(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 39
  • № 38
  • № 36-37
  • № 35
  • № 34
  • № 33
  • № 32
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
25/38
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 40

Контрагент не реєструє ПН/РК: вживаємо заходи

«Справа допомоги потопаючим — справа рук самих потопаючих» (І. Ільф, Є. Петров, «Дванадцять стільців»)
Командує парадом при ЄРПН-реєстрації практично завжди постачальник. На ньому реєстрація всіх без винятку податкових накладних (ПН) і розрахунків коригування (РК) з додатними сумами. Але й покупець не залишився осторонь. Йому дісталася роль ЄРПН-реєстратора за зменшуючим РК. Як зобов’язати «реєстраторів» справно виконувати свої настільки важливі зобов’язання, і поговоримо в цій статті.

З важливістю ЄРПН-реєстрації ПН/РК ви, напевно, знайомі не з чуток. Для покупця реєстрація постачальником ПН в ЄРПН — єдиний пропуск суми ПДВ з неї до складу податкового кредиту ( п. 198.3 ПКУ). За своєчасно зареєстрованою ПН сума ПДВ потрапляє до податкового кредиту покупця вже в періоді оформлення такої ПН.

І якщо постачальник, закривши очі на проблеми покупця і затягуючи з реєстрацією ПН або взагалі відмовляючись від неї, думає, що залишається без податкових зобов’язань, то він уже точно помиляється. Відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН не звільняє його від необхідності включити суму ПДВ, зазначену в ПН, до складу податкових зобов’язань звітного періоду (абзац чотирнадцятий п. 201.10 ПКУ).

Податкові зобов’язання в постачальника мають потрапити до декларації з ПДВ невідкладно, у тому самому періоді

На це звертають увагу і податківці (див. підкатегорію 101.23 БЗ).

До того ж постачальник зрештою нічого не вигадає і з лімітом реєстрації (що визначається за формулою з  п. 2001.3 ПКУ). Нереєстрація ПН в ЄРПН рятує не надовго… Адже податкові зобов’язання за незареєстрованою ПН, не потрапивши до формули через показник ∑НаклВид, усе одно візьмуть участь у ній, якщо будуть відображені в декларації з ПДВ, через показник ∑Перевищ.

Причому такі розбіжності даних декларації та даних ЄРПН не на користь постачальника. Розбіжність — податкова інформація, що дасть сигнал податківцям про можливі порушення платником податкового законодавства (див. підкатегорію 101.07 БЗ). І якщо, отримавши письмовий запит податківців, постачальник не надасть пояснення щодо таких розбіжностей і документально не підтвердить їх протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, то на нього чекає позапланова документальна перевірка ( п.п. 78.1.1 ПКУ).

Отже, постачальник, не зареєструвавши ПН в ЄРПН, плюсів собі не додасть, а тільки зіпсує свої відносини з контрагентом-покупцем.

Як змусити постачальника зареєструвати ПН/РК

Чи є в покупця можливість відстояти свій податковий кредит при небажанні постачальника ре- єструвати ПН/РК? Заходи впливу на постачальника, які пропонує законодавство, такі.

1. Додаток Д8. Цей додаток уже, на жаль, не панацея для податкового кредиту покупця. У періоді оформлення додатка Д8 покупець точно залишить свою кишеню без нього.

Заява зі скаргою (додаток Д8) слугуватиме тільки підставою для проведення документальної позапланової перевірки у продавця ( п.п. 78.1.9 ПКУ). Мета перевірки — з’ясувати, чи нарахував продавець податкові зобов’язання з ПДВ у звітному періоді за операцією із дефектною/не виписаною ПН, як вимагає того п. 201.10 ПКУ.

Але особливо сподіватися, що кривдник буде перевірений і покараний, не варто. Не забувайте про мораторій на перевірки. Якщо у вашого контр­агента дохід у межах 20 млн грн.*, то податківці протягом 2015 — 2016 років не зможуть перевірити у нього правильність нарахування податкових зобов’язань без дозволу на те Кабміну (п. 3 розд. II Закону № 71). Детальніше про зазначений мораторій читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12, с. 25; № 24, с. 44.

* Дані про дохід податківці візьмуть з декларації з податку на прибуток за 2014 р. (див. лист ДФСУ від 28.01.2015 р. № 2463/7/99-99-22-02-04-17).

2. Штраф за прострочення реєстрації. За несвоєчасну реєстрацію ПН у ЄРПН постачальник потрапить під штраф згідно зі ст. 1201 ПКУ. Нагадаємо, застосування 10 % штрафу за 15-денне прострочення реєстрації ПН/РК в ЄРПН поки що відкладено до 01.07.2015 р. ( п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Як пояснили податківці, не буде штрафу за ПН/РК, зареєстрованими до 30 календарних днів (!) з моменту їх виписки (див. лист ДФСУ від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17). Однак, починаючи з 31 дня прострочення реєстрації ПН, до постачальника вже буде застосовано штраф у розмірі 20 % від суми ПДВ, зазначеної в ПН. І далі чим більше прострочення, тим вище й відсоток штрафу згідно з  п. 1201 ПКУ.

Зверніть увагу! «Зростаючий» штраф ще може спонукати постачальника поквапитися і зареєструвати ПН (нехай і з запізненням). І якщо це станеться в межах 180 днів з дати виписки ПН, то покупець зможе відобразити свій податковий кредит у періоді реєстрації ПН в ЄРПН ( п. 198.6 ПКУ).

Проте як не крути, після 180 днів з дати виписки ПН покупець остаточно втратить право на податковий кредит за такою ПН. Адже після 180 календарних днів з дати виписки ПН постачальник втратить можливість зареєструвати її в ЄРПН, а також ре- єструвати будь-які РК до цієї «негожої» ПН. Узагалі-то, це з ПКУ не випливає ( п. 198.6 ПКУ містить 180-денне обмеження не на реєстрацію ПН, а на її відображення в ПК). Однак податківці наполягають, що після 180 днів не можна зареєструвати ПН (див. підкатегорію 101.20 БЗ).

3. Адмінштраф. На посадових осіб постачальника може бути накладено адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку ( ст. 1631 КУпАП). Його стартовий розмір від 85 до 170 грн. Причому податківці постійно нагадують про нього у своїх консультаціях (див., наприклад, підкатегорію 101.20 БЗ).

Користуючись тільки цими нормами, шансу зберегти свій кровний податковий кредит у покупця немає

Усі ці заходи націлені виключно покарати постачальника — і крапка. Посилаючись на них можна тільки налякати постачальника. Але все одно ми є заручниками його наміру (і можливості) зареєструвати ПН. Тому головне питання: чи може покупець якось попередити/компенсувати свою «втрату» податкового кредиту і ліміту реєстрації? Думаємо, що може. Вихід: уключити до договору застереження про відповідальність постачальника за нереєстрацію ПН/РК. За загальним правилом, у договорі можна прописати будь-які умови, що не суперечать законодавству ( ч. 4 ст. 179 ГКУ). Суб’єкти господарювання можуть захистити свої інтереси за допомогою штрафних санкцій, відшкодування збитків. А як показує практика, суди зі стягненням таких штрафів/збитків часто погоджуються (див. постанови ВГСУ від 27.11.2013 р. у справі № 926/634/13 і від 08.08.2012 р. у справі № 5006/24/22/2012 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 53, с. 40).

Тобто сторони можуть домовитися про те, що: постачальник зобов’язаний своєчасно реєструвати ПН і РК в ЄРПН; зобов’язаний виправляти помилки в ПН (складати РК і реєструвати його в ЄРПН). Інакше постачальник повинен буде відшкодувати збитки, якщо ПН/РК не будуть зареєстровані в ЄРПН. Причому щоб не зв’язуватися з доказом наявності та розміру збитків, у договорі можна встановити штраф за нереєстрацію ПН (наприклад, у фіксованій сумі або у відсотках вартості товару). Це буде подвійним ударом. Один штраф за прострочення реєстрації постачальникові доведеться сплатити до бюджету (на підставі ст. 1201 ПКУ), а другий — покупцю (на підставі договору).

Адже якщо в договорі взагалі нічого з цього приводу не зазначено, то і вимагати від постачальника відшкодування збитків буде набагато складніше.

Як варіант, у договорі можна зафіксувати правило про те, що частину вартості товару (у розмірі ПДВ) ви сплатите тільки після реєстрації ПН. Це буде додатковим стимулом для постачальника — немає реєстрації ПН, немає і повної оплати.

Як змусити покупця зареєструвати РК

Без реєстрації в ЄРПН РК, що зменшує суму компенсації, постачальнику заборонено зменшувати суму податкових зобов’язань (п. 24 Порядку № 957, п. 17 Порядку № 569). Тобто доки такий РК не зареєстровано в ЄРПН, підстав для зменшення податкових зобов’язань у постачальника немає (див. підкатегорію 101.16 БЗ).

Склавши РК на суму зменшення податкових зобов’язань, постачальник, на жаль, самостійно зареєструвати його в ЄРПН не зможе

Як попереджають податківці, алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН ПН/РК з 01.02.2015 р. не дає можливості реєстрації постачальником (продавцем) РК, складеного в разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (див. підкатегорію 101.07 БЗ). При зменшенні суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (зниженні ПЗ) реєструє РК отримувач (п. 22 Порядку № 957).

Як це відбувається? Постачальник складає РК, зробивши позначку «Підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем»; накладає електронний цифровий підпис (ЕЦП) і надсилає такий РК покупцю. Покупець, отримавши від постачальника такий РК, у свою чергу накладає свій ЕЦП (у тому самому порядку, що й постачальник) і реєструє РК в ЄРПН.

Отримавши, але своєчасно не зареєструвавши РК (на це в покупця є 15 календарних днів, що настають за датою складання РК), покупець не зменшить свій ліміт реєстрації. Додайте сюди ще пару мінусів.

Перший мінус: нереєстрація РК, що зменшує суму компенсації в ЄРПН, не звільняє покупця від обов’язку зменшити суму податкового кредиту за відповідний звітний податковий період на зазначену в РК суму ПДВ (п. 17 Порядку № 569). Податковий кредит покупець повинен буде зменшити вже в періоді виписки РК постачальником ( п.п. 192.1.1 ПКУ).

Другий мінус: розбіжності даних декларації та даних ЄРПН, якщо покупець все ж таки показав зменшення податкового кредиту в декларації, без реєстрації РК в ЄРПН (детальніше див. вище).

Чи є у постачальника можливість зменшити податкові зобов’язання при небажанні покупця реєструвати РК? Заходи впливу на покупця, які пропонує законодавство, такі.

1. Штраф за прострочення реєстрації. За несвоєчасну реєстрацію РК в ЄРПН покупець потрапить під штраф згідно зі ст. 1201 ПКУ. Адже саме він є відповідальним за реєстрацію РК в ЄРПН при зменшенні зобов’язань постачальника (п. 16 Порядку № 569). І для покупця ст. 1201 ПКУ жодних винятків не передбачає. Хто порушив строки реєстрації, той і відповідає.

До 01.07.2015 р. не буде штрафу за РК, зареєстрованими до 30 календарних днів (!) з моменту виписки ( п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ; лист ДФСУ від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17). Проте, починаючи з 31 дня прострочення реєстрації РК до покупця вже буде застосовано штраф у розмірі 20 % від суми ПДВ, зазначеної в РК. І далі чим більше прострочення, тим вище й відсоток штрафу згідно зі п. 1201 ПКУ. Після 01.07.2015 р. ця штрафна норма запрацює на повну — штрафувати будуть за прострочення вже з 16 дня.

Така невесела перспектива, як штрафи, може змусити недбалого покупця все ж зареєструвати РК (нехай і з простроченням). І якщо це станеться в межах 180 днів, то постачальник зможе зменшити свої податкові зобов’язання в періоді реєстрації. Однак після 180 днів з дати виписки РК постачальник остаточно втратить право зменшити податкові зобов’язання.

2. Адмінштраф. На посадових осіб покупця може бути накладено адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку в розмірі від 85 до 170 грн. ( ст. 1631 КУпАП).

А ось налякати покупця позаплановою документальною перевіркою через подання додатка Д8 у постачальника не вийде.

Адже скарга (додаток Д8) може бути складена виключно на постачальника

Тут залишається сподіватися, що податківців зацікавлять у покупця розбіжності між даними декларації та даними ЄРПН. Але, судячи з усього, у світлі мораторію на перевірки, накладеного на 2015 — 2016 роки (див. попередній розділ), це безнадійна затія.

Щоб постачальнику якось попередити/компенсувати переплату податкових зобов’язань до бюджету, залишається тільки вплинути на покупця через договір. Тобто на майбутнє включати до договору застереження щодо обов’язку покупця реєстрації РК при зменшенні суми компенсації за договором. І не соромтеся підвести під відповідальність його зобов’язання, додавши, що інакше покупець зобов’язаний буде відшкодувати збитки — суму незменшеного через нереєстрацію податкового зобов’язання з ПДВ або сплатити штраф у визначеному в договорі розмірі.

Тож подбайте про свій ПДВ самостійно і заздалегідь. Усе у ваших руках ☺!

висновки

  • Контрагент може чекати, що «реєстратор» напоумиться і зареєструє ПН/РК, протягом 180 днів з моменту виписки ПН. Після цього строку право на податковий кредит/або право зменшити податкові зобов’язання остаточно буде втрачено.

  • Заходи впливу на «реєстратора», які пропонує законодавство, націлені виключно на його покарання. Податковий кредит у покупця вони не відновлюють/податкові зобов’язання у постачальника не зменшують.

  • Але в договір можна включити відповідальність сторін за нереєстрацію ПН/РК. Суди з цим нерідко погоджуються.

Документи статті

  1. ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

  2. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  3. КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

  4. Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957.

  5. Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

  6. Порядок № 966 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966.
контрагент, податкова накладна, розрахунок коригування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті