Акциз на ПММ — фіскали продовжують чудити

І знову — «за рибу гроші»... Подібні висновки щодо оподаткування «роздрібним» акцизом заправки власних транспортних засобів уже були озвучені в листах ДФСУ від 22.04.2016 р. № 9213/6/99-99-15-03-03-15 і від 24.03.2016 р. № 6497/6/99-99-19-03-03-15. Про незаконність таких висновків ви могли прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 37, с. 3.

Тепер фіскали поширили свій висновок про оподаткування «роздрібним» акцизом ще й на заправку своїм пальним техніки виконавця для виконання останнім договору підряду зі збирання врожаю, а також і на безоплатний відпуск пального шкільним, соціальним установам, органам влади.

Вважаємо, що в усіх трьох перелічених випадках — (1) заправка свого пального у свою ж техніку, (2) заправка своїми ПММ чужої техніки для своїх цілей і (3) безоплатний відпуск третім особам пального у «благодійних» цілях — об’єкта оподаткування «роздрібним» акцизом не виникає.

По-перше, усі перелічені види операцій відпуску пального явно не є роздрібною торгівлею ПММ.

По-друге, усі ці операції жодної форми розрахунків за ПММ не передбачають. У той же час фраза в п.п. 14.1.212 ПКУ — «незалежно від форми розрахунків» свідчить про те, що розрахунки повинні мати місце. Крім того, тут доречно нагадати, що акцизний податок є непрямим податком, який повинен сплачуватися за рахунок покупця. Тому в міркуваннях і висновках фіскалів, наведених у цьому листі, наявний ще й теоретичний «прокол».

Важливим є й той момент, що розрахункова операція, яка є датою виникнення ПЗ з «роздрібного» акцизу, у всіх перелічених операціях теж відсутня.

Проте цей момент абсолютно не бентежить контролерів, і вони в цьому листі просто цитують визначення поняття «розрахункова операція» зі ст. 2 Закону про РРО абсолютно не наводячи жодних аргументів, що і в цих ситуаціях розрахункові операції мають місце. Цікаво, яка може бути розрахункова операція при відпуску пального самому собі або без оплати? «Тихо сам із собою?..» ☺

Цей висновок, на наш погляд, доволі коректний. Але він, як бачимо, вступає у протиріччя з висновком листа, прокоментованого вище.

Проте зверніть увагу, що цей ліберальний висновок зроблено фіскалами із застереженням — мовляв, не обкладається «самовідпуск» ПММ тільки за умови, що операції із заправки транспорту сторонніх організацій не здійснюються. Подібний висновок звучить також у листі ДФСУ від 07.07.2016 р. № 14786/6/99-99-15-03-03-15.

Який великий сенс несе таке застереження — нам не зрозуміло. Адже ці дві речі одна з одною ніяк не пов’язані — якщо на власних АЗС (та подібних «ємностях») здійснюватиметься не безоплатна заправка чужого транспорту, то з таких обсягів відпущеного пального «роздрібний» акциз (незалежно від форми розрахунків) платити доведеться однозначно*. Але якщо при цьому з тих самих АЗС (тощо) заправлятиметься і свій транспорт, то це не означає, що й обсяги ПММ, які пішли «на своє», теж повинні огульно обкладатися «роздрібним» акцизом. Тобто таке застереження фіскалів не має під собою жодного нормативного ґрунту — заправка «своїм свого» у будь-якому разі під «роздрібний» акциз підпадати не повинна.

* За винятком «давальницької» заправки чужого транспорту, про яку йшлося в попередньому листі.

Тут же доповнимо, що в листах ДФСУ від 07.07.2016 р. № 14783/6/99-99-15-03-03-15 та № 14785/6/99-99-15-03-03-15 головні фіскали підійшли до цієї проблеми ще ліберальніше і написали, що в разі заправки пальним через свої АЗС (і подібні пристрої) як власного, так і транспорту сторонніх організацій «роздрібний» акциз повинен сплачуватися тільки з обсягів, відпущених «на сторону». Але при цьому зі змісту цих листів випливає, що обсяги, відпущені на власні потреби, не повинні проводитися через РРО. Якщо ж ви «власно-потребове» пальне проведете через РРО, то податківці, виходячи із згаданих вище роз’яснень, напевно вимагатимуть обкласти і ці обсяги «роздрібним» акцизом...

Це досить цікавий висновок фіскалів. Якщо міркувати від зворотного, то виходить, що в разі реалізації особою пального в обсягах, які не перевищують обсягів отримання, їй немає сенсу реєструватися платником «лівопального» акцизу, виписувати акцизні накладні та подавати декларації з акцизного податку.

Схоже, цей висновок ґрунтується на тому, що доки немає об’єкта оподаткування цим видом акцизного податку, немає обов’язку й реєструватися його платником. Тобто, доки не виникне, а точніше — не почне «бути видимим», об’єкт оподаткування «лівопальним» акцизом, реєструватися його платником («і все таке інше») конкретній особі не потрібно.

А об’єктом оподаткування «лівопальним» акцизом згідно з п.п. 213.1.12 ПКУ є обсяги реалізації пального, що перевищують обсяги його придбання/імпорту. Тобто, якщо ви не торгуватимете «лівими» ПММ або ж ПММ без документів (коли документи на пальне надходять до його продавця із запізненням — уже після реалізації пального), об’єкт оподаткування (тобто операція реалізації ПММ, що перевищує отримані обсяги) у вас «проглядатися» не буде. А, отже, і реєструватися платником («і все інше...») вам немає потреби.

На наш погляд, цей висновок фіскалів є досить сміливим.

Водночас норми ПКУ можна розтлумачити в цьому сенсі набагато фіскальніше, адже в п.п. 212.1.15 цього Кодексу платником «лівопального» акцизного податку названа просто «особа, яка реалізує пальне». При цьому для цілей визначення обов’язку конкретної особи реєструватися платником цього виду акцизу перевіряючі можуть не взяти до розрахунку визначення об’єкта оподаткування ( п.п. 213.1.12 ПКУ). Вони скажуть, що для реєстрації платником при такому формулюванні в п.п. 212.1.15 ПКУ досить тільки одного факту реалізації конкретною особою пального і заперечити їм буде не так просто...☹

Тому, щоб уникнути штрафів, ми б радили цей висновок листа використовувати тільки тим особам, яких «накриють» фіскали за торгівлю «правими» ПММ без реєстрації платником «лівопального» акцизу, — у тих окремих випадках, коли потрібно було збути зайві залишки ПММ, раніше придбаних на власні потреби** (тощо).

** Про такі проблемні ситуації «у розрізі» «лівопального» акцизу читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 41, с. 19 .