Д4 і повернення з ПДВ-рахунку

Адамович Наталія, податковий експерт
Податки & бухоблік Липень, 2016/№ 55
В обраному У обране
Друк
Ще одна важлива роль додатка Д4 — повернення зайвих грошей з електронного ПДВ-рахунку. І щоб ці гроші з віртуально-недосяжних перетворити на корисні, слід правильно скласти і своєчасно подати додаток Д4. Про його заповнення для цілей повернення з ПДВ-рахунку і поговоримо.

Вільно розпоряджатися «завислими» грошовими коштами на ПДВ-рахунку не можна. Ці кошти призначені для сплати ПДВ-зобов’язань до бюджету за поточною декларацією ( п. 2001.5 ПКУ). І тільки коли такі «завислі» гроші перетворюються на «зайві», дотримуючись приписів п. 2001.6 ПКУ, платник має право за заявою:

а) або перерахувати ці кошти до бюджету у рахунок сплати податкових зобов’язань з ПДВ;

б) або повернути їх на поточний рахунок.

Звідки «зайві» гроші можуть потрапити на ПДВ-рахунок? В основному це гроші, що потрапили через показник ∑ПопРах, якими платник поповнював ПДВ-рахунок, щоб зареєструвати «вихідні» ПН в ЄРПН або сплатити поточні зобов’язання з ПДВ (тобто ті, які при зарахуванні збільшували реєстраційний ліміт).

Крім того, «надлишок» могли утворити й суми помилково та/або надміру перерахованих коштів до бюджету, що повертаються платнику на електронний ПДВ-рахунок за процедурою, прописаною у ст. 43 ПКУ. Нагадаємо, що ці суми не проходять через показник ∑ПопРах, тобто при зарахуванні не збільшували реєстраційний ліміт (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 47, с. 24).

Умови для повернення

Проте просто так і в будь-якій сумі зняти гроші з електронного ПДВ-рахунку неможливо. Для цього має виконуватися низка умов.

Перша умова ( п. 2001.6 ПКУ): наявність надмірних коштів на електронному ПДВ-рахунку. Причому це не просто сума коштів із «Витягу про реквізити електронного рахунку та інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку» за формою J/F1402301, якою тут же можна скористатися. Надмірними вважатимуться тільки ті кошти на ПДВ-рахунку, що (!) перевищать ваші зобов’язання за декларацією за поточний період (ряд. 18.1).

Друга умова ( п. 2001.5 ПКУ): кошти з електронного рахунку можна повернути на поточний рахунок за умови, що сума ПДВ за податковими накладними (ПН), складеними у звітному періоді та зареєстрованими в ЄРПН, не перевищує суму податкових зобов’язань, задекларованих у цьому звітному періоді.

Для цього податківці порівнюватимуть дані про зареєстровані ПН з ЄРПН за звітний період із сумою рядків 1.1, 1.2, 4.1, 4.2, 6 і 7 декларації за звітний період (декларації 0110 + 0121 або 0122, або 0123, або 0130).

Важливо! Для коректного підрахунку ПЗ сільгоспники перш за все повинні подати спецрежимну декларацію (0121, 0122, 0123, 0130), а потім загальну декларацію (0110). Тобто на момент подання звичайної декларації (0110) з додатком Д4 спецрежимна декларація (0121, 0122, 0123, 0130) має бути вже прийнята і зареєстрована в органах ДФС (див. лист від 30.11.2015 р. № 44142/7/99-99-15-01-04-17).

Третя умова ( п. 2001.6 ПКУ): перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунку (∑ПопРах) не приведе до формування від’ємного значення показника ліміту реєстрації (∑Накл). Тобто сума грошових зобов’язань, яку платник бажає спрямувати до бюджету та/або на поточний рахунок, не повинна перевищувати суму реєстраційного ліміту (показник ∑Накл) на момент подання (обробки) декларації з ПДВ.

Четверта умова ( п. 2001.5 ПКУ): має бути подана саме заява — додаток Д4. Такою заявою слугує прикінцева частина додатка Д4 до декларації з ПДВ. Тобто до поточної декларації має бути подано додаток Д4 із заповненою таблицею «Відомості щодо суми коштів на рахунку…» (далі — таблиця) і заповнено поля під цією табличною частиною. Майте на увазі! Якщо ви не подасте Д4, гроші так і залишаться на ПДВ-рахунку і далі підуть на сплату податкових зобов’язань за наступними ПДВ-деклараціями.

Д4 на шкоду ліміту

Перенаправлення коштів з електронного ПДВ-рахунку (1) або на поточний рахунок, (2) або до бюджету одразу ж відобразиться на ліміті реєстрації платника. Після того, як заява-додаток Д4 пройде контроль, на суму «надмірних коштів», що спрямовуються до бюджету або на поточний рахунок, платнику зменшать показник ∑ПопРах (з формули за п. 2001.3 ПКУ).

«Виїмка» грошей з ПДВ-рахунку зменшить величину реєстраційного ліміту, тобто суму, на яку можна реєструвати ПН в ЄРПН

Тому, перш ніж заявляти в Д4 повернення грошей, переконайтеся, що зменшення реєстраційного ліміту не змусить вас після цього чекати реєстрації в ЄРПН вхідних ПН або заново поповнити ПДВ-рахунок.

Якщо задекларована сума грошових коштів до повернення на поточний рахунок платника більше загальної суми показника ∑Накл, операція зменшення не здійснюється.

Контроль і помилки в Д4

Декларація з ПДВ, у складі якої подається додаток Д4, проходить автоматичний контроль на відповідність нормам пп. 2001.5 і 2001.6 ПКУ. Проводиться цей контроль на етапі реєстрації звітності з ПДВ. Алгоритм проходження контролю додатка Д4 надано в Заявці податківців на доопрацювання СЕА (детальніше про це читайте на с. 24). Отже, перш ніж відправляти у складі декларації з ПДВ додаток Д4, ретельно його перевірте.

Надміру зараховані гроші можуть бути спрямовані до бюджету тільки в разі відображення правильних цифрових показників у додатку Д4. Податківці попереджають:

1) заявлена сума коштів на перерахування до бюджету, зазначена під таблицею в текстовій частині (і одночасно в полі для цифрового значення), не повинна перевищувати суму у графі 4 таблиці, а сума, яку платник збирається повернути собі на рахунок, не повинна перевищувати значення суми у графі 5;

2) при неправильному заповненні цифрових показників у додатку Д4 (особливо податківці звернуть увагу на цифрову розшифровку суми, що «перенаправляється», у підтабличній частині Д4) уточнити такий додаток не вийде.

Також на етапі обробки додатка Д4 перевіряються рахунок платника, на який він бажає отримати гроші з електронного рахунку. Важливо, щоб цей рахунок було взято на облік в органах ДФС. Інакше при невідповідності рахунків інформаційним ресурсам ДФС буде сформована квитанція з інформацією про те, що рахунки, зазначені в Д4, не відповідають даним про відкриті та узяті на облік рахунки в органах ДФС.

Якщо контроль показників не пройдено, то показник ∑ПопРах не зменшується

У цьому випадку платникові надійде відповідне повідомлення.

Якщо при складанні Д4 ви допустили помилку в цифрових показниках, УР для виправлення таких помилок не помічник. Податківці його просто не приймуть (він не пройде контроль).

Виправити положення з додатком Д4 можна хіба що подавши нову декларацію з виправленими показниками (відповідно до п. 50.1 ПКУ) до закінчення граничного строку подання декларації за такий звітний період. Тоді для розрахунку показника (зменшення показника ∑ПопРах) ураховуються дані податкової декларації, що надана і прийнята останньою.

Якщо строки пропущено, то правильно заповнений додаток Д4 можна буде подати тільки до декларації з ПДВ за наступний звітний період. І то, звичайно ж, за наявності на момент такого «переподання» на ПДВ-рахунку надмірних коштів!

Щоправда, зауважимо, податківці раніше дозволяли (!) до граничного строку сплати податкових зобов’язань за декларацією, до якої додавався і додаток Д4, подати УР тільки в разі неправильного заповнення реквізитів рахунку, на який повинні надходити гроші (див. лист ДФСУ від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17).

Спрямовуємо до бюджету

Платник має право спрямувати зайві гроші в рахунок сплати податкових зобов’язань з ПДВ ( п.п. «а» п. 2001.6 ПКУ, п. 21 Порядку № 569*). Про які податкові зобов’язання тут ідеться?

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Одразу скажемо: спрямовувати через додаток Д4 надлишок до бюджету на сплату поточних ПДВ-зобов’язань або зобов’язань майбутніх періодів, розрахунки за якими ведуться в межах СЕА, не потрібно. Без додатка Д4 гроші з ПДВ-рахунку і так автоматично в наступному місяці спишуться Казначейством в рахунок сплати податкових зобов’язань за звітний період, як прописано в п. 21 Порядку № 569 (ср. 025069200). І головне — це відбуватиметься без зменшення реєстраційного ліміту.

Як пояснювали податківці, через додаток Д4 платник може використовувати надмірні кошти з електронного ПДВ-рахунку для погашення податкового боргу з ПДВ, що значиться у платника в ІКПН, а також розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань з ПДВ (див. лист ДФСУ від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17).

Тобто зайві гроші, які ви спрямуєте до бюджету, будуть зараховані в рахунок погашення податкового боргу або розстрочених/відстрочених сум виключно (!) з ПДВ.

Причому податківці також не проти використання зайвих грошей з електронного ПДВ-рахунку в рахунок сплати ПЗ і штрафів за УР. У листі ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11362/6/99-99-15-03-02-15 вони пояснили, що заявлені в Д4 до повернення зайві гроші з електронного ПДВ-рахунку можуть бути використані для оплати податкових зобов’язань, визначених платником в УР, поданому за попередні звітні періоди, а також штрафних санкцій за заниження податкових зобов’язань.

Отже, спрямовуючи гроші з електронного ПДВ-рахунку до бюджету, зауважте, що спершу вони, звичайно ж, підуть на погашення податкового боргу з ПДВ, розстрочених грошових зобов’язань, і якщо з цим проблем немає, то можуть бути використані і в рахунок оплати податкових зобов’язань/нарахованого штрафу за «майбутнім» УР до декларацій з ПДВ. Тобто висітимуть як переплата на особовому рахунку, і тільки-но подасте УР з доплатою до декларації за минулі періоди, то ці гроші погасять за ним зобов’язання, штраф і пеню.

Хоча до цього складалося враження, що доки сума ПДВ не стане податковим боргом, погасити її коштами з електронного ПДВ-рахунку не вийде. Тобто не вийде спрямувати кошти з ПДВ-рахунку в рахунок сплати ПЗ, штрафу і пені за УР, що не стали податковим боргом (доки не прострочите зі сплатою за УР). А таке «прострочення» за УР, пригадайте, загрожує штрафами (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 28, с. 9).

Так от, заявляючи надмірні гроші до бюджету (забігаючи наперед, зауважимо, що у графі 1 додатка Д4 слід зазначити суму коштів, що є на ПДВ-рахунку на момент подання декларації (усю (!) суму з «Витягу про реквізити електронного рахунка та інформацію щодо залишку коштів на такому рахунку» за формою J/F1402301). У графі 2 — значення ряд. 18.1 поточної декларації з ПДВ.

У графі 3 слід зазначити суму податкового боргу з ПДВ, що виник на момент подання декларації з додатком Д4. Від себе додамо, що дізнатися його можна, надіславши податківцям електронний запит і отримавши виписку з ІКПН (особового рахунку).

Як пояснюють податківці, оскільки загальна заборгованість виражена у гривнях з копійками, а декларація — у гривнях, то до суми податкового боргу застосовується загальне правило арифметичного округлення.

Зауважимо, що графа 3 заповнюється не тільки при поверненні грошей на поточний рахунок, а й при спрямуванні грошей до бюджету. А річ у тім, що

незалежно від спрямування повернення коштів графи 4 і 5 (визначається за участі гр. 3 — податкового боргу) мають бути заповненими

А ось підтаблично-текстова частина своя (окрема) для кожного випадку повернення. І при заяві грошей до бюджету в текстовій частині під таблицею потрібно зазначити «реальну» суму, яку ви бажаєте перекинути до бюджету. Важливо! Така сума завжди має бути менше або дорівнювати сумі, визначеній у гр. 4 останньої таблиці в додатку Д4.

Тобто, визначивши показник у гр. 4 як «точну» різницю між грошима на СЕА і поточними грошовими зобов’язаннями, що підлягають сплаті до бюджету, спрямувати до бюджету можна як усю суму надлишку, так і її частину. Бажану суму потрібно написати словами до відповідного рядка під таблицею і поруч у полі зазначити її цифрове значення.

Приклад 1. На дату подання декларації з ПДВ за червень 2016 року платник отримав Витяг за формою J/F1402301, сума в якому становила 3000 грн. Поточні зобов’язання за декларацією за червень (значення ряд. 18.1) — 1200 грн. Надлишок коштів на ПДВ-рахунку в сумі 1000 грн. платник вирішив спрямувати до бюджету (податкового боргу з ПДВ у підприємства немає).

Як заповнити в цьому випадку додаток Д4, див. на рис. 1.

Повертаємо на поточний рахунок

Сума, що може бути перерахована платнику на поточний рахунок, відображається у графі 5 таблиці про відомості про суму на ПДВ-рахунку. Ця сума визначається як різниця граф 1, 2 і 3 цієї таблиці.

У текстовій частині під таблицею слід зазначити суму, яку ви бажаєте перерахувати на поточний рахунок. Важливо! Така сума не може перевищувати суму з графи 5 таблиці.

У спеціально передбачених полях не забудьте зазначити: (1) номер вашого поточного рахунку, на який ви бажаєте отримати надлишок; (2) МФЗ відповідного банку та його найменування. Без цих реквізитів гроші навряд чи потраплять на ваш рахунок.

Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що надлишок коштів на ПДВ-рахунку платник вирішив спрямувати на свій поточний рахунок.

Як у цьому випадку заповнити додаток Д4, покажемо на рис. 2.

Коли розраховувати на гроші?

Умови виконано, контроль пройдено — після цього чекайте зменшення ліміту реєстрації. Далі, після граничного строку, установленого для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, сформується Реєстр на повернення коштів у СЕА. Після підтвердження територіальними органами ДФС зазначені Реєстри спрямовуються до Казначейства.

Казначейству на «заявлене» перерахування грошей з електронного ПДВ-рахунку відведено строк у 5 робочих днів з граничної дати сплати податкових зобов’язань за декларацією.

Щоправда, якщо протягом наступних 5 робочих днів (тобто 10 робочих днів після закінчення граничного строку за сплатою сум податкових зобов’язань) сума переплати з будь-яких причин так і не буде «спрямована в потрібне русло» (на поточний рахунок платника або до бюджету), зменшення регліміту має бути відсторновано (останній абзац п. 21 Порядку № 569).

Ще раз повторимо: якщо контроль не пройдено, то реєстраційний ліміт не зменшується і Реєстр на повернення коштів за поточний звітний період не формується. У такому разі зазначені в заяві додатку Д4 кошти за поточний звітний період не повертаються (див. лист ДФСУ від 03.11.2015 р. № 44142/7/99-99-15-01-04-17).

Анулювання ПДВ без Д4

І насамкінець ще один важливий момент, пов’язаний з додатком Д4. Після анулювання ПДВ-реєстрації платника залишок коштів на його електронному ПДВ-рахунку Казначейство зарахує до бюджету, а сам рахунок закриє ( п.п. 2001.8 ПКУ, п. 7 Порядку 569). Тобто повертати залишок грошей доведеться не за допомогою додатка Д4, а за загальною процедурою повернення надміру сплачених грошей з бюджету згідно зі ст. 43 ПКУ.

Тому до анулювання ПДВ-реєстрації бажано встигнути подати додаток Д4. Адже після дати анулювання виловлювати їх доведеться вже безпосередньо з бюджету (тобто писати заяву податківцям у довільній формі).

висновки

  • Вирішили повернути зайві гроші з електронного ПДВ-рахунку — заповнюйте додаток Д4.
  • Будьте готові, що ваш регліміт зменшать на суму, записану до повернення тільки після того, як додаток Д4 пройде контроль.
  • Повернути гроші з ПДВ-рахунку можна тільки в межах реєстраційного ліміту.
Теги ПДВ
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд