Прострочена кредиторка: боротьба за ПК-ПДВ триває

Яновська Наталія, податковий експерт
Податки & бухоблік Жовтень, 2015/№ 86
В обраному У обране
Друк
Лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21062/6/99-99-19-03-02-15

висновок документа


Неоплачені товари/послуги після спливу строку позовної давності вважаються безоплатно отриманими. Тобто немає придбання, а отже, немає права на ПК, виходячи з п. 198.3 ПКУ

Минають роки, переписується ПКУ, «покращення» проникають в усі доступні та недоступні місця, а для податківців — жодних змін. От не хочуть вони розлучатися зі своїми улюбленими фіскальними «придумуваннями». Одне з них — це вимога прибрати з податкового кредиту (ПК) суму ПДВ при списанні простроченої кредиторки за отримані, але не оплачені товари/послуги.

Відкоригувати ПК (зменшити) вони пропонують на підставі бухдовідки. Щоправда, податківці посоромилися продовжити і сказати, в якому рядку декларації з ПДВ показати цю красу. Якщо підняти один з останньо-попередніх листів на цю тему (лист ДФСУ від 25.06.2014 р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 68, с. 8), то там пропонувалося це зробити через ряд. 16.1. Так слід діяти тим платникам, які не мають ані сил, ані бажання сперечатися.

Щоправда, тут треба зазначити одну цікавинку: відсутність впливу такого коригування на формулу «щастя» з п. 2001.3 ПКУ (суму ліміту для реєстрації податкових накладних). Ураховуючи загальний строк позовної давності — три роки, на сьогодні списуватиметься та кредиторка, за якою вхідний ПДВ ще не потрапив до формули, бо її на момент формування ПК не було і в проекті. І це справедливо, якщо, звичайно, у принципі можна вважати сторно ПК у цій ситуації справедливим. Для новітньої історії ПДВ, коли вхідний ПК потрапить до формули, збільшивши її, сторно за ряд. 16.1 не зменшить суму ліміту, і це приємно, якщо, звичайно, цю ситуацію можна у принципі назвати приємною. Ну хоча б за це дякуємо! Адже податківці й тут могли зафіскалити глибше і придумати знімати ПК через нарахування податкових зобов’язань (ПЗ). Хоча ще не зрозуміло, що вони заспівають, коли дійде до справи: настане час списання кредиторки в новітній ПДВ-історії.

Ми переконані, що з такою позицією податківців треба сперечатися, підстав для сторнування ПК немає. Дійсно, після закінчення строку позовної давності заборгованість за неоплаченими товарами стає безнадійною ( п.п. 14.1.11 ПКУ), класифікується з позиції ПКУ як безповоротна фіндопомога ( п.п. 14.1.257 ПКУ). Проте ПКУ не містить жодних вказівок щодо коригування ПК після закінчення строку позовної давності. І не стають товари безоплатно отриманими, сторони залишаються боржником і кредитором. За кредитором навіть зберігається право звернутися до суду з позовом про погашення боргу, незважаючи на сплив строку позовної давності ( ч. 2 ст. 267 ЦКУ).

Існують випадки, коли за допомогою аналогічних аргументів платникам удавалося переконати суди: ПК відстоювали (див., наприклад, постанову Львівського апеляційного адмінсуду від 18.11.2014 р. у справі № 876/14024/13, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 25.04.2013 р. у справі № 826/1290/13-а).

Так, що гріха таїти, навіть у фіскалів були проблиски розуміння, щоправда, воно стосувалося тільки ПДВшників-«касовиків» (див. лист Міндоходів від 19.09.2013 р. № 11534/6/99-99-19-04-02-15), але висновки застосовні для всіх (детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 33, с. 5).

До речі, розумний підхід податківці сповідують і щодо імпортних неоплачених протягом строку позовної давності товарів. Зазначають, що ПК коригувати не треба, оскільки не змінюється сума компенсації за договором з нерезидентом і не повертається митний ПДВ (БЗ 101.10).

На жаль, з’явилися і погані судові приклади — ухвала ВАСУ від 16.07.2015 р. № К/800/32323/14. У ній суд кваліфікував не оплачені протягом строку позовної давності товари як безоплатно отримані без права на ПК.

Як зберегти ПК без суду? Якщо не хочеться сперечатися з податківцями, йти до суду, але й не хочеться втрачати ПК, то можна вчинити хитріше: продовжити строк позовної давності, щоправда, в деяких випадках не без допомоги вашого кредитора. Так, наприклад, ст. 259 ЦКУ дає вам право встановити в договорі триваліший строк позовної давності, ніж загальностандартний трирічний ( ст. 257). Домалюйте потрібний строк у додатковій угоді. У принципі, вам досить визнати претензію кредитора, керівнику підписати акт звірки, надіслати письмове прохання про відстрочення сплати боргу, щоб заново розпочати відлік строку позовної давності ( ст. 264 ЦКУ, п.п. 4.4.1 Постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 13). Детальніше про строк позовної давності див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 33, а про облік безнадійної заборгованості — «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 29.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд