Від Д2 — «обертом голова»: розшифровуємо перехідний «мінус»

Про заповнення січневої декларації з ПДВ (яку спішно подавали за новою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, формою) ви вже могли прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 7. Тоді, якщо за підсумками січня в ряд. 21 виникав перехідний «мінус», величезну кількість запитань викликав додаток Д2. Адже про його заповнення в Порядку № 21* — жодного слова. З нашими рекомендаціями з цього приводу ви вже могли ознайомитися в зазначеній статті. Сьогодні давайте до Д2 придивимося ближче. А почнемо із сумнозвісної гр. 2 Д2.

* Порядок заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Графа 2 Д2: чий ставити ІПН?

Своя «карусель» у січні завертілася довкола заповнення гр. 2 додатка Д2. Причиною послужила назва графи: «Платник податку — покупець (індивідуальний податковий номер)». Виходило, що дотримуючись її, у гр. 2 за всіма рядками платник повинен проставляти свій ІПН (хоча навіщо та з якою метою — незрозуміло). Тому ми припустили, що в назві гр. 2, мабуть, допущена неточність і в ній, імовірно, має йтися про продавця. Тобто

у гр. 2 Д2 потрібно наводити ІПН постачальників, за рахунок купівель у яких виникло від’ємне значення (перехідний «мінус»)

В останній день (!) подання січневої декларації це офіційно підтвердили і податківці, проливши світло на заповнення гр. 2 Д2 (хоча до цього під час звітної кампанії за січень висловлювали на місцях найрізноманітніші версії). Так, контролери роз’яснили, що у гр. 2 Д2 потрібно проставляти:

— ІПН постачальника (продавця), в якого придбано товари/послуги, за рахунок яких сформовано від’ємне значення (лист ДФСУ від 22.02.2016 р. № 6111/7/99-99-19-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 17, с. 6; підкатегорія 101.20 БЗ);

— свій власний ІПН — якщо від’ємне значення виникло за рахунок імпортного ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів на митну територію України (див. консультацію в підкатегорії 101.20 БЗ). Тож візьміть на замітку: при імпорті товарів у гр. 2 Д2 імпортер заносить свій ІПН (а не, скажімо, номер митної декларації — на перших порах висловлювалася й така версія).

До того ж, вважаємо, поставити у гр. 2 Д2 власний ІПН доведеться і тоді, якщо в якомусь з періодів «мінус» виник, наприклад, через великі повернення товарів (що перевищують постачання), або «виліз» за підсумками грудня при річному перерахунку ПДВ за п. 199.4 ПКУ (і тепер «сидить» у ряд. 21).

Ну і ще один можливий випадок. Якщо від’ємне значення виникло за рахунок послуг, отриманих від нерезидента, то у гр. 2 Д2 проставляємо відведений для цієї ситуації умовний ІПН продавця «500000000000» ( п. 12 Порядку № 957, а з 1 квітня — п. 12 Порядку № 1307**). Щоправда, якщо нерезидентські послуги придбані для використання в негосподарській діяльності, то за ними до 01.04.2016 р. ставимо умовний ІПН продавця «200000000000».

** Відповідно Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказами Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957 і від 31.12.2015 р. № 1307 (про заповнення нової форми ПН з 1 квітня див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 20).

Для наочності все зазначене зберемо в таблиці.

Таблиця 1. Чий ІПН зазначати у гр. 2 Д2

І судячи з усього, у найближчому майбутньому питання вирішиться остаточно. У планах Мінфіну — трохи «причесати» ПДВ-звітність і усунути описки. Зокрема, перейменувати гр. 2 Д2, змінивши в ній «покупця» на «постачальника». Мінфінівський проект уже розміщений на сайті ДФСУ (див. за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2016-rik/66772.html). Отже, усе це — справа часу.

Загалом, виходимо з того, що у гр. 2 Д2 потрібно проставляти ІПН постачальників. А отже, розшифровувати перехідний «мінус» по повній: не тільки за періодами (гр. 3, 4 Д2), але всередині кожного з них ще й за контрагентами (гр. 2, 5, 6 Д2). Далі про кожен крок детальніше.

Заповнюємо додаток Д2

Крок 1. Розписуємо «мінус» за періодами. Для цього доведеться провести свого роду інвентаризацію рядка 21. Тобто з’ясувати, за рахунок яких періодів формувалося від’ємне значення. Щоправда, з лютим справи повинні йти простіше. Оскільки основою для лютневого Д2 стане січневе Д2, над яким минулого місяця належало попітніти і ґрунтовно вперше провести всю розшифровку. Утім, якщо тоді в метушні січень не розшифрували, вважаємо, його можна не уточнювати. А ось уже перехідний «мінус» лютого щосили розібрати по кісточках у лютневому додатку Д2. Принципи розшифровки ті самі.

Нагадаємо, що тоді, озираючись у минуле і просуваючись у зворотному напрямі від поточного періоду, слід було з’ясувати, які з періодів «по шматочках» формували «мінус». Причому логічно було орієнтуватися на принцип хронології (вважаючи, що якщо в якомусь з періодів виникало позитивне значення, то воно перш за все погашало старіший «мінус», тоді як свіжіший «мінус» зберігався).

Якщо просуваючись таким чином, вийшли до «мінуса» липня 2015 року, то в окремий (передостанній) рядок Д2 «Залишок суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань …» слід було вписати залишок, що не «зіграв», старих переплат, завислих станом на 01.07.2015 р. (якщо, звичайно, тоді на 1 липня такі переплати були і на сьогодні їх ще не погасили поточні ПЗ — загалом, якщо такі переплати ще «сидять» у ряд. 21. Якщо їх не було, то рядок «Залишок… » у Д2 залишиться порожній).

Нагадаємо, що при переході на повноцінний режим роботи спецрахунків з 1 липня 2015 року залишок старих переплат уключали до ряд. 20.2 липневої декларації і одночасно додавали (!) до ліміту реєстрації ( п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ; лист ДФСУ від 22.06.2015 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17). До речі, відтоді така сума оселилася в рядку 9 Витягу. Загалом, перевірте, щоб «Залишок…» у Д2 не перевищував рядок 9 Витягу. Він може виявитися менше, якщо частина старих переплат, наприклад, уже «з’їлася» поточними ПЗ (якщо ж «з’їлася» повністю, то «Залишку…» не буде).

Причому потім таку суму старих переплат дозволялося враховувати тільки (!) у зменшення податку, належного до сплати, і не можна було заявляти до бюджетного відшкодування (БВ). Для цього її тепер у Д2 довідково і виділяють — щоб не заявити до БВ (позначка «Х» у гр. 6 Д2 не пропускає цю суму у сплачену частину, важливу для відшкодування).

Якщо ж «мінус» відходить ще глибше в минуле — у періоди до липня, то весь долипневий «мінус» слід розшифрувати. Його не потрібно (!) приплюсовувати до залишку старих переплат і скопом загальною сумою вписувати до рядка «Залишок…» Д2 (хоча від деяких контролерів на місцях звучали й такі побажання, але це «самодіяльність», оскільки до «Залишку…» такі суми жодного стосунку не мають). Адже так ви власноручно викреслите їх з відшкодування (будь-яким із способів: грошима або в рахунок сплати інших податків).

До речі, розшифрувати за періодами залишки зовсім «давнього» долютневого «мінуса» допоможе «старий» додаток Д2 (який подавали ще в період тестової роботи спецрахунків, з лютого по червень 2015 року включно).

Крок 2. Під «мінус» кожного періоду обираємо контрагентів. Далі «мінус» кожного періоду потрібно розписати по контрагентах. Тобто уточнити, за рахунок купівель у яких постачальників сформувався «мінус». І тут потрібно зазначити, що жодної методики відбору контрагентів не було і немає. Та й податківці з цього приводу досі не висловилися. Отже, тут укотре платникам доведеться все вирішувати самостійно. Оскільки правил немає, формально з періоду можна обирати будь-яких постачальників у будь-якому порядку. Але для спокою краще все ж таки з тих, хто надійніше, а якщо думаєте надалі заявляти «мінус» до відшкодування, то з числа тих, з якими розрахувалися за покупки.

Хоча не виключаємо, що податківці, наприклад, можуть висловитися за хронологію і за вибір під «мінус» періоду тих постачальників, що «свіжіше» (тобто покупки в яких у періоді стоять останніми). Поки ж, як би ви не вчинили, вас оштрафувати не можуть, оскільки жодну норму ПКУ ви не порушили і жодних вимог до заповнення Д2 в Порядку № 21 немає.

Крок 3. Зазначаємо «сплачену» частину. Ну а тепер — лишилась дрібничка. З’ясовуємо, які суми «мінуса» з гр. 5 Д2 сплачені. Для цього дивимося на стан розрахунків і перевіряємо, за якими покупками розрахувалися з контрагентами (сплатили ПДВ при імпорті/ПЗ з послуг, отриманих від нерезидента, уключили до декларації). Тоді ту частину з гр. 5, яка сплачена, заносимо у гр. 6 додатка Д2.

По суті, довідкова гр. 6 Д2 (що показує, яка частина від’ємного значення сплачена) — свого роду орієнтир платнику, яку суму в наступному періоді можна заявляти до БВ.

Тепер усе зазначене вище закріпимо прикладом.

Приклад. Допустимо, рядки декларацій за жовтень — лютий заповнені так, як показано в табл. 2:

Таблиця 2. Вихідні дані

Отже, 11000 грн. «мінуса» (із ряд. 21 лютого) сформовано за рахунок 500 грн. (1400 грн. - 1900 грн.) «мінуса» лютого; 6000 грн. (3000 грн. - 9000 грн.) «мінуса» грудня і залишку в 4500 грн. «мінуса» жовтня (оскільки 8000 грн. «мінуса» жовтня надалі з урахуванням хронології частково погасили додатні: 1000 грн. (5000 грн. - 4000 грн.) листопада і 2500 грн. (4700 грн. - 2200 грн.) січня).

Щоправда, через те, що з січня «мінус» минулого періоду «переїхав» у рядок 16.1 розділу II декларації, висловлюється й такий підхід: перш за все старим «мінусом» гасити поточні ПЗ, тоді як «свіженький» ПК поточного періоду розписувати в Д2. Інакше кажучи, вважати, що ті ж наші 11000 грн. «мінуса» сформовано за рахунок: 1900 грн. лютого, 2200 грн. січня, 6000 грн. грудня і 900 грн. жовтня (тобто 8000 грн. жовтня - 1000 грн. листопада - - 4700 грн. січня - 1400 грн. лютого). І хоч такий підхід може здатися простіше, без роз’яснень контролерів ми його дотримуватися не будемо.

Далі обираємо контрагентів і аналізуємо стан розрахунків з ними (див. табл. 3):

Таблиця 3. Розшифровка «мінуса» за контрагентами та оплатою

Зауважте, що за операцією з контрагентом до гр. 5 Д2 можна заносити й частину (!) ПК — не обов’язково всю суму (див. лютий, коли з 600 грн. в гр. 5 потрапило тільки 500 грн.). У кожному періоді (лютий, грудень, жовтень) обираємо постачальників на свій розсуд у будь-якому порядку): перевагу віддаємо більш надійним і з якими проведено розрахунки.

Тоді додаток Д2 за лютий буде заповнений так.

Таблиця 4. Фрагмент додатка Д2 за лютий 2016 року

Зауважимо, що зважаючи на такий заповнений додаток Д2 заповнюватимемо додаток Д2 і в наступному періоді (якщо збережеться «мінус» у рядку 21). Тоді зорієнтуємося за обстановкою:

— якщо в наступному звітному періоді виникне «свіжий» мінус, його додамо в додаток Д2 — розшифруємо першими рядками (тобто під новий «мінус» в Д2 додамо рядки зверху);

— якщо навпаки, перехідний «мінус» у наступному періоді зменшиться, то, пам’ятаючи принцип хронології, перш за все, в додатку Д2 викреслимо старіший «мінус» з нижніх рядків (тобто під зменшення «мінуса» у Д2 приберемо рядки внизу).