Теми статей
Обрати теми

Оплачуємо період військової служби працівника (хто головніший: закон чи фіскали)

Скрипкіна Катерина, податковий експерт
Роботодавці, для яких мобілізація їх працівників уже не сумна перспектива, а жорстока реальність, знають, що за такими працівниками на період мобілізації потрібно зберегти місце роботи, посаду та середній заробіток. Віднедавна такі самі гарантії встановлено для тих, хто вступив на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації, введення воєнного стану. КЗпП обіцяє, що середній заробіток компенсують з бюджету. А як усе насправді? Як розрахувати середній заробіток? Чи потрібно обкладати його ЄСВ, ПДФО і ВЗ?

«Військові» гарантії

Почнемо з гарантій для працівників, яким довелося захищати нашу країну. Остання редакція ст. 119 КЗпП свідчить, що роботодавці зобов’язані зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток:

за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, — на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року;

— за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації, введення воєнного стану, — на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року;

— за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період, і які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але вирішили продовжити військову службу за контрактом, — більш ніж на один рік. На жаль, період, протягом якого слід зберігати середній заробіток за контрактником, законодавець чітко не визначив. Питання залишається відкритим. Необхідні роз’яснення Мінсоц­політики.

У перших двох вищезазначених випадках середній заробіток мобілізованих (контрактників) повинні компенсувати з бюджету. Про це йдеться в ч. 3 ст. 119 КЗпП. Порядок компенсації повинен був затвердити КМУ. Незважаючи на те що гарантія діє починаючи з 18.03.2014 р., до теперішнього моменту такого порядку не було.

Мінсоцполітики у своєму листі від 28.11.2014 р. № 14126/0/14-14/13 повідомляло, що норма ст. 119 КЗпП не може бути реалізована через відсутність порядку відшкодування компенсаційних виплат з бюджету. Тому продовжують діяти норми щодо збереження середньої заробітної плати не більше одного року, визначені в ч. 2 ст. 39 Закону № 2232. Таким чином, весь тягар оплати періоду мобілізації поклали на плечі роботодавців. І це ще не всі негативні наслідки тривалої відсутності кабмінівського порядку (про це трохи пізніше).

І о диво! У момент підготовки номера до друку на офіційному сайті КМУ з’явилася інформація про те, що Уряд України виділяє 1,8 млрд грн. підприємствам для компенсації заробітної плати мобілізованим військовослужбовцям. Прем’єр-міністр обіцяє: «Тепер підприємство отримує з Державного бюджету гроші на виплату середньої місячної заробітної плати кожному мобілізованому».

Отже, у роботодавців є реальні шанси отримати довгоочікувану компенсацію середнього заробітку мобілізованих працівників! Однак поки ми чекаємо обіцяного, розберемося, як ідуть справи на поточний момент.

Почнемо з розрахунку середнього заробітку вашим бійцям, механізм якого не зміниться з появою порядку компенсації.

Розраховуємо середній заробіток

Працівникам, які виконують державні обов’язки (у нашому випадку — проходять військову службу), середній заробіток розраховуйте згідно з Порядком № 100.

Для розрахунку середньої зарплати беріть останні два календарні місяці, що передували місяцю початку військової служби.

Якщо працівник:

— пропрацював у вас менше двох календарних місяців, середню зарплату обчислюйте виходячи з виплат за фактично відпрацьований час;

— не працював упродовж останніх двох календарних місяців, середню заробітну плату обчислюйте виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;

— не відпрацював жодного робочого дня (не з його вини) упродовж останніх чотирьох місяців, середня зарплата обчислюється виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Увага! Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Так, з розрахункового періоду потрібно «вийняти»:

— час простою не з вини працівника (якщо середній заробіток зберігався частково);

— час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати на підставі ст. 25 і 26 Закону про відпустки;

— час перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (або шести років у випадках, передбачених законодавством);

— час, коли працівники з не залежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (згідно з наказом роботодавця по підприємству працівники були переведені на роботу в умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою протягом робочого тижня нормальної тривалості на підставі ст. 32 КЗпП).

Перелік виплат, які беруть участь у розрахунку середньоденної заробітної плати, перелічено в п. 3 Порядку № 100. Виплати, що не беруть участі в розрахунку, наведено в п. 4 цього документа.

При обчисленні середньої зарплати за два календарні місяці не враховуйте дні, за які зберігався середній заробіток, і суми нарахованої середньої зарплати (відрядження, відпускні, оплату днів медогляду), а також лікарняні

Дізнатися про те, які виплати, нараховані вашому працівникові в розрахунковому періоді, потрап­лять до розрахунку середньої зарплати, ви можете в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 87.

Середню заробітну плату розрахуйте за такою формулою:

ЗПсер = ЗПф : РДф,

де ЗПф — заробітна плата за фактично відпрацьовані працівником робочі дні розрахункового періоду;

РДф — кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Порядок розрахунку середньої заробітної плати, що зберігається за період мобілізації, розглянемо на конкретних прикладах.

Приклад 1. Працівник підприємства мобілізований з 23.02.2015 р. Розрахунковий період — грудень 2014 року — січень 2015 року. У розрахунковому періоді працівнику нараховано зарплату в розмірі 6000 грн. Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді — 43.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 6000 грн. : 43 роб. дн. = 139,53 грн.

Виходячи з розрахованої середньої зарплати необхідно оплачувати весь період мобілізації співробітника.

Середній заробіток за період мобілізації в лютому становитиме: 139,53 грн. х 5 роб. дн. = 697,65 грн.

Приклад 2. Працівник підприємства мобілізований з 16.02.2015 р. Розрахунковий період — грудень 2014 року — січень 2015 року. У грудні 2014 року працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати (з 1-го по 15-те число). У розрахунковому періоді нараховано зарплату в розмірі 7090 грн., у тому числі премію за IV квартал 2014 року в розмірі 1200 грн. Кількість фактично відпрацьованих днів у розрахунковому періоді — 32.

Премію за квартал включаємо до розрахунку середньої зарплати в розмірі 2/3 і пропорційно кількості відпрацьованих днів у розрахунковому періоді (п. 3 Порядку № 100). Визначимо частину суми премії, що потрапить до розрахунку:

(1200 грн. х 2 : 3) : 43 роб. дн. х 32 роб. дн. = 595,35 грн.,

де 43 — кількість робочих днів згідно з графіком роботи підприємства.

Розрахуємо середню зарплату:

(7090 грн. + 595,35 грн.) : 32 роб. дн. = 240,17 грн.

Середній заробіток мобілізованого працівника за лютий 2015 року склав:

240,17 грн. х 10 роб. дн. = 2401,70 грн.

Середній заробіток і ЄСВ, ПДФО, ВЗ

У питанні оподаткування середнього заробітку мобілізованих працівників поки було все сумно. Причина — відсутність кабмінівського порядку. Саме це породило бажання податківців ігнорувати норми п.п. «и» п.п. 165.1.1. ПКУ і ч. 7 ст. 7 Закону № 2464, які діють для мобілізованих працівників, призваних з 18.03.2014 р. Нагадаємо, що згідно із зазначеними нормами виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом за мобілізацією, на особливий період, не включаються до загального оподатковуваного доходу і з них не справляється ЄСВ. До речі, з 01.01.2015 р. п.п. «и» п.п. 165.1.1. ПКУ дає підстави не обкладати й ВЗ середній заробіток, який повинен компенсуватися з бюджету.

На сторінках нашого журналу ми повідомляли про те, що Громадська рада при ДФСУ направила до ДФСУ звернення з проханням надати узагальнюючу податкову консультацію щодо звільнення середнього заробітку мобілізованих працівників від оподаткування. Але вирок ДФСУ такий: якщо немає порядку компенсації, то є обов’язок роботодавця нарахувати ЄСВ, утримати ЄСВ, ПДФО і ВЗ.

Несправедливо? Згодні. Роботодавець постраждав двічі: по-перше, він залишився без працівника (його потрібно кимось замінити), по-друге, він несе витрати на виплату середнього заробітку, та ще й на ЄСВ!

Не готові боротися з контролерами? Тоді нічого не залишається, як змиритися та оподатковувати середню зарплату працівників, які захищають Батьківщину, як звичайну зарплату. Тобто, керуючись роз’ясненнями ДФСУ (див. лист від 29.09.2014 р. № 5655/7/99-99-17-03-01-17, консультації в підкатегоріях 103.02, 132.02 БЗ),

на суму середнього заробітку нараховуйте ЄСВ та утримуйте ЄСВ, ПДФО і ВЗ у загальному порядку, установленому для зарплати

Увага! Якщо середній заробіток працівників, які проходять військову службу, не перевищує розмір мінзарплати (у січні — листопаді 2015 року — 1218 грн., у грудні 2015 року — 1378 грн.), то ЄСВ нараховуйте на мінзарплату, якщо такі працівники працевлаштовані на вашому підприємстві за основним місцем роботи. Такі вимоги ч. 5 ст. 8 Закону № 2464.

Але скоро «податковому свавіллю» прийде кінець. Як ми зазначали вище, днями має побачити світ кабмінівський порядок компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників. З його появою ніяких аргументів для справляння ЄСВ та утримання ПДФО і ВЗ з такої виплати не буде.

Зауважте, що стосовно середнього заробітку працівників, які вступили на військову службу за контрактом, звільняючі норми ПКУ і Закону № 2464 не працюють. Тому тут навіть формальної «відмазки» від ЄСВ, ПДФО і ВЗ немає.

Відображаємо в обліку середній заробіток

Порядок відображення в бухобліку операцій з виплати мобілізованим працівникам компенсації залежить від механізму її надання роботодавцям з держбюджету, який повинен бути визначений у згаданому порядку. На це звертав увагу Мінфін у недавньому листі від 11.02.2015 р № 31-11420-07-10/4186.

Нарахування середнього заробітку працівників, які проходять військову службу, відображають проводкою Дт 91 (92, 93) — Кт 661, тобто як витрати на оплату праці.

Оскільки з 01.01.2015 р. об’єктом обкладення податком на прибуток є фінансовий результат підприємства, визначений згідно з П(С)БО або МСФЗ і скоригований на різниці шляхом його збільшення або зменшення (для тих, у кого обсяг доходів перевищує встановлений критерій, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 4), усі витрати на середній заробіток працівників, які проходять військову службу, відображені в бухобліку у складі ФОП, потраплять до податкових витрат. Отримавши компенсацію таких витрат з бюджету, підприємство відобразить доходи на суму такої компенсації (якщо податківці не вигадають свою версію).

Поки так… Для кінцевих висновків необхідно дочекатися тексту кабмінівського порядку та офіційних роз’яснень.

висновки

  • КМУ прийняв довгоочікуваний порядок компенсації середнього заробітку мобілізованим працівникам.

  • Середню зарплату працівникам, які проходять військову службу, розраховуйте згідно з Порядком № 100. У загальному випадку розрахунок здійснюйте виходячи з виплат за два останні місяці роботи.

  • Поява кабмінівського порядку врятує середній заробіток бійців АТО від ЄСВ, ПДФО і ВЗ.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі