* Див. на сайті ДФСУ (zir.sfs.gov.ua) у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля відображає податковий кредит і у цьому ж податковому періоді нараховує «компенсаційні» ПЗ за п. 198.5 ПКУ, оскільки за ремонт автомобіля сплачував не він, а страхова компанія
Цей висновок не витримує жодної критики.
Йдеться про ту ситуацію, коли після ДТП застрахований автомобіль ремонтують на СТО. При цьому страхове відшкодування одразу надходить на банківський рахунок СТО, а не на рахунок самого підприємства — власника автомобіля.
І саме цей факт — надходження грошей прямо на СТО, проминаючи власника авто, — чомусь наводить податківців на каверзне вигадування. Їм не подобається податковий кредит (ПК) з ремонтних послуг в обліку власника авто. Так, цій вигадці вже тисячу років. І якщо в старі часи вони забороняли ставити за такої ситуації податковий кредит (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 50, с. 37), то тепер, в умовах поголовного ПК щодо всього «вхідного» ПДВ, вони вивернулися по-іншому: придумали нараховувати умовні податкові зобов’язання, щоб компенсувати ПК на вході.
Причому розумних аргументів на підтримку фіскальної позиції ми не побачили, а побачили тільки притягнуті за вуха пункти ПКУ. Ну а як це назвати інакше? Податківці навіщось згадують п.п. 196.1.3 ПКУ, згідно з яким не оподатковується страхове відшкодування. Так, воно не оподатковується, але це аж ніяк не стосується тієї діяльності, де «працює» авто — воно ж не працює на страхове відшкодування, а щось або когось возить з господарською метою. Далі вони звертаються до п. 198.5 ПКУ, але ж там у жодному з пп. «а» — «г» немає нашого випадку. Для переконливості навіть не полінуємося розглянути їх усі:
1) у п.п. «а» йдеться про використання покупок з ПДВ у необ’єктній діяльності за ст. 196 ПКУ. Але, як ми сказали вище, ремонт здійснюється для авто, яке возить не для страхового відшкодування, а для господарських цілей;
2) у п.п. «б» говориться про використання покупок в операціях, що пільгуються. Зрозуміло, що у разі, якщо авто працює на пільгову діяльність, то «компенсуючі» ПЗ на «ремонтний» вхідний ПДВ нарахують. Але тільки в цьому випадку!
3) за п.п. «в» будуть нараховані «компенсуючі» ПЗ, якщо покупки передаються в межах балансу для невиробничого використання. Теж не наш випадок;
4) за п.п. «г» має бути використання ремонту в негосподарських операціях, і тільки тоді будуть «компенсуючі» ПЗ. І таке в теорії можливо, але тільки у тому разі, якщо саме авто «працює» в негосподарській діяльності.
Аж цікавість розбирає, який же тип причини «намалювати» в податковій накладній (ПН) на «компенсуючі» ПЗ? Навіть податківці у своїй консультації не називають прямо ані який саме підпункт потрібно застосовувати з п. 198.5 ПКУ, ані тип причини ПН. І недарма — бо не існує такого.
Ми переконані, що підприємство — власник авто має повне право на податковий кредит на всю суму ПДВ, що «сидить» у вартості ремонтних послуг. І це цілком підтверджується виписаною ремонтним підприємством на його ім’я податковою накладною. До речі, так само говорять і податківці в цій консультації.
А той факт, що гроші СТО отримує не безпосередньо від власника авто, а від страхової компанії, зовсім не є підставою для «компенсуючих» ПЗ. Немає такої підстави в ПКУ. До того ж, і по суті ці гроші належать власнику авто, він же залишається вигодонабувачем за договором страхування. Просто немає сенсу ганяти ці гроші з рахунку на рахунок. Вони одразу спрямовуються на потрібну мету.
Посудіть самі: податківці ставлять залежність «компенсуючих» ПЗ від умов договору страхування. Так, якщо отримуватиме відшкодування безпосередньо підприємство — власник авто, то це означає, що «компенсуючих» ПЗ не буде. А якщо гроші підуть на СТО з тим самим вигодонабувачем, то «компенсуючі» ПЗ будуть. Ще раз повторимося: таких умов немає в ПКУ.
До речі, це не єдина «предивна» консультація «від податківців», коли вони намагаються оподаткувати відшкодування збитків. Так, нещодавно ми вже дивувалися їх вигадуванням щодо оподаткування отриманого платником відшкодування збитків за пошкоджене/знищене майно (див. БЗ 101.06 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 91, с. 4).
А тепер приклад під наш випадок.
Приклад. За фактом настання страхового випадку (автомобіль потрапив в ДТП) складений страховий акт. Підприємство — власник авто подало заяву на виплату страхового відшкодування в сумі 8820 грн. (страхова сума — 9000 грн. за вирахуванням франшизи 2 %, тобто 180 грн.). Будемо вважати, що автомобіль використовується для адміністративних цілей.
Припустимо, що ремонт авто коштував 9000 грн. (у тому числі ПДВ — 1500 грн.).
За домовленістю сторін страхове відшкодування страхова компанія перераховує безпосередньо СТО, яке здійснювало ремонт автотранспорту
В обліку підприємства мають бути зроблені такі записи.
Облік ремонту та отримання страхового відшкодування
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
Дт | Кт | |||
1. Автомобіль потрапив у ДТП | ||||
1 | Відображено дохід на підставі страхового акта при настанні страхового випадку (за вирахуванням франшизи — 180 грн.) | 375 | 746 | 8820 |
2. Ремонт після ДТП | ||||
2 | Відображено витрати на ремонт автомобіля (підписано акт із СТО) | 92 | 631 | 7500 |
3 | Відображено суму ПДВ (до реєстрації ПН в ЄРПН) | 644/1 | 631 | 1500 |
4 | Відображено суму податкового кредиту (за фактом реєстрації ПН в ЄРПН) | 641 | 644/1 | 1500* |
* Податківці хочуть у цьому ж звітному періоді отримати «компенсуючі» ПЗ у такому ж розмірі. Повторюємо: ми категорично проти такого беззаконня, але для тих, хто все ж піде на їх поводі, проводки будуть такими: Дт 92 — Кт 643/1 — 1500, Дт 643/1 — Кт 641—1500. | ||||
3. Отримання страхового відшкодування | ||||
5 | Страховиком перераховано відшкодування ремонтній організації | 631 | 375 | 8820 |
6 | Доплачено підприємством за ремонт | 631 | 311 | 180 |