Підсумкова податкова: підсумки…

Головне: підсумкову податкову накладну (далі — підсумкова ПН) або точніше — «податкову накладну за щоденними підсумками операцій» — як і раніше, дозволяється складати платнику ПДВ, зокрема у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (неплатнику ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Цим ми завдячуємо п. 13 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957 (далі — Порядок № 957).

Про таку — «роздрібну» підсумкову ПН ми писали не раз («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 96, с. 34; 2015, № 6, с. 43). Але тепер робимо окремий акцент на тому, що підсумкові ПН — увага! — навіть при безготівковій формі оплати мають право складати також готельєри («Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 44, с. 32) та постачальники послуг, які виписують своїм покупцям так звані замінники ПН. Це, зокрема, рахунки, які виставляються за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показами приладів обліку, що містять суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця). До речі, про нюанси виписки підсумкових ПН постачальниками електроенергії читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 42, с. 37.

Ще раз зазначимо: якщо комусь із покупців ви оформили й видали (зареєстрували в ЄРПН) «звичайну» ПН, то прослідкуйте, щоб суми обсягу постачання і ПДВ з неї не задвоїлися в підсумковій ПН!

Ну а зараз перейдемо безпосередньо до новацій у порядку складання підсумкової ПН.

ПН-реєстрація

Зрозуміло, що підсумкова ПН, як і раніше, покупцеві не видається (і, повторюємо, не включає ті постачання, на які складені і видані, — зрозуміло, з реєстрацією їх в ЄРПН — «звичайні» ПН). Тобто вона, як і раніше, належить до категорії «самовиписаних». Проте нарівні з будь-якими ПН, виписаними з 01.01.2015 р., вона складається теж виключно в електронній формі і з 01.02.2015 р. підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН, так би мовити, на загальних підставах. Але оскільки покупцеві така ПН не видається, за її нереєстрацію теоретично загрожує лише адмінштраф згідно зі ст. 163¹ Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х. І не загрожує фінсанкція, передбачена ст. 120¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), що стосується «звичайних» ПН.

Проте не зрозумійте неправильно, ніби ми закликаємо вас ігнорувати реєстрацію підсумкових ПН. Від них ви можете мати користь, і не малу. Особливо якщо ви працюєте з фізособами, кожній з яких виписувати окрему ПН, погодьтеся, важкувато.

Яку користь? Дивіться, ніхто не гарантований від помилок — отже, перед вами може постати завдання подальшого коригування показників підсумкової ПН, у тому числі і в бік зменшення своїх податкових зобов’язань (ПЗ), відображених у ній. А для цього доведеться оформити, і головне — зареєструвати в ЄРПН відповідний розрахунок коригування (РК) до такої підсумкової ПН.

Саме тому ми рекомендуємо вам такі підсумкові ПН не тільки виписувати, а й реєструвати. До речі, в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 42, с. 37 ми наполегливо рекомендували це робити постачальникам електроенергії, для яких подальші коригування практично неминучі. ☹

І ще одне зауваження. Якщо ви скористалися «згодою» фіскалів (див. лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17, а також консультацію в підкатегорії 101.21 БЗ) і за звичкою ведете «для себе» реєстр виданих ПН за формою старого реєстру*, то підсумкові ПН включайте туди також. Нагадуємо, що фіскалам цей реєстр подавати не потрібно.

РРО (Z-звіти)

Якщо ви застосовуєте на місці розрахунків кілька РРО, то зверніть увагу, що в недавньому листі ДФСУ від 03.03.2015 р. № 4436/6/99-99-19-03-02-15 фіскали нарешті відступилися від своєї колишньої жорсткої вимоги — складати окрему підсумкову ПН на кожен Z-звіт (тобто на кожен РРО) і погодилися з нашою позицією: достатньо однієї підсумкової ПН на всі РРО, що здійснювали розрахункові операції у відповідний день!

При цьому в підкатегорії 101.19 БЗ, як і раніше, є консультація з вимогою до платника ПДВ, що не делегував згідно з абзацом другим п. 1 Порядку № 957 право виписки ПН своїм філіям та/або структурним підрозділам, які самостійно здійснюють постачання товарів/послуг і розрахунки з покупцями через декілька РРО, складати від свого імені окремі підсумкові ПН на кожен такий апарат. Можливо, адміни БЗ просто не встигли відреагувати на зазначений лист?.. ☹

«Роздрібний» акциз

У двох чинних нині консультаціях з підкатегорії 101.07 БЗ фіскали, як і раніше, торочать: в підсумковій ПН обсяг операцій, відображених в касових чеках, надрукованих протягом дня, та суми ПДВ, визначені за такими операціями, зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті.

У той же час у листі ДФСУ від 03.03.2015 р. № 4436/6/99-99-19-03-02-15 (та консультації з підкатегорії 101.19 БЗ) фіскали прямо говорять, що в ПН «роздрібний» акциз не відображається! Отже, і в підсумковій ПН теж.

Так от, у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 36 — 37, с. 32 ми попередили тих суб’єктів, які не змогли (чи не побажали ☺) перепрограмувати свої РРО на розрахунок і друкування в чеках сум «роздрібного» акцизу, про можливі невідповідності пропорцій та величин сум ПДВ, зазначених у їх Z-звіті, і тих, які правильно розраховані згідно з приписами ПКУ та відображені в підсумковій ПН… Очевидно, таким платникам доведеться доводити фіскалам свою правоту та правомірність таких уявних «невідповідностей» фактичним сумам виторгу… ☹

Розрахунок коригування

Фіскали завжди висловлювались проти складання РК до підсумкової ПН і цій позиції вірні досі (підкатегорія 101.07 БЗ). Але єдиний їх аргумент полягає в тому, що, мовляв, сума повернення і так врахована у Z-звіті, якому, начебто, повинна точно відповідати сума підсумкової ПН. А що коли виникла необхідність виправлення, наприклад, при безготівковій оплаті за готельні чи інші послуги (зокрема, у згаданому випадку з постачанням електроенергії)? Час уже б фіскалам і тут перейти до більш адекватної позиції… ☺

Втім, узагалі-то, згадане заперечення стосується тільки «роздрібної» ПН, складеної за готівковими розрахунками, і лише в одній ситуації — повернення товару роздрібним покупцем. Тому є вагомі підстави вважати, що право на РК до підсумкової ПН, складеної при безготівкових розрахунках, все ж таки є.

Якщо максимально скрупульозно придивитися до недавніх листа ДФСУ від 03.03.2015 р. № 4436/6/99-99-19-03-02-15 та консультації в підкатегорії 101.19 БЗ, згаданих вище, які присвячені порядку заповнення підсумкової ПН, то разом з відомими «старістями» можна натрапити на дві з половиною новації…☹

Конкретно щодо порядку заповнення:

(1) у лівій верхній її частині ставите знак «Х»;

(2) ставите тип причини «11»;

(3) у реквізиті «Особа (платник податку) — покупець» пишете «Неплатник»;

(4) у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляєте умовний ІПН «100000000000» — акцент для (3) та (4): і при безготівковій оплаті теж;

(5) у полі «вид договору» записуєте «Договір купівлі-продажу» або «Договір надання послуг», а поля «від» і «№ » просто не заповнюєте (без прокреслень!);

(6) у реквізиті «Форма проведених розрахунків» пишете свій варіант форми розрахунків — «готівка», «оплата з поточного рахунка», «чек»;

(7) у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначаєте:

— для всіх непідакцизних українських товарів — «Товари/послуги в асортименті»; — підакцизні та імпортні товари групуєте порядково відповідно до їх кодів УКТ ЗЕД, що записуються до графи 4;

(8) графи 5.1, 5.2, 6 і 7 не заповнюєте;

(9) у графах 8, 9, 10 показуєте загальний обсяг постачання ваших послуг;

(10) у графі 13 — загальну суму коштів в їх оплату.

Приклад заповнення «роздрібної» підсумкової ПН наведено на рисунку (див. с. 24).

Що ж до новацій, то ось і вони.

Перша. Раніше податківці радили зазначати дату складання підсумкової ПН у полі «від» реквізиту «Вид цивільно-правового договору», а зараз говорять, що це поле заповнювати не слід. Причому про графу 2 підсумкової ПН фіскали змовчали, але ми вважаємо, що заповнювати її потрібно на загальних підставах, тобто відповідно до дати виникнення ПЗ, наприклад, так: «20052015». Але чи в кожнім рядку? Адже в «роздрібній» підсумковій ПН, що включає як непідакцизні вітчизняні «Товари в асортименті», так і підакцизні та/або імпортні товари, таких рядків може бути кілька. Цікаво, що раніше відповідну вимогу податківці висували для так званої зведеної ПН, але тепер ту консультацію з БЗ виключено… Проте, ми заповнювали б таки у кожній… ☺

Друга. Тепер конкретизовано, що також потрібно заповнювати і реквізит «Форма проведених роз- рахунків» — очевидно це «готівка, оплата з поточного рахунка, чек…».

«Друга з половиною». Раніше не заповнювалася одна графа 5, а зараз дві її підграфи — 5.1 і 5.2.

Але… Про все це ми пишемо тільки для того, щоб ви були готові до можливих причіпок фіскалів і розуміли, що вони — саме причіпки і не більше, тому що ці реквізити і відхилення у варіантах їх заповнення не є істотними! Та й узагалі це ваші ПЗ — до чого тоді весь цей мазохізм?

А втім, чи ж мусимо тим журитися?..☺

выводы

• Підсумкова ПН складається виключно в електронній формі й підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН на загальних підставах.

• Фіскали погодилися з тим, що при використанні кількох РРО на місці розрахунків платникові досить скласти одну підсумкову ПН на всі Z-звіти РРО, що здійснювали розрахункові операції у відповідний день.

• Через неперепрограмування РРО на розрахунок і друкування в чеках сум «роздрібного» акцизу можливі невідповідності величин і пропорцій сум ПДВ, які відображені в Z-звіті, правильним сумам цього податку, розрахованим згідно з ПКУ та відображеним у підсумковій ПН.

Приклад заповнення підсумкової ПН