(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 36-37
  • № 35
  • № 34
  • № 33
  • № 32
  • № 31
  • № 30
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 38

Горілка без пива — гроші на вітер*, або Пиво скоро визнають алкогольним напоєм

«А муж обоих убил топором,
А после пошел за пивОм…»**
Горезвісні супертермінові і суперглобальні незграбні правки податкового законодавства, здійснені в передноворічному реформаторському запої***, відсунули «пиво-алкогольні» новації на задній план. Але не надовго, оскільки найбільш резонансна їх частина стартує вже 1 липня 2015 року.
Проте, якщо слово «пиво» для вас означає не релакс, а бізнес, уважно вивчіть цей текст… бажано до вживання алкоголю, а ще краще — у процесі…
алкогольні новації

* Народна мудрість.

** «За пивом». Л. Мілявська, О. Цекало, О. Вишня.

*** І реалізовані в  Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2004 р. № 71-VIII.

Почнемо з головного: саме 01.07.2015 р. пиво (нормальне, а не безалкогольний сурогат) набуде статусу алкогольного напою! ☹

Причому, не тільки за своєю дією на організм, але й за законом.

Пиво — алкогольний напій

Сьогоднішнє визначення пива, установлене абзацом дев’ятим ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (далі — Закон № 481), тільки описує властивості цього напою і спосіб його отримання, але нічого не говорить про його міцність.

На відміну від цього нова редакція зазначеної норми (яка набуде чинності 01.07.2015 р.) прямо свідчить, що пиво — це крім зазначених ознак ще й

алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць <…>, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203

Цікаво, але в новій редакції самого визначення алкогольних напоїв (абзац сьомий ст. 1 Закону № 481) законодавець вчинив «хитро»: він обійшовся без прямої згадки пива, а просто (1) опустив нижню межу міцності напоїв, що належать до алкогольних, — з 1,2 до 0,5 відсотка об’ємних одиниць — і ще (2) дописав конкретно код УКТ ЗЕД 2203 (до речі, прямо зазначений й у визначенні пива). Для тих, хто пивом тільки забавляється, напишемо прямо: під кодом 2203 00 ховається «Пиво із солоду (солодове)». Отже, сумнівів не залишається… Крім сумнівів, а чому куплене пійло часто солодом навіть не пахне… ☹

До речі, так само знижено верхню межу «слабкості» для слабоалкоголки (абзац восьмий ст. 1 Закону № 481).

Але, на жаль для всіх причетних, проблема не зводиться до чистої термінології. Біда в тому, що, опинившись у статусі алкогольного напою, пиво накличе на суб’єктів господарювання, які оперують з ним, безпосередню дію всіх «алкогольних» норм як самого Закону № 481, так і інших «протиалкогольних» законів!

Уточнимо суть проблеми.

Наразі ми звикли до звороту «алкогольні напої ТА пиво». І, наприклад, у тому ж Законі № 481 навіть при нинішньому (старому) визначенні пива — причому стосовно саме пива — установлено серйозні обмеження щодо його вживання (ст. 152) і продажу (ст. 153). Усе так, але з 01.07.2015 р. на пиво як на алкогольний напій і на його виробників, імпортерів, експортерів, оптових і роздрібних торговців цей самий профільний Закон № 481 навалиться з усією похмільною ненавистю! ☹

Чому? Та тому, що нинішній виняток з абзацу другого преамбули Закону № 481 (про те, що дія останнього «не поширюється на виробництво і торгівлю пивом»), після 01.07.2015 р. припинить свою дію! Крапка. Точніше, знак оклику.

«Требуйте долива после отстоя»

Перший кухоль пива піднімемо за його виробників.

А ось і текст першого тосту (ч. 2 ст. 2 Закону № 481) ☹:

Виробництво алкогольних напоїв <…> здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії

Зрозуміло, ніщо не замінить виробникам пива особистого знайомства з розд. II Закону № 481, який з 01.07.2015 р. стане для них рідним, але деякі акценти на тому, що їм доведеться зробити, ми все ж розставимо.

1. Як уже зазначалося, їм необхідно отримати (придбати) ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (а якщо вони захочуть ще й торгувати пивом оптом та/або в роздріб — то їм потрібні будуть відповідно оптові/роздрібні алколіцензії теж — див. далі). Такі ліцензії видаються за заявою не тільки юрособам, а й ФОП. Звертатися за всіма алкогольними ліцензіями (зокрема виробничими, оптовими та роздрібними) потрібно до департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів фіскального органу відповідного рівня.

До речі, у консультації з підкатегорії 115.05 БЗ фіскали погодились з тим, що коли один суб’єкт — виробник пива (забігаючи наперед — також імпортер, експортер, оптовий або роздрібний торговець) уже має відповідну ліцензію на виробництво (імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю) інших алкогольних напоїв (але не спирту або тютюнових виробів!), то йому нову окрему ліцензію саме на алкогольний напій під назвою «пиво» отримувати не потрібно! ☺ Дякуємо, звичайно, але дрібним пивоварням ця «припарка» навряд чи сильно допоможе…

Зауважимо, що завдяки податково-реформаторським новаціям до заяви на отримання алкогольної ліцензії тепер потрібно додавати менше документів (зокрема, не вимагається довідка, про яку ми говоритимемо в наступному пункті). Але зверніть увагу на два моменти. По-перше, на дату подання такої заяви ви маєте бути власником або на інших не заборонених законодавством підставах володіти та/або користуватися виробничими приміщеннями і технологічним обладнанням, що забезпечує повний цикл виробництва пива, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (ч. 8 ст. 3 Закону № 481). По-друге, строк оформлення та видачі ліцензії може зайняти 30 календарних днів з дня отримання податківцями ваших документів (ч. 7 ст. 3 Закону № 481).

Ліцензія видається на 5 років зі щорічною попередньою сплатою по 780 грн. (ст. 4 Закону № 481). При цьому кожна така сплата має бути здійснена до того самого числа і місяця кожного наступного календарного року, з якого почала діяти ліцензія (115.01 БЗ).

2. Усі ваші місця складування пива слід уключити до Єдиного державного реєстру місць зберігання (ч. 5 ст. 2 Закону № 481).

Для цього потрібно подати заяву й отримати довідку згідно з Порядком ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженим наказом ДПАУ від 28.05.2002 р. № 251. Усі подробиці див. у самому Порядку, але зауважимо, що до заяви вам доведеться додати нотаріально засвідчену копію своєї алкогольної ліцензії, а з видачею довідки фіскали можуть прововтузитися до 7 робочих днів.

3. Для окремих пивоварень можна спрогнозувати проблеми з дотриманням стандартів (ст. 9 Закону № 481), атестацією виробництва (ст. 8 Закону № 481) і сертифікацією продукції (ст. 10 Закону № 481). Але це вже запитання до Антикорупційного бюро, реальні такі проблеми чи надумані…

4. Конкретно для пивоварів уже з 01.01.2015 р. діють нові норми, що регламентують, у які саме ємності (тару) можна розливати пиво (абзац двадцять другий ч. 2 ст. 11 Закону № 481). Увага! Штраф за розлив пива в іншу тару без перебільшення драконівський (абзац двадцять перший ч. 2 ст. 17 Закону № 481): 200 % оптово-відпускної вартості такої продукції, але не менше 85 тис. грн.! ☹

Підкажемо пивоварам, що практикують розлив пиво у ПЕТФ-пляшки, якій нормативній документації вони повинні відповідати: ТУ У 18.351-96 Пляшки полімерні марки ПЕТФ для безалкогольних напоїв, пива, мінеральних вод, сиропів і слабоалкогольних напоїв.

На завершення цього розділу звертаємо увагу виробників пива на необхідність дотримання ними з 01.07.2015 р. приписів ст. 22 Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР. По-перше, це — давно відомі заборони на рекламу (ч. 2, 3), спонсорство (абзац другий ч. 6), залучення до реклами популярних персон (ч. 9). По-друге, обов’язковий супровід публікацій реклами пива попередженням (чорним на білому фоні — не менше 15 % всієї площі реклами) «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров’я» (ч. 7). По-третє, відрахування на соціальну рекламу не менше 5 % коштів, витрачених на рекламу пива (ч. 8).

Дійсно: «між першою і другою»… ☹

Пиво на «рОзлив» оптом і вроздріб

Декілька слів для пивних імпортерів, експортерів і оптовиків (як юросіб, так і ФОП).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 481 їм теж знадобиться відповідна ліцензія на пиво (якщо, звичайно, у них немає такої ліцензії на інші алкогольні напої), щодо якої все, загалом, так само, як описано вище, крім вартості:

— на імпорт і експорт — 780 грн. на рік;

— на оптову торгівлю — 500 тис. грн. на рік (!).

До речі, ліцензовані імпортери та виробники пива, щоб поставляти його оптовикам і роздрібникам, повинні мати ще й окрему алколіцензію на оптову торгівлю (ч. 9 ст. 15 Закону № 481).

Обережно — штрафи! За безліцензійні імпорт, експорт, оптову або — забігаючи наперед — роздрібну торгівлю розмір штрафу: 200 % вартості партії товару, але не менше 17 тис. грн. (абзац п’ятий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

Значно більше поганих новин для пивного роздрібу… ☹

1. Для роздрібної торгівлі пивом (треба розуміти — і на розлив, причому як для уживання на місці, так і на винос) суб’єкту (у тому числі й виробнику пива, який торгує ним уроздріб) теж потрібна відповідна ліцензія (ч. 12 ст. 15 Закону № 481), якщо, звичайно, у нього немає такої ліцензії на інші алкогольні напої.

Для її отримання слід подати заяву (ч. 20 ст. 15 Закону № 481), в якій з огляду на податково-реформаторські новації тепер потрібно зазначати значно більше відомостей, ніж раніше: адресу місця торгівлі*, перелік РРО (КОРО) на місці торгівлі з інформацією щодо кожного про його модель, модифікацію, заводський номер, виробника, дату виготовлення, реєстраційний номер свідоцтва РРО (КОРО), дату початку обліку у фіскальному органі (ч. 22 ст. 15 Закону № 481).

* Згідно з новою редакцією абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону № 481 з 01.07.2015 р. для місця торгівлі пивом не діятиме обмеження не «менше 20 кв. метрів»!

Роздрібна алкогольна ліцензія видається на 1 рік (ч. 18 ст. 15 Закону № 481) у строк не пізніше 10 календарних днів з дати одержання фіскалами документів (ч. 26 ст. 15 Закону № 481). Причому вона обов’язково реєструється у фіскальному органі (у сільській місцевості — додатково в органі місцевого самоврядування). Плату за неї згідно з ч. 14 ст. 15 Закону № 481 установлено в розмірі 8000 грн. за кожен зазначений у ліцензії РРО (КОРО), що перебуває на місці торгівлі (на території сіл і селищ поза межами міст — 500 грн. за кожен РРО/КОРО). Сплата здійснюється щокварталу рівними частинами (ч. 17 ст. 15 Закону № 481). Запам’ятайте: при простроченні сплати дія ліцензії призупиняється (ч. 27 ст. 15 Закону № 481).

Крім зазначеного вище штрафу за роздрібну торгівлю алкоголем без ліцензії взагалі, передбачено свій штраф за роздрібну торгівлю ним через РРО (КОРО), не зазначений у ліцензії: 200 % вартості товару, реалізованого через такий РРО (КОРО), але не менше 10 тис. грн. (абзац шостий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

2. В «імпортно-експортно-оптово-роздрібній» ст. 15 Закону № 481 теж установлюється вимога (ч. 35) зберігати пиво тільки в місцях, заре- єстрованих у Єдиному державному реєстрі місць зберігання (див. п. 2 попереднього розділу статті). Таке місце може бути зареєстроване як на підставі заяви самого суб’єкта, так і бути зареєстрованим іншим суб’єктом. Але в останньому випадку від вас будуть вимагатись первинні підтверджуючі документи про правомірність такого зберігання: договір зберігання товару, договір оренди складського приміщення, ТТН за формою № 1-ТН тощо. Але при цьому зверніть увагу на процитовану нижче ч. 38 ст. 15 Закону № 481:

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями <…>, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв <…>, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі

Уже легше! ☺

Що стосується заяви, то до неї потрібно додати нотаріально засвідчену копію ліцензії (замість нотаріуса її може засвідчити й орган ліцензування) і документ, що підтверджує право користування приміщенням, в якому розташовано місце зберігання (ч. 37 ст. 15 Закону № 481). Строк видачі довідки про реєстрацію — ті самі 7 календарних днів.

Обережно — і тут свої штрафи! Якщо пиво знайдуть на зберіганні в неналежному місці, то розмір штрафу за це порушення становитиме 100 % вартості такого товару, але не менше 17 тис. грн. (абзац одинадцятий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

3. Що стосується обмежень згідно із зазначеними вище ст. 152 і 153 Закону № 481 (на вживання, наприклад, у громадському транспорті, і на продаж алкоголю, наприклад, особам до 18 років), то з 01.07.2015 р. до них формально додасться і ст. 151, але від цього вам ні холодно ні жарко…

Гірше інше: згідно з ч. 6 ст. 153 Закону № 481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці (але не на винос!) дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Про підтвердження такого статусу треба подбати заздалегідь. «Ціна питання» чимала: за порушення вимог ст. 153 Закону № 481 вам загрожує штраф 6800 грн. ☹

Узагалі ж набуття статусу торговця алкогольними напоями, тобто пивом, обіцяє вам чимало прикрих дрібних новацій, як-от: обмеження стосовно РРО, клопіт з ліцензією при заміні апарата ☹, обов’язковість використання при перевезеннях спеціальної накладної за формою № 1-ТН (алкогольні напої)* і штрих-кодування продукції (п. 5 Положення про штрихове кодування товарів, затвердженого наказом Мінекономіки від 20.08.2002 р. № 255)… З усією цією красою ви можете ознайомитися ближче в «алкогольному» тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 57. ☺

* «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 71, с. 37.

І звісно, роздрібних торговців пивом вже не обійшла стороною напасть під назвою «роздрібний» акциз (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 30, с. 22; № 14, с. 36).

ЄП і пиво: дружба навіки?

Зверніть увагу: п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ сформульовано так, що при загальній забороні єдиноподатникам першої — третьої груп займатися виробництвом, експортом, імпортом і продажем підакцизних товарів (а згідно з абзацом другим п. 215.1 ПКУ до таких товарів відноситься й пиво, крім безалкогольного – щодо «крім» див. підкатегорію 116.07 БЗ), виняток із цієї заборони зроб­лено для ФОП цих груп, які торгують уроздріб конкретно пивом. Тому набуття пивом алкогольного статусу в цьому сенсі нічого не змінить і після 01.07.2015 р. — ФОП-єдиноподатники груп 2 і 3 зможуть ним торгувати і далі.

Чому не першої групи? За відсутності формальної заборони в ПКУ фіскали побудували такий ланцюжок аргументів: 1) згідно з  п.п. 1 п. 291.4 ПКУ ФОП-єдинники першої групи мають право торгувати тільки на ринках; 2) торгувати навіть уроздріб алкогольними напоями (та й пивом — див. вище) можна тільки в торговельному приміщенні або будівлі (абзац чотирнадцятий ст. 1 Закону № 481; підкатегорія 115.03 БЗ); 3) ФОП-єдиннику першої групи торгувати на території ринку — але в торговельному приміщенні — ніяк не можна (підкатегорія 107.01 БЗ). Ось так… ☹ Але і юр-єдинникам третьої групи торгувати пивом теж, як і раніше, заборонено. Зрозуміло, що обидві ці заборони не стосуються безалкогольного пива.

Нагадаємо, що для ФОП-єдинників другої і третьої груп діє тимчасове звільнення від застосування РРО — до 01.01.2016 р. і до 01.07.2015 р. відповідно (для усіх інших, окрім ФОП-єдинників першої групи, РРО обов’язковий, так би мовити, на загальних підставах). Тому РРО-питання при роздрібній торгівлі пивом для ФОП-третьогрупників, на жаль, закриті «по-поганому» — вони мають встановити касові апарати з 1 липня ☹ і пиво тут ні при чому.

Що ж до ФОП-єдинників другої групи, то формальної заборони торгувати пивом уроздріб без РРО після 1 липня і до кінця року в них начебто немає. Проте не забувайте: під торгівлю пивом уже з 01.07.2015 р. для всіх (і для них у тому числі) знадобиться роздрібна алколіцензія. А в ній, як ми вже зазначили, потрібно наводити інформацію про конкретний РРО, через який здійснюватиметься продаж алкогольних напоїв (читай — пива). Та й вартість такої ліцензії прив’язана до кількості РРО на місці торгівлі… ☹ А отже, таким суб’єктам теж доведеться посеред року обзавестися РРО, інакше алколіцензію їм не видадуть…

Так, недарма ж написано: «одні кажуть, що пити треба багато, інші — що пити треба мало, але й ті й інші сходяться на тому, що пити треба»! ☺

висновки

  • Набуття пивом з 01.07.2015 р. статусу алкогольного напою поширить на суб’єктів господарювання, пов’язаних з його обігом, дію всіх «алкогольних» норм профільного Закону № 481 та інших актів законодавства.

  • До зазначеної дати виробники, імпортери, експортери, оптові та роздрібні торговці пивом повинні обзавестися відповідними «алкогольними» ліцензіями. Пиво може складуватися тільки у приміщеннях, уключених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (для роздрібу ця вимога стосується тільки місць, розміщених за іншою адресою, ніж місце торгівлі).

  • Статус торговця алкогольними напоями, тобто пивом, обіцяє чимало прикрих дрібних новацій, як-то: обмеження щодо РРО, клопіт з ліцензією при заміні апарату, обов’язковість використання при перевезеннях спеціальної накладної за формою № 1-ТН (алкогольні напої) і штрих-кодування продукції.

  • Новий алкогольний статус пива із точки зору права займатись його роздрібною торгівлею з 01.07.2015 р. по суті нічого не змінить для єдинників: ФОП-єдинникам першої групи та юр-єдинникам третьої групи це буде, як і раніше, заборонено, а ФОП-єдинникам другої та третьої груп, як і раніше, дозволено. Тільки цим щасливцям доведеться із зазначеної дати продавати пиво лише через зазначені у їх алколіцензіях РРО.

алкогольні напої, пиво додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті