(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 20
  • № 19
  • № 18
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2015/№ 21

Переїзд підприємства із зони АТО на іншу територію України

Бізнес у зоні АТО для багатьох підприємств виявився під загрозою розвалу. Тому якщо є можливість перевезти підприємство, причому разом з працівниками, на мирну територію, чому б не піти на це?! Тим більше, що для суб’єктів господарювання, які переїздять із зони АТО, трохи спростили порядок перереєстрації місцерозташування і постановки на облік. Давайте розберемося, як це зробити.

Порядок реєстрації зміни місцерозташування підприємства залежить від того, містяться відомості про місцезнаходження підприємства в його установчих документах чи ні.

У першому випадку (відомості про місце розташування містяться в установчих документах) реєстрація нового місцерозташування відбувається в порядку реєстрації змін до установчих документів (ст. 29 Закону № 755).

У другому випадку все відбувається у спрощеному форматі (ст. 19 Закону № 755).

Місцезнаходження зазначено у статуті

Протокол зборів засновників. Якщо у статуті підприємства зазначено його місцезнаходження, то в разі переїзду бізнесу неодмінно потрібно внести зміни до статуту та зареєструвати їх у держреєстратора.

Рішення про зміну місцезнаходження оформляється у вигляді протоколу загальних зборів учасників

Для проведення загальних зборів необхідна присутність учасників (їх представників), які володіють у сукупності більше 60 % голосів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, які володіють у сукупності більше 50 % голосів учасників підприємства.

Для довідки: учасників підприємства необхідно повідомити про проведення загальних зборів не пізніше ніж за 30 днів до його скликання. Повідомлення повинне містити час, місце проведення зборів, а також питання, що виносяться на розгляд. Телефонний формат не підійде (через неможливість документування змісту телефонної розмови рішення загальних зборів може бути поставлене під сумнів).

Зверніть увагу! Місце проведення загальних зборів не прив’язане до місцезнаходження підприємства. Його можна скликати на безпечній території, а не в зоні АТО.

Унесення змін до статуту. Наступне, що потрібно виконати, — зібрати документи для держ­реєстратора. Адже зареєструватися слід протягом 3 робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про госптовариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII).

Для проведення держреєстрації змін до установчих документів держреєстратору потрібно подати:

— заповнену реєстраційну картку на проведення держреєстрації змін до установчих документів юр­особи за ф. № 3, затвердженою наказом Минюсту от 14.10.2011 р. № 3178/5;

— примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів (протокол зборів засновників);

— оригінал установчих документів підприємства з відміткою про їх держреєстрацію з усіма змінами, що діють на дату подання документів / копію опублікованого у спеціалізованому друкарському ЗМІ повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів;

— два примірники змін до установчих документів у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції (прошиті, пронумеровані та підписані учасниками або уповноваженими особами);

— копію квитанції, виданої банком на підтвердження внесення реєстраційного збору (51 грн.) за проведення держреєстрації змін до установчих документів.

Місцезнаходження не зазначено у статуті

Якщо місцезнаходження підприємства не зазначено в установчих документах, то, задумавши переїзд, потрібно тільки повідомити про зміну місцерозташування держреєстратора. Зміни у відомості про юрособу обов’язково мають бути внесені до ЄДР. Для цього потрібно підготувати:

— заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, за ф. № 4, затвердженою наказом Минюста от 14.10.2011 р. № 3178/5;

— примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юрособи про внесення таких змін (якщо підприємство діє на підставі модельного статуту).

Важливо! Усі зібрані документи мають бути україн­ською мовою (ч. 1 ст. 8 Закону № 755). Інакше держреєстратор не візьметься розглядати надані документи (ч. 6 ст. 19 Закону № 755).

Підготувавши пакет документів, залишається тільки його подати або надіслати поштовим відправленням з описом вкладення. Хто реєструє зміни, розглянемо далі.

Хто проводить держреєстрацію

Підприємства, зареєстровані в Донецькій і Луганській областях на території проведення АТО, при зміні місцезнаходження мають право звернутися до держреєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Мін’юсту в областях і м. Києві (ч. 2 ст. 4 Закону № 1669, абзац перший п.п. 2 п. 1 наказу № 1849/5).

З переліком населених пунктів, на території яких проводиться АТО, ситуація поки що розмита. І хоча КМУ й затвердив його своїм рішенням № 1053-р, проте практично одразу ж своїм іншим рішенням № 1079-р припинив. Водночас суди вважають прий­нятий перелік чинним (детальніше див. на с. 5).

Думаємо, що держреєстратори реєстраційних служб територіальних органів Мін’юсту в областях і м. Києві в «підвішеній» ситуації, що склалася, швидше за все керуватимуться п. 6 наказу № 1849/5 і проводитимуть реєстраційні дії зі зміни місцезнаходження всіх юросіб, які звернулися, з Донецької та Луганської областей.

Майте на увазі! Якщо нове місцезнаходження не збігається з місцем надання юрособою відповідного пакета документів для держреєстрації змін його місцезнаходження, то держреєстратор перешле їх за місцезнаходженням підприємства. На це йому відведено 10 робочих днів з дати держреєстрації змін (п. 5 наказу № 1849/5).

Повідомлення податківців

Якщо подані документи в порядку, держреєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження зобов’язаний зробити відповідний запис про внесення змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР. Цього ж дня держреєстратор повинен повідомити про внесені зміни органи податкової служби, статистики і Пенсійного фонду (ч. 9 ст. 19, ч. 14 ст. 29 Закону № 755).

Не пізніше наступного робочого дня після отримання від статорганів, податківців і Пенсійного фонду інформації про внесення відповідних відомостей до відомчих реєстрів держреєстратор повинен видати (направити поштовим відправленням з описом вкладення) заявнику виписку з ЄДР / один примірник оригіналу статуту (ч. 10 ст. 19, ч. 15 ст. 29 Закону № 755).

Для юросіб, які переїжджають із зони проведення АТО до інший областей або м. Києва, установлено скорочені строки для взяття на облік контролюючими органами за новим місцезнаходженням.

Узяття на облік у податковій за основним місцем обліку проводиться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з ЄДР або заяв від платників (п.п. 2 п. 5 наказу № 1127).

ПДВ-перереєстрація

Якщо підприємство зареєстроване платником ПДВ, то при зміні місцезнаходження йому слід пройти процедуру ПДВ-перереєстрації (п. 183.15 ПКУ, п. 4.1 розд. IV Положення № 1130).

Для цього платник має подати до податкового органу, в якому перебуває на обліку, реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з відміткою «Перереєстрація». Зробити це потрібно протягом 10 робочих днів, наступних за днем зміни даних про платника ПДВ (внесення відомостей про нове місцезнаходження підприємства до ЄДР).

Нагадаємо, що у зв’язку з переміщенням деяких податкових органів на підконтрольні території підприємство могло стояти на обліку в одній податковій, а обслуговуватися — в іншій. Тому керуючись порядком подання звітності, що склався в зоні АТО (детальніше див. на с. 5), заяву на перереєстрацію слід подати до такої тимчасової податкової, але зазначити в ній назву та реквізити податкової за місцем старого обліку.

РРО-перереєстрація

Якщо підприємство мало зареєстровані РРО, то при переїзді їх слід перереєструвати. Як проводиться перереєстрація РРО, податківці пояснили ще в листі від 08.01.2014 р. № 55/7/99-99-18-02-03-17. Так, після взяття на облік у податковому органі за новим місцезнаходженням суб’єкту господарювання потрібно тут же і зареєструвати всі РРО. Для цього необхідно подати:

— заяву про реєстрацію РРО за ф. № 1-РРО з відміткою «Перереєстрація» і зазначенням причини- «Зміна місцезнаходження»;

— реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО;

— довідку про опломбування РРО (якщо вносяться зміни, що вимагають переопломбування РРО).

Перелічені документи слід подати протягом 5 робочих днів, наступних за днем виникнення змін — узяття на облік в новому податковому органі (п. 2 підрозд. 3 розд. ІІ Порядку № 417). При перереєстрації РРО фіскальні номери не змінюються. В аналогічному порядку перереєструють і КОРО та РК.

Куди сплачувати податок і подавати декларації

При зміні місцезнаходження підприємства повинні сплачувати встановлені законодавством податки та збори (обов’язкові платежі) за старим місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного року. Сюди ж вони продовжують подавати й податкові декларації (звіти, розрахунки) (п. 10.13 Порядку № 1588).

Як пояснюють податківці (див. підкатегорію 119.14 БЗ), підприємства, які переїхали з Донецької та Луганської областей, сплачують податки та збори, ЄСВ, подають декларації (звіти, розрахунки) на контрольованих територіях (наприклад, по Донецьку — http://dn.sfs.gov.ua/anonsi-ark/7818.html). Тому керуючись порядком подання звітності, що склався в зоні АТО, подавати її слід до тимчасової податкової, але зазначити реквізити податкової за місцем старого обліку.

Якщо з підприємством переїжджають працівники

Можливість перевести працівника до іншої місцевості разом з підприємством передбачено ч. 1 ст. 32 КЗпП. Проте таке переведення можливе виключно з відома працівника. Рекомендуємо його отримати в письмовій формі.

Важливо! Саме по собі переведення на роботу до іншої місцевості разом з підприємством не є зміною істотних умов праці в розумінні ч. 3 ст. 32 КЗпП. Проте воно допускає виникнення таких змін. Що з цього випливає?

Працівника не потрібно повідомляти за два місяці про переїзд підприємства до іншої місцевості, якщо не змінюються його істотні умови праці

Тобто системи та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, розряди, найменування посад тощо залишаються колишніми. У такому разі достатньо в розумні строки попередити працівника про майбутній переїзд, щоб у нього був час обдумати ситуа­цію, що склалася, і прийняти відповідне рішення.

А якщо переїзд передбачає зміни в організації виробництва та праці, які, у свою чергу, спричинять зміни істотних умов праці працівників? У цьому випадку, будьте ласкаві, повідомте працівника про майбутні зміни (доцільно зробити це письмово) не пізніше ніж за два місяці. Детально порядок такого повідомлення ми розглядали в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 79, с. 18.

Працівник відмовляється переїжджати або працювати в умовах праці, що змінилися? У цьому випадку його звільняють на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП. Урахуйте, що при звільненні за цією підставою працівнику виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). Розрахунок середнього заробітку проводьте згідно з Порядком № 100.

Залишивши осторонь тих, хто не згоден на переїзд і буде звільнений, давайте поговоримо про працівників, які дали добро. Чим для них цікаве переведення до іншої місцевості з підприємством?

По-перше, це можливість виїхати з «гарячої точки» разом з роботодавцем, тобто не потрібно буде метатися на новому місці в пошуках відповідної (а в крайньому випадку — хоч якоїсь) роботи.

По-друге, для працівників при переїзді на роботу до іншої місцевості чинним законодавством передбачено гарантії та компенсації (див. ст. 120 КЗпП, ст. 12 Закону про оплату праці, постанову № 255). Нагадаємо про них і працівникам, і роботодавцям.

При переведенні працівників до іншої місцевості разом з підприємством роботодавець зобов’язаний сплатити:

— вартість проїзду працівника і членів його сім’ї (крім випадків, коли він для цього надає відповідні засоби пересування) у порядку, установленому законодавством для відряджень. До членів сім’ї працівника належать чоловік (дружина), а також діти та батьки подружжя, які перебувають на їх утриманні та проживають разом з ними;

— вартість перевезення майна працівника залізничним, водним або автомобільним транспортом (загального користування) вагою до 500 кг на самого працівника і до 150 кг на кожного члена сім’ї, який переїжджає.

Крім того, працівнику мають бути нараховані та виплачені:

1) добові за час перебування в дорозі в розмірі, установленому законодавством для відряджень;

2) одноразова допомога на самого працівника в розмірі його місячного посадового окладу (тарифної ставки) і на кожного члена сім’ї, який з ним переїжджає, в розмірі 25 % одноразової допомоги самого працівника;

3) заробітна плата за дні збору в дорогу та облаштування на новому місці проживання, але не більше ніж за 6 днів, а також за час перебування в дорозі.

Звичайно, ми не можемо оминути питання про оподаткування цих виплат. Для того щоб визначити вид доходу, до якого вони належать, скористаємося положеннями Інструкції № 5. Згідно з п. 3.15 цієї Інструкції

компенсаційні виплати та добові, що виплачуються при переїзді на роботу до іншої місцевості згідно з чинним законодавством, винесені за фонд оплати праці

Отже, з них не потрібно справляти ЄСВ. Для цілей ПДФО всі ці виплати (вартість проїзду і перевезення, добові за час у дорозі (не плутати з добовими для відрядження!), одноразова допомога та оплата днів збору й облаштування) будуть для їх отримувачів оподатковуваним доходом у вигляді додаткового блага. З таких виплат утримуйте ПДФО за ставками 15 % і 20 %. У Податковому розрахунку додаткове благо відображайте з ознакою доходу «126».

Ну й оскільки ці виплати обкладають ПДФО, то з них необхідно буде утримати ВЗ. Ставка збору — 1,5 %.

Як обліковувати активи, що залишилися в зоні АТО

Ще одне важливе питання. При переїзді підприємства із зони АТО на спокійну територію як діяти з активами, що залишилися на тимчасово окупованій території та на території проведення АТО? Мінфін (див. лист від 19.06.2014 р. № 31-11410-08-10/15462) наполягає на тому, що списувати з балансу активи, які перебувають на непідконтрольній території, не треба.

Просто підприємство за наявності підстав має провести процедуру зменшення корисності активів. Адже, як вважає Мінфін, підприємство не втрачає права власності на залишені об’єкти. Детальніше про проведення процедури зменшення корисності активів, а також про вплив її результатів на облік див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 17, с. 30.

Водночас такі висновки будуть справедливі в разі, якщо залишивши активи і переїхавши із зони АТО на нове місцерозташування, підприємство зможе й надалі їх контролювати. Такі активи можуть залишатися на балансі підприємства.

Якщо ж підприємство повністю втратило контроль над такими активами (незважаючи на все ще прописане право власності), то їх краще списати.

висновки

  • Порядок держреєстрації зміни місцезнаходження підприємства залежить від того, чи містяться відомості про таке місцезнаходження в установчих документах.

  • Реєстрацію зміни місцезнаходження / внесення змін до статуту проводить держреєстратор реєстраційних служб територіальних органів Мін’юсту в областях та м. Києві.

  • На облік до податкової поставлять наступного дня після внесення змін до ЄДР.

  • Якщо переведення до іншої місцевості передбачає зміни в організації виробництва та праці, які, у свою чергу, спричинять зміни істотних умов праці, повідомте про них працівників не пізніше ніж за два місяці.

підприємство, АТО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті