Game over, або Ліквідація ОЗ у бухобліку

Давайте з’ясуємо, що таке ліквідація ОЗ. Для цього нам треба розглянути, на підставі чого може прийматися рішення про таку ліквідацію. І що ще важливіше — як оформити це рішення і власне процес ліквідації документально.

Документальне оформлення ліквідації

Процес ліквідації об’єкта ОЗ починають з визначення причин, через які об’єкт є непридатним до подальшого використання. Також важливим є обґрунтування, чому об’єкт треба саме ліквідовувати. Приклад такого обґрунтування — неможливо або недоцільно проводити ремонт ОЗ.

Із цією метою, а також аби правильно документально оформити списання такого об’єкта з балансу підприємства, слід зробити важливу річ. За наказом керівника на підприємстві створюється постійно діюча комісія. До її складу можуть входити: головний інженер або заступник керівника підприємства (голова комісії), начальник відповідного структурного підрозділу, головний бухгалтер або його заступник, а також особа, на яку покладено відповідальність за збереження ОЗ.

Комісія здійснює огляд об’єкта, що підлягає списанню, використовуючи для цього необхідну документацію та дані бухгалтерського обліку, установлює його непридатність до відновлення та подальшого використання, конкретні причини списання об’єкта, визначає можливість викорис­тання окремих деталей і матеріалів, отриманих від розбирання об’єкта, а також здійснює їх оцінку.

Результати роботи комісії оформляються Актом списання основних засобів (форма № ОЗ-3) або Актом списання транспортних засобів (форма № ОЗ-4)*. Форми цих первинних документів затверджено наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352.

* Ці ж документи матимуть важливе значення для ПДВ-обліку (про це читайте на с. 39 сьогоднішнього номера).

В актах обов’язково має бути запис, що комісія визнала подальшу експлуатацію об’єкта за первісним призначенням неможливою, а також підстави для такого визнання

Крім того, в актах бажано відображати результати ліквідації об’єкта. Зокрема, навести вартість отриманих у результаті розбирання об’єкта та оприбуткованих ТМЦ або зробити запис, що такі ТМЦ, придатні до подальшої експлуатації, не виявлено. Інакше кажучи, акт має підтверджувати, що об’єкт дійсно непридатний до подальшої експлуатації. Що він не підлягає ремонту, що його знищено чи розібрано, а не просто використано для якихось інших, «лівих» цілей.

Зазначені акти складаються у двох примірниках, підписуються членами комісії, головним бухгалтером та затверджуються керівником підприємства. При цьому перший примірник акта передається до бухгалтерії, а другий — залишається в особи, відповідальної за збереження ОЗ, і є підставою для передачі на склад запасних частин, що залишилися після ліквідації, а також різних матеріалів, комплектуючих, складових частин та інших відходів.

До актів списання основних засобів слід додати інвентарну картку обліку основних засобів (форма № ОЗ-6), в якій робляться відповідні записи про вибуття, а також унести певні відмітки до опису інвентарних карток з обліку основних засобів (форма № ОЗ-7), картки обліку руху основних засобів (форма № ОЗ-8), інвентарного списку основних засобів (форма № ОЗ-9).

Крім того, в окремих випадках можуть знадобитися:

— дозвільні документи на розбирання (демонтаж, знесення) об’єкта. Отримання таких дозволів є обов’язковим, наприклад, при ліквідації деяких будівель, споруд, об’єктів підвищеної небезпеки, що знаходяться під наглядом Держнаглядохоронпраці, майна бюджетних організацій і підприємств, у статутному фонді яких державі належить понад 50 %;

— акт про технічний стан об’єкта. Такий акт буде потрібний для технічно складних об’єктів ОЗ;

— інші документи (акти виконаних робіт, кошториси витрат, акти приймання-передачі, накладні тощо), що підтверджують факт ліквідації (демонтажу) об’єкта, якщо до цієї процедури залучалися сторонні організації;

— листи та інші подібні пояснення від контр­агентів (якщо ліквідація відбувається через обставини, що викликані діями контрагентів). Наприклад, якщо орендатор змушений ліквідувати свої ОЗ у зв’язку з рішенням орендодавця розірвати договір оренди, а об’єкт ОЗ неможливо перемістити без ліквідації;

— висновок експертної комісії про неможливість використання об’єкта ОЗ за первісним призначенням через невідповідність існуючим технічним або експлуатаційним нормам чи неможливість здійснення ремонту. Цей документ поряд з актами списання є важливим також для ПДВ-обліку.

Майте на увазі: списання, розбирання та демонтаж об’єктів ОЗ, що ліквідуються, до затвердження керівником актів за формами № ОЗ-3 і № ОЗ-4 не допускаються. Це випливає з п. 43 Методрекомендацій № 561. Тож уважно перевірте наявність усіх необхідних документів, перед тим як списувати ОЗ.

Ліквідується ОЗ, який має балансову вартість

У бухобліку при списанні об’єктів ОЗ керуються нормами П(С)БО 7. Зокрема, відповідно до п. 33 цього П(С)БО однією з причин вилучення об’єкта ОЗ зі складу активів (списання з балансу) є його невідповідність критеріям визнання активом, що тягне за собою ліквідацію такого об’єкта.

Амортизацію ви припиняєте нараховувати з місяця, наступного за місяцем виведення об’єкта ОЗ з експлуатації ( п. 29 П(С)БО 7).

На момент виведення об’єкта ОЗ з експлуатації його первісна вартість (яка обліковується на рахунку 10 або на рахунку 11 — для інших необоротних матеріальних активів) складається з двох частин:

— балансової (залишкової) вартості;

— суми накопиченого зносу (амортизації).

Ці дві частини вартості об’єкта ОЗ, що ліквідується, треба «видалити» з рахунка 10 (11). Причому робиться це різними проводками. Сума накопиченого зносу (амортизації) об’єкта ОЗ списується проводкою Дт 131 (132)— Кт 10 (11)* (як і у випадку з продажем ОЗ).

* У подальшому вважаємо, що облік вибуття для інших необоротних матеріальних активів є аналогічним до обліку вибуття ОЗ. Певна річ, крім бібліотечних фондів і МНМА, які можуть амортизуватися за особливими методами.

А от що робити із залишковою вартістю? Тут нам допоможе п. 29 П(С)БО 16. Він визначає, що залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів відноситься до інших витрат (рахунок 97). А точніше, субрахунок 976 «Списання необоротних активів».

Причому не забудьте зменшити суму цієї залишкової вартості на суму амортизації, нарахованої в місяці вибуття об’єкта, тобто в останньому місяці його експлуатації, бо ж амортизація припиняє нараховуватися тільки в наступному місяці за місяцем ліквідації об’єкта ОЗ.

Бухгалтерська проводка, якою оформлюється списання залишкової вартості на витрати, буде виглядати так: Дт 976 — Кт 10 на суму усієї залишкової вартості

Це відбудеться і в тому випадку, якщо ліквідаційна вартість ОЗ не дорівнює нулю. Тобто ліквідаційна вартість в бухобліку також потрапить до витрат.

Витрати на ліквідацію ОЗ (зарплатня працівників, ЄСВ, послуги підрядника, якщо вони понесені та документально підтверджені) також відображаються на субрахунку 976.

Ліквідується ОЗ, який не має балансової вартості

Часто вважається цілком логічним, що однією з найбільш типових причин ліквідації ОЗ є його повна амортизація. Ну, здавалося б, що тут такого: ОЗ має нульову вартість, відповідно на балансі ніяк не відображається. То чому б його не списати?

Ба ні, усе не так просто. Адже вище ми вже звертали увагу, що вилучити зі складу активів через ліквідацію можна лише той ОЗ, який не відповідає критеріям визнання активом. А якщо ваш ОЗ нормально собі працює, то навіть повна його амортизація — ще не підстава, щоб його списувати.

То що ж робити? У принципі, вам ніхто не забороняє просто вести виключно кількісний облік за цим об’єктом. Але якщо ви зібралися його ліквідувати й отримати якісь активи у вигляді ТМЦ, підприємство має право дооцінити об’єкт ОЗ із «нульовою»вартістю. Для цього користуємося правилом п. 17 П(С)БО 7 — додаємо до первісної вартості ОЗ його справедливу вартість, а суму зносу залишаємо незмінною.

Різниця між новою первісною вартістю та зносом і буде залишковою вартістю, яка уключиться до витрат при ліквідації ОЗ. Причому не забувайте: у випадку такої переоцінки і якщо ОЗ далі після цього експлуатується, необхідно обов’язково встановити ліквідаційну вартість. Вона, імовірно, буде дорівнювати справедливій вартості ТМЦ, які ви збираєтеся оприбуткувати після ліквідації ОЗ з «нульовою» вартістю.

Повторюємо: ми не вважаємо таку дооцінку обов’язковою, і проводити її чи ні — рішення самого підприємства. Докладніше про об’єкти ОЗ із «нульовою» вартістю читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 79, с. 28.

Ліквідується частина ОЗ

Часткова ліквідація ОЗ відображається тоді, коли списується окрема складова об’єкта ОЗ. Причому за умови, що це не впливає на здатність усього об’єкта в цілому виконувати свої функції.

Правила бухобліку для часткової ліквідації об’єкта ОЗ окреслені в пп. 14 і 35 П(С)БО 7 та п. 46 Методрекомендацій № 561. Перш за все залишкова вартість ОЗ зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта.

При цьому первісна (переоцінена) вартість об’єкта ОЗ та його знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта. У такому разі первісна вартість частини, що ліквідується, визначається зазвичай пропорційно якомусь параметру. Наприклад, пропорційно площі приміщення, обсягу виробленої продукції, відновлювальної вартості ліквідованої частини об’єкта ОЗ тощо.

Якщо об’єкт ОЗ, частина якого ліквідується, піддавався раніше дооцінці, то сума сальдо дооцінки (індексації), пропорційна вартості ліквідованої його частини, відображається зменшенням додаткового капіталу (Дт 411). З одночасним збільшенням нерозподіленого прибутку ( п. 46 Методрекомендацій № 561). Ну як і у випадку будь-якого вибуття об’єкта ОЗ, який було дооцінено.

Нарешті, якщо часткова ліквідація ОЗ відбувається у зв’язку із заміною одного або декількох його значущих компонентів, то в обліку відображається не тільки пропорційне зменшення залишкової вартості і зносу на суму частини ОЗ, яку замінено. У цьому випадку вартість нововстановленого компонента збільшить первісну вартість ОЗ. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68-69, с. 17.

Прибуткуємо ТМЦ після ліквідації ОЗ

Дуже часто ліквідація ОЗ проводиться таким чином, що ліквідований об’єкт не перетворюється на суцільний мотлох. Принаймні деякі його частини можна визнати активами й оприбуткувати.

Запчастини, комплектуючі та інші відходи, що залишилися після ліквідації ОЗ у розпорядженні підприємства, обов’язково має бути зараховано на баланс за собівартістю. Причому ця вартість залежить від того, як підприємство планує надалі використовувати зазначені ТМЦ. Вони прибуткуються на баланс ( пп. 2.12 і 2.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2):

— або за чистою вартістю реалізації (якщо ви плануєте їх продавати),

— або за вартістю можливого використання (якщо ви плануєте використовувати їх у своїй господарській діяльності)

Коли такі ТМЦ приубткуються в бухобліку підприємства, відображається інший дохід, як це передбачено п. 44 Методрекомендацій № 561. При цьому виконується проводка Дт 209 «Інші матеріали» — Кт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

І наостанок. Ви знаєте, що раніше власники тих ОЗ, які містять дорогоцінні метали, мали клопіт. При ліквідації такого ОЗ потрібно передати їх компоненти, вузли чи інші елементи спеціалізованому підприємству. Для того, аби воно здійснило виїмку дорогоцінних металів.

Наразі Інструкція про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затверджена наказом Мінфіну від 06.04.98 р. № 84, втратила чинність Згідно з наказом Мінфіну від 22.05.2015 р. № 587. У п. 2 зазначеного наказу сказано, що облік дорогоцінних металів та матеріалів, які їх містять, провадиться на підставі внутрішніх інструкцій, що розробляються суб’єктами господарювання, які здійснюють операції із дорогоцінним камінням.

Тобто навіть якщо вважати наявність якоїсь крап­лини золота чи якогось іншого металу у вашому ОЗ операцією з таким дорогоцінним металом, то ви тепер не зобов’язані дотримуватися доволі складного спецпорядку ліквідації такого ОЗ.

Проілюструємо облік ліквідації ОЗ на прикладах.

Приклад 1. Підприємство має на балансі кондиціонер первісною вартістю 140000 грн., сума накопиченого зносу — 12000 грн. Кондиціонер зламався, і ліквідаційна комісія визнала його подальшу експлуатацію неможливою. Прийнято рішення ліквідувати об’єкт ОЗ. Витрати на ліквідацію — 250 грн. (зарплата працівникам + ЄСВ на неї). У результаті ліквідації оприбутковано ТМЦ вартістю 400 грн. Пізніше зазначені ТМЦ реалізовано за 480 грн. (у тому числі ПДВ — 80 грн.).

Приклад 2. На балансі підприємства перебуває залізнична колія для перевезення вантажів поміж цехами (довжина колії — 120 м). Первісна вартість колії — 45000 грн., накопичений знос — 22000 грн. Підприємство прийняло рішення розібрати ділянку колії довжиною 30 м. Витрати на ліквідацію, здійснену сторонньою організацією, — 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.). Оприбутковані ТМЦ (вартість можливого використання — 3000 грн.) підприємство вирішило залишити для власного використання.

Ділянка колії, яку розібрано, складає: 30 м : : 120 м = 25 % загальної довжини колії.

Ну то як? Не така вже це і складна справа — бух­облік ліквідації ОЗ. Рухаємося далі — до податкового обліку, там ситуація не така однозначна, а отже, складніша.

висновки

• Ліквідація об’єкта ОЗ у бухобліку відображається на підставі рішення комісії, яка визнала подальшу його експлуатацію неможливою.

• Залишкова вартість ОЗ, що ліквідуються, уключається до складу інших витрат.

• Якщо ОЗ повністю замортизовано — це ще не причина його ліквідувати. А якщо повністю замортизований ОЗ ви плануєте продати або іншим чином отримати із нього активи — такий ОЗ можна дооцінити згідно з п. 17 П(С)БО 7.

• ТМЦ, отримані від ліквідації ОЗ, прибуткуються на баланс одночасно із визнанням іншого доходу. Вони відображаються або за відновлювальною вартістю, або за чистою вартістю реалізації.