(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 38
  • № 36-37
  • № 35
  • № 34
  • № 33
  • № 32
  • № 31
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 39

Оплачуємо працю сумісника

Як ми вже з’ясували, сумісник — це звичайний працівник, на якого в повному обсязі поширюються положення трудового законодавства та законодавства про оплату праці. Тому він має право на оплату своєї праці. Як повинна оплачуватися праця сумісника і як оподатковується його зарплата, ми з’ясуємо в цій статті.

Кожна праця має бути оплачена, і праця сумісника не є винятком. Про те, що потрібно знати кожному роботодавцеві при дотриманні цієї законодавчої гарантії, піде мова далі.

Оплата праці сумісника

Працю працівника за місцем роботи за сумісництвом оплачують пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку ( ст. 1021 КЗпП). Як правило, сумісники працюють на умовах неповного робочого часу. У зв’язку з цим зарплата сумісника може бути менше розміру мінзарплати*. При цьому врахуйте:

* У 2015 році мінзарплата становить:
— у місячному розмірі: у січні — листопаді — 1218 грн., у грудні — 1378 грн.;
— у погодинному розмірі: у січні — листопаді — 7,29 грн., у грудні — 8,25 грн.

в умовах нормальної тривалості робочого часу зарплата сумісника має бути не нижче встановленого законодавством рівня мінзарплати

Аналогічне правило діє і для сумісників-відрядників. Відрядні розцінки встановлюють так, щоб при виконанні місячної норми оплата праці працівника складала не менше мінімальної заробітної плати.

Як ми вже з’ясували, наш сумісник нічим не гірше за основного працівника. Він має право на встановлення доплат, надбавок, премій, інших виплат, гарантованих КЗпП, генеральною або галузевою угодою, колективним договором, укладеним на підприємстві. Зокрема, роботодавець повинен оплачувати в підвищеному розмірі працю сумісника в нічний час, у подвійному розмірі — працю у святкові та неробочі дні тощо.

Водночас є свої нюанси. Так, якщо працівник-сумісник виконує роботу понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості робочого дня, то така робота не вважається наднормовою (див. абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13). Тому вона оплачується в одинарному розмірі.

Важливо! Разом з основними працівниками сумісники мають право на збереження середнього заробітку, зокрема, за період:

— оплачуваних відпусток (див. с. 14);

— виконання державних та громадських обов’язків, наприклад, за період військової служби за призовом під час мобілізації. Детально про те, як розрахувати середній заробіток мобілізованого працівника та отримати компенсацію з бюджету, читайте в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28;

— тимчасової втрати працездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (див. с. 17).

Далі розберемося, чи потрібно індексувати зар­плату працівника-сумісника.

Індексація доходів сумісників

Почнемо з теорії. Дохід працівника-сумісника підлягає індексації. Це прямо передбачено ст. 10 Закону № 491 і п. 7 Порядку № 1078. Спочатку індексуються доходи працівника за основним місцем роботи, а потім — дохід, отриманий ним за сумісництвом. Загальний індексований дохід, отриманий за основним місцем роботи та за сумісництвом, не повинен перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, теоретично зарплату сумісника необхідно проіндексувати тільки тоді, коли зарплата за основним місцем роботи нижче розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2015 році: у січні — листопаді — 1218 грн., у грудні — 1378 грн.). При цьому до розрахунку сум, що підлягають індексації за сумісництвом, має потрапити різниця між установленим законом прожитковим мінімумом і заробітною платою за основним місцем роботи.

Для того щоб роботодавець проіндексував зарплату, нараховану за місцем роботи за сумісництвом, працівник має надати довідку з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу (п. 7 Порядку № 1078). Таку довідку складають у довільній формі. Якщо працівник-сумісник не надав довідку, доходи за сумісництвом не індексують (див. лист Мінпраці від 11.02.2004 р. № 024-15).

Як бачимо, в теорії все ясно та зрозуміло. А як ідуть справи на практиці? Тут не все так просто.

До 21.06.2012 р. (дати набуття чинності постановою КМУ від 13.06.2012 р. № 526, якою внесено зміни до Порядку № 1078) зарплату за сумісництвом індексували за наведеними вище правилами. Після цієї дати Мінсоцполітики вирішило, що необхідності в індексації зарплати за сумісництвом немає незалежно від того, перевищує зарплата за основним місцем роботи прожитковий мінімум чи ні (див. лист від 18.11.2013 р. № 232/10/137-13, консультацію фахівця Мінсоцполітики в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 56, с. 42).

Річ у тім, що з 21.06.2012 р. визначили механізм індексації зарплати працівників з неповним робочим часом. Якщо особа працює неповний робочий час, суму індексації (фіксовану її величину) визначають з розрахунку повного робочого часу, а виплачують пропорційно відпрацьованому часу. Саме у зв’язку з цим Мінсоцполітики наполягало на тому, що індексація зарплати за основним місцем роботи здійснюється в повному обсязі, а отже, індексувати дохід сумісника не потрібно.

Але все тече, все змінюється. І незважаючи на незмінність з 2012 року норм Порядку № 1078 (ср. 025069200), позиція головного відомства з питань індексації щодо сумісників змінилася. Тепер Мінсоцполітики знову вважає, що індексувати зарплату сумісника потрібно, якщо зарплата за основним місцем роботи менше прожиткового мінімуму (див. лист від 11.12.2014 р. № 286/10/136-14). Так, якщо працівник працює за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу і його зарплата менше прожитмінімуму, то зарплату за сумісництвом індексують за умови надання зазначеної вище довідки.

Однак реалізувати на практиці механізм індексації доходу сумісника можна, якщо за основним місцем роботи не виплачується фіксована сума індексації. Як бути в іншому випадку, досі не зрозуміло. Фахівці Мінсоцполітики поки що мовчать із цього приводу. Залишається чекати, коли вони озвучать свою позицію.

Оподаткування зарплати сумісника

Заробітна плата сумісника оподатковується в загальному порядку: на неї нараховують ЄСВ і утримують ЄСВ, ПДФО і ВЗ. Та все ж деякі особливості є. Почнемо з ЄСВ.

При нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні сумісника не потрібно дотримуватися вимоги про ЄСВ з мінзарплати

Тобто незалежно від розміру бази нарахування ЄСВ нараховуйте ЄСВ на фактичний розмір зар­плати (лікарняних, декретних) сумісника.

Якщо працівник — внутрішній сумісник, то його загальний дохід, нарахований роботодавцем і за основним місцем роботи, і за сумісництвом, потрібно порівнювати з:

— максимальною величиною бази нарахування ЄСВ. У 2015 році розмір цього показника дорівнює: у січні — листопаді — 20706 грн., у грудні — 23426 грн.;

— мінзарплатою для цілей виконання вимоги про сплату ЄСВ з мінзарплати. У 2015 році розмір мінзарплати становить: у січні — листопаді — 1218 грн., у грудні — 1378 грн.

Користуєтеся правом на понижуючий коефіцієнт до ставок ЄСВ? Тоді врахуйте: його можна застосовувати і при нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні та декретні сумісника.

Що стосується ПДФО, то зазвичай у роботодавця виникає запитання: чи може сумісник користуватися правом на ПСП? Може, якщо він не користується таким правом за основним місцем роботи.

Платник податків самостійно обирає, за яким місцем роботи він користуватиметься правом на ПСП шляхом подання заяви про застосування ПСП. Тобто, якщо працівник не користується ПСП за основним місцем роботи, він може подати заяву на її застосування за місцем роботи за сумісництвом. Про те, що буде, якщо користуватися правом на ПСП за двома місцями роботи, читайте на с. 22.

Нагадаємо: реалізувати таке право можна, якщо зарплата не перевищує граничний розмір доходу (у 2015 році — 1710 грн., а для ПСП на дітей для одного з батьків — 1710 грн. х кількість дітей). З граничним розміром доходу роботодавець порівнює тільки заробітну плату, нараховану працівнику на цьому підприємстві, а не загальну суму доходу працівника, яку він отримує у вигляді зарплати від різних роботодавців. Якщо ж працівник є внутрішнім сумісником, то з граничним розміром доходу порівнюється загальна сума заробітної плати, нарахована такому працівнику одним роботодавцем і за виконання своєї основної роботи, і за роботу за сумісництвом.

Окремо зупинимося на питанні оподаткування середнього заробітку мобілізованих сумісників через його сумнозвісну популярність. Усі перипетії, пов’язані із середнім заробітком мобілізованих працівників, ми розглянули в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 28.

Нагадаємо: з березня 2015 року запрацював Порядок № 105. З його появою нарешті запрацювали норми п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ, п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і ч. 7 ст. 7 Закону № 2464, що звільняють від оподаткування середній заробіток «солдатів підприємства». З подачі податківців без кабмінівського порядку «звільняючі» норми ПКУ і Закону № 2464 не працювали. Тепер же сміливо можна стверджувати: із середнього заробітку мобілізованих працівників, що компенсуватиметься з бюджету, не справляється ЄСВ і не утримуються ПДФО і ВЗ.

Увага, шановані працівники-сумісники! Ви зобов’язані контролювати загальну суму оподатковуваних доходів у вигляді заробітної плати та інших виплат і винагород, нарахованих (наданих, виплачених) вам протягом звітного року у зв’язку з трудовими відносинами і за цивільно-правовими договорами одночасно двома і більше податковими агентами. Якщо загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищить
120 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році — 146160 грн.), то вам слід подати до органу ДПС до 1 травня року, наступного за звітним, річну декларацію про майновий стан і доходи ( п.п. «є» п. 176.1 ПКУ).

висновки

  • Роботодавець зобов’язаний дотримуватися всіх «оплатних» гарантій щодо працівника-сумісника.

  • Якщо працівник-сумісник призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігайте за ним середній заробіток, розрахований згідно з Порядком № 100, протягом строку, установленого ст. 119 КЗпП. Компенсацію середнього заробітку мобілізованого можна отримати з бюджету на підставі Порядку № 105.

  • ЄСВ нараховуйте на фактично нарахований дохід сумісника.

  • Працівник може користуватися правом на ПСП за місцем роботи за сумісництвом, якщо він не користується ним за іншими місцями роботи і його зарплата не перевищує граничний розмір доходу.

сумісник, оплата праці додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті