Ні, таких працівників до розрахунку не включаємо. Пояснимо чому.
Почнемо з «інвалідного» нормативу. Законодавець у ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII встановив роботодавцям норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Його розмір дорівнює:
— 1 робочому місцю — якщо у роботодавця працевлаштовано від 8 до 25 осіб;
— 4 % середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (далі — СКШП) за рік — якщо працює 25 і більше осіб.
При цьому до розрахунку СКШП не включають працівників, які прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (зовнішні сумісники) (п.п. 2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286). Усе про працевлаштування працівника-інваліда можна знайти в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 11.
Тепер про «трудову» квоту, установлену ч. 2 ст. 14 Закону про зайнятість. Тут відбувається аналогічно: сумісників не враховуємо. Річ у тім, що розмір «трудової» квоти дорівнює 5 % СКШП за попередній календарний рік. А як ми вже з’ясували, у СКШП для сумісників немає місця. Про заповнення Звіту за «трудовою» квотою ми писали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 1-2, с. 32.
