Перш за все відзначимо, що здійснюючи «дешеві» постачання самостійно виготовленої сільгосппродукції, слід орієнтуватися вже не на її собівартість, а на звичайну ціну такої сільгосппродукції. Тобто вашу податкову накладну (ПН) із типом причини «17» має бути складено на суму перевищення звичайної ціни самостійно виготовленої сільгосппродукції над фактичною ціною її постачання. Будьте уважні!
Включаючи ПН з типом причини «17» до загальної декларації (0110), ви, судячи з усього, дотримуєтеся позиції податківців (до речі, вельми спірною, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 91, с. 21).
На їх думку, при «дешевому» продажу сільгосппродукції:
— податкові зобов’язання (ПЗ), що виникають у сільгосппідприємства у зв’язку з постачанням сільгосптоварів/послуг, слід відображати у рядку 1.1 декларації (0121);
— ПЗ на суму перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених сільгосптоварів/послуг над фактичною ціною їх постачання слід враховувати в загальній декларації (0110) (див. лист ДФСУ від 20.04.2016 р. № 8942/6/99-99-19-03-02-15, а також консультацію у БЗ 101.21).
При цьому напевно відображаєте ПН з типом «17» у рядку 1.1 загальної декларації (0110). Адже іншого місця там для неї немає. Як пояснюють податківці, у рядках 4.1 і 4.2 можна відображати тільки компенсуючі ПЗ згідно з пп. 198.5 та 199.1 ПКУ.
При цьому було б логічним і податковий кредит (ПК), що «не зіграв», також перенести до загальної декларації. Хоча прямих дозволів не було. Якщо ви обрали цей шлях, то зауважимо: нещодавно у БЗ 101.24 з’явилася консультація, в якій податківці пояснили, що стосовно сільгосппосівів, які не зійшли, умовні ПЗ відображаються в загальній декларації, не забули й про перенесення туди ж пов’язаного з цими посівами ПК (показавши таке коригування у рядку 13 сільгоспдекларації зі знаком «-», а в загальній декларації — у рядку 13 зі знаком «+»).
Тепер власне про заповнення додатка ДС9. Згідно з п. 209.6 ПКУ для визначення питомої ваги операцій беруться саме (!) постачання сільгосптоварів/послуг у загальному обсязі постачань. За роз’ясненнями податківців (див. БЗ 101.24):
— у рядки 1 — 12 граф 3, 4 і 5 додатка ДС9 слід включати показники обсягу (кол. А) з рядків 1.1, 2 і 7 сільгоспдекларацій (0121) у розрізі сільгосптоварів/послуг (зернових і технічних культур, продукції тваринництва, інших сільгосптоварів/послуг);
— у рядки 1 — 12 графи 7 додатка ДС9 — показники обсягу (кол. А) з рядків 1.1, 1.2, 2, 3, 5 і 7 декларації (0110).
Як бачимо, до розрахунку питомої ваги (у графі 7 додатка ДС9) напевно не включаються обсяги умовних постачань з рядків 4.1 і 4.2 декларації (0110). Також, за роз’ясненням податківців, при розрахунку питомої ваги сільгосптоварів/послуг не враховуються й обсяги списаних в обліку товарів/послуг, необоротних активів (БЗ 101.21).
Такі операції податківці не вважають постачанням, відповідно і не хочуть бачити їх обсяги в розрахунку питомої ваги з додатка ДС9.
Дотримуючись загального підходу, до графи 7 додатка ДС9 не повинна потрапити і ваша ПН з типом причини «17», складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.
Адже вона, по суті, так само є технічним/умовним постачанням (обліковуєте її тільки ви як постачальник, а покупець взагалі не має права щодо неї відобразити ПК), що покликане технічно доповнити ваше реальне постачання сільгосптоварів. Навіть незважаючи на те, що за ПН з типом «17» обсяги ви ставите в рядку 1.1 загальної декларації з ПДВ!
При заповненні графи 7 додатка ДС9, орієнтуючись на рядок 1.1 декларації (0110), ПН з типом «17» не потрібно брати до уваги. Детальніше про порядок заповнення додатка ДС9 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 70, с. 41.
