«Військові» гарантії
Почнемо з гарантій для працівників, яким довелося захищати нашу країну. Остання редакція ст. 119 КЗпП свідчить, що роботодавці зобов’язані зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток:
— за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, — на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року;
— за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації, введення воєнного стану, — на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року;
— за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період, і які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але вирішили продовжити військову службу за контрактом, — більш ніж на один рік. На жаль, період, протягом якого слід зберігати середній заробіток за контрактником, законодавець чітко не визначив. Питання залишається відкритим. Необхідні роз’яснення Мінсоцполітики.
У перших двох вищезазначених випадках середній заробіток мобілізованих (контрактників) повинні компенсувати з бюджету. Про це йдеться в ч. 3 ст. 119 КЗпП. Порядок компенсації повинен був затвердити КМУ. Незважаючи на те що гарантія діє починаючи з 18.03.2014 р., до теперішнього моменту такого порядку не було.
Мінсоцполітики у своєму листі від 28.11.2014 р. № 14126/0/14-14/13 повідомляло, що норма ст. 119 КЗпП не може бути реалізована через відсутність порядку відшкодування компенсаційних виплат з бюджету. Тому продовжують діяти норми щодо збереження середньої заробітної плати не більше одного року, визначені в ч. 2 ст. 39 Закону № 2232. Таким чином, весь тягар оплати періоду мобілізації поклали на плечі роботодавців. І це ще не всі негативні наслідки тривалої відсутності кабмінівського порядку (про це трохи пізніше).
І о диво! У момент підготовки номера до друку на офіційному сайті КМУ з’явилася інформація про те, що Уряд України виділяє 1,8 млрд грн. підприємствам для компенсації заробітної плати мобілізованим військовослужбовцям. Прем’єр-міністр обіцяє: «Тепер підприємство отримує з Державного бюджету гроші на виплату середньої місячної заробітної плати кожному мобілізованому».
Отже, у роботодавців є реальні шанси отримати довгоочікувану компенсацію середнього заробітку мобілізованих працівників! Однак поки ми чекаємо обіцяного, розберемося, як ідуть справи на поточний момент.
Почнемо з розрахунку середнього заробітку вашим бійцям, механізм якого не зміниться з появою порядку компенсації.
Розраховуємо середній заробіток
Працівникам, які виконують державні обов’язки (у нашому випадку — проходять військову службу), середній заробіток розраховуйте згідно з Порядком № 100.
Для розрахунку середньої зарплати беріть останні два календарні місяці, що передували місяцю початку військової служби.
Якщо працівник:
— пропрацював у вас менше двох календарних місяців, середню зарплату обчислюйте виходячи з виплат за фактично відпрацьований час;
— не працював упродовж останніх двох календарних місяців, середню заробітну плату обчислюйте виходячи з виплат за попередні два місяці роботи;
— не відпрацював жодного робочого дня (не з його вини) упродовж останніх чотирьох місяців, середня зарплата обчислюється виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Увага! Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Так, з розрахункового періоду потрібно «вийняти»:
— час простою не з вини працівника (якщо середній заробіток зберігався частково);
— час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати на підставі ст. 25 і 26 Закону про відпустки;
— час перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (або шести років у випадках, передбачених законодавством);
— час, коли працівники з не залежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (згідно з наказом роботодавця по підприємству працівники були переведені на роботу в умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою протягом робочого тижня нормальної тривалості на підставі ст. 32 КЗпП).
Перелік виплат, які беруть участь у розрахунку середньоденної заробітної плати, перелічено в п. 3 Порядку № 100. Виплати, що не беруть участі в розрахунку, наведено в п. 4 цього документа.
При обчисленні середньої зарплати за два календарні місяці не враховуйте дні, за які зберігався середній заробіток, і суми нарахованої середньої зарплати (відрядження, відпускні, оплату днів медогляду), а також лікарняні
Дізнатися про те, які виплати, нараховані вашому працівникові в розрахунковому періоді, потраплять до розрахунку середньої зарплати, ви можете в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 87.
Середню заробітну плату розрахуйте за такою формулою:
ЗПсер = ЗПф : РДф,
де ЗПф — заробітна плата за фактично відпрацьовані працівником робочі дні розрахункового періоду;
РДф — кількість робочих днів у розрахунковому періоді.
Порядок розрахунку середньої заробітної плати, що зберігається за період мобілізації, розглянемо на конкретних прикладах.
Приклад 1. Працівник підприємства мобілізований з 23.02.2015 р. Розрахунковий період — грудень 2014 року — січень 2015 року. У розрахунковому періоді працівнику нараховано зарплату в розмірі 6000 грн. Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді — 43.
Розрахуємо середньоденну заробітну плату: 6000 грн. : 43 роб. дн. = 139,53 грн.
Виходячи з розрахованої середньої зарплати необхідно оплачувати весь період мобілізації співробітника.
Середній заробіток за період мобілізації в лютому становитиме: 139,53 грн. х 5 роб. дн. = 697,65 грн.
Приклад 2. Працівник підприємства мобілізований з 16.02.2015 р. Розрахунковий період — грудень 2014 року — січень 2015 року. У грудні 2014 року працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати (з 1-го по 15-те число). У розрахунковому періоді нараховано зарплату в розмірі 7090 грн., у тому числі премію за IV квартал 2014 року в розмірі 1200 грн. Кількість фактично відпрацьованих днів у розрахунковому періоді — 32.
Премію за квартал включаємо до розрахунку середньої зарплати в розмірі 2/3 і пропорційно кількості відпрацьованих днів у розрахунковому періоді (п. 3 Порядку № 100). Визначимо частину суми премії, що потрапить до розрахунку:
(1200 грн. х 2 : 3) : 43 роб. дн. х 32 роб. дн. = 595,35 грн.,
де 43 — кількість робочих днів згідно з графіком роботи підприємства.
Розрахуємо середню зарплату:
(7090 грн. + 595,35 грн.) : 32 роб. дн. = 240,17 грн.
Середній заробіток мобілізованого працівника за лютий 2015 року склав:
240,17 грн. х 10 роб. дн. = 2401,70 грн.
Середній заробіток і ЄСВ, ПДФО, ВЗ
У питанні оподаткування середнього заробітку мобілізованих працівників поки було все сумно. Причина — відсутність кабмінівського порядку. Саме це породило бажання податківців ігнорувати норми п.п. «и» п.п. 165.1.1. ПКУ і ч. 7 ст. 7 Закону № 2464, які діють для мобілізованих працівників, призваних з 18.03.2014 р. Нагадаємо, що згідно із зазначеними нормами виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом за мобілізацією, на особливий період, не включаються до загального оподатковуваного доходу і з них не справляється ЄСВ. До речі, з 01.01.2015 р. п.п. «и» п.п. 165.1.1. ПКУ дає підстави не обкладати й ВЗ середній заробіток, який повинен компенсуватися з бюджету.
На сторінках нашого журналу ми повідомляли про те, що Громадська рада при ДФСУ направила до ДФСУ звернення з проханням надати узагальнюючу податкову консультацію щодо звільнення середнього заробітку мобілізованих працівників від оподаткування. Але вирок ДФСУ такий: якщо немає порядку компенсації, то є обов’язок роботодавця нарахувати ЄСВ, утримати ЄСВ, ПДФО і ВЗ.
Несправедливо? Згодні. Роботодавець постраждав двічі: по-перше, він залишився без працівника (його потрібно кимось замінити), по-друге, він несе витрати на виплату середнього заробітку, та ще й на ЄСВ!
Не готові боротися з контролерами? Тоді нічого не залишається, як змиритися та оподатковувати середню зарплату працівників, які захищають Батьківщину, як звичайну зарплату. Тобто, керуючись роз’ясненнями ДФСУ (див. лист від 29.09.2014 р. № 5655/7/99-99-17-03-01-17, консультації в підкатегоріях 103.02, 132.02 БЗ),
на суму середнього заробітку нараховуйте ЄСВ та утримуйте ЄСВ, ПДФО і ВЗ у загальному порядку, установленому для зарплати
Увага! Якщо середній заробіток працівників, які проходять військову службу, не перевищує розмір мінзарплати (у січні — листопаді 2015 року — 1218 грн., у грудні 2015 року — 1378 грн.), то ЄСВ нараховуйте на мінзарплату, якщо такі працівники працевлаштовані на вашому підприємстві за основним місцем роботи. Такі вимоги ч. 5 ст. 8 Закону № 2464.
Але скоро «податковому свавіллю» прийде кінець. Як ми зазначали вище, днями має побачити світ кабмінівський порядок компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників. З його появою ніяких аргументів для справляння ЄСВ та утримання ПДФО і ВЗ з такої виплати не буде.
Зауважте, що стосовно середнього заробітку працівників, які вступили на військову службу за контрактом, звільняючі норми ПКУ і Закону № 2464 не працюють. Тому тут навіть формальної «відмазки» від ЄСВ, ПДФО і ВЗ немає.
Відображаємо в обліку середній заробіток
Порядок відображення в бухобліку операцій з виплати мобілізованим працівникам компенсації залежить від механізму її надання роботодавцям з держбюджету, який повинен бути визначений у згаданому порядку. На це звертав увагу Мінфін у недавньому листі від 11.02.2015 р № 31-11420-07-10/4186.
Нарахування середнього заробітку працівників, які проходять військову службу, відображають проводкою Дт 91 (92, 93) — Кт 661, тобто як витрати на оплату праці.
Оскільки з 01.01.2015 р. об’єктом обкладення податком на прибуток є фінансовий результат підприємства, визначений згідно з П(С)БО або МСФЗ і скоригований на різниці шляхом його збільшення або зменшення (для тих, у кого обсяг доходів перевищує встановлений критерій, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 6, с. 4), усі витрати на середній заробіток працівників, які проходять військову службу, відображені в бухобліку у складі ФОП, потраплять до податкових витрат. Отримавши компенсацію таких витрат з бюджету, підприємство відобразить доходи на суму такої компенсації (якщо податківці не вигадають свою версію).
Поки так… Для кінцевих висновків необхідно дочекатися тексту кабмінівського порядку та офіційних роз’яснень.
висновки
-
КМУ прийняв довгоочікуваний порядок компенсації середнього заробітку мобілізованим працівникам.
-
Середню зарплату працівникам, які проходять військову службу, розраховуйте згідно з Порядком № 100. У загальному випадку розрахунок здійснюйте виходячи з виплат за два останні місяці роботи.
- Поява кабмінівського порядку врятує середній заробіток бійців АТО від ЄСВ, ПДФО і ВЗ.