* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 57, с. 17.
Для початку давайте згадаємо, навіщо узагалі встановлюються мінімальні ціни на алкогольні напої (далі — МЦ).
Для чого потрібні МЦ?
МЦ наразі встановлено постановою КМУ від 30.10.2008 р. № 957 (далі — постанова № 957). За допомогою МЦ держава намагається перемогти недобросовісну конкуренцію на ринку алкогольних напоїв і появу підробленого та сурогатного алкоголю. Логіка така: якщо алкоголь виробляється легально, з нього сплачені всі податки, то такий продукт просто не може коштувати менше МЦ. Якщо ж алкоголь вироблено в «підпільних» умовах (без сплати податків і з «бадяжної» сировини), то такий виробник має можливість «демпінгувати», встановивши ціну нижче за сумлінного виробника. Тому якщо алкоголь продається за ціною, помітно нижчою від конкурентів і нижчою за встановлені МЦ, — це перша ознака, що товар підроблений.
Виняток із цього правила — залишки продукції, купленої ще за «старими» цінами. Таку продукцію економічно вигідно продавати за ціною, нижчою за МЦ. Проте ані «алкотютюновий» Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-BP (далі — Закон № 481), ані постанова № 957 не встановлюють жодних перехідних положень щодо таких партій алкоголю. Отже,
якщо МЦ переглядаються, то навіть перехідні залишки після такого перегляду треба продавати вже з урахуванням нової МЦ
Ви, звичайно, знаєте, що алкогольні напої є підакцизними товарами. А отже, у їхній вартості «сидить» сума акцизного податку. Зверніть увагу: сума акцизного податку враховується при розрахунку МЦ. Тобто якщо вартість алкогольних напоїв (з урахуванням суми акцизного податку) не нижче встановлених МЦ, вважається, що суб’єкт господарювання виконав «мінімальноцінову» вимогу. Такої ж думки дотримуються податківці у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 115.06.
Якщо МЦ переглянуто
МЦ переглядаються регулярно. Одну із причин цього ми назвали вище — до складу МЦ уключається сума акцизного податку. Оскільки ставки цього податку регулярно підвищуються, виникає необхідність також переглядати МЦ. Звичайно, «переглядати» означає «збільшувати». Вчергове МЦ було підвищено постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 828 (далі — постанова № 828), яку було опубліковано 23.11.2016 р. в газеті «Урядовий кур’єр», № 220. Зазначена «підвищувальна» постанова набула чинності через десять днів після її опублікування. Відтак, нові (підвищені) МЦ, за ідеєю, діють починаючи з 04.12.2016 р.
Але! Є й альтернативний метод відліку 10-денного строку**. При його застосуванні постанова № 828 набула чинності на день раніше — з 03.12.2016 р. Тому, щоб потім нічого нікому не доводити, безпечніше орієнтуватися саме на цю дату. Тим більше, що саме на неї орієнтуються податківці (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 115.05). Тому далі в статті будемо говорити, що нові МЦ діють починаючи саме з 3 грудня.
** Його використовують, зокрема, на офіційному веб-порталі ВРУ: http://rada.gov.ua/.
Зазначені десять днів, за задумом законодавця, повинні бути тим «підготовчим періодом», протягом якого суб’єкти господарювання, які реалізують алкоголь, могли би визначити нові ціни і змінити цінники. Але все одно може статися так, що декого зазначене підвищення МЦ застало зненацька. Попереджаємо: це вже непоправно ☹. Адже переважну більшість алкогольних напоїв можна продавати тільки через РРО. А це означає, що продаж за заниженою ціною буде зафіксовано в контрольній стрічці.
Розраховуємо МЦ «по-новому»
Насамперед зауважимо, що МЦ вже давно застосовуються до алкогольних напоїв як вітчизняного, так і імпортного виробництва. Тут нова постанова № 828 по суті нічого не змінює. Хіба що уточнює: контроль за дотриманням МЦ відтепер не буде здійснювати Держінспекція з контролю за цінами. Адже такої інспекції вже немає.
Ще раз повторимо:
торгувати алкогольними напоями виходячи з нових МЦ потрібно починаючи з 03.12.2016 р.
Класифікація алкогольних напоїв, щодо яких повинні застосовуватися МЦ, здійснюється на підставі кодів УКТ ЗЕД. Це зробити наразі доволі легко, адже усі алкогольні напої є підакцизними, і їх коди УКТ ЗЕД обов’язково зазначаються у податковій накладній. Звісно, якщо ви — платник ПДВ і отримали податкову накладну при закупівлі алкогольних напоїв.
Ну, а тепер власне кілька слів щодо деяких видів алкогольних напоїв, МЦ за якими можуть викликати запитання.
Горілка та лікеро-горілчані вироби. Щодо горілки розрахунок МЦ виглядає доволі просто: вона визначається множенням установленого показника на місткість тари та міцність напою. Виходить, що починаючи з 03.12.2016 р. мінімальна оптова ціна півлітрової пляшки «оковитої» становить 45 грн. (225 х 0,5 х 40 %/100 %), а роздрібна — 69,78 грн. (348,9 х 0,5 х 40 %/100 %).
Визначення терміна «лікеро-горілчані напої» є також у ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови». У ньому зазначено, що залежно від міцності та масової концентрації загального екстракту лікеро-горілчані напої поділяються на: лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні, напої слабоалкогольні (див. лист ДПАУ від 01.09.2009 р. № 18803/7/32-1217). Однак щодо класифікації алкогольних напоїв орієнтуватися потрібно, насамперед, на УКТ ЗЕД.
Дещо складнішою є ситуація щодо інших алкогольних напоїв.
Вино. Узагалі-то, на столові вина МЦ поширюватися взагалі не повинні. Річ у тім, що вони виведені з-під сфери дії Закону № 481, крім випадків, передбачених самим Законом (абзац другий преамбули Закону № 481). Це застереження слід розуміти так: аби ті чи інші правила Закону № 481 поширювалися на столові вина, у ньому має бути згадка окремо про столові вина, а не про алкогольні напої взагалі. А оскільки ст. 18 Закону № 481 надає КМУ право встановлювати МЦ на алкогольні напої (не згадуючи окремо про вина), то можна вважати, що столових вин зазначене правило узагалі не стосується. Проте Кабмін уваги на це не звертає: у новій постанові № 828 знову присутні МЦ на вино, причому розписані вони навіть дещо ретельніше, ніж це було раніше. Інакше кажучи,
чиновники не сумніваються, що вони мають право встановлювати МЦ на вино
Тому продавцям столових вин ігнорувати МЦ не радимо.
Тепер власне про МЦ. Для вин встановлено винятково роздрібні МЦ, і розраховуються вони інакше, ніж для горілки та інших лікеро-горілчаних виробів. Міцність вина у такому розрахунку узагалі участі не бере. Ураховується виключно місткість тари, в яку розлито вино.
При цьому якщо місткість тари менше 1 літра, МЦ розраховується як добуток затвердженої МЦ та місткості тари, поділений на 0,7. А якщо місткість тари 1 літр або більше, то МЦ розраховують як добуток затвердженої МЦ та місткості тари (без ділення на 0,7).
Зверніть увагу! МЦ, встановлена у останньому рядку додатку до постанови № 828 (алкогольні напої під кодами УКТ ЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00), — це МЦ винятково для вина у тарі місткістю 0,7 і 0,75 літрів. Така ціна жодного перерахунку не потребує і береться прямо із таблиці. Якщо ж ідеться про інші вина з кодами УКТ ЗЕД 2204 і 2205 і вони розлиті в тару іншої місткості, ніж 0,7 і 1 літр — застосовується «винна» формула (див. лист ДФСУ від 12.12.2014 р. № 8622/6/99-99-21-02-15).
Інші зброджені напої. Звернути увагу тут варто на напій медовий (так звану медовуху). Ще в листі ДПАУ від 01.09.2009 р. № 18803/7/32-1217 зазначалося, що напої медові міцністю 17 % — 37 %, розфасовані у пляшки місткістю 0,25 л, 0,5 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л, відповідають коду 2206 00 59 00 УКТ ЗЕД і трактуються як напої інші зброджені… напій медовий; інші.
Таким чином, медовий напій, незважаючи на свою значну міцність, на думку податківців, не потрапляє до однієї категорії з горілкою та лікеро-горілчаними виробами, а обліковується окремо в інших зброджених напоях із мінімальною оптовою та роздрібною ціною відповідно 247,26 грн. і 385,75 грн. на літр 100-відсоткового спирту. До цієї ж категорії потрапляють також і «відомі» сидр та перрі (грушевий напій).
Коньяк. Нескладно помітити, що і у постанові № 828, і в більш ранні часи МЦ для коньяку визначалися в залежності від кількості зірочок (три, чотири або п’ять). Але не всі коньяки охоплюються цією класифікацією. Відтак постає питання:
яким чином визначати МЦ для коньяка, який узагалі не має жодних зірочок?
Згідно з ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови» вітчизняні коньяки, залежно від терміну витримки, поділяють на: (1) коньяки із зірочками (ординарні) та (2) коньяки витримані (марочні). Проте ДСТУ не єдиний документ, що класифікує алкогольні напої. Наприклад, УКТ ЗЕД відносить коньяки (Cognac) до коду 2208 20 12 00 (причому до зазначеного коду належать усі коньяки). Інші ж спиртові дистиляти та спиртні напої віднесено до коду 2208 20 29 00.
Якщо марочний коньяк у вхідних документах зазначається під кодом УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, можна стверджувати, що такий коньяк не потрапляє ні до інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, ні до «зіркових» коньяків. Згідно з такою логікою, на марочні коньяки узагалі не встановлено МЦ.
Та все ж ми б не ризикували з цим. Тому, хоч як би дивно це виглядало, орієнтир у цьому випадку — МЦ на інші спиртові дистиляти та спиртні напої. А щоб уникнути неприємностей, краще орієнтуватися на більшу МЦ, встановлену для коньяку «п’ять зірочок». Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 55, с. 44.
Ром-кола. Якщо ви продаєте ром-колу, а також інші слабоалкогольні напої (алкогольні коктейлі, шейки тощо) питання виникає щодо того, як їх класифікувати за кодом УКТ ЗЕД з метою визначення МЦ. На нашу думку, за логікою (оскільки ідеться про незброджений напій) слабоалкогольні напої мали би відноситися до коду УКТ ЗЕД 2208. Відповідно, для них діятимуть «лікеро-горілчані» правила визначення МЦ.
Щодо решти алкогольних напоїв, МЦ на які встановлює постанова № 828, запитань виникати не повинно. Принцип розрахунку буде той самий, що і у «загальному» випадку — для горілки і лікеро-горілчаних виробів.
Помилки у розрахунку МЦ
До розрахунку МЦ потрібно підійти надзвичайно уважно. Річ у тім, що судова практика рясніє випадками, коли навіть незначні помилки в розрахунку ціни призводили до серйозних наслідків.
Наприклад, відомий випадок, коли помилка на 0,01 грн. (цебто на 1 копійку!) коштувала підприємству чималої штрафної санкції. Пляшка алкогольного напою (вермут) місткістю 0,5 л і міцністю 18 об. % була продана на копійку дешевше МЦ, встановленої для вермуту. Суд визнав це порушенням, хоча очевидно, що мала місце банальна помилка внаслідок округлення (див. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 р. у справі № 876/8377/13)***.
*** Див.: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38211488.
Тож МЦ — справа серйозна і з ними не жартують…
Знижки та безоплатні передання
Роздрібні торговці часто проводять різноманітні рекламні акції. Серед них особливе місце посідають знижки і подарунки. Виникає запитання — чи можна під час рекламної акції продавати алкогольний напій зі знижкою, в результаті якої покупець заплатить менше, ніж встановлена МЦ?
Відповідь очевидна:
жодні знижки, акції та інші заходи, у результаті яких алкоголь продавався б за ціною нижче МЦ, неприпустимі
Наприклад, суди вважають, що реалізація лікеро-горілчаних виробів зі знижкою унаслідок застосування дисконтної картки є порушенням правила МЦ (див. ухвалу ВАСУ від 04.04.2013 р. № К/9991/19035/11)****. Аналогічний підхід до продажу алкоголю зі знижкою міститься у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 р. у справі № 826/16947/14*****.
**** Див.: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30643133.
***** Див.: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56224431.
Інша річ, що при проведенні акцій можна використовувати більш витончену схему. Наприклад, продаючи пляшку алкогольного напою за ціною НЕ нижче МЦ, додавати до неї в процесі рекламної акції якийсь інший товар за символічною ціною. У такому разі знижка надаватиметься не на алкоголь, а на товар, що додається до нього. А отже тому порушення правила МЦ не буде. Головне, аби ціна продажу алкогольного напою, вибита в чеку РРО, була не менше встановленої МЦ.
А от із безоплатною передачею алкогольних напоїв — дещо складніше. Річ у тім, що формально МЦ потрібно дотримуватися при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі. Перший термін (оптова торгівля) пов’язаний із процедурою реалізації алкогольних напоїв, другий — із діяльністю з їх продажу. Що розуміти під цими термінами, Закон № 481 не пояснює. А податківці у своїх роз’ясненнях посилаються на визначення реалізації підакцизних товарів із п.п. 14.1.212 ПКУ і доходять висновку, що
безоплатна передача алкогольних напоїв з рекламною метою вважається їх роздрібним продажем
Тож рекомендуємо уникати безоплатної роздачі алкоголю.
Переоцінка в обліку
Більшість підприємств роздрібної торгівлі в бухобліку використовують при вибутті товару метод ціни продажу. У такому разі субрахунок 282 формується за рахунок двох величин — первісної вартості товарів (субрахунок 281) і торговельної націнки на товари (субрахунок 285). Вище ми вже зазначали, що нові МЦ потрібно застосовувати у тому числі й до залишків алкоголю, продажна ціна на який формувалася ще при старих цінах. Тому у переддень 03.12.2016 р. проводиться інвентаризація, за підсумками якої і збільшується продажна ціна. Робиться це через збільшення торговельної націнки проводкою Дт 282 — Кт 285 (на різницю між старою продажною ціною і новою).
Але згідно з П(С)БО 9 запаси відображаються в обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Чи не буде порушено цю норму? Аж ніяк! До нас зазначена норма жодного стосунку не має. Адже і після переоцінки товар так само буде відображений у звітності за первісною вартістю. Внаслідок того, що Дт 282 «згортається» з Кт 285.
Відповідальність за порушення МЦ
Згідно зі ст. 17 Закону № 481 до суб’єкта господарювання, який торгує алкогольними напоями за цінами, нижчими ніж МЦ, застосовується штраф.
Сума штрафу — 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн.
Зауважте: штраф накладається не на алкоголь, проданий за цінами нижче МЦ, а до всієї придбаної партії! Партія товару — це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом (ТТН, накладною на відпуск товару тощо).
Саме так у попередні роки розуміли термін «партія товару» податківці і Держцінінспекція (див. лист ДПАУ від 26.06.2002 р. № 2704/21-4317, а також листи Держцінінспекції від 15.09.2003 р. № 32/3-7/1696 і від 21.07.2010 р. № 200-5-23/4223). Аналогічне розуміння терміна «партія товару» також і у судів (див., наприклад, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2012 р. у справі № 2а/1770/2985/2011)******.
****** Див.: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26950883.
Виходячи із цього, наведемо декілька важливих міркувань.
1. Розмір штрафу залежить від вартості партії придбаного товару. Тому якщо з порушенням МЦ була продана навіть одна-єдина пляшка алкоголю, отримана раніше за накладною у складі партії зі 100 пляшок, штраф буде розрахований виходячи з вартості 100 пляшок! Із таким підходом згодні й суди (див. вже згадану ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014 р. у справі № 876/8377/13).
2. Склад (товарна група за УКТ ЗЕД) отриманої партії товару не має значення. Штраф слід застосовувати виходячи з вартості всієї отриманої партії алкоголю. Наприклад, за однією накладною отримано 30 пляшок горілки, 10 пляшок коньяку і 60 пляшок вина, а з порушенням була продана тільки одна пляшка горілки. Штраф у цьому випадку усе одно слід розраховувати виходячи з вартості усіх 100 пляшок отриманого алкоголю. А от якщо у накладній присутні ще й інші (неалкогольні) товари (наприклад, продукти харчування, будматеріали тощо), їх вартість у розрахунку участі не бере.
3. Якщо було зафіксовано декілька продажів алкоголю за ціною, нижчою від МЦ, і цей алкоголь було придбано різними партіями в різні періоди часу, то штраф розраховуватиметься окремо за кожною такою партією.
4. При розрахунку штрафу орієнтуватися потрібно на мінімальні оптово-відпускні (для оптовиків) і роздрібні (для роздрібних торговців) ціни того періоду, коли було виявлено порушення (а не того періоду, коли товар було придбано).
5. Якщо розрахована сума штрафу виявилася менше 10000 грн., то фінансова санкція становитиме мінімальний розмір — 10000 грн.
Ну, як вам суми штрафів? Величезні? Еге ж. Тому самі розумієте, що продавати алкоголь дешевше встановлених МЦ — собі дорожче.
Строки давності
У багатьох суб’єктів господарювання, які торгують алкоголем, виникає запитання: чи є якісь строки давності щодо застосування вищеназваного «драконівського» штрафу? Щоб відповісти на це запитання, звернемося до ГКУ, адже зазначений штраф є адміністративно-господарською санкцією.
Згідно з ч. 1 ст. 250 ГКУ адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік із дня порушення цим суб’єктом установлених законодавчими актами правил провадження господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
На жаль, ч. 1 ст. 250 ГКУ в нашому випадку не застосовна
Річ у тім, що згідно з ч. 2 цієї ж ст. 250 ГКУ її дія не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи. А контроль за дотриманням правил щодо МЦ покладено саме на податківців ( п.п. 191.1.20 ПКУ).
Але які тоді строки давності у «мінцінового» порушення? На нашу думку, слід орієнтуватися на ст. 102 ПКУ, а нею, як відомо, встановлено строк давності 1095 днів. Цей строк, імовірно, відраховується від моменту, коли виявлено «мінцінове» порушення. Принаймні, так на строки давності щодо порушень у сфері обігу алкогольних напоїв дивляться суди (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2014 р. № 826/5937/14)*******.
******* Див.: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40415809.
За такого підходу сподіватися, що строк давності за порушенням закінчиться і вам воно минеться, не варто. Причому якщо раніше податківці у своїх консультаціях щодо відповідальності за порушення правила МЦ чи то випадково, чи то за «недоглядом» посилалися на ч. 1 ст. 250 ГКУ, то зараз цього вже немає. У нині чинній консультації із БЗ, підкатегорія 115.06, яка говорить про відповідальність за порушення правил МЦ, про жодні строки давності не йдеться.
На цьому завершуємо огляд чергового підвищення МЦ на алкоголь. Пам’ятайте, що «зловживання алкоголем шкодить вашому здоров’ю». А зловживання демпінговою ціновою політикою — й поготів. Тому що шкодить ще й гаманцю.
висновки
- Нові МЦ на алкогольні напої діють починаючи з 03.12.2016 р. Вони застосовуються до всього алкоголю, проданого починаючи з цієї дати.
- Визначаючи МЦ на алкогольний напій, слід орієнтуватися перш за все на його код УКТ ЗЕД.
- В бухобліку у переддень підвищення МЦ проводиться інвентаризація перехідних залишків алкоголю і збільшується їх продажна вартість.
- За продаж алкоголю нижче МЦ застосовується штраф до усієї партії алкоголю, у складі якої придбано алкоголь, реалізований з порушенням.
