висновок документа
Неоплачені товари/послуги після спливу строку позовної давності вважаються безоплатно отриманими. Тобто немає придбання, а отже, немає права на ПК, виходячи з п. 198.3 ПКУ
Минають роки, переписується ПКУ, «покращення» проникають в усі доступні та недоступні місця, а для податківців — жодних змін. От не хочуть вони розлучатися зі своїми улюбленими фіскальними «придумуваннями». Одне з них — це вимога прибрати з податкового кредиту (ПК) суму ПДВ при списанні простроченої кредиторки за отримані, але не оплачені товари/послуги.
Відкоригувати ПК (зменшити) вони пропонують на підставі бухдовідки. Щоправда, податківці посоромилися продовжити і сказати, в якому рядку декларації з ПДВ показати цю красу. Якщо підняти один з останньо-попередніх листів на цю тему (лист ДФСУ від 25.06.2014 р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 68, с. 8), то там пропонувалося це зробити через ряд. 16.1. Так слід діяти тим платникам, які не мають ані сил, ані бажання сперечатися.
Щоправда, тут треба зазначити одну цікавинку: відсутність впливу такого коригування на формулу «щастя» з п. 2001.3 ПКУ (суму ліміту для реєстрації податкових накладних). Ураховуючи загальний строк позовної давності — три роки, на сьогодні списуватиметься та кредиторка, за якою вхідний ПДВ ще не потрапив до формули, бо її на момент формування ПК не було і в проекті. І це справедливо, якщо, звичайно, у принципі можна вважати сторно ПК у цій ситуації справедливим. Для новітньої історії ПДВ, коли вхідний ПК потрапить до формули, збільшивши її, сторно за ряд. 16.1 не зменшить суму ліміту, і це приємно, якщо, звичайно, цю ситуацію можна у принципі назвати приємною. Ну хоча б за це дякуємо! Адже податківці й тут могли зафіскалити глибше і придумати знімати ПК через нарахування податкових зобов’язань (ПЗ). Хоча ще не зрозуміло, що вони заспівають, коли дійде до справи: настане час списання кредиторки в новітній ПДВ-історії.
Ми переконані, що з такою позицією податківців треба сперечатися, підстав для сторнування ПК немає. Дійсно, після закінчення строку позовної давності заборгованість за неоплаченими товарами стає безнадійною ( п.п. 14.1.11 ПКУ), класифікується з позиції ПКУ як безповоротна фіндопомога ( п.п. 14.1.257 ПКУ). Проте ПКУ не містить жодних вказівок щодо коригування ПК після закінчення строку позовної давності. І не стають товари безоплатно отриманими, сторони залишаються боржником і кредитором. За кредитором навіть зберігається право звернутися до суду з позовом про погашення боргу, незважаючи на сплив строку позовної давності ( ч. 2 ст. 267 ЦКУ).
Існують випадки, коли за допомогою аналогічних аргументів платникам удавалося переконати суди: ПК відстоювали (див., наприклад, постанову Львівського апеляційного адмінсуду від 18.11.2014 р. у справі № 876/14024/13, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 25.04.2013 р. у справі № 826/1290/13-а).
Так, що гріха таїти, навіть у фіскалів були проблиски розуміння, щоправда, воно стосувалося тільки ПДВшників-«касовиків» (див. лист Міндоходів від 19.09.2013 р. № 11534/6/99-99-19-04-02-15), але висновки застосовні для всіх (детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 33, с. 5).
До речі, розумний підхід податківці сповідують і щодо імпортних неоплачених протягом строку позовної давності товарів. Зазначають, що ПК коригувати не треба, оскільки не змінюється сума компенсації за договором з нерезидентом і не повертається митний ПДВ (БЗ 101.10).
На жаль, з’явилися і погані судові приклади — ухвала ВАСУ від 16.07.2015 р. № К/800/32323/14. У ній суд кваліфікував не оплачені протягом строку позовної давності товари як безоплатно отримані без права на ПК.
Як зберегти ПК без суду? Якщо не хочеться сперечатися з податківцями, йти до суду, але й не хочеться втрачати ПК, то можна вчинити хитріше: продовжити строк позовної давності, щоправда, в деяких випадках не без допомоги вашого кредитора. Так, наприклад, ст. 259 ЦКУ дає вам право встановити в договорі триваліший строк позовної давності, ніж загальностандартний трирічний ( ст. 257). Домалюйте потрібний строк у додатковій угоді. У принципі, вам досить визнати претензію кредитора, керівнику підписати акт звірки, надіслати письмове прохання про відстрочення сплати боргу, щоб заново розпочати відлік строку позовної давності ( ст. 264 ЦКУ, п.п. 4.4.1 Постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 13). Детальніше про строк позовної давності див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 33, а про облік безнадійної заборгованості — «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 29.
