бюджетне відшкодування
Уже майже рік згідно з ПКУ відшкодування є правом платника ПДВ. Тобто якщо сформоване від’ємне значення періоду відповідає всім вимогам абз. «б» п. 200.4 ПКУ (суму ПДВ оплачено постачальникам товарів/послуг або до бюджету, а ліміту реєстрації вистачає для проведення відшкодування), то платник податків має право поставити його на відшкодування, заповнивши ряд. 20.2 декларації і подавши додаток за формою Д3 і Д4. Але якщо ви не хочете пов’язуватися з відшкодуванням, то ви можете цього не робити, а перенести оплачене від’ємне значення до податкового кредиту наступного періоду. Для цього слід показник ряд. 20 перенести до ряд. 20.3, а звідти — до ряд. 21 декларації.
Якщо в наступних періодах це від’ємне значення так і не перекриється податковими зобов’язаннями, то вважаємо, що ніщо не заважає поставити цю суму на відшкодування в таких наступних періодах. Для цього зовсім не потрібно подавати уточнюючий розрахунок, адже не відобразивши відшкодування, жодної помилки ви не припустилися (просто в тому періоді ви не скористалися своїм правом).
У вашому випадку досить задекларувати відшкодування в листопаді 2016 року
Для цього потрібно просто в декларації за листопад суму, що сформована в ряд. 19 (уключаючи ту частину, що раніше не потрапила під відшкодування), перенести до ряд. 20, а звідти до ряд. 20.2.1 декларації (зрозуміло при достатній сумі поточного реєстраційного ліміту і відсутності податкового боргу).
Утім, якщо вам уже так необхідно виправитися через УР, то можна обґрунтувати й цей варіант (див. «Збільшення БВ за УР? Можна, але навіщо?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 28, с. 44).
А що говорять із цього приводу податківці? У консультації в категорії 101.16 БЗ зазначено: зміна задекларованої суми від’ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного періоду на бюджетне відшкодування, не може розцінюватися як виправлення помилки. Суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, платник ПДВ має право задекларувати виключно у ряд. 20.2.1 декларації звітного (податкового) періоду.
Не обговорюватимемо їх небажання виправляти відшкодування через УР (детальніше див. «Виправитися та обернути «мінус» на відшкодування не можна?»//«Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 93, с. 4). Наскільки ми зрозуміли із запитання, цей варіант вам і не потрібний. Тут цікаве інше: чи не хочуть вони сказати, що, не поставивши відшкодування в тому періоді, в якому платник податків мав на нього право, він назавжди втрачає можливість його отримати?
На наш погляд, ні. Адже ще до 2016 р., коли норми ПКУ були набагато жорсткіші до отримання відшкодування (нагадаємо, тоді були підстави вважати, що це обов’язок), у БЗ була консультація, в якій дозволялося декларувати оплачену частину від’ємного значення в ряд. 23.2 декларації (зараз це ряд. 20.2.1) у наступних періодах після періоду виникнення права на отримання бюджетного відшкодування (втратила чинність з 09.12.2015 р., категорія 101.16).
Отже, проблем бути не повинно. Єдине, на що ви повинні звернути увагу — строк давності, установлений у ст. 102.5 ПКУ.
Він становить 1095 днів з дня, що настає за днем набуття права на відшкодування
Тому якщо ваше від’ємне значення могло стати відшкодуванням у декларації за жовтень 2013 р., але так ним і не стало, то заявити зараз відшкодування ви не зможете. А ось саме від’ємне значення можете й далі відображати в декларації, зменшуючи суму податкових зобов’язань майбутніх періодів.
