До рекламних матеріалів, що не мають самостійної цінності, можна віднести ті носії інформації, які не можуть використовуватися за іншим призначенням, окрім як для донесення інформації про особу або товар до споживача такої реклами. Головна умова: така інформація має бути спрямована на формування обізнаності або підтримки інтересу споживачів реклами щодо таких осіб або товарів, що відповідатиме визначенню реклами ( ст. 1 Закону про рекламу).
Така рекламна інформація може поширюватися в будь-якій формі і в будь-який спосіб. Це можуть бути: листівки, каталоги, рекламні буклети, візитки, прайс-листи та інші матеріальні цінності, що виконують тільки рекламні функції, а споживач такої рекламної продукції жодних економічних вигод від їх отримання не має. При цьому рекламний продукт може бути самостійно виготовлений (придбаний) і розповсюджений рекламодавцем; виготовлений і розповсюджений іншою особою за замовленням рекламодавця; рекламодавець може розділити функції окремо з виготовлення та розповсюдження реклами між її виробником та розповсюджувачем. Як у податковому обліку відображаються операції із самостійного безоплатного розповсюдження такої рекламної продукції, розглянемо нижче. Почнемо з ПДВ.
Податок на додану вартість
На наш погляд, операції з безоплатного розповсюдження носіїв інформації, що виконують тільки рекламну функцію, обкладати ПДВ не потрібно, оскільки такі операції не належать до операцій постачання товарів. Адже самостійної цінності рекламні матеріали не становлять і прямої вигоди від їх передачі рекламодавець не отримує, він тільки інформує споживача реклами. Та й отримувач рекламних матеріалів використовувати їх, окрім як джерело інформації, ні в господарській діяльності, ні в будь-яких інших цілях не може. Отже, у цьому випадку немає постачання, а отже — немає бази для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ ( п. 188.1 ПКУ).
Таким чином,
безоплатна роздача рекламної продукції, яку можна використовувати виключно як носій інформації, не є постачанням товару і не обкладається ПДВ
Раніше податківці у своїх консультаціях підтверджували таку позицію (див. листи ДПАУ від 13.06.2006 р. № 6421/6/16-1515-26, від 03.06.2002 р. № 3428/6/15-1215-26), про що ми згадували (див. «Податки та бухгалтерський облік» 2013, № 91, с. 36).
Хочеться вірити, що й сьогодні податківці не вимагатимуть нараховувати податкові зобов’язання при роздачі листівок, буклетів, проспектів, візиток, плакатів, тобто тих рекламоносіїв, що не мають самостійної цінності. Підтвердженням таких надій може бути скасування фіскальних консультацій контролерів, розміщених у Базі знань. Так, у підкатегорії 101.02 БЗ фіскали розглядали безоплатне розповсюдження рекламних матеріалів як постачання майна з нарахуванням податкових зобов’язань на загальних підставах. На наш погляд, складно назвати «постачанням майна» надання, наприклад: прайс-листів, рекламних буклетів чи візиток, які не можуть принести їх споживачу жодних вигод, крім отримання інформації. Ця консультація діяла до 01.09.2013 р. і була скасована без зазначення причин (тобто не у зв’язку зі зміною законодавства). Сподіватимемося, що контролери самі визнали абсурдність такого підходу з безоплатного розповсюдження рекламних матеріалів.
Проте майте на увазі: безоплатна роздача в рекламних цілях, припустимо, канцтоварів, посуду та інших матеріальних носіїв, яких можна використовувати не тільки з метою отримання інформації, — це вже зовсім інша історія і цілком може трактуватися контролерами як постачання товару (порядок оподаткування таких операцій описано на сторінці 11 цього номера).
«Компенсуючі» зобов’язання з ПДВ. Вважаємо, за платником податків зберігається право на податковий кредит за сумами ПДВ, що входять до вартості таких носіїв при їх придбанні. Тобто, про нарахування «компенсуючих» зобов’язань з ПДВ мови бути не може. Пояснимо.
Уже добре відомо, що з липня 2015 року весь «вхідний» ПДВ за товарами, роботами, послугами включається до складу податкового кредиту незалежно від напряму подальшого використання таких придбань ( п. 198.3 ПКУ). Важлива тільки наявність правильно оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної чи її замінника ( п. 201.11 ПКУ). При цьому п. 198.5 ПКУ передбачене нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань на суму необ’єктних, звільнених від ПДВ або негосподарських операцій.
Зауважимо, господарська діяльність — це діяльність, спрямована на отримання доходу ( п.п. 14.1.36 ПКУ), а реклама ( ст. 1 Закону про рекламу), по суті, є засобом розкручування підприємства, збільшення збуту його продукції, що неминуче націлене на отримання в майбутньому доходів. Тому підтвердивши первинними документами (див. на с. 8 цього номера) рекламний характер безоплатного розповсюдження матеріальних цінностей, підприємство підтверджує господарність таких операцій. Таким чином,
за наявності документів, що підтверджують рекламний характер матеріалів, які роздаються, нарахування «компенсуючих» зобов’язань підприємству не загрожує
Податківці не проти такого підходу (див. лист ДФСУ від 19.04.16 р. № 8819/6/99-99-19-03-02-15). Насторожує тільки, що один з аргументів такого ненарахування «компенсуючих» зобов’язань — це нарахування ПДВ на постачання товарів згідно з п. 188.1 ПКУ. Зауважимо, у листі йдеться про безоплатну рекламну роздачу товарів, що мають самостійну цінність (зразки товарів, канцтовари з логотипом підприємства тощо). Але як ми вже зазначали, розповсюдження носіїв інформації, що не становлять самостійної цінності, не можна вважати постачанням товарів, і в цьому випадку основний аргумент для ненарахування «компенсуючих» зобов’язань — це зв’язок з господарською діяльністю.
Інша справа, коли витрати на створення рекламного матеріалу пов’язані з діяльністю, не оподатковуваною ( ст. 196 ПКУ) або звільненою від ПДВ ( ст. 197 ПКУ). Тоді нарахувати «компенсуючі» зобов’язання з ПДВ доведеться виходячи з бази оподаткування, згідно з п. 189.1 ПКУ (для товарів (послуг) — не нижче за вартість їх придбання). Але пов’язано це не з безгосподарністю операції, а з неоподатковуваним характером товару (послуг), що просуваються.
Податок на прибуток
Для цілей визначення об’єкта обкладення податком на прибуток щодо роздач рекламних матеріалів «тиша і спокій». Із січня 2015 року доводити зв’язок здійснюваних витрат з господарською діяльністю більше не доводиться. Про це ми неодноразово писали на сторінках наших журналів (див. «Податки та бухгалтерський облік» 2015, № 86, с. 9, 2016, № 33, с. 40). Обліковуємо рекламні операції виключно за правилами бухгалтерського обліку. А в бухгалтерському обліку, як ми знаємо, витрати визнаються навіть незалежно від зв’язку з господарської діяльності. Важлива наявність правильно оформлених первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції. При цьому жодних коригувань ПКУ не передбачає, у тому числі для «прибутківців», зобов’язаних застосовувати податкові різниці. Більше того, не має значення статус отримувача* таких рекламних матеріалів. Оскільки розповсюдження рекламних матеріалів не пов’язане з передачею товарів, тобто, як ми зазначали вище, не відбувається постачання матеріального активу третім особам.
* Підпункт 140.5.9 ПКУ передбачає застосування коригування фінрезультату, зокрема, на вартість товарів, наданих безоплатно неприбутковим організаціям.
Бухоблік при безоплатній роздачі матеріалів
У бухгалтерському обліку придбання рекламних матеріалів відображаємо на субрахунку 209 «Інші матеріали», оскільки такі ресурси відповідають визначенню запасів ( п. 6 П(С)БО 9). Обліковуємо такі активи в бухгалтерському обліку за первісною вартістю.
У зв’язку з тим, що безоплатна роздача матеріалів має рекламний характер, у момент вибуття (безпосередньої роздачі) списуємо їх собівартість до складу витрат на збут і відображаємо проводкою Дт 93 — Кт 209 ( п. 19 П(С)БО 16).
Водночас доходи підприємство не відображає, оскільки не дотримуються критерії їх визнання ( п. 5 П(С)БО 15): немає ані збільшення активу, ані зменшення зобов’язань.
Нижче покажемо у проводках відображення в бухгалтерському обліку операції з придбання та розповсюдження рекламних каталогів.
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Перераховано передоплату за каталоги | 371 | 311 | 24000 |
| 2 | Відображено суму ПДВ (до реєстрації ПН в ЄРПН) | 644/1 | 644 | 4000 |
| 3 | Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН) | 641/НДС | 644/1 | 4000 |
| 4 | Оприбутковано каталоги | 209 | 631 | 20000 |
| 5 | Відображено суму ПДВ | 644 | 631 | 4000 |
| 6 | Здійснено залік заборгованостей | 631 | 371 | 20000 |
| 7 | Подано звіт про роздані рекламні каталоги | 93 | 209 | 20000 |
висновки
- Безоплатне розповсюдження рекламних матеріалів, що не мають самостійної цінності, не є постачанням товару і не обкладається ПДВ.
- «Компенсуючі» зобов’язання з ПДВ не нараховуються, якщо рекламна акція спрямована на «розкручування» оподатковуваної діяльності підприємства.
- Витрати на придбання (створення) рекламних матеріалів обліковуються в цілях визначення фінрезультату для нарахування податку на прибуток. При цьому жодні коригування на податкові різниці не застосовуються.
