** Звертаємо увагу, що питанню збільшення вартісного критерію ОС, а також новинкам щодо безнадійної заборгованості будуть присвячені окремі публікації в найближчих номерах «Податки та бухгалтерський облік».
Перше, що вам потрібно врахувати: всі нововведення, про які ви дізнаєтеся далі, запрацюють з 1 вересня. Тобто вже наступного тижня.
Роздача пряників від ВРУ
Пеня. Бувалим бухгалтерам, швидше за все, відомо, що при виправленні помилки, що призвела до заниження податкових зобов’язань, потрібно сплачувати не тільки «самоштраф», а й пеню. Водночас, з 01.09.2015 р. при її визначенні вас чекає серйозне послаблення:
— така пеня нараховуватиметься тільки після закінчення 90 календарних днів, що настають за граничним днем сплати грошового зобов’язання***, установленим Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Якщо ви виправляєте помилку за допомогою самостійного УР, орієнтуватися (для визначення цього строку) потрібно на дату подання такого УР. Наприклад, у вересні допустили заниження ПДВ-зобов’язань. Граничний строк сплати ПДВ за вересень — 30 жовтня. У такому разі виправити помилку без нарахування пені можна буде до 28.01.2016 р. (включно);
— якщо помилку виправлено протягом зазначеного 90-денного строку, пеня взагалі не нараховується.
*** Якщо граничний строк сплати визначався з урахуванням перенесення граничного строку подання декларації, то, вважаємо, і 90-денний строк потрібно розраховувати з урахуванням такого перенесення. При цьому нагадаємо, що відносно нещодавно з таким перенесенням строків сплати погодився й ВСУ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 62).
Чудова новина! Тільки ось цікаво: чи стосується ця індульгенція помилок, допущених до 01.09.2015 р.? Ми переконані, що повинна. Принаймні, до цього висновку нас приводить ст. 58 Конституції України.
При цьому прикро, що на «самоштраф» ця послаблення не поширюється
Штрафні санкції. Тут теж є хороші новини. До 31.12.2016 р. включно грошові зобов’язання за ППР можна буде перераховувати без сплати штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на них****. Причому ця індульгенція стосується як підприємств, так і підприємців (незалежно від системи оподаткування). Але є тут і ложка дьогтю — щоб скористатися цим послабленням, доведеться враховувати деякі умови:
1) обсяг доходів та/або операцій за минулий рік менше 20 млн. грн. Зізнаємося, цю умову сформулювали погано. По-перше, законодавець не уточнив, що це за дохід. Для підприємств-загальносистемників це, мабуть, бухгалтерський дохід. Для всіх інших питання відкрите, але ним, судячи з усього, має виступати дохід, визначений згідно з ПКУ*. По-друге, не уточнили, як рахувати цей критерій — з ПДВ чи без нього. Тим паче, що до критерію включається не тільки дохід, а й обсяг операцій. По-третє, у правилі міститься сполучник «та/або», але як його застосовувати для розмежування доходів і операцій — не зовсім зрозуміло. По-четверте, думаємо, ви вже звернули увагу на термін «операції». Що до нього включати, знову ж таки, невідомо (наприклад, це стосується сум поворотної фінансової допомоги, посередницьких операцій тощо). Особливо, якщо врахувати, що законодавець упустив слово «господарські»;
2) грошове зобов’язання за таким ППР потрібно сплатити у строки, установлені ПКУ. Як правило, це 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР. Якщо цей строк пропустити, то, формально, це послаблення вже не спрацює (навіть якщо пропустити оплату лише на 1 день). Але поживемо — побачимо;
3) сплатити грошові зобов’язання за таким ППР потрібно без оскарження (адміністративного та/або судового). Причому значення, судячи з усього, має саме початок процедури оскарження. Отже, наприклад, якщо розпочати оскарження ППР, а потім передумати і заплатити за ним, це послаблення вже не діятиме. І зауважте ще одне: якщо ви заплатите суму за ППР і з вас «знімуть» зобов’язання зі сплати штрафних санкцій, оскаржити його потім уже не можна (тож, схитрувати не вийде ☹);
4) це послаблення не спрацює в разі повторного протягом року визначення податківцями податкового зобов’язання за одним і тим самим податком/збором. При цьому запам’ятайте: прив’язуватися, судячи з усього, потрібно не до календарного року, а до 365/366 днів з дати винесення ППР**.
**** Це повинно стосуватися і грошових зобов’язань, нарахованих податківцями за підсумками періодів до 01.09.2015 р.
* Не виключаємо, що податківцям вистачить оригінальності використовувати й будь-який інший підхід. Наприклад, нещодавно платникам податку на прибуток для цілей мораторію на перевірки вони радили орієнтуватися на дані податкових декларацій (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12).
** Саме так податківці визначають повторність у разі накладення штрафів за ПКУ (див. УПК, затверджену наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 592).
На увагу також заслуговує механізм цього послаблення. Так, спочатку штраф за ППР все ж нараховується, але його списують — протягом 10 днів після сплати податкового зобов’язання, у порядку, затвердженому Мінфіном. І тут, на жаль, є своє підводне каміння:
— норму сформульовано так, що для її включення перерахувати до бюджету потрібно тільки суму податкового зобов’язання (без урахування штрафних санкцій) — вони в ППР виділені окремо. Але як цей момент пропишуть у порядку, поки що невідомо;
— є питання і до обліку таких штрафів. Річ у тім, що якщо застосовувати вказаний механізм, то спочатку сума штрафу потрапить до бухвитрат, а при її списанні — до доходів. Але точно про це можна буде сказати лише пізніше;
— якщо дивитися на ситуацію реально (а не формально), то доки такий підзаконний порядок не затвердять, розраховувати на списання штрафних санкцій не доводиться ☹.
Почуємо голос Мінфіну
Автором УПК тепер буде Мінфін (а не ДФСУ). Але зізнаємося: саме по собі це навряд чи щось змінить. У частині податкових консультацій цікаве інше.
1. У ПКУ «прикрутили» можливість оскарження в суді УПК (до цього дозволяли оскаржувати тільки індивідуальні податкові консультації). Щоправда, тут є як плюси, так і мінуси. Останні пов’язані з невизначеністю — річ у тім, що якщо хтось доб’ється від суду перегляду УПК, то це вплине на всіх платників, яких вона стосувалася. Причому на скасовану УПК вже не можна буде посилатися як на підставу для звільнення від відповідальності.
2. Законодавець уточнив, що індивідуальні письмові/електронні консультації можна буде отримати, зокрема, в обласних і міжрегіональних податкових, податковій м. Києва, а також ДФСУ. Причому їх в обов’язковому порядку розміщуватимуть на офіційному сайті ДФСУ або сайтах її територіальних управлінь — протягом 10 календарних днів після надання (на щастя, без зазначення найменування/П. І. Б. платника та його податкової адреси). Водночас, безпосередньо застосовувати їх, як і раніше, зможуть тільки ті, кому ці консультації адресовано. Усі ж інші зможуть використовувати їх тільки як орієнтир.
3. Додали перелік обов’язкових відомостей, які повинна містити письмова/електронна податкова консультація (зокрема, опис питань, зазначених у зверненні платника, обґрунтування застосування норм законодавства). При цьому, їх відсутність у податковій консультації, судячи з усього, зможе слугувати додатковою підмогою в разі її оскарження.
Акти перевірок без ППР — тепер даремні?
Під час перевірок податківці досить часто складають акти, але при цьому не виносять на їх підставі ППР. До чого це призводить? Це залежить від висновків акта. Якщо в ньому податківці вказали на нікчемність тих чи інших операцій, то в такому разі проблеми можуть виникнути не тільки у вас, а й у ваших контрагентів. Наприклад, податківці на цій підставі можуть зняти у контрагентів-покупців за такою операцією податковий кредит (вона-то, на думку контролерів, є нікчемною). Звичайно, законність подібних дій під питанням, але факт залишається фактом. Крім того, у такому разі контролери можуть мучити ваших контрагентів запитами*.
* Про те, як поводитись із запитами від податкової, читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 50, с. 19.
Погано в усьому цьому те, що платник практично позбавлений можливості захистити себе. Адже акт оскаржити не можна — ні за лінією ДФС, ні за лінією судів**. Адже сам по собі він (на відміну від ППР) не створює для платників прав та обов’язків. Були, звичайно, і проблиски (див. ухвалу ВАСУ від 17.03.2014 р. у справі № К/800/65600/13), але глобально проблему це не вирішувало.
** Звичайно, є варіант подати до нього «заперечення». Але, зізнаємося, особливо розраховувати на нього не варто.
З 1 вересня ситуація має змінитися. З цієї дати в п. 86.7 ПКУ буде записано, що податківцям та іншим держорганам заборонено використовувати акт перевірки як підставу для висновків щодо його відносин з контрагентами, якщо:
— за результатами складання акта ППР платнику не винесено/не вручено;
— або його відкликано згідно зі ст. 60 ПКУ (наприклад, за підсумками оскарження).
Таким чином, зазначену можливість для податківців буде перекрито. Водночас, ризиків напряму запитів ця норма повністю не виключає. І, крім того, якщо на підставі акта перевірки ППР все ж винесуть, контролери зможуть використовувати такий акт і для донарахувань контрагентам платника.
Зміни в податкових перевірках
Зміст наказу на перевірку. Перед проведенням перевірки податківці мають пред’явити направлення на перевірку (до нього висувається низка вимог), копію наказу на перевірку (до останнього часу вимог до його змісту не було), а також службові посвідчення осіб, зазначених у направленні***. А тепер увага: з 1 вересня вимоги до змісту з’являться і щодо наказу на перевірку. У ньому податківцям доведеться розкривати:
— дату видачі наказу;
— найменування контролюючого органу;
— найменування і реквізити суб’єкта (П. І. Б. платника податків, який перевіряється) і при проведенні перевірки в іншому місці — адреса об’єкта, який перевіряється;
— мету перевірки;
— вид перевірки (документальна планова/позапланова або фактична);
— підстави для перевірки, визначені ПКУ;
— дату початку і тривалість перевірки;
— період діяльності, що перевірятиметься;
— підпис керівника контролюючого органу (або його заступника) і печатку цього органу.
*** У частині документальних планових перевірок є ще одна умова: податківці повинні надіслати/вручити під розписку копію наказу про таку перевірку та письмове повідомлення із зазначенням дати її початку (п. 77.4 ПКУ).
Запитаєте: що це дає? А ось що: помилки в оформленні зазначених документів — підстава для недопуску податківців до перевірки.
Якщо в наказі на перевірку не буде якихось із цих відомостей (або вони будуть зазначені неправильно), то ви отримаєте право не пускати перевіряючих
І візьміть до уваги: якщо ви їх усе ж пустите, визнати висновки такої перевірки незаконними тільки на цій підставі уже не вийде. Хіба що можна буде наполягати, що докази, зібрані у процесі такої перевірки, є неприпустимими****.
**** Детальніше про цю проблему читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 65, с. 43.
Недопуск на фактичну перевірку — адмінарешт активів. Це питання безпосередньо пов’язане з попереднім. Якщо платник незаконно відмовляє податківцям у допуску до перевірки, то вони мають право застосувати податковий арешт активів. Донедавна цей наслідок передбачався тільки в разі недопуску до документальних перевірок*****. З 1 вересня подібне уточнення буде зроблено і для фактичних перевірок. Водночас, ситуацію це не особливо міняє: відсутність цього уточнення не заважала судам визнавати правомірність адмінарешту активів і в таких випадках (див. ухвалу ВАСУ від 15.09.2014 р. у справі № К/800/55020/13).
***** До речі, зауважте: з 1 вересня за письмовою заявою платника документальна невиїзна перевірка може бути замінена виїзною. Порядок реалізації цієї норми, судячи з усього, незабаром розтлумачать самі податківці.
Інші зміни
Звітні нововведення. Якщо ви все ще надсилаєте звітність поштою, тоді для вас є хороші новини. З 01.09.2015 р. таке відправлення можна буде робити не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання звіту (раніше — не пізніше ніж за 10 днів). Це нововведення має поширюватися, у тому числі, й на декларації за серпень.
«Зачепило» й «електронників». Буває, форма декларації не відповідає закону. Тоді ПКУ дозволяє подати разом з нею доповнення. Так-от: п. 46.4 ПКУ поповнився вказівкою: якщо ви повинні звітувати в електронній формі, то й доповнення теж має бути електронним. Головне, щоб таку можливість було реалізовано в бухгалтерському ПЗ.
Підписання звітності за фізособу. Зміни у п.п. 48.5.2 ПКУ дають підстави вважати, що за фізособу підписати звітність зможе не тільки законний представник, а й представник за довіреністю. Це цілком відповідає п. 19.2 ПКУ. Причому зауважте: таку довіреність потрібно нотаріально посвідчити (див. підкатегорію 135.06 БЗ).
ППР і заниження ПК/завищення ПЗ. З 1 вересня ППР, мабуть, виноситимуть і у випадках, коли податківці виявлять завищення ПДВ-зобов’язань та/або заниження податкового кредиту. Але зауважте: саме по собі до штрафних санкцій за ПКУ це не призводить — адже недоплати в такому разі не виникає.
ППР і кримінальне провадження. З ПКУ приберуть норми, що передбачали спецправила винесення ППР за підсумками кримінального провадження.
Після цього такі ППР, судячи з усього, повинні будуть виносити в загальному порядку. Щоправда, крім випадків, коли кримінальне провадження було розпочато до 1 вересня — для них п. 36 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає особливі правила.
Взяття нерезидента на податковий облік. Ввели порядок взяття на податковий облік нерезидентів (іноземних компаній або організацій):
— при купівлі ними майнових прав на нерухомість або землі в Україні, що підлягають оподаткуванню. Тут інтерес викликає декілька питань. Як бачите, наголос робиться саме на майнові права, а не на право власності. У свою чергу, до таких прав належить, у тому числі, і право користування об’єктом. Водночас, системне прочитання п. 64.5 ПКУ дозволяє говорити, що щодо нерухомості значення матиме тільки право власності, а в частині землі — як право власності, так і право користування;
— і за умови, що їм не потрібно створювати в Україні відокремлений підрозділ/постійне представництво.
На облік такі компанії/організації беруться в органах ДФС за місцезнаходженням нерухомості/земельної ділянки. У зв’язку з цим нагадаємо, що раніше податківці рекомендували таким нерезидентам один з декількох варіантів (при купівлі ними нерухомості/землі): створення постійного представництва, відокремленого представництва нерезидента, юрособи з іноземними інвестиціями або укладення договору про управління майном*. Тепер же для таких випадків є особливий порядок взяття на податковий облік.
* Про це читайте лист Міндоходів від 06.08.2013 р. № 14101/7/99-99-18-05-01-17 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 92, с. 6).
висновки
З 1 вересня пеня при самостійному виправленні помилок нараховуватиметься тільки після закінчення 90 календарних днів, що настають за граничним строком сплати.
У ПКУ пропишуть вимоги до змісту наказу на проведення перевірки. А це означає, що у вас з’являться додаткові можливості для недопуску податківців до перевірок.
З’явиться можливість оскаржити в судах не тільки індивідуальні податкові консультації, а й УПК.
