Металобрухтна пільга відновлена: виправляємо наслідки

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Неодноразово доводилося платникам податків відчувати на собі наслідки мінливого трактування податківцями норм законодавства. Завдяки підприємствам, які відстоювали свою позицію в судах, вкотре ДФСУ змінила свою фіскальну позицію. Це, у свою чергу, приводить до необхідності обережним платникам податків переглянути відображення операцій з металобрухтом у податковому обліку за спірні періоди 2014 — 2015 років. Звичайно, це додаткова робота бухгалтеру, але тішить, що такі виправлення на користь платника податків.

Мінлива позиція контролерів

img 1

Спершу пригадаємо історію виникнення проблеми. У ПКУ здавна існує норма (див. п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ), що звільняє від обкладення ПДВ операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів і брухту чорних і кольорових металів, перелік яких повинен затверджуватися Кабміном. На виконання зазначених вимог КМУ затвердив такий перелік своєю постановою від 12.01.2011 р. № 15 (далі — постанова № 15).

Спочатку передбачалося тимчасове звільнення на період до 01.01.2014 р. Мабуть, тому, затверджуючи перелік пільгованого металобрухту, КМУ в назві і за текстом постанови № 15 прописав дату його дії «до 01.01.2014 р.». Але, як-то кажуть: «не буває нічого більш постійного, ніж тимчасове…». ☺

На весь 2014 рік пільгова норма була продовжена Законом України від 19.12.2013 р. № 713-VII, а Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIII продовжив звільняючу норму ще до 01.01.2017 р. При цьому зміни до переліку пільгованого металобрухту були внесені із запізненням.

Як ми звертали увагу в наших коментарях («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 8 і 2015, № 16, с. 42), КМУ вносив неістотні зміни до постанови № 15. Зокрема, підкоригував за текстом формулювання, що вказує на строк дії пільги: «до 01.01.2015 р.» і «до 01.01.2017 р.». Більше того, новий перелік пільгованого металобрухту не переглядався і заново не затверджувався, а дія постанови № 15 у старій редакції не припинялася. Фактично підзаконний документ був просто приведений у відповідність до вимог Податкового кодексу.

Проте податківці зачепилися за формальні ознаки, і так з’явилися спірні періоди: з 01.01.2014 р. по 17.02.2014 р. і з 01.01.2015 р. по 30.03.2015 р., за які контролери відмовлялися визнавати металобрухтну пільгу.

Але ця позиція контролерів також змінювалася. Так, у листі від 30.07.2014 р. № 626/6/99-99-19-03-02-15 ДФСУ наполягала на незастосуванні звільняючої пільги в період з 01.01.2014 р. по 17.02.2014 р. включно. Але вже в листі від 04.08.2014 р. № 1134/7/99-99-10-04-02-17 ДФСУ дійшла висновку, що звільняюча пільга повинна застосовуватися протягом усього 2014 року.

А трохи пізніше контролери передумали і зайняли повністю протилежну позицію: з 1 січня по 17 лютого 2014 року включно постачання металобрухту, у тому числі його імпорт, підлягали обкладенню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою (див. лист ДФСУ від 10.10.2014 р. № 7066/7/99-99-10-04-02-1). Воістину, бажання контролерів максимально поповнити бюджет допомогло їм закрити очі на свої ж здорові аргументи на користь застосування пільги.

В аналогічній ситуації, але тільки за спірний період 2015 року, у своєму листі від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17 ДФСУ продовжила наполягати на обкладенні ПДВ операцій з постачання металобрухту на загальних підставах.

Очевидно, що

у платників податків були всі підстави відстоювати свої права на застосування звільняючої пільги протягом усього періоду дії металобрухтної пільги

Аргументи, які можна було використати для захисту таких прав, вам добре знайомі (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 8). Проте чимало підприємств, уникаючи конфліктів з контролерами, нараховували зобов’язання з ПДВ і навіть, застосувавши спочатку пільгу, виправлялися в поточних періодах.

І ось завдяки численним зверненням платників податків до судів справедливість перемогла. Позицію судів визнала й ДФСУ. Так, у листі від 25.03.2016 р. № 10203/7/99-99-19-03-02-17 контролери нарешті написали, що від ПДВ звільняються операції з постачання металобрухту протягом усієї дії звільняючої норми, незалежно від строків приведення у відповідність до законодавства стверджуючих переліків.

Припустимо, платник податків у спірних періодах дотримувався обережної позиції і не застосовував пільгу. Чи зобов’язаний він уточнюватися і які штрафні наслідки такого уточнення?

Пільгу не застосовували — треба уточнювати

Як зазначено вище, податківці дотримувалися позиції, що у спірні періоди металобрухт обкладався ПДВ за загальними правилами. Щоб уникнути під час перевірки конфліктних ситуацій з контролюючими органами обережні платники податків обкладали такі операції ПДВ.

Були ситуації більш «закручені». Коли платник податків у спірному періоді скористався звільняючою пільгою, але, ураховуючи однозначно фіскальну позицію контролерів, самостійно провів уточнення. Як діяти такому платнику податків тепер?

Обкладення звільнених від ПДВ операцій зазвичай призводить до завищення податкових зобов’язань з ПДВ. Також можливе заниження об’єкта обкладення податком на прибуток (повніший перелік проблем див. нижче).

Керуючись пп. 50.1 і 102.1 ПКУ,

платник податків зобов’язаний* виправити помилку, якщо на дату її виявлення не минуло 1095 календарних днів з останнього дня граничного строку подання декларації за період, в якому таку помилку було допущено

* Якщо платник податків отримав на своє ім’я індивідуальне податкове роз’яснення, де чітко зазначено про нарахування ПДВ за ставкою 20 %, то він може продовжувати ним керуватися і не робити жодних дій ( п. 53.1 ПКУ).

Тобто граничний строк виправлення найранішої в цьому випадку помилки за січень 2014 року минає 20.02.2017 р. При цьому, якщо за січень 2014 року надавалася уточнююча декларація, то відповідно строк (1095 днів) відлічується від дати надання такої уточненки ( останній абзац п. 102.1 ПКУ).

Згідно із загальним механізмом виправлення помилки ( п. 50.1 ПКУ) платник податків уточнює свої показники або через уточнюючий розрахунок, або через поточну декларацію (щоправда, для ПДВ шлях «через поточну декларацію» закритий — п. 1 розд. VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21). За наявності недоплати нараховується штраф 3 % (5 %) від суми заниження податкового зобов’язання залежно від способу виправлення. Усі донарахування, у тому числі штрафи, сплачуються до подання уточнюючого розрахунку або за строками сплати поточних зобов’язань, якщо виправлення проводять через поточну декларацію.

Зверніть увагу! Кількість уточнюючих розрахунків, що надаються, не обмежена. Платник податків безперешкодно може надати уточнюючий розрахунок до вже поданого раніше уточнюючого розрахунку, у тому числі за той період, що був перевірений контролюючими органами. Проте, подаючи за перевірений період уточнюючий розрахунок, відповідний контролюючий орган має право (але не зобов’язаний) провести позапланову перевірку платника податків ( п.п. 78.1.3 ПКУ). Тобто існує ймовірність повторної перевірки.

Крім того, згідно з п.п. 129.1.2 ПКУ при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платник податку нараховує пеню в розмірі 120 % ставки НБУ, що діє на день заниження ( п. 129.4 ПКУ). Водночас якщо зміни до декларації вносяться протягом 90 календарних днів, що настають за граничним строком сплати грошового зобов’язання, то пеня не нараховується ( п. 129.9 ПКУ). А вже подавши уточненку на 91 день, пеню доведеться сплатити за всі дні, уключаючи 90 попередніх. ☹

А як діяти в ситуації, коли за результатами перевірки контролери донарахували зобов’язання з ПДВ і підприємство сплатило їх у повному обсязі?

Читайте далі.

Пільгу «прибрали» при перевірці — не треба уточнювати

Найімовірніше, платник податків з сумою таких донарахувань змириться. Оскільки після сплати за повідомленням-рішенням грошове зобов’язання стало узгодженим. Проте останньою інстанцією в цьому питанні буде суд. Адже за суб’єктом господарювання, як і раніше, залишається право звернутися до суду для оскарження повідомлення-рішення податкових органів у строки, передбачені п. 102 ПКУ. Тобто ті самі 1095 днів з дня отримання повідомлення-рішення. Застосування таких строків оскарження підтверджується ВАСУ в листі від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11.

У такому разі, після задоволення позову судом, сума сплаченого узгодженого зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій і пені) може бути зарахована платнику податків у погашення податкового боргу, податкових зобов’язань чи повернена ( п. 57.4 ПКУ).

Податково-облікові наслідки виправлень

Наведемо стисло перелік можливих заходів, які потрібно виконати, щоб відновити пільгу.

Виправлення в частині ПДВ.

1. Зменшити податкові зобов’язання з ПДВ за «металобрухтними» постачаннями.

2. Зменшити податковий кредит за «металобрухтними» придбаннями, відображення якого могло призвести до заниження податкових зобов’язань з ПДВ за спірні періоди. Наприклад, у ситуації, коли платник податків, придбаваючи у спірному періоді металобрухт, скористався податковим кредитом, на який, як з’ясувалося тепер, не мав права.

3. Перерахувати «розподільне» відображення вхідного кредиту ( п. 199.1 ПКУ в редакції до 01.07.2015 р.) або нарахування податкових зобов’язань ( п. 199.1 ПКУ в редакції з 01.07.2015 р.) у зв’язку з використанням у пільгових операціях за підсумками 2014 — 2015 років. Це у свою чергу може спричинити грандіозний перерахунок «вхідного ПДВ» за підсумками грудня 2014 року та всіх періодів 2015 року і навіть вплинути на періоди поточного 2016 року. Зверніть увагу, що не впливають на розподіл ПК / нарахування ПЗ за ст. 199.1 ПКУ продажі того металобрухту, що утворився у процесі господарської діяльності платника: переробки, плавлення сировини на виробництві, демонтажу основних засобів та інших подібних операціях ( п. 199.6 ПКУ).

4. Узгоджувати з покупцем (якщо він платник ПДВ) техніку зменшення податкових зобов’язань. Адже тут треба буде вдатися до виписки розрахунку коригування, і реєструвати його повинен покупець (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 31, с. 35).

5. Якщо виправлення призвело до збільшення від’ємного значення, то подати потрібну кількість уточнюючих розрахунків і врахувати ці результати в поточній декларації.

Виправлення з податку на прибуток.

1. Збільшити податкові доходи 2014 року, якщо податкові зобов’язання з ПДВ уключалися до вартості реалізації. Якщо ж податкові зобов’язання з ПДВ були нараховані «за рахунок своїх коштів», то такі витрати не включалися до складу податкових, відповідно жодних виправлень у податково-прибутковому обліку робити не потрібно.

2. Збільшити об’єкт оподаткування 2015 року, якщо сума помилково нарахованих зобов’язань з ПДВ:

— уключалася до договірної вартості металобрухту;

— була віднесена за рахунок підприємства до бухгалтерських витрат і, відповідно, брала участь у розрахунку оподатковуваного прибутку за 2015 рік.

3. Якщо був неправомірно нарахований податковий кредит з ПДВ, то врахувати суму податку у фінансовому результаті за 2015 рік та/або в податкових витратах 2014 року.

4. Якщо виправляємо з ПДВ перерозподіл ПК/ПЗ згідно з п. 199.1 ПКУ, то також коригуємо оподатковуваний прибуток за 2014 — 2015 роки.

При цьому пам’ятаємо, що згідно з п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ

за порушення порядку нарахування, правильності заповнення декларації з податку на прибуток, повноти сплати такого податку за результатами діяльності за 2015 рік штрафні санкції до платника податків не застосовуються

Проте від нарахування пені згідно зі ст. 129 ПКУ платник податків не звільняється.

Бухоблік.

1. Провести всі виправлення: складання бухгалтерської довідки, відображення виправлень у проводках, облік виправлень у поточній фінзвітності (подробиці див. у тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 42).

2. Подати уточнюючу декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність за 2014 — 2015 роки. Зауважимо, що у 2014 році податкова та фінансова звітність не зіставлялися, тому виправлення у фінансовій звітності за 2014 рік контролерів не цікавитимуть.

Чи варто виправлятися?

Як бачимо, виправлення помилки з ПДВ тягне за собою безліч додаткових дій. Розплутуючи цей клубок проблем, бухгалтер може зав’язнути в його павутині.

Крім того, якщо бюджет не постраждав від надміру нарахованих зобов’язань з ПДВ, то контролюючий орган при перевірці навряд чи самостійно прибиратиме зобов’язання з ПДВ і донараховуватиме податок на прибуток. Та й штрафні санкції з податку на прибуток за 2015 рік до платника податків не застосовуються. Тобто усе залежить від суми помилки, періоду її виникнення тощо. У будь-якому разі вирішувати вам.

Тому перш ніж проводити подібні маніпуляції з наданням уточнюючих розрахунків, рекомендуємо оцінити істотність фінансового результату від таких дій, ураховуючи у тому числі згаяний час бухгалтерії. Для тих читачів, які все ж таки приймуть рішення проводити виправлення, в одному з найближчих номерів ми наведемо приклади можливих ситуацій і механізм їх виправлень.

висновки

  • Операції з постачання металобрухту не обкладаються ПДВ протягом усього терміну дії звільняючої норми, незалежно від строків приведення у відповідність до законодавства стверджуючих переліків.
  • Платники податків, які користувалися фіскальними консультаціями контролерів (за винятком індивідуальних роз’яснень), зобов’язані провести уточнюючі заходи.
  • Зменшення зобов’язань з ПДВ спричиняє безліч додаткових проблем. Тому оцінити доцільність проведення таких виправлень повинен кожен платник податків самостійно.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі