(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 75
  • № 74
  • № 73
  • № 72
  • № 71
  • № 70
  • № 68-69
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2015/№ 76

Повідомлення про прийняття на роботу: штрафи, mamma mia!

Узагалі-то, повідомлення про прийняття працівника має бути тільки сигналом: мовляв, прийняли співробітника, платитимемо податки, майте це на увазі. І все! Але контролюючі органи зробили з цієї «мухи» не просто «слона», а справжнього «штрафонебезпечного дракона». «Шокуючі» висновки та антистресові поради — у нашій статті.

З 01.01.2015 р. діє правило: не допускається до роботи особа без укладення трудового договору та повідомлення ДФСУ про прийняття працівника на роботу (далі — повідомлення). Прописано цю норму в ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП). Форма повідомлення наведена в додатку до Порядку № 413*. Відповіді на запитання щодо повідомлення ви знайдете в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 58, с. 5.

* Порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу, затверджений постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Зауважимо, що податківці, схоже, вважають «днем народження» цієї форми 3 липня, коли вона була офіційно оприлюднена. До речі, і ми підтримували таку позицію, оскільки до 3 липня роботодавці в очі не бачили горезвісну форму (про це було в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 56, с. 7). А ось фахівці Мінсоцполітики «вчепилися» за 27 червня, коли було оприлюднено текст Порядку № 413, але без форми (див. лист Мінсоцполітики від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15).

Це перший шоковий висновок, адже між 27.06.2015 р. і 02.07.2015 р. були такі роботодавці, які приймали працівників, але… не подавали повідомлення. А за таке належить штраф! Причому тут контролери не поскупилися.

Не такий страшний штраф?.. Та ж ні — саме так!

Згодні, що допуск до роботи без повідомлення — це порушення вимог трудового законодавства (зокрема, ч. 3 ст. 24 КЗпП) і за нього належить покарання. Але щодо ступеня покарання наші думки з Державною інспекцією України з питань праці (далі — Держпраці), яка в цьому випадку виступає «катом», розходяться.

Ми вважаємо, що в цьому випадку роботодавцю загрожує штраф у розмірі 1 мінзарплати як за порушення інших вимог трудового законодавства (абзац п’ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП). Нагадуємо: поки що «мінімалка» становить 1218 грн. Проте після внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII її розмір становитиме 1378 грн. (причому, схоже, зарплату підвищать заднім числом, тобто з 01.09.2015 р.).

У свою чергу, посадовим особам роботодавця загрожує адмінштраф у розмірі від 510 грн. до 1700 грн. (ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X; далі — КпАП).

А ось Держпраці в листі від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15 не розмінюється на дрібниці і прирівнює неподання повідомлення до фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Звідси до роботодавця за неподання повідомлення застосовують штраф, установлений абзацом другим ч. 2 ст. 265 КЗпП, а це аж 30 мінзарплат! Тобто

до внесення змін до держбюджету — 36540 грн., а після офіційного збільшення мінзарплати — 41340 грн.

Відповідно підвищуються і «ставки» адмінштрафу: від 8500 грн. до 17000 грн. згідно з ч. 3 і 4 ст. 41 КпАП. На жаль, Держпраці вторить і Мінсоцполітики в уже зазначеному листі.

Але з чого такий шоковий висновок? Держпраці вважає, що укладення трудового договору включає видання наказу та подання повідомлення до органів ДФСУ. Очевидно, що за основу такої позиції було взято саме назву ст. 24 КЗпП, яка звучить як «Укладення трудового договору».

Інакше кажучи, думка Держпраці зводиться до того, що

повідомлення — складова частина оформлення трудового договору

Ми з такою думкою не згодні. На наш погляд, конструкція ч. 3 ст. 24 КЗпП свідчить про те, що допуску до роботи передують два самостійні етапи:

1) оформлення трудового договору шляхом видання наказу (письмова форма трудового договору використовується тільки у випадках, зазначених у ч. 1 ст. 24 КЗпП). Згодні, що за порушення цього етапу роботодавець повинен відповідати за всією суворістю закону. Адже неоформлений працівник — це зарплата «у конверті», недонадходження податків/внесків/зборів до бюджету;

2) повідомлення податківців про нового працівника. А ось цей етап — це тільки додатковий сигнал податківцям, який, до речі, дублює подання таблиці 5 Звіту за формою № Д4. При цьому працівник офіційно оформлений, зарплата нараховується/виплачується, податки сплачуються, звітність подається. А тому настільки суворе покарання виглядає щонайменше несправедливо.

Крім того, у ч. 3 ст. 24 КЗпП між вищезазначеними етапами стоїть сполучник «і», а це означає: законодавець не мав на увазі під оформленням трудового договору, у тому числі повідомлення податківців.

Водночас мусимо попередити: зважаючи на наявність такого «нехорошого» листа від відомства, яке безпосередньо каратиме за «трудові» порушення, краще не ризикувати і не забувати подавати повідомлення про прийняття працівника. Забудькуватість дуже дорого обійдеться. А в разі боротьби за справедливість вас чекають судові тяганини.

Але й це ще не всі «шоки». Штраф, передбачений ч. 2 ст. 265 КЗпП, є фінсанкцією, і на нього не поширюються строки давності, установлені ст. 250 ГКУ (протягом 6 місяців з дня виявлення, але не пізніше ніж через 1 рік з моменту скоєння). Такий штраф буде «вічно молодим» і застосувати його можуть коли завгодно. Нагадуємо, що штраф за допуск до роботи без повідомлення накладатиме Держпраці, але тільки після того, як КМУ розробить і затвердить відповідний порядок.

Втішає, що хоча б адмінштраф не накладають через 3 місяці з моменту припинення адмінпорушення (тобто після подання повідомлення).

«Контрольний» постріл від Кримінального кодексу

Тримайтеся, шановані читачі! Річ у тім, що в перспективі за неподання повідомлення може бути передбачена кримінальна відповідальність: штраф від 85000 грн. до 170000 грн. або позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. На сайті ВРУ опубліковано законопроект від 04.09.2015 р. № 3036 з відповідними змінами до ст. 172 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

Словом, чим далі в ліс, тим більше штрафи... ☺ Але, можливо, такий законопроект «заморозять»? Дуже на це сподіваємося.

Обережно: подання поштою!

Нещодавно ми повідомляли (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 74, с. 4), що Держпраці не проти подання повідомлення поштою, адже прямої заборони на це Порядок № 413 не встановлює. У свою чергу, Мінсоцполітики вважає, що відправлення повідомлення засобами поштового зв’язку не передбачене.

На нашу думку, з урахуванням «драконівських» штрафів поки що краще не ризикувати з відправленням поштою, а далі буде видно.

Висновок: боротися з тіньовим ринком праці, звичайно, потрібно. Проте хотілося б, щоб реформи не супроводжувалися втратою здорового глузду. Поки що є надія на КМУ, який повинен затвердити порядок накладення «трудових» штрафів.

прийняття на роботу, повідомлення, штрафи додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті