І перше запитання, що хвилює: коли ж подавати оновлену ПДВ-звітність?
За який період подавати?
Наказ № 503 опубліковано 1 липня 2016 року. Тому «теоретично» подавати декларацію з новими додатками потрібно аж починаючи зі звітності за серпень. А квартальникам — і зовсім за IV квартал. Тобто згідно з п. 46.6 ПКУ — «за період, що настає за періодом обнародування».
Хоча відома «шкідлива» звичка податківців: вирішувати «звітні» питання в ручному режимі, як це було, наприклад, із січневою декларацією з ПДВ (див. лист ДФСУ від 02.02.2016 р. № 3240/7/99-99-19-03-00-17).
Втім, схоже, цього разу теорія не буде розходитися з практикою. У всякому разі, головні податківці вже поспішили пояснити, що ПДВ-звітність (з урахуванням змін, внесених наказом № 503) вперше потрібно подавати за серпень/IV квартал 2016 року (див. лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17). Тоді подавати уточнюючий розрахунок з оновленими додатками при виправленні помилок станемо починаючи з 1 вересня 2016 року.
Тепер про те, що змінилося в декларації (точніше, в додатках). Отже,
вдосконалено такі додатки: Д2 з Д3, а заразом підправлені Д5, ДС9, ДС10
Перші два (Д2, Д3) з’явилися в новому вигляді — викладені в новій редакції. У цьому, мабуть, основна «переробка» ПДВ-звітності наказом № 503. До останніх додатків унесено точкові зміни. Тепер детальніше про зміни в кожному додатку.
Додатки Д2, Д3 добре знайомі всім платникам, які декларують від’ємне значення. Так от їх дещо «перекроїли». Поглянемо як.
Додаток Д2
Його все так само складаємо до завершального рядка 21 декларації. Тобто розшифровуємо в ньому перехідний «мінус». Тільки віднині робитимемо це без проблем!
Усе набагато спрощується. Тепер «перехідне» від’ємне значення досить розкласти тільки на періоди (!) його виникнення, тобто показати, суми яких періодів його формували. Скажімо, розписати, що 10000 грн. з ряд. 21 виникли за рахунок 8000 грн. травня і 2000 грн. червня. А ось шерстити кожен з періодів «усередині», щоб розписати його ще й за контрагентами, на щастя, більше не доведеться. Злощасну гр. 2 «Платник податку — покупець (індивідуальний податковий номер)» узагалі прибрали з додатка Д2.
Друге спрощення:
у перехідному «мінусі» більше не потрібно виділяти сплачену частину
Колишню гр. 6 (відведену для оплат) виключили з Д2. Отже, тепер з Д2 все стане простіше. Перехідний «мінус» розкладатимемо на компоненти «укрупнено» — за періодами (причому без урахування ІПН постачальників і сплаченої частини). І всі муки з оплатами/постачальниками кануть у Лету. Але, щоправда, тільки (!) якщо не надумаємо заявляти бюджетне відшкодування (БВ). Інакше всі розшифровки постачальників/оплат доведеться провести вже в додатку Д3, про що скажемо далі.
Загалом, Д2 відшліфували-спростили. І якщо не заявляєте БВ (тобто не потрібно заповнювати Д3), а в декларації виник тільки перехідний «мінус», то життя має «покращитися». ☺
Проте відшкодуванцям розслабитися не вийде. Дивіться чому.
Додаток Д3
Його, як і раніше, заповнюють тільки ті платники, які вирішили заявити «мінус», що виник, до відшкодування (тобто заповнили ряд. 20.2 декларації).
Тільки тепер Д3 дещо «погладшав»: до нього якраз додали нову таблицю 2 — для скрупульозної розшифровки від’ємного значення (з ряд. 1 таблиці 1 Д3) до дрібниць — у розрізі періодів, постачальників, оплат (!).
По суті, новоспечена таблиця 2 в Д3 багато в чому нагадує колишній злощасний Д2. Але тільки покликана вона вже розкрити всю таємницю про інше від’ємне значення — про те, з якого можна заявляти БВ. Тобто про від’ємне значення в межах ліміту реєстрації (ряд. 20), зменшене на суму податкового боргу (ряд. 20.1) (див. п. 200.4 ПКУ). Зауважте, що його (тобто таку різницю: ряд. 20 - ряд. 20.1) фіксуємо в ряд. 1 таблиці 1 додатка Д3. Загалом, саме цю суму з рядка 1 таблиці 1 і розшифровуватимемо далі по повній у таблиці 2 і розбиратимемо «по кісточках»: її періоди виникнення/постачальників/оплати. Тому найчастіше в Д3 буде видимою така рівність:
гр. 3 ряд. 1 табл. 1 = гр. 5 ряд. «Усього» табл. 2.
Хоча чогось про таке співвідношення безпосередньо в таблицях 1 і 2 не зазначили. Чому? Думаємо, можлива ситуація, коли в таблиці 2 доведеться розшифровувати суму і поменше (тобто не весь ряд. 1 табл. 1, а тільки його частину). Що це за випадок? Коли у гр. 3 ряд. 1 табл. 1 Д3 (у складі від’ємного значення) усе ще сидить залишок/частина старих переплат, що не «зіграли» — зависли станом на 01.07.2015 р. ( п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Нагадаємо (див. лист ДФСУ від 22.06.2015 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17), що
суму старих переплат можна враховувати тільки у зменшення податку, що підлягає сплаті, і ніколи не можна заявляти до БВ
Напевно, тому для неї в новій табл. 2 Д3 навіть не відвели «свого» рядка (подібно до того, що був у колишньому додатку Д2). Можливо, розробники виходили з того, що оскільки цій сумі ніколи не бути БВ, то їй узагалі не місце в «розшифровках»! Адже постачальників у «старих переплат» і бути не може. Який тоді за ними поставити ІПН? Невже свій? Проте у виносці (*) до гр. 2 табл. 2 Д3 про це нічого не говориться. Вона велить: свій власний ІПН зазначати тільки за імпортом. А при отриманні послуг від нерезидента — наводити умовний ІПН «500000000000».
Тому якщо у від’ємному значенні (тобто у гр. 3 ряд. 1 табл. 1 Д3) «сидить» така сума старих переплат станом на 01.07.2015 р., то створюється враження, що далі до таблиці 2 Д3 її взагалі включати не потрібно (можна там не показувати, не розшифровувати). Який сенс, якщо вона в будь-якому разі прямо відправиться в ряд. 20.3, а з нього — у ряд. 21. Ось там-то в додатку Д2 її й розшифруємо (до речі, про зв’язок старих переплат у Д2 з рядком 9 Витягу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 39, с. 40). Виходить, у цій ситуації в табл. 2 додатка Д3 розшифровуватимемо суму менше тієї, що фігурує у гр. 3 ряд. 1 табл. 1 (тобто без урахування старих переплат). Поглянемо, що на це скажуть контролери. А в усьому іншому, схоже,
заповнювати нову таблицю 2 в Д3 доведеться за тим самим принципом, що і колишній Д2
Тому у відшкодуванців усі проблеми залишаються — трудомістких розшифровок не уникнути. Та й питання виникають ті самі: як обирати періоди виникнення від’ємного значення, в якій послідовності гасити перехідний «мінус» позитивним значенням (якщо в якомусь з періодів воно виникло), в якому порядку відбирати постачальників і збирати оплати?
Наші поради щодо розшифровок «мінуса» ви могли дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 9. Не повторюючи всього зазначеного раніше, зараз стисло тільки нагадаємо, що:
— логічно орієнтуватися на принцип хронології, вважаючи, що позитивне значення, що виникає, перш за все, гасить старіший «мінус» (тоді як свіжіший «мінус» залишається). До речі підтримують принцип хронології і податківці (див. лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17);
— оскільки правил відбору контрагентів немає, то їх усередині періоду можна обирати у будь-якому порядку. Але, правда, краще з більш надійних, і з тих, з ким розрахувалися за покупки (оскільки справа дійшла до Д3 і заявлятимемо БВ).
Припустимо, розшифровки позаду (таблицю 2 в Д3 заповнили). Тоді до БВ маємо право заявити «оплачену» частину (тобто суму з гр. 6 за рядком «Усього» таблиці 2 або її частину). При цьому заповнюємо ряд. 2 і 3 табл. 1 Д3:
— у ряд. 2 табл. 1 показуємо від’ємне значення, що оплачене (тобто переносимо всю суму з гр. 6 ряд. «Усього» табл. 2), а
— у ряд. 3 табл. 1 зазначаємо суму (не більше ряд. 2, менше — будь ласка), яку вирішуємо заявити до БВ.
Ну й само собою, оскільки заявляємо відшкодування, не забуваємо і про додаток Д4 (детальніше про його заповнення див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 55, с. 14).
Додаток Д5
Тут правки в основному «наболіло-косметичні».
У таблиці 1 схуд рядок «Інші». З нього прибрали чужі умовні ІПН:
— «300000000000» (для експорту) — адже експорт (ставка 0 %) відображаємо у спеціальному (!) рядку 2 декларації. Отже, до додатка Д5 (до рядків 1, 4) він ну ніяк не потрапляє;
— «500000000000» (для послуг, отриманих від нерезидента), у яких теж своє місце в декларації — персональний рядок 6. Він проходить «повз» додатка Д5. Адже рядок 6 у Д5 не розшифровуємо. Тим паче, що цей «послуговий» ІПН узагалі для продавця.
У таблиці 2 навели лад у підсумкових рядках: прибрали середній рядок «усього за основною ставкою та ставкою 7 %», що фактично дублював перший підсумковий рядок «Усього за звітний період, у тому числі:» (і змушував повторювати його ж дані).
Додаток Д7 і рядки 4.1, 4.2
Тут, дякувати Богу, нічого не змінилося, але галасу навели самі податківці. В одній зі своїх консультацій (у підкатегорії 101.20 БЗ) контролери «роз’яснили», що додаток Д7 потрібно подавати з декларацією щоразу, коли розподіляємо ПДВ. Тобто тільки-но нарахували компенсуючі часткові ПЗ згідно з п. 199.1 ПКУ і відобразили їх у ряд. 4.1 або 4.2.
Дійсно, навпроти рядків 4.1 і 4.2 декларації є посилання на Д5 з Д7. Щодо Д5 запитань немає: у ньому розшифруємо компенсуючі ПЗ під умовним ІПН «400000000000» (якщо компенсуюча ПН — індивідуальна) або «600000000000» (якщо компенсуюча ПН — зведена). А ось навіщо тут посилання на Д7 — питання питань. Чесно кажучи,
сам додаток Д7 узагалі не призначено для розшифровок ряд. 4.1 і 4.2 (адже компенсуючі ПЗ у ньому не розраховуємо)
Максимум, що з нього можна почерпнути, так це неоподатковувану частку операцій, так зване «антиЧВ» з гр. 7 ряд. 1 табл. 1 Д7 (з використанням якого і нараховуємо компенсуючі часткові ПЗ).
Але що цікаво: само додаток Д7 вимагає розраховувати таку частку одноразово — у січні/I кварталі. А далі — просто нею користуватися весь рік. Тому й подають додаток Д7 одразу з початку року — разом з декларацією за січень/I квартал (щоб задекларувати «антиЧВ» на рік). Ну й потім аж у кінці року — у грудні/IV кварталі, щоб провести річний перерахунок (див. виноску (*) до таблиці 1 Д7). А ось протягом року, коли розподіляємо ПДВ, його подавати не потрібно. Адже частка вже й так задекларована. Навіщо ж щоразу переповторювати її розрахунок?
Хіба що виняток можуть становити платники, в яких неоподатковувані операції вперше з’явилися серед року (й торік неоподатковуваних операцій не було). Тоді неоподатковувану частку вони зможуть розрахувати тільки за підсумками періоду, в якому вперше виникли неоподатковувані операції. Тому разом з декларацією за такий період «серед року» і подають додаток Д7 (що також передбачає виноска (*) до таблиці 1). Ну а потім, знову ж таки розподіляючи ПДВ, такою розрахованою часткою користуються до кінця року і додаток Д7 не подають. А подаватимуть його, як усі платники, аж з декларацією за грудень/IV квартал — «під» річний перерахунок.
У зв’язку з цим вимоги податківців нам здаються надуманими. Насправді, щоразу до заповненого рядка 4 додаток Д7 подавати не потрібно (хоча навпроти рядка 4 і поміщено посилання на Д7). Тут, мабуть, малося на увазі, що, нараховуючи компенсуючі ПЗ згідно з п. 199.1 ПКУ, весь рік використовуємо дані «антиЧВ» із вже раніше поданого січневого/першоквартального додатка Д7. Але зроблено це у формі декларації не зовсім вдало.
Ще що примітно, у тій самій консультації податківці підкреслювали: якщо в ряд. 4.1 і 4.2 показуємо інші компенсуючі ПЗ (нараховані згідно з п. 198.5 ПКУ), то додаток Д7 подавати не потрібно (у тому немає необхідності). Причому тут посилання на Д7 контролерів не бентежить, на нього просто не потрібно звертати увагу. З цим згодні на всі 100 %.
Сільгоспдодатки: ДС9 і ДС10
Нарешті на рівні декларації утрусили багатостраждальне питання із сільгоспниками: які з 12 «послідовних попередніх періодів» брати для розрахунку питомої ваги сільгосппоставок (з урахуванням поточного періоду або «строго попередніх», тобто без нього). Нагадаємо, що до цього за ДС9 необхідно було враховувати 12 попередніх періодів з урахуванням даних поточного періоду. Тоді як сам п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ вимагав ураховувати строго (!) 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів (і поточний період сюди не приплітати).
Зважаючи на невідповідність, що виникла, податківці намагалися все врегулювати в ручному режимі і, залишаючи пріоритет за ПКУ, радили включати до розрахунку 12 попередніх періодів без урахування поточного періоду (листи ДФСУ від 14.03.2016 р. № 8763/7/99-99-19-03-02-17 і від 27.01.2016 р. № 2533/7/99-99-19-03-01-17).
На щастя, тепер у такому ж дусі переформулювали виноску до гр. 2 (*) таблиці ДС 9. Віднині в ній чорним по білому написано:
беремо 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (поточний не зачіпаємо)
Отже, тепер усе відповідає ПКУ.
А заразом виправили ще одну помилку — у додатку ДС10. У назві ряд. 11.1 (таблиць 2 і 3) навели правильні посилання: замість таблиці 1 відповідно на таблиці 2 і 3. Така ось «робота над помилками».
висновки
- Зміни торкнуться більшою мірою платників, які декларують від’ємне значення (змінені додатки Д2, Д3).
- Додаток Д2 (до ряд. 21) спростили. А трудомісткі розшифровки «мінуса» (за постачальниками/оплатами) залишили тільки для відшкодуванців — перенесли до Д3 (до ряд. 20.2).
- Сільгоспники розраховують питому вагу сільгосппостачань за даними 12 послідовних попередніх періодів (поточний період до розрахунків не включають).
