податківців з’явилися додаткові вимоги (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 48, с. 41).
Переходимо до наступного завдання — розрахунку понижуючого коефіцієнта. Розраховувати його потрібно щомісяця. Для цього середньомісячну базу нарахування ЄСВ у 2014 році на одну застраховану особу ділите на базу нарахування ЄСВ на одну застраховану особу.
Припустимо, що в червні 2015 року ви нарахували одній працівниці допомогу по вагітності та пологах за червень — жовтень, а іншій працівниці — лікарняні за квітень — травень (період хвороби — з 01.04 по 29.05.2015 р.). При цьому працівниці, яка хворіла, у квітні та травні нічого не нараховувалося.
Увага! Уся сума декретних і лікарняних, нарахованих у червні та таких, що припадають на різні місяці, потрапляє до бази нарахування ЄСВ за той місяць, в якому такі виплати нараховані (у нашому випадку — за червень 2015 року). Таким чином, для цілей розрахунку понижуючого коефіцієнта розподіляти декретні та лікарняні за місяцями, на які вони припадають, не потрібно. При нарахуванні ЄСВ на суми перехідних лікарняних і декретних застосовуйте ставку ЄСВ, скориговану на понижуючий коефіцієнт, який був розрахований виходячи з бази нарахування ЄСВ, до якої увійшли суми таких виплат. Такий самий підхід застосовується і до відпускних, нарахованих наперед.
При визначенні показників, необхідних для розрахунку коефіцієнта, використовується також показник «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати». Тут враховуються лише ті застраховані особи, у тому числі наймані працівники, яким нараховано доходи у звітному місяці.
Відповідно працівники, яким нараховано перехідні виплати, що припадають на різні місяці, уключаються до кількості застрахованих осіб лише в тому звітному місяці, в якому їм були нараховані такі виплати (див. також консультацію в підкатегорії 301.04.01 БЗ). У тих місяцях, коли працівникам не нараховувалися виплати (наприклад, унаслідок їх хвороби, перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами увесь місяць), до показника «Кількість застрахованих осіб в звітному періоді, яким нараховані виплати» вони не потраплять.
Наприклад, працівниць, яким у червні 2015 року були нараховані лікарняні і декретні, потрібно врахувати при визначення кількості застрахованих осіб у червні. Водночас, працівницю, яка хворіла весь квітень і травень, не потрібно було враховувати при визначенні кількості застрахованих осіб у квітні та травні 2015 року, а декретницю не потрібно буде враховувати в липні — жовтні 2015 року (за умови, що їй нічого не нарахують у цих місяцях).
