(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2016/№ 62

Рекламні послуги від нерезидента: що в податковому обліку?

Якщо реклама придбана в нерезидента, рекламодавцю-резиденту доведеться самостійно сплатити податки з вартості наданих нерезидентом послуг. Які, коли та в якій сумі? На ці запитання ми зараз і відповімо.

ПДВ при придбанні реклами в нерезидента

Відповідальним за нарахування та сплату ПДВ при постачанні послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, є отримувач послуг. Про це зазначено в п. 180.2 ПКУ. При цьому такому отримувачу зовсім необов’язково самому бути зареєстрованим платником ПДВ. Запам’ятайте: навіть незареєстровані отримувачі «нерезидентських» рекламних послуг мають права, виконують обов’язки та несуть передбачену законом відповідальність як платники податку ( п. 180.3 ПКУ).

Об’єкт оподаткування. Під об’єкт оподаткування потрапляють абсолютно всі «нерезидентські» рекламні послуги, надані резиденту. Адже згідно з п.п. «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування є операції з постачання послуг з місцем їх постачання на митній території України. А місцем постачання рекламних послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або — в разі відсутності такого місця — місце постійного або переважного його проживання ( п.п. «б» п. 186.3 ПКУ). Отже,

якщо отримувач рекламних послуг — резидент, то така рекламна послуга оподатковується

Порядок оподаткування «нерезидентських» послуг з «українським» місцем постачання встановлює ст. 208 ПКУ. При цьому зауважте: формально цей порядок діє тільки в разі, якщо постачання здійснює особа-нерезидент, не зареєстрована як платник податку, особі — зареєстрованому платнику ПДВ або будь-якій іншій юридичній особі — резиденту ( п. 208.1 ПКУ). А ось на рекламні послуги, отримані фізичною особою або підприємцем — неплатником ПДВ, його дія не поширюється.

Але податківці наполягають: сплачувати «нерезидентський» ПДВ повинен у тому числі і ФОП — неплатник ПДВ (див. БЗ 101.26). В іншому роз’ясненні з цієї ж категорії зазначено: суб’єкти господарювання — юридичні особи і ФОП, як платники ПДВ, так і неплатники ПДВ, з метою нарахування ПДВ є особами, відповідальними за нарахування і сплату ПДВ до бюджету при отриманні послуг від нерезидентів та їх представництв, що не зареєстровані платниками ПДВ. Крім того, на обов’язок сплати «нерезидентського» ПДВ ФОП — неплатником ПДВ вказує і форма Розрахунку, який повинні подавати всі неПДВшники, що сплачують податок за нерезидента.

До речі, послуги, отримані від нерезидента — фізичної особи, теж обкладаються ПДВ у порядку, передбаченому ст. 208 ПКУ (див. БЗ 101.26).

База оподаткування. Визначити базу оподаткування «нерезидентських» послуг допоможе п. 190.2 ПКУ. Він установлює, що нею є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком ПДВ, уключеного до ціни придбання відповідно до законодавства. Зауважте:

договірна вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань

У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Дата ПЗ і ПК. Дату виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) визначають згідно з останнім абзацом п. 187.8 ПКУ. У ньому зазначено, що виникають вони на дату списання коштів з банківського рахунку платника в оплату послуг або на дату оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій сталася раніше. Тобто тут діє загальне правило «першої події».

Складаємо ПН і відображаємо у звітності. Якщо отримувач «нерезидентських» послуг зареєстрований як платник ПДВ, він складає податкову накладну (ПН) (і реєструє її в ЄРПН), а суму нарахованого податку включає до складу ПЗ декларації за відповідний звітний період ( п. 208.3 ПКУ) — до її рядка 6.

ПН, зареєстрована в ЄРПН, є також підставою для відображення податкового кредиту (ПК) ( абз. 4 п. 198.2 ПКУ). Право на нього в такому разі виникає згідно з п.п. «в» п. 198.1 ПКУ. Причому, відобразити ПК за своєчасно зареєстрованою ПН можна вже в періоді її складання (у рядку 11.4 декларації), незалежно від того, в якому періоді вона зареєстрована (БЗ 101.20).

А ось якщо ПН не складена, ПЗ помилково не задекларовані і для виправлення цієї помилки подається уточнюючий розрахунок, то відобразити ПК в цьому ж уточнюваному періоді не вийде. Скористатися правом на ПК можна буде тільки в тому періоді, в якому ПН буде зареєстрована в ЄРПН. А податківці додають: і тільки тоді, коли будуть задекларовані помилково не відображені ПЗ (див. БЗ 101.14). Хоча ПКУ прив’язку до дати декларування ПЗ не встановлює. У ньому вимога одна: наявність ПН, зареєстрованої в ЄРПН. До речі, штрафи за несвоєчасну реєстрацію такої ПН не застосовуються (див. лист ДФСУ від 28.12.2015 р. № 27879/6/99-99-19-03-02-15).

Майте на увазі: ПК за «послуго-нерезидентською» ПН, так сам, як і за будь-якою іншою ПН, може бути відображений протягом 365 календарних днів з дати її складання (див. лист ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25331/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 104, с. 3).

Якщо отримувач «нерезидентських» послуг не зареєстрований платником ПДВ, то ПН він не виписує ( п. 208.4 ПКУ) і декларацію не подає. Але відзвітувати про нарахований і сплачений податок такий платник теж повинен. Для цих цілей наказом № 21 затверджено форму Розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які поставляються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Такий Розрахунок належить до податкової звітності з ПДВ ( п. 8 розд. I Порядку № 21) і подається тільки в разі здійснення відповідних операцій ( п. 9 розд. III Порядку № 21). Строк подання —протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, а строк сплати податку — протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.

«Податковоприбуткові» наслідки

Про те, що дохід нерезидента є об’єктом обкладення податком на прибуток, зазначено в п.п. 134.1.3 ПКУ. А п. 141.4 ПКУ встановлює особливості його оподаткування.

Так, згідно з п.п. 141.4.6 ПКУ резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 % суми таких виплат за власний рахунок.

Тобто резидент при перерахуванні коштів нерезиденту одночасно перераховує 20 % такої «нерезидентської» виплати до бюджету. Причому

нерезиденту він перераховує повну суму, а податок сплачує за рахунок власних коштів

Саме тому положення міжнародних договорів, на які посилається п.п. 141.4.2 ПКУ, при оподаткуванні «рекламної» виплати нерезиденту не застосовуються. Підтверджують це й податківці (лист ДФСУ від 16.06.16 р. № 13467/6/99-99-15-02-02-15 (далі — лист № 13467), БЗ 102.18).

Зверніть увагу: суму доходу, з якої сплачується податок, визначають виходячи з курсу НБУ, що діє на дату виплати такого доходу (БЗ 102.18).

Суму податку резидент відображає за правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування. При цьому розділ III ПКУ будь-яких різниць для коригування бухфінрезультату на суму сплаченого «рекламно-нерезидентського» податку не передбачає. Отже, сума цього податку буде врахована при визначенні бухфінрезультату до оподаткування і до виникнення різниць не призведе. Відзначають це й податківці (див. лист № 13467). У декларації з податку на прибуток суму податку зазначають у рядку 23, а також у рядку 21 таблиці 1 додатка ПН.

Крім того, запам’ятайте: витрати на рекламні послуги, отримані від нерезидента, теж в повному обсязі беруть участь у визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток — жодних обмежень ПКУ з 01.01.15 р. не встановлює (див. лист ДФСУ від 08.04.16 р. № 7863/6/99-99-19-02-02-15). До речі, у цьому ж листі зазначено, що операція з придбання ефірного часу не може розглядатися як операція з придбання нематеріального активу. Це ні що інше, як придбання послуги з трансляції, що підлягає оподаткуванню згідно з п.п. 141.4.6 ПКУ.

Резидент для розділу III ПКУ. Важливо також те, що термін «резидент», що використовується в розділі III ПКУ, має своє особливе значення. Так, в останньому абзаці п.п. 14.1.213 ПКУ зазначено:

для цілей розділу III ПКУ резидентом вважаються особи, визначені п. 133.1 ПКУ

А п.п. 133.1.1 ПКУ встановлює, що платниками податку — резидентами є юридичні особи, які проводять господарську діяльність як на території України, так і за її кордонами, крім юридичних осіб, визначених пп. 133.4 і 133.5 ПКУ.

Саме тому неприбуткові підприємства, юридичні особи — єдиноподатники, а тим більше фізичні особи — підприємці, резидентами для «податковоприбуткового» розділу ПКУ не є. А отже, сплачувати податок з доходів нерезидентів згідно з п.п. 141.4.6 ПКУ вони не повинні.

Щоправда, податківці і з цим не згодні. Так, наприклад, вони наполягають, що юрособи-єдиноподатники зобов’язані і сплатити податок з доходів нерезидентів, і подати про це «прибуткову» декларацію (див. лист ДФСУ від 07.04.2016 р. № 7782/6/99-99-19-02-02-15// «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 33, с. 7).

Тішить хоча б, що погоджуються контролери з тим, що нараховувати податок згідно з п.п. 141.4.6 ПКУ в разі, якщо дохід виплачується нерезиденту — фізичній особі не потрібно, оскільки такий дохід обкладається згідно з п. 170.10 ПКУ (див. БЗ 102.18).

висновки

  • Будь-які рекламні послуги, надані нерезидентом резиденту, є об’єктом обкладення ПДВ. Відповідальний за нарахування і сплату — отримувач послуг.
  • Отримувач послуг — платник ПДВ повинен скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН, а також відобразити ПЗ у рядку 6 декларації за відповідний період. Крім того, зареєстрована в ЄРПН ПН є підставою для відображення ПК (ряд. 11.4 декларації).
  • Отримувач послуг — неплатник ПДВ ПН не складає, але за період, в якому виникли «нерезидентські» ПЗ, він повинен подати Розрахунок податкових зобов’язань.
  • Резидент, який виплачує «рекламний» дохід нерезиденту, під час такої виплати повинен за свій рахунок сплатити 20 % податку з доходів нерезидента.
рекламні послуги, нерезидент, податковий облік додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті