(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2015/№ 90

Зима, розчинена у весні, або Витрати на утеплення приміщень

«И я подумал, что осень — это тоже неплохо,
И что осенью слякоть, и сер первый снег...
Скоро будет зима, чтоб в весне раствориться,
А потом будет лето, неизвестно зачем.»
Віктор Цой. «Скоро будет зима»
Цього року осінь принесла нам чималу кількість подій. Головною, мабуть, стала презентація нової «податкової реформи» уряду, але були й інші, не менш важливі. Як би там не було, ми ніби не помітили, як настав листопад, від якого зовсім недалеко до зими. А в передчутті холодної пори року багато підприємств дбають про утеплення та енергозаощадження своїх приміщень. Особливо це стало актуальним, враховуючи відчутне підвищення тарифів на природний газ та опалення. Відтак постає питання обліку витрат на утеплення, і саме їм присвячено нашу сьогоднішню розмову.
10
  • Почнемо із загальних принципів. Підстави для того, аби утеплювати своє приміщення, керівництво підприємства знайде у трудовому законодавстві. Працівники мають право на здорові та безпечні умови праці ( ст. 2 КЗпП*). При цьому умови праці працівника на робочому місці, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства (ст. 6 Закону про охорону праці**).

    * Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

    ** Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.

    Відповідно обов’язок роботодавця створювати на робочому місці умови праці, що відповідають умовам нормативно-правових актів, а також забезпечувати дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці ( ст. 21 КЗпП, ч. 1 ст. 13 Закону про охорону праці, ст. 22 Закону № 4004***).

    *** Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.ср. 025069200

    Саме цими нормами роботодавець і керується, коли витрачається на утеплення приміщень. Витрати на утеплення слід здійснювати на підставі наказу керівника. У цьому наказі доцільно зробити посилання на зазначені нормативні акти і обґрунтувати таким чином понесені витрати.

    «Господарськість» більше не підтверджуємо?

    Раніше при здійсненні витрат на утеплення головним запитанням було, чи визнають податківці зв’язок цих витрат із господарською діяльністю? Зрештою, те ж саме запитання виникало і щодо, наприклад, «літніх» витрат або будь-яких інших витрат, які згідно з ПКУ**** можна було тлумачити неоднозначно.

    **** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

    Зараз же питання про зв’язок витрат на утеплення із господарською діяльністю більше не стоїть так гостро. Бо ж не існує настільки суворих вимог щодо зв’язку між «господарськістю» витрат і правом зменшувати на них об’єкт обкладення податком на прибуток.

    Наразі згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ об’єкт оподаткування визначається виходячи з бухоблікового фінрезультату. Якщо у вас за минулий рік дохід менше 20 млн грн. — вашим об’єктом оподаткування взагалі буде власне цей фінрезультат. Якщо більше 20 млн грн. — мусите зважати на встановлені ПКУ коригування фінрезультату. Зокрема, амортизацію невиробничих основних засобів ви не зможете включити до «податкових» витрат.

    Щодо податкового кредиту з ПДВ, то згідно зі ст. 198 ПКУ він наразі відображається за будь-якими придбаннями. Інша справа, якщо у вас придбання для негосподарської або неоподатковуваної діяльності, — одночасно доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.

    Отже,

    зв’язок із господарською діяльністю є сенс доводити, якщо ви бажаєте отримати податковий кредит без одночасного нарахування податкових зобов’язань

    Зменшити об’єкт обкладення податком на прибуток наразі можна і без цього зв’язку. Докладніше про сучасні реалії негосподарських витрат читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 86, с. 9.

    Проте одразу ж попереджаємо вас: податковоприбуткове «щастя» щодо негосподарських витрат може виявитися недовгим. В урядовому проекті податкової реформи пропонують знову повернутися до звичного правила, згідно з яким «податкові» витрати можна відображати тільки за господарськими витратами. Докладно з аналізом цього проекту ви можете ознайомитися у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 76, с. 5.

    Отже, для «утеплювальних» витрат питання про зв’язок із господарською діяльністю наразі не настільки актуальне, як ще рік тому. Але незабаром воно може знову набути такої ж актуальності, як і раніше. Тому ми, розглядаючи «утеплювальні» придбання, звернемо-таки увагу на їх зв’язок із господарською діяльністю і на можливе обґрунтування цього зв’язку. Окрім того, не забувайте: зв’язок із господарською діяльністю також важливий, аби відображати податковий кредит без одночасного нарахування податкових зобов’язань.

    Для цього нагадаємо: господарська діяльність — це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи ( п.п. 14.1.36 ПКУ).

    Також важливою є постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 р. у справі № 2736/10/9104. У ній прозвучала цікава думка, згідно з якою господарський характер витрат визначається з урахуванням обставин, що свідчать про намір платника отримати економічний ефект від операції. Запам’ятаймо цю думку — вона нам знадобиться у міркуваннях про те, чи пов’язане утеплення ваших приміщень із господарською діяльністю.

    «Утеплювальні» прилади

    У цьому підрозділі статті поговоримо про ті придбання для утеплення, які обліковуватимуться як окремі об’єкти.

    Як правило, такі об’єкти експлуатуються довше року. Відповідно вони залежно від вартості (більше чи менше 6000 грн. згідно з п.п. 14.1.138 ПКУ*) обліковуються або як основні засоби, або як МНМА.

    * Наразі критерій у 6000 грн. формально зобов’язані дотримувати лише високодохідники і лише у податковому обліку. Тому малодохідники або ж високодохідники для цілей бухобліку можуть встановити інший вартісний критерій.

    Для високодохідників тут буде доволі суттєва облікова різниця, бо ж

    амортизацію невиробничих основних засобів високодохідники не можуть уключати до витрат

    Це прямо прописано у п.п. 138.3.2 ПКУ. А от амортизацію МНМА включати до витрат можна (навіть якщо йдеться про негосподарські МНМА).

    Також, якщо виходити з визначення основних засобів, амортизація МНМА не підлягає коригуванням, які визначено пп. 138.1 і 138.2 ПКУ. Проте ми вже неодноразово наголошували, що у проекті декларації з податку на прибуток (додаток РІ) передбачено коригування у тому числі і для МНМА та бібліотечних фондів. Не дивлячись на те, що вони не є основними засобами згідно з п.п. 14.1.138 ПКУ.

    Поглянемо тепер на облік деяких типових «утеплювальних» приладів.

    Опалювальні котли. Встановити більш економічний опалювальний прилад — чудовий спосіб підготуватися до зими. Окрім того, останнім часом у зв’язку з різким підвищенням цін на газ набули популярності безгазові (твердо- і рідкопаливні) котли, печі типу «булер’ян» тощо. Про тонкощі встановлення таких котлів ви можете прочитати у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 91, с. 11. Ми ж у цій статті обмежимося тільки обліком, ну і міркуваннями про зв’язок із господарською діяльністю.

    Отже, котли за всіма ознаками є об’єктами основних засобів ( п. 4 П(С)БО 7*). Вони експлуатуються довше року, а їхня вартість, найімовірніше, перевищить поріг «малоцінності» необоротних активів.

    * Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92.

    Витрати на придбання котла, а також на його доставку, встановлення, запуск, на дозвільну документацію та інші витрати, необхідні, аби котел запрацював, збираємо на субрахунку 152. Після того як котел ввели в експлуатацію, він відображається на субрахунку 104 «Машини та обладнання».

    Зазвичай встановлення котла чи іншого опалювального приладу потребує встановити також і витяжку. Витяжка може обліковуватися як основний засіб (на субрахунку 109) або як МНМА (на субрахунку 112) залежно від вартості.

    Амортизація котла і витяжки уключатиметься до витрат залежно від напряму використання того приміщення, яке опалюється.

    Для високодохідників зауважимо: котел згідно з п.п. 138.3.3 ПКУ потрапляє до групи 4 (мінімальний строк амортизації — 5 років), а витяжка — до групи 9 (мінімальний строк амортизації — 12 років). Також високодохідникам доведеться робити «амортизаційні» коригування згідно з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ. Навіть якщо бухгалтерська і податкова амортизація співпадають — коригування ви все одно будете робити. Щоправда, на оподатковуваний фінрезультат такі коригування вплинуть лише у тому випадку, якщо у вас, як високодохідника, будуть розбіжності між бухобліковою амортизацією і тією, яку розраховано згідно зі ст. 138 ПКУ.

    Також, якщо ви — високодохідний платник, не забувайте, що згідно з проектом додатка РІ до декларації з податку на прибуток ви, імовірно, будете робити «амортизаційні» коригування і за витяжкою, яку визнаєте МНМА.

    Цілком очевидно, що придбаний опалювальний котел має зв’язок із господарською діяльністю, адже забезпечує можливість працювати робітникам і обладнанню в холодну пору року. Підтверджує зв’язок опалювальних котлів із господарською діяльністю підприємства також і ВАСУ (див. ухвалу ВАСУ від 06.04.2015 р. у справі № К/9991/87858/11**). Тож навіть високодохідні платники можуть сміливо амортизувати придбані опалювальні котли і витяжки для них.

    ** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43721033.

    Циркуляційні насоси. Ще один доволі розповсюджений засіб зробити своє приміщення більш теплим — це встановити циркуляційний насос. Він призначений для того, аби «виганяти» із опалювальної системи повітря, яке перешкоджає циркуляції у системі. Також цей насос забезпечує пришвидшення циркуляції теплоносія в опалювальній системі й рівномірне опалення кімнат, які знаходяться на різній відстані від опалювального приладу. Ну і, нарешті, без циркуляційного насоса не може функціонувати система «тепла підлога», про яку ми поговоримо далі.

    Циркуляційні насоси на опалювальні системи встановлюють зазвичай разом із байпасом — спеціальним пристосуванням для відведення потоку рідини від елементів установки, клапанів та інших пристосувань.

    Строк служби циркуляційного насоса — очевидно більше року. Тому логічно відносити його до основних засобів ( п. 4 П(С)БО 7), звісно, за умови дотримання шеститисячного вартісного критерію.

    Оскільки без байпаса циркуляційний насос не може працювати за призначенням, на нашу думку, є сенс обліковувати насос і байпас як єдиний об’єкт основних засобів

    Проте не виключаємо також і окремого обліку насоса і байпаса.

    Залежно від встановленого вартісного критерію насос і байпас відносяться або до основних засобів, або до МНМА. Якщо ви визнаєте їх основними засобами, вони будуть обліковуватися на субрахунку 106 «Інструменти, прилади, інвентар», якщо МНМА — відповідно на субрахунку 112.

    Амортизація насоса і байпаса нараховуватиметься залежно від напряму використання будівлі, опалення якої забезпечує насос. Певна річ, якщо ви — високодохідний платник, вам також доведеться робити «амортизаційні» коригування, як і у випадку з котлом. Навіть якщо ваш насос і байпас є МНМА. Також не забувайте, що вам треба зважати на мінімальний строк амортизації, який для групи 6 становить 4 роки ( п.п. 138.3.3 ПКУ).

    Враховуючи можливості циркуляційного насоса поліпшувати опалювальні характеристики, господарський ефект від його застосування очевидний. Так само, як його зв’язок із господарською діяльністю. Отже, високодохідний платник може без побоювань уключати амортизацію циркуляційного насоса і байпаса до складу «податкових» витрат. Не заперечує проти такого підходу і ВАСУ (див. ухвалу ВАСУ від 25.08.2015 р. у справі № К/800/19797/14*).

    * http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/49655425.

    Обігрівачі. Придбати обігрівач — порівняно недорогий варіант утеплити своє приміщення до зими. Він — для тих, хто не може дозволити собі придбання нового котла або ж поліпшення циркуляції опалювальної системи за допомогою насоса. А коли не можна щось поліпшити «задорого» — доводиться поліпшувати його «задешево». ☺

    Обігрівачі у більшості випадків будуть відображатися в бухоболіку як МНМА (субрахунок 112). Якщо ж ви все-таки придбаєте дорогий обігрівач — його місце на субрахунку 106. Амортизувати його потрібно залежно від напряму використання того приміщення, де він працює.

    Для високодохідних платників нагадаємо: «амортизаційні» коригування мають знайти відображення у додатку РІ до декларації з податку на прибуток.

    Судова практика свідчить: податківці намагалися не визнавати придбані підприємствами обігрівачі як такі, що використовуються у господарській діяльності. Але ВАСУ не погоджувався з ними і виносив рішення на користь платника — визнавав такі витрати господарськими (див. ухвалу ВАСУ від 17.02.2009 р. у справі № К-36915/06** і ухвалу ВАСУ від 15.09.2009 р. у справі № К-11100/07***).

    ** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3222116.

    *** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7162608.

    Отже, ми довели, що придбання утеплювальних приладів, таких як котел, циркуляційний насос або обігрівач, пов’язане із господарською діяльністю. А це означає, що, відображаючи податковий кредит за такими придбаннями, не потрібно одночасно нараховувати податкові зобов’язання.

    «Утеплювальні» поліпшення

    Цей підрозділ нашої статті присвятимо тим об’єктам, які придбаваються для утеплення приміщення і обліковуються як поліпшення будівлі, у якій їх встановлено. Сюди можуть відноситися як матеріали, які для монтажу потребують додаткової обробки, так і готові вироби, які, проте, набувають своєї функціональності лише після встановлення їх у приміщенні.

    Такі придбання обліковуватимуться в момент оприбуткування як запаси, а в момент встановлення — списуватимуться на субрахунок 152

    Після закінчення «поліпшувальних» робіт загальна вартість витрат на поліпшення збільшить первісну вартість будівлі (Дт 103 — Кт 152).

    Якщо ви утеплюєте таким чином орендоване приміщення — на суму «поліпшувальних» витрат ви створите окремий об’єкт на субрахунку 117 (детальніше про це читайте у тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 89).

    Що тут можна сказати для високодохідних платників? «Амортизаційні» коригування ( пп. 138.1 і 138.2 ПКУ) за поліпшеним об’єктом основних засобів будуть у будь-якому випадку. Але власне поліпшення будівлі однаково збільшить її первісну вартість і в бухобліку, і в податковому обліку. Бо ж зараз немає «ремонтного» ліміту у 10 %, який раніше морочив голову і викликав майже неминучі розбіжності.

    Розбіжності можливі лише у тому випадку, якщо для будівлі встановлено різний строк амортизації в бухгалтерському і в податковому обліку. Або, наприклад, якщо поліпшення будівлі викликало необхідність переглянути строк її використання і він став різним для «бухгалтерських» і для «податкових» цілей. Тоді «амортизаційні» коригування за будівлею вплинуть на фінрезультат до оподаткування. Інакше ці коригування будуть просто нульовими.

    Радіатори. Заміна радіаторів — найпоширеніше з «утеплювальних» придбань. Радіатори з більшою тепловіддачею — вдалий засіб утеплитися до зими.

    При придбанні радіатори відображаються на субрахунку 207 «Запасні частини». У тому випадку, коли ми придбали більш функціональні радіатори, які краще опалюють приміщення, при монтажі вартість таких радіаторів списується в дебет субрахунку 152 разом із витратами на монтаж, після чого йде на збільшення первісної вартості будівлі. Якщо, звісно, керівник не вирішив, що такі витрати є звичайним ремонтом.

    Адже, в принципі, ніщо не заважає вам одразу при встановленні списати вартість радіаторів на витрати (як ремонт, спрямований на підтримання будівлі в належному стані). При цьому можна документально посвідчити той факт, що заміна радіаторів відбувається у зв’язку із тим, що старі втратили свої споживчі властивості.

    Тут, як-то кажуть, кому як потрібно. Якщо вас влаштовує, що вартість батарей буде зменшувати фінрезультат до оподаткування невеликими частинами (через амортизацію), — заміну радіаторів можна відображати і як поліпшення. Але якщо ви хочете, аби понесені витрати «зіграли» швидше, — оформлюйте ремонт будівлі. Остаточне рішення — за вашим керівником. Витрати в будь-якому випадку (напряму чи через амортизацію) відображаються залежно від напряму використання будівлі.

    Можливо, у вас виникне запитання:

    а чи потрібно виключати з первісної вартості будівлі вартість демонтованих старих радіаторів?

    На нашу думку, ні, бо ж вартість демонтованих радіаторів порівняно з вартістю будівлі є незначною. А тому досить просто відобразити витрати на демонтаж. Ну і оприбуткувати старі радіатори на субрахунок 209 «Інші матеріали» як металобрухт або інші подібні відходи.

    Опалювальні радіатори, безумовно, пов’язані із господарською діяльністю. Бо ж без них ані робітники у приміщенні взимку не зможуть нормально працювати, ані обладнання та запаси, встановлені у приміщеннях, не зможуть зберегти свої якості. ВАСУ також підтверджує «господарськість» витрат на придбання радіаторів (див. ухвалу ВАСУ від 24.09.2014 р. у справі № К/800/35345/14*).

    * http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40927525.

    Вікна, двері, балкони. Встановлення нових вікон і дверей також має велике значення для утеплення приміщень. Всім нам відомо про «теплозберігаючі» та «енергоекономні» вікна.

    Придбані вікна і двері також відображаємо на субрахунку 207 і списуємо в дебет субрахунку 152. На вартість встановлених дверей і вікон буде збільшено первісну вартість будівлі, яку ми таким чином утеплили.

    Проте зауважте: як і у випадку із заміною радіаторів, заміна дверей також може розглядатися і як поліпшення, і як ремонт залежно від рішення керівника підприємства у конкретній ситуації. Якщо ми, готуючись до зими, цілеспрямовано замінили вікна в розрахунку зекономити на опаленні — це більш схоже на поліпшення. Але якщо ми замінюємо вікно у зв’язку з тим, що у нас, наприклад, зіпсувалася віконна рама, — таку заміну доцільніше розглядати як ремонт.

    Витрати, як і в попередньому випадку, обліковуються залежно від напряму використання будівлі, на яку встановлюються вікна і двері. До витрат вартість вікон і дверей може потрапити або прямо (якщо відображаємо ремонт із заміною дверей), або через амортизацію будівлі (якщо відображаємо поліпшення будівлі).

    «Тепла підлога». Системи обігріву підлоги стали популярними в останні роки. Ці системи передбачають встановлення у стяжку підлоги спеціальних «міні-радіаторів», які обігрівають підлогу або від електричної мережі, або від загальної системи опалення.

    Придбані елементи для встановлення системи «тепла підлога» обліковуються на субрахунку 209 «Інші матеріали». Як і у попередніх випадках, у момент їх установлення списують на субрахунок 152, через який вони і збільшують первісну вартість будівлі. У витратах вартість елементів системи «тепла підлога» відображається залежно від напряму використання будівлі.

    Інші «утеплювальні» матеріали. Вище ми перелічили різноманітні вироби, які ви купуєте, аби використати в утепленні свого приміщення (радіатори, вікна, двері тощо). Але ж, окрім них, можна назвати ще безліч будівельних матеріалів для утеплення, які пропонує сучасний ринок. Вони також обліковуються як запаси, але, на відміну від готових виробів, потребують додаткової обробки, аби розкрити свою утеплюючу функціональність.

    Сюди належать власне утеплюючі матеріали (пінопласт, пінополістирол, мінеральна вата, базальтова вата, целюлозні утеплювачі тощо), засоби кріплення (спрямовуючі профілі, спеціальні дюбелі-«парасольки», будівельні суміші), а також засоби оздоблення (пластикова «вагонка», сайдинг, фасадна штукатурка, фарба тощо).

    Всі ці придбання ми прибуткуємо як запаси (субрахунок 207 «Запасні частини» або субрахунок 209 «Інші матеріали»)

    Їх ми також списуємо на субрахунок 152 у міру використання. Після завершення утеплювальних робіт їхня вартість збільшить первісну вартість будівлі (якщо, звісно, керівник прийме рішення, що їх застосування збільшить майбутні економічні вигоди).

    «Утеплювальні» роботи. Вище ми розглядали випадки, коли ті чи інші «утеплювальні» заходи підприємство здійснює самостійно. А тому відображає оприбуткування запасів і їх списання на рахунок 15 у міру здійснення робіт.

    Але часто підприємства, аби не морочитися із цим, залучають до утеплювальних робіт підрядника. А підрядник, виставляючи рахунок за виконані роботи, не виділяє у ньому окремо вартість матеріалів чи інших «поліпшувальних» об’єктів. Він просто користується правилом із ч. 3 ст. 843 ЦКУ*, згідно з яким ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

    * Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

    Тож підрядник просто виставляє замовнику рахунок однією сумою, включаючи туди, наприклад, як плату за свою роботу, так і вартість придбаних вікон чи дверей і плату за їх встановлення та доставку.

    У такому разі в обліку все значно простіше. Ви просто на підставі акта виконаних робіт робите запис Дт 152 — Кт 631, а згодом включаєте вартість утеплювальних робіт, здійснених через підрядника, у первісну вартість будівлі (з тим самим застереженням щодо капіталізації цих витрат залежно від очікуваного збільшення майбутніх економічних вигод від утепленої будівлі).

    ВАСУ не заперечує, що у тих випадках, коли підприємство придбавало роботи з утеплення своїх господарських приміщень, такі витрати пов’язані із господарською діяльністю. Про це свідчать, зокрема, ухвала ВАСУ від 19.09.2012 р. у справі № К/9991/43446/12* і ухвала ВАСУ від 10.12.2014 р. у справі № К/9991/18148/11**).

    * http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26367854.

    ** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42495585.

    На завершення пропонуємо вам приклад того, як в обліку відображаються «утеплювальні» витрати.

    Приклад. Підприємство придбало циркуляційний насос Wilo Star-RS 25/4 за 1698 грн. (у тому числі ПДВ — 283 грн.) і байпас за 540 грн. (у тому числі ПДВ — 90 грн.). Також встановлено радіатори з більшою тепловіддачею, витрати на придбання яких склали 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.). Витрати на встановлення радіаторів (зарплата разом з ЄСВ) — 5000 грн. Окрім того, придбано роботи з утеплення фасаду. Загальна вартість робіт склала 17400 грн. (у тому числі ПДВ — 2900 грн.). Керівник прийняв рішення щодо збільшення первісно очікуваних економічних вигод у результаті таких «утеплювальних» заходів.

    Облік витрат на утеплення приміщень

    № з/п

    Зміст господарської операції

    Бухгалтерський облік

    дебет

    кредит

    сума, грн.

    1

    2

    3

    4

    5

    1

    Оприбутковано циркуляційний насос і байпас

    152

    631

    1865

    2

    Відображено суму ПДВ (до отримання ПН, зареєстрованої в ЄРПН)

    644/1

    631

    373

    3

    Відображено податковий кредит з ПДВ (отримано зареєстровану ПН)

    641

    644/1

    373

    4

    Сплачено за насос і байпас

    631

    311

    2238

    5

    Введено в експлуатацію об’єкт «насос циркуляційний і байпас»

    106

    152

    1865

    6

    Оприбутковано радіатори

    207

    631

    50000

    7

    Відображено суму ПДВ (до отримання ПН, зареєстрованої в ЄРПН)

    644/1

    631

    10000

    8

    Відображено податковий кредит з ПДВ (отримано зареєстровану ПН)

    641

    644/1

    10000

    9

    Сплачено за придбані радіатори

    631

    311

    60000

    10

    Відображено поліпшення будівлі (витрати на придбання і встановлення радіаторів)

    152

    207, 66, 65

    55000

    11

    Включено вартість встановлених радіаторів до складу первісної вартості будівлі

    103

    152

    55000

    12

    Перераховано підряднику аванс за утеплювальні роботи

    371

    311

    17400

    13

    Відображено суму ПДВ (до отримання ПН, зареєстрованої в ЄРПН)

    644/1

    644

    2900

    14

    Відображено податковий кредит з ПДВ (отримано зареєстровану ПН)

    641

    644/1

    2900

    15

    Підписано акт виконаних утеплювальних робіт

    152

    631

    14500

    16

    Списано податковий кредит з ПДВ

    644

    631

    2900

    17

    Включено вартість утеплювальних робіт до складу первісної вартості будівлі

    103

    152

    14500

    18

    Здійснено залік заборгованостей

    631

    371

    17400

    Ось, власне, такі принципи обліку «утеплювальних» витрат. Бажаємо вам тепла в оселях і — головне — у ваших серцях!

    висновки

    • Витрати на утеплення приміщень пов’язані з господарською діяльністю як витрати на охорону праці та створення комфортних умов працівникам. Тому податковий кредит за ними відображається без одночасного нарахування податкових зобов’язань.
    • Витрати на придбання опалювальних котлів, циркуляційних насосів і обігрівачів формують окремий об’єкт необоротних активів.
    • Витрати на придбання більш тепломістких радіаторів, встановлення енергозберігаючих вікон і дверей тощо, а також витрати на утеплення фасадів є поліпшенням будівлі, у приміщенні якої їх установлено. Проте якщо ви замінюєте радіатори чи вікна і двері у зв’язку з несправністю старих — таку заміну можна вважати ремонтом і списувати на витрати напряму.
    • Високодохідним платникам заборонено амортизувати основні засоби, не пов’язані із господарською діяльністю. Також цій категорії платників потрібно враховувати мінімальні строки амортизації, встановлені п.п. 138.3.3 ПКУ, і здійснювати «амортизаційні» коригування згідно з пп. 138.1 та 138.2 цього Кодексу.
  • утеплення приміщення додати теги змінити теги
    Додайте свої теги до статті
    Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
    або Закрити
    Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
    • Добре
    • Нормально
    • Погано
    Поділитися:
    Коментарі до статті