Теми статей
Обрати теми

Донарахування чи самовиправлення: що краще?

Смердов Віталій, податковий експерт
Розуміємо, запитання із заголовка статті могло вас збентежити. Але повірте: воно виникло не на порожньому місці. Після того, як 1 вересня набув чинності Закон № 655* (див. про нього в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68 — 69, с. 5), платити донарахування за підсумками перевірок у деяких ситуаціях стало реально вигідніше, ніж самовиправлятися.

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII.

Ви вже, швидше за все, знаєте, що з 1 вересня в Податковому кодексі України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) з’явилася норма, що передбачає списання штрафів, нарахованих при визначенні контролерами податкових зобов’язань, тобто штрафів згідно з п. 123.1 ПКУ**. Щоправда, спишуть такі штрафи тільки в разі дотримання одночасно таких умов (п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— обсяг доходів та/або операцій платника за попередній звітний рік менше 20 млн грн.;

— платник сплатив суму податкових зобов’язань, що відображена в податковому повідомленні-рішенні (ППР) і на яку, власне, «накручено» штраф — у строки, передбачені ПКУ, причому без оскарження (як адміністративного, так і судового);

— донарахування податкового зобов’язання з цього податку/збору не є повторним протягом року. Судячи з усього, прив’язуватися потрібно не до календарного року, а до 365/366 днів з дати винесення ППР.

** Розмір такого штрафу становить, у загальному випадку, 25 % від суми податкового зобов’язання, визначеного податківцями. А при повторному визначенні протягом 1095 днів — 50 %.

Діє це послаблення тимчасово — до 31.12.2016 р. включно. При цьому, як бачите, воно чимось нагадує податковий компроміс (водночас у цих механізмах все ж більше відмінностей, ніж схожого). Детальніше про всі зазначені умови та проблеми, пов’язані з їх визначенням, ви могли прочитати в зазначеній консультації в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68 — 69, с. 5.

Щоправда, одразу зауважте: нещодавно податківці підтвердили наші побоювання. Річ у тім, що порядок списання штрафів ще повинен затвердити Мінфін. У цьому-то ми й бачили ризик: поки не буде такого порядку, списувати штрафи не будуть. Так от, виходячи з консультації в підкатегорії 138.01 БЗ податківці такий підхід, судячи з усього, підтримують ☹.

Що ж, зі вступом закінчили, тепер переходимо до основного запитання: як використовувати це послаблення (коли воно запрацює) з максимальною вигодою для себе?

Умисне заниження податкових зобов’язань

Попереджаємо: ми в жодному разі не агітуємо і не радимо діяти так само. Ми тільки опишемо можливість, яку надає зазначена норма.

Почнемо з того, що, якщо задекларувати суму податкових зобов’язань в повному обсязі, але не заплатити її (наприклад, через брак коштів), податківці з імовірністю, близькою до 100 %, виявлять це й нарахують штраф*** (п. 126.1 ПКУ) з пенею. Штрафу не уникнути навіть у тому випадку, якщо затримати оплату хоча б на один день. А ось з пенею простіше — вона нараховуватиметься тільки після закінчення 90 календарних днів, що настають за граничною датою сплати грошового зобов’язання. Тепер поглянемо на другу ситуацію.

*** Сума цього штрафу становить 10 % (при затримці до 30 календарних днів включно) або 20 % (при затримці понад 30 календарних днів).

Припустимо, платник навмисно занизить суму податкових зобов’язань (тобто не покаже її в декларації)

При цьому зауважте:

— не важливо, яким чином і щодо якого податку/збору він це зробить (зокрема, не відобразить ПДВ-зобов’язання, завищить податковий кредит, занизить доходи тощо);

— мотиви теж не мають значення. На поведінку платника може впливати і банальний брак коштів для сплати податків.

Що йому загрожує в такому разі? Почнемо з того, що таке заниження податківці здатні виявити, як правило, тільки під час документальної перевірки. На них же зараз і протягом усього 2016 року встановлено мораторій* (крім декількох винятків). У зв’язку з цим можливі дві ситуації.

* Про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12, с. 25.

На платника мораторій не поширюється. Якщо податківці проведуть документальну перевірку і (знову ж таки, якщо) виявлять зазначене порушення, то винесуть ППР. У цьому випадку, якщо платник заплатить у належний строк суму, донараховану ними, його звільнять від штрафу згідно з п. 123.1 ПКУ. Але врахуйте:

— платнику потрібно буде заплатити пеню**. Нагадаємо, що в такому разі вона нараховується за весь період заниження — виходячи з 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день такого заниження;

— штраф спишуть тільки в тому випадку, якщо зазначені події (у тому числі сплата податкового зобов’язання за ППР) відбудуться до 31.12.2016 р. включно. Як поводитися з наближенням цієї дати (якщо до цього моменту податківці не виявлять цього порушення)? Варіантів небагато: або виправляти помилку поданням УР (зі сплатою «самоштрафу» та пені), або мовчати й далі, сподіваючись на те, що це порушення не виявлять протягом 1095-денного строку***. Щоправда, перший варіант все ж таки кращий;

— у багатьох може виникнути запитання з приводу кримінальної відповідальності. Так от, до відповідальності згідно зі ст. 212 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III (далі — КК) за умисну несплату податків/зборів можуть притягувати тільки в тому випадку, якщо сума несплати становить 1000 нмдг (сьогодні це 609000 грн.) і більше. Якщо цей критерій не досягається, ст. 212 КК не страшна. Крім того, незалежно від суми заниження потрібно пам’ятати про відповідальність за ст. 366 КК — за службове підроблення (про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 62, с. 28).

** Заплатити її, судячи з усього, можна буде й пізніше, адже сплата пені не є умовою для списання штрафу.

*** Нагадаємо: після закінчення цього строку податківці не мають права донараховувати податкові зобов’язання (п. 102.1 ПКУ).

Як бачите, у такому разі платник заплатить по суті ту саму суму, яку повинен був заплатити спочатку, але зробить це пізніше. Щоправда, додатково до цього він понесе витрати у вигляді пені**** і «повісить» на себе ризики, пов’язані з кримінальною відповідальністю.

**** До речі, якщо пеню в цьому випадку розглядати не як санкцію, а як плату за користування грошима (інакше кажучи, як своєрідний кредит), то необхідність її сплати не виглядає такою вже й страшною.

На платника поширюється мораторій. До закінчення 2016 року податківці не мають права проводити щодо такого платника документальні перевірки, а тому виявити заниження ним податкових зобов’язань вони, швидше за все, теж не зможуть. Як результат, до цього моменту можна нічого не виправляти.

З наближенням зазначеної дати платнику, як і в попередньому випадку, потрібно буде прийняти рішення: або виправити помилку (зі сплатою «самоштрафу» і, за необхідності, пені), або залишити все, як є, і сподіватися, що це порушення не виявлять протягом 1095-денного строку.

Виправлення помилки

Головна відмінність цієї ситуації від попередньої: заниження податкових зобов’язань сталося ненавмисно. Інакше кажучи, маємо справу зі звичайною помилкою, але яку ви при цьому виявили раніше податківців. Виправляти її чи ні? У минулому таке запитання навряд чи б виникло, але з 1 вересня ситуація змінилася.

Припустимо, що ви вирішили виправити помилку. У такому разі вам доведеться сплатити:

— власне суму заниження;

— «самоштраф» (якщо УР подається як окремий документ, розмір такого штрафу становитиме 3 %);

— пеню. Щоправда, запам’ятайте: нараховуватися вона почне тільки з 91-го дня після закінчення граничного строку для сплати грошових зобов’язань. Отже, якщо встигнете виправитися до цього моменту, пеню сплачувати не потрібно.

Але що буде, якщо помилку не виправити?

Тут наслідки такі самі, як і в попередній ситуації. Якщо це порушення виявлять податківці, ви зможете уникнути штрафних санкцій. Для цього вам потрібно буде сплатити суму недоплати — у строки, установлені ПКУ, і без ініціації процедури оскарження (як адміністративного, так і судового). Пеню при цьому доведеться заплатити в будь-якому разі.

Водночас, як ми вже зазначали, це послаблення діє тимчасово — до 31.12.2016 р. включно. З наближенням цієї дати доведеться приймати рішення: виправлятися (зі сплатою «самоштрафу» і, за необхідності, пені) або ж нічого не робити і сподіватися, що за цим порушенням мине 1095-денний строк.

Для наочності наведемо простий приклад. Припустимо, платник виявив, що не відобразив у ПДВ-декларації ПЗ на суму 10 тис. грн.

Період

Виправляємо помилку за допомогою УР

Залишаємо все, як є, і це виявляють податківці

Протягом 90 календарних днів, що настають за граничною датою сплати

— 10 тис. грн. ПДВ-зобов’язань;

— «самоштраф» (3 %) в сумі 300 грн.

— 10 тис. грн. ПДВ-зобов’язань;

— пеня

До 31.12.2016 р. включно

— 10 тис. грн. ПДВ-зобов’язань;

— «самоштраф» (3%) у сумі 300 грн.;

— пеня

— 10 тис. грн. ПДВ-зобов’язань;

— пеня

До закінчення 1095-денного строку від граничної дати подання декларації

— 10 тис. грн. ПДВ-зобов’язань;

— «самоштраф» (3%) у сумі 300 грн.;

— пеня

— 10 тис. грн. ПДВ-зобов’язань;

— штраф згідно з п. 123.1 ПКУ — у загальному випадку, 2500 грн.;

— пеня

Після закінчення 1095-денного строку від граничної дати подання декларації

Вирішуйте самі, якому варіанту ви віддасте перевагу.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі