11.1. Організаційні моменти оформлення договірних відносин
Оформлення договорів з ФОП
Будь-який суб’єкт господарювання (як підприємство, так і підприємець), який нараховує (виплачує) дохід фізособі, за загальним правилом повинен обкласти такий дохід ПДФО, ВЗ і в деяких випадках — ЄСВ.
Разом з тим, якщо контрагентом виступає фізособа-підприємець, подібний порядок дій, очевидно, призводить до подвійногооподаткування. Уникнути цього можна, отримавши від такого контрагента документальне підтвердження його підприємницького статусу (про що ми детально розповімо нижче).
Перш за все нагадаємо: фізична особа, яка зареєструвалася як підприємець, тільки одержує додатковий статус — «суб’єкт господарювання». Але при цьому вона не перестає бути фізичною особою (громадянином). У результаті в неї виникають два варіанти побудови договірних відносин (див. рис. 11.1).
Рис. 11.1. Варіанти договірних відносин з ФОП
* ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців.
** Єдиним винятком є припинення діяльності підприємця: навіть після зняття з держреєстрації зобов’язання підприємця не припиняються, а залишаються за ним як за фізичною особою (громадянином).
Якщо в договорі контрагента зазначено як звичайного громадянина без згадки його підприємницького статусу, отже, і його дохід потрібно оподатковувати як дохід фізособи (громадянина).
Якщо ж указано, що стороною за договором виступає ФОП, наведено її реєстраційні дані, то оподаткування виплат зовсім інше. У більшості випадків підприємство буде звільнено від необхідності сплачувати з них ПДФО, ВЗ та ЄСВ (докладніше — див. підрозділ 11.5 на с. 84).
Підприємницький ПДВ
Підприємець, який працює з підприємствами, швидше за все, зареєстрований як платник ПДВ. Це продиктовано виключно економічним інтересом, адже підприємство, щоб отримати право на податковий кредит, вважатиме за краще працювати саме з платником ПДВ.
Проте сам факт співпраці з юрособами не зобов’язує підприємців проходити ПДВ-реєстрацію. І все ж таки, якщо підприємець є платником цього податку, на нього розповсюджуються всі вимоги ПКУ в частині ПДВ. Таким чином, податкове зобов’язання та податковий кредит з ПДВ як у підприємства, так і в підприємця виникають у загальному порядку.
Заздалегідь дізнатися про те, чи «світить» вам отримати податкову накладну від фізособи, можна в Реєстрі платників ПДВ, розміщеному на офіційному сайті ДФСУ (www.sfs.gov.ua/reestr).
11.2. Способи розрахунків з ФОП
Підприємства можуть здійснювати розрахунки з ФОП як у готівковій, так і в безготівковій формі. Розглянемо нюанси кожного варіанта.
Безготівкова оплата
Під безготівковими розрахунками мають на увазі перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою до каси банку, на рахунки одержувачів.
Які запитання можуть виникнути на цьому етапі? Припустимо, підприємство перерахує дохід не на підприємницький, а на особистий рахунок ФОП. Чи вплине це якось на оподаткування таких виплат? Ні, не вплине.
Завдання підприємства — простежити статус ФОП у договорі та отримати від неї документи, що підтверджують підприємницький статус(див. підрозділ 11.5 на с. 84).
Форма перерахування оплати, а тим більше призначення банківського рахунка, на який перераховують дохід, для підприємства ніякого значення не має.
Оплата готівкою
Оплата готівкою підприємцю може відбуватися двома способами: безпосередньо через касу або через підзвітну особу.
У першому випадку жодних проблем: підприємець приходить до каси підприємства та отримує свій дохід за видатковим касовим ордером.
А що в другому випадку?
Купуючи товари (роботи, послуги) для потреб підприємства, працівник діє за його дорученням. Більш того, як правило, підприємство фінансує придбання товарів (робіт, послуг) шляхом видачі працівникові під звіт певної суми грошових коштів.
Виходить, що фактично працівник виконує цивільно-правові дії від імені та за рахунок підприємства. З цієї причини первинні документи, що підтверджують придбання товару (робіт, послуг), повинні містити саме реквізити підприємства (якщо це допускає форма бланка). Разом з тим додатково можна зазначати прізвище, ім’я та по батькові особи, від якої прийнято грошові кошти.
Отже, головними дійовими особами залишаються підприємство-покупець і підприємець-продавець. Підприємство виплачує підприємцю дохід, а отже, зобов’язане виконати функції податкового агента. І той факт, що гроші «приніс» працівник підприємства (фізособа, яка не є податковим агентом), у цьому випадку значення не має.
Отже, підприємство зобов’язане відобразити виплату доходу ФОП у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ (про це розповімо пізніше). І, звичайно ж, у цьому випадку потрібно запастися документами, що підтверджують її підприємницький статус (див. підрозділ 11.5 на с. 84).
Зовсім інша ситуація складається, якщо працівник був у відрядженні і, наприклад, орендував у підприємця житло. Тут важливо, що споживачем послуги проживання є безпосередньо працівник, до того ж житло було оплачено ним особисто. Інакше кажучи, фактично дохід виплачено працівником, а підприємство тільки відшкодувало йому витрати на відрядження. Тому відображати дохід підприємця в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ у такій ситуації не потрібно.
Таку думку податківців було наведено в журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 37, с. 29. Аналогічну за змістом консультацію раніше було розміщено в категорії 103.25 БЗ. Наразі вона втратила чинність, але, вважаємо, точка зору фіскалів залишилася незмінною.
Виняток становлять випадки, коли оренду житла оплачено за безготівковим розрахунком з рахунка підприємства або із застосуваннямкорпоративної платіжної картки
Це пов’язано з тим, що оплату послуг проживання буде проведено від імені підприємства.
11.3. Обмеження готівкових розрахунків
Підприємство, яке здійснює готівкові розрахунки з ФОП, може зіткнутися з двома видами готівкових обмежень. Вони визначені в постанові № 210 (див. табл. 11.1 на с. 82).
Таблиця 11.1. Обмеження готівкових розрахунків
Суб’єкти в розрахунках | Готівкове обмеження (гранична сума розрахунку, грн.) | Примітки |
Підприємство — з підприємцем | 10000 грн. протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами | Розрахунок у сумах, що «перевищують», можливий у безготівковій формі. Крім того, можливим є розрахунок шляхом унесення готівки на поточний рахунок одержувача через касу банка (п. 2.3 Положення № 637). Пам’ятайте: це обмеження стосується також розрахунків при оплаті за рахунок готівки, отриманої за допомогою електронного платіжного засобу. Водночас розрахунки, які здійснюють за допомогою платіжної картки без зняття при цьому готівки (тобто через платіжний термінал), вважаються безготівковими (ч. 3 ст. 341 ГКУ). А отже, такі операції не належать до касових у розумінні Положення № 637. Тому обмеження, передбачені постановою № 210, на них не поширюються. Це підтверджують і податківці в консультації з категорії 109.13 БЗ |
Фізична особа (не ФОП) — з підприємством (або навпаки) — за товари, роботи або послуги | 150000 грн. протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами | Обмеження поширюється на розрахунки в обидва боки (як при продажу чогось звичайній фізособі, так і при придбанні в неї). Див. із цього приводу листи НБУ від 08.11.2013 р. № 11-117/21669 і від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 10, с. 15; № 90, с. 5. НБУ штучно поширив це обмеження і на низку «непродажних» операцій (із залучення та повернення позики, виплати неустойки тощо). Зауважимо, що його в цій незаконній справі підтримали й податківці (див. лист ДФСУ від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 9) |
Таким чином, якщо підприємство здійснює готівкові розрахунки з ФОП, йому потрібно дотримуватися 10-тисячного обмеження. Якщо в договорі статус контрагента не прописано або стороною за договором зазначено звичайного громадянина, то застосовують 150-тисячне обмеження на розрахунки готівкою.
Обмеження не поширюються на (п. 2.3 Положення № 637):
1) розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільні пожертви та благодійну допомогу;
3) використання коштів, виданих на відрядження.
Проте пам’ятайте: при вирішенні у відрядженні виробничих (господарських) питань «готівкове» обмеження застосовується в загальному порядку. Працівник, купуючи для підприємства товари (роботи, послуги) у ФОП за готівку, виступає від імені підприємства. Відповідно орієнтуватися в готівкових розрахунках з підприємцем підзвітна особа повинна на обмеження в сумі 10 тис. грн., а не на 150 тис. грн.
Що робити в ситуації, коли сума платежу перевищує граничну величину? Щоб не порушувати касову дисципліну, можна діяти так:
а) якщо підприємство бажає виплатити всю суму грошових коштів в один день, то воно може видати готівкою (у межах гранично встановленої суми) 10000 грн., а суму перевищення перерахувати цього самого дня безготівковим способом (тобто використовувати комбінований спосіб розрахунків) або сплатити через касу банку;
б) якщо здійснити платіж потрібно виключно готівкою, то можна проводити оплату в декілька етапів (протягом декількох днів) у межах установленої граничної суми. У такому разі також усі вимоги «готівкового» законодавства будуть дотримані.
За перевищення граничних сум розрахунків готівкою передбачено адміністративний штраф за ст. 16315 КУпАП. Розмір штрафу становить від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг), тобто 1700 — 3400 грн.
За повторне «готівкове» порушення, допущене особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ті самі дії, розмір адмінштрафу значно вищий: від 500 до 1000 нмдг (8500 — 17000 грн.).
Цей штраф накладають на винних посадових осіб підприємств.
Причому будьте уважні!
Цей штраф загрожує як платникам, так і одержувачам «замежних» сум
Зверніть увагу: незважаючи на загрозливий відтінок, штрафна санкція за порушення готівково-розрахункового обмеження за ст. 16315 КУпАП не така вже й страшна. Секрет криється в її недовговічності. Що мається на увазі? Цю санкцію перевіряючі можуть застосувати до порушника не пізніше ніж через 2 місяці з моменту здійснення правопорушення. Так зазначено у ст. 38 КУпАП. Тому, якщо підприємство раптом порушило норми розрахунків готівкою, а строк давності (2 місяці) до моменту перевірки вже закінчився, відповідальності можна буде уникнути.
11.4. Документальне оформлення операцій з ФОП
Будь-які господарські операції підприємство підтверджує документально (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, пп. 1.2 і 2.1 Положення № 88). Цього вимагає й податковий облік (п. 44.1 ПКУ). Тому, здійснюючи покупки (зокрема у ФОП), подбайте про належне документальне підтвердження операцій.
Якщо ви здійснюєте розрахунки з ФОП за товари (послуги) в безготівковій формі, то документами, що підтверджують оплату, будуть платіжне доручення, виписка банку, банківська квитанція (при внесенні оплати через касу банку).
Розраховуєтеся з ФОП готівкою з каси підприємства? Тоді оплату підтвердить видатковий касовий ордер з підписом підприємця про отримання грошей.
У свою чергу, постачання самого товару (роботи, послуги) засвідчить товарна накладна (акт виконаних робіт або наданих послуг).
А які документи повинна вимагати у ФОП підзвітна особа підприємства, якщо розрахунки здійснюються через неї?
Підтверджувати одночасно і купівлю, і оплату буде розрахунковий документ, виданий продавцем-підприємцем (п. 2 ст. 3 Закону про РРО). При цьому якщо підприємець:
— використовує РРО (або Книгу обліку розрахункових операцій з розрахунковими квитанціями), таким документом буде чек РРО (або розрахункова квитанція). Хоча п. 15 ст. 3 Закону про РРО в такому разі також дозволяє покупцю (на підкріплення передачі права власності на товар) вимагати від продавця чек, накладну або інший письмовий документ, що підтверджує операцію;
— не використовує РРО, то розрахунковий документ він може оформити у довільній формі.
Таким документом може бути складений підприємцем товарний чек або квитанція про оплату
Щоправда, податківці, погоджуючись з оформленням товарного чека в довільній формі, водночас зазначають, що він повинен містити напис «Товарний чек» і за наповненням відповідати чеку РРО, за винятком вказівки фіскального номера РРО і напису «Фіскальний чек» (консультація з категорії 109.10 БЗ). Причому конкретний перелік реквізитів товарного чека уточнювався в листі ДПАУ від 27.04.2011 р. № 7966/6/23-7015/515.
ФОП може скласти інший первинний документ (накладна, квитанція, акт тощо). Але при цьому важливо, щоб він містив обов’язкові реквізити, застережені п. 2.4 Положення № 88 і ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Нагадаємо, що такими обов’язковими реквізитами є:
— найменування суб’єкта господарювання, від імені якого складено документ;
— назва документа (форми);
— дата і місце складання;
— зміст та обсяг господарської операції;
— одиниця вимірювання господарської операції (у натуральному та/або вартісному вираженні);
— посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
— особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Ще один момент пов’язаний з можливістю виписки підприємцями при готівкових розрахунках прибуткових касових ордерів (далі — ПКО). Тут важливо нагадати, що приватні підприємці касову книгу не ведуть і виписувати касові ордери не зобов’язані (п. 4.2 Положення № 637). На це звертали увагу і в консультації з категорії 109.15 БЗ.
Разом з тим вважаємо, що, взявши на озброєння затверджену форму ПКО, за великим рахунком, ніщо не забороняє підприємцям застосовувати її за власним бажанням для документального підтвердження готівкових розрахунків.
Однак змушені попередити:офіційні органи ставляться до ситуації насторожено
Так, зокрема, НБУ неодноразово в листах від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354 і від 05.12.2007 р. № 11-113/4587-12584 зазначав про неможливість виписки ПКО підприємцями. Щоб уникнути непорозумінь з контролюючими органами із цього приводу, безпечніше все ж таки буде отримати від ФОП при оформленні готівкових розрахунків, скажімо, товарний чек.
11.5. Документи для неутримання ПДФО та ЄСВ
Купуємо товариу ФОП-загальносистемника
Якщо ми купуємо товари у підприємця-загальносистемника, то нам потрібно переконатися, що ця фізособа насправді підприємець. Інакше при виплаті їй доходу доведеться утримувати ПДФО.
Як переконатися в підприємницькому статусі фізособи? У п. 177.8 ПКУ є спеціальна норма із цього приводу, яка приписує попросити у ФОП копію документа, що підтверджує її держреєстрацію:
— копію свідоцтва про держреєстрацію ФОП (якщо підприємець-партнер зареєстрований до 07.05.2011 р. і до ЄДР не вносилися зміни);
— копію виписки, витягу чи довідки з ЄДР (якщо підприємець-партнер зареєструвався після 07.05.2011 р.).
Узагалі, можна сказати, що ця норма вже застаріла, оскільки зараз є зручніший спосіб дізнатися, є фізособа підприємцем чи ні. Достатньо відкрити сайт державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), і ви зможете отримати відомості про це безпосередньо з ЄДР.
Але знайте: податківці при перевірці часто віддають пріоритет «паперовим» доказам, посилаючись на п. 177.8 ПКУ. Тому обережним краще все-таки запастися необхідними копіями (попросити їх у ФОП).
Ну і в крайньому випадку завжди можна оформити оригінал витягу з ЄДР за ФОП-партнером на будь-яку запитувану дату в минулому. Для цього достатньо звернутися до держреєстратора (п. 3.1 Порядку № 1846/5).
Зверніть увагу! Для неутримання ПДФО не обов’язково знати, якими видами діяльності має право займатися ваш партнер. Головне, щоб він просто був зареєстрований як підприємець.
Дохід, виплачений підприємцю, відображається у формі № 1ДФ з ознакою «157»
При цьому ви не зобов’язані вникати в подробиці того, за яку діяльність розрахувалися. Зазначено її в ЄДР за вашим контрагентом чи її там немає, все одно ознака доходу одна й та сама — «157». З цим не сперечаються й податківці (див. консультації в категорії 103.25 БЗ).
Проте якщо у вас немає документів, що підтверджують підприємницький статус фізособи, а також у випадку, якщо з самого початку договір укладено зі звичайною фізособою (не зазначено її підприємницький статус), потрібно оподатковувати всю виплату як дохід, виплачений фізособі за цивільно-правовим договором. У формі № 1ДФ зазначаєте відповідну ознаку доходу («102», «105», «106» тощо).
Що стосується ЄСВ, то з операцій купівлі-продажу товарів цей внесок не сплачується у принципі. Тож із ним розбиратимемося при купівлі робіт (послуг) у ФОП.
Купуємо роботи (послуги)у ФОП-загальносистемника
Якщо ми замовляємо роботи (послуги) у підприємця-загальносистемника, то з ПДФО все так само, як і при купівлі товарів. Достатньо мати копію документа, що підтверджує підприємницький статус фізособи-підрядника, — і ПДФО можна не утримувати.
Проте при цьому не забудьте зазначити виплачений дохід ФОП у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою «157».
Будьте уважні: якщо фізособа, якій ви виплачуєте дохід, не зазначила в договорі свій підприємницький статус (тобто у цьому конкретному договорі виступила як громадянин), то ПДФО потрібно обов’язково утримати!
А що з ЄСВ? Не утримувати ЄСВ, а що ще важливіше — не нараховувати його «зверху» на винагороду, виплачену за цивільно-правовим договором ФОП, можна тільки в тому випадку, якщо виконані нею роботи (послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним при держреєстрації (у ЄДР), — п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464.
Отже, вам потрібно знати, які види діяльності ваш партнер-підприємець вказав в ЄДР. При цьому в Законі № 2464, на відміну від ПКУ, нічого не зазначено про те, в який спосіб ми повинні отримати інформацію про види діяльності партнера. А це означає, у нас є два рівноцінні способи:
1) попросити копію витягу з ЄДР із зазначенням видів діяльності партнера (на такому варіанті наполягають податківці в категорії 301.10 БЗ);
2) отримати відомості з ЄДР за допомогою мережі Інтернет. Для цього можна зайти на сайт ДФСУ до розділу «Реєстр страхувальників» (http://sfs.gov.ua/esv), ввести дані про партнера та отримати інформацію про види його діяльності. Щоправда, зараз на сайті відображаються не всі види діяльності страхувальників, а тільки ті з них, за якими визначено клас ризику. Усі види діяльності, унесені до ЄДР, можна переглянути на сайті державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html). Для підстрахування роздрукуйте цю інформацію з будь-якого із сайтів.
Для того, щоб не сплачувати ПДФО і ЄСВ, краще запастися копієювитягу з ЄДР про види діяльності ФОП-партнера
Врахуйте! Якщо ви уклали з підприємцем договір оренди, то ЄСВ не потрібно ні нараховувати, ні утримувати. У цьому випадку, як і при купівлі товарів у ФОП, ЄСВ не сплачують у принципі. Адже оренда не є роботою або послугою в розумінні ЦКУ і Закону № 2464 (консультація з категорії 301.03 БЗ).
Працюємо з ФОП-єдиноподатником
Оскільки єдиноподатники взагалі не сплачують ПДФО (замість нього вони сплачують єдиний податок), то при купівлі в них товарів (робіт, послуг) ПДФО утримувати не потрібно за рідкісним винятком (про що скажемо пізніше).
При виплаті доходу підприємцю-єдиноподатнику спочатку слід переконатися в тому, що ваш партнер дійсно єдиноподатник
Як це зробити? За роз’ясненням податківців (див. консультацію в категорії 107.12 БЗ), для цього достатньо перевірити відомості про ФОП у «Реєстрі платників єдиного податку», розміщеному на офіційному сайті ДФСУ (http://www.sfs.gov.ua/rpep). Вам слід увести дані про партнера, і ви отримаєте інформацію про те, чи є він єдиноподатником і в якій групі працює. При цьому від такого партнера не потрібно вимагати жодних паперів.
Радимо також зробити роздруківку із сайта (із зазначенням дати в браузері) і зберігати її в себе на випадок візиту особливо прискіпливих перевіряючих.
Як і у випадку із загальносистемниками, неоподаткування доходу ФОП-єдиноподатника не звільняє підприємство від відображення в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ такого доходу з ознакою «157».
Скажемо декілька слів про виплату доходів єдиноподатникам за забороненими видами діяльності (п. 291.5 ПКУ). Зазначимо, що підприємству у зв’язку з виплатою такого забороненого доходу підприємцю будь-які санкції не загрожують. Що стосується правомірності неутримання ПДФО, то доходи, отримані від здійснення таких заборонених видів діяльності, обкладаються єдиним податком у підприємців за ставкою 15 %. Оскільки ці суми обкладені єдиним податком, то підстав для включення їх до оподатковуваного доходу немає. Крім підвищеної ставки, за такі порушення підприємці втрачають право роботи на єдиному податку з наступного звітного періоду.
Важливо! При роботі з єдиноподатниками пам’ятайте, що згідно з п.п. 1 п. 292.1 ПКУ до його єдиноподатного доходу не включають пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати та відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності*. Такі доходи оподатковуються у джерела виплати ПДФО на загальних підставах і наводяться в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з відповідною ознакою доходу («103» — роялті; «105» — продаж, міна рухомого майна тощо), а не з підприємницькою ознакою доходу «157».
* На наш погляд, коли йдеться про продаж майна, то мається на увазі не будь-яке майно, а тільки те, що підлягає реєстрації (наприклад, нерухомість, транспортні засоби). Інакше продаж єдиноподатником будь-яких товарів обкладався б ПДФО,а це не так.
Тепер про ЄСВ. До операцій купівлі-продажу цей внесок відношення не має. Тому при купівлі у ФОП-єдиноподатника товарів ЄСВ не утримуємо і не нараховуємо.
А ось з роботами (послугами) справи йдуть інакше. Щоб не сплачувати цей внесок, потрібно переконатися в тому, що роботи (послуги), за які ми розраховуємося з єдиноподатником, відповідають видам діяльності, зазначеним ним в ЄДР (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).
Найкраще для цього попросити у партнера копію витягу з ЄДР. Інший спосіб — самостійно отримати ці відомості за допомогою Інтернету. Тобто тут ситуація нічим не відрізняється від купівлі робіт (послуг) у ФОП-загальносистемника (див. с. 85).
До речі, оренда до робіт (послуг) не належить, тому, якщо ви орендуєте щось у єдиноподатника, про ЄСВ можете не турбуватися: його сплачувати не потрібно.
11.6. Військовий збір при виплаті доходів ФОП
Окремо розглянемо ВЗ. Це платіж, який минулого року запровадили нібито тимчасово, але немає нічого більш постійного, ніж тимчасове… Тож що з ним?
До 01.01.2015 р. підприємці ВЗ зі своїх доходів не сплачували. З цим були згодні й податківці. Подібну консультацію раніше було розміщено в категорії 132.02 БЗ.
Проте з початку цього року база обкладення ВЗ кардинально змінилася. Тепер його утримують з усіх доходів фізособи, з яких утримується ПДФО (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А це означає, що:
1) доходи ФОП-загальносистемника потрапляють під «обстріл» ВЗ (пп. 163.1.1 і 164.1.3 ПКУ);
2) доходи єдиноподатника ВЗ не обкладаються, оскільки з них не сплачується ПДФО(п.п. 165.1.36 ПКУ).
Зазначимо: з норм ПКУ незрозуміло, чи повинні підприємства (підприємці), які виплачують дохід ФОП-загальносистемнику, утримувати з цього доходу ВЗ.
На щастя, податківці ліберально підійшли до вирішення цього питання. На їх думку, що викладена у консультації, розміщеній у категорії 132.02 БЗ, а також у проекті Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб військовим збором, розміщеному на сайті ДФСУ (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/181661.html),
при виплаті доходів підприємцю утримувати ВЗ не потрібно
Підприємець-загальносистемник повинен буде сам сплатити його за підсумками звітного року(до 19 лютого 2016 року)*.
* Протягом року загальносистемники сплачують тільки авансові внески з ПДФО. А ось остаточний розрахунок із цього податку відбувається після закінчення року — на підставі річної декларації про доходи. Тому логічно припустити, що ВЗ, як і ПДФО, з доходів за 2015 рік загальносистемники сплачуватимуть у 2016 році.
Зверніть увагу: податківці наполягають на тому, що ВЗ підприємство не утримує, тільки якщо загальносистемник надасть копію документа, що підтверджує його держреєстрацію як підприємця.
От і все про виплати ФОП. Сподіваємося, тепер співпраця з ними не лякатиме вас невизначеністю, а стане вигідною та ефективною.
висновки
Щоб розібратися з податками при виплаті доходу підприємцю, потрібно визначити його статус: ким він виступає за договором — ФОП чи громадянином.
Якщо підприємство здійснює готівкові розрахунки з ФОП, йому потрібно дотримуватися 10-тисячного обмеження.
Податківці при перевірці часто віддають пріоритет «паперовим» доказам підприємницького статусу щодо ФОП на загальній системі.
Щодо підтвердження статусу єдиноподатників податківці дозволили використовувати інформацію, отриману з «Реєстру платників єдиного податку» на сайті ДФСУ.
Дохід, виплачений підприємцю, відображають у формі № 1ДФ з ознакою «157». При цьому підприємство не зобов’язане вникати в подробиці того, за яку діяльність воно розрахувалося.
При виплаті доходів підприємцям ВЗ у джерела виплати не утримують за умови надання копії документа, що підтверджує держреєстрацію ФОП.
